Главная Сервисы для юристов ... База решений “Протокол” Ухвала КГС ВП від 15.11.2020 року у справі №908/2747/19 Ухвала КГС ВП від 15.11.2020 року у справі №908/27...
print
Друк
search Пошук

КОММЕНТАРИЙ от ресурса "ПРОТОКОЛ":

Історія справи

Ухвала КГС ВП від 15.11.2020 року у справі №908/2747/19



УХВАЛА

12 листопада 2020 року

м. Київ

Справа № 908/2747/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Булгакової І. В. (головуючий), Львова Б. Ю. та Селіваненка В. П.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Розівської районної ради Запорізької області (далі - Райрада)

на рішення господарського суду Запорізької області від 02.03.2020 та

постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.09.2020

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агрос Профіт"

до Райради

про стягнення 240 005,42 грн,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: комунальне некомерційне підприємство "Розівська центральна районна лікарня" Розівської районної ради Запорізької області;

Розівський заклад загальної середньої освіти № 1 І-ІІІ ступенів Розівської селищної ради Розівського району Запорізької області;

Розівський заклад загальної середньої освіти № 2 І-ІІІ ступенів Розівської селищної ради Розівського району Запорізької області,

ВСТАНОВИВ:

17.10.2020 (згідно з відміткою на конверті) Райрада звернулася до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною на рішення господарського суду Запорізької області від 02.03.2020 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.09.2019 у справі № 908/2747/19.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з огляду на таке.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній на момент звернення з касаційною скаргою; далі - ГПК України) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

За змістом положень статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Аналогічне положення закріплено і у частині 1 статті 17 ГПК України, яким передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з частиною 5 статті 12 ГПК України для цілей частиною 5 статті 12 ГПК України малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятисот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Предметом позову у даній справі є стягнення 240 005,42 грн різниці в тарифах за надані послуги з теплопостачання, а, отже, ціна позову у даній справі не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у підпунктах "а ", "б ", "в " та "г" цієї ж норми.

Звертаючись до суду касаційної інстанції, Райрада посилається на те, що справа становить значний суспільний інтерес, виходячи з предмета позову та суб'єктного складу, а також має винякове значення для скаржника, оскільки стосується видатків Райради, яка є розпорядником бюджетних коштів відповідно до бюджетного призначення зі взятими бюджетними зобов'язаннями і здійсненнями платежів із конкретною метою в процесі виконання бюджету, в межах затверджених кошторисів доходів і видатків, планів асигнувань з урахуванням вимог статті 48 Бюджетного кодексу України, яка унеможливлює взяття розпорядником зобов'язань більше, ніж затверджено асигнувань, що на думку скаржника, підпадає під дію підпунктів "а" та "в" пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України та може бути підставою для перегляду цієї справи в касаційному порядку.

Проте вказані посилання скаржника не є обґрунтованими та не свідчать про наявність підстав, передбачених підпунктами "а " та "в" пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України. При цьому доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі, зводяться до висловлення незгоди з прийнятими судовими рішеннями та переоцінки встановлених судами обставин, що виходить за межі повноважень Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".

Отже, враховуючи викладене, Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не містить обґрунтувань, які можуть бути визнані такими, що підпадають під дію підпунктів "а ", "б ", "в " та "г" пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України.

Крім того, відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v.

France" від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року).

З урахуванням наведеного суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною Райради на рішення господарського суду Запорізької області від 02.03.2020 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.09.2019 у цій справі, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись частиною 5 статті 12, статтею 234, пунктом 2 частини 3 статті 287, статтею 293 ГПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Розівської районної ради Запорізької області на рішення господарського суду Запорізької області від 02.03.2020 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.09.2020 зі справи № 908/2747/19.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя І. Булгакова

Суддя Б. Львов

Суддя В. Селіваненко
logo

Юридические оговорки

Protocol.ua обладает авторскими правами на информацию, размещенную на веб - страницах данного ресурса, если не указано иное. Под информацией понимаются тексты, комментарии, статьи, фотоизображения, рисунки, ящик-шота, сканы, видео, аудио, другие материалы. При использовании материалов, размещенных на веб - страницах «Протокол» наличие гиперссылки открытого для индексации поисковыми системами на protocol.ua обязательна. Под использованием понимается копирования, адаптация, рерайтинг, модификация и тому подобное.

Полный текст

Приймаємо до оплати