Історія справи

Ухвала КАС ВП від 30.05.2019 року у справі №1440/2185/18

УХВАЛА

27 травня 2019 року

Київ

справа №1440/2185/18

адміністративне провадження №К/9901/14106/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Пасічник С. С.,

суддів: Васильєвої І. А., Юрченко В. П.,

перевіривши касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 15.11.2018 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 09.04.2019 у справі №1440/2185/18 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Миколаївській області про скасування вимоги про сплату боргу, рішень про застосування штрафних санкцій, податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИЛ:

У вересні 2018 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася з позовом до Головного управління ДФС у Миколаївській області, в якому просила скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 19.06.2018 №Ф на суму 40009,74 гривень, рішення від 19.06.2018 №00004751306, №00004761306, податкового повідомлення-рішення від 19.06.2018 №00048621306, якими застосовано штрафні санкції в сумі 8001,95 гривень, та в сумі 170 гривень відповідно, застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в сумі 43315,30 гривень.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 15.11.2018, ухваленим за наслідками розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження, у задоволенні позову відмовлено.

Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 09.04.2019 рішення суду першої інстанції залишене без змін.

На вказані судові рішення подано касаційну скаргу, яка 16.05.2019 зареєстрована в автоматизованій системі документообігу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

В той же час статтею 129 Конституції України до однієї з основних засад судочинства віднесено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Із зазначеною правовою нормою Основного Закону України кореспондуються пункт 7 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), який також відносить до основних засад (принципів) адміністративного судочинства забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом, та КАС України, якою закріплено право учасників справи на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках.

Механізм же реалізації права на касаційне оскарження судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовано Главою 2 Розділу ІІІ КАС України.

Так, статтею 328 КАС України унормовані питанні стосовно права на касаційне оскарження, за змістом частини першої якої учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених статтею 328 КАС України.

Отже за змістом наведених законодавчих приписів право на касаційне оскарження судового рішення мають учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, однак, лише у визначених законом випадках.

В свою чергу відповідно до частини 3 статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

За правилами пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України в редакції, чинній на час подання цієї касаційної скарги, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

За приписами пункту 6 частини 6 статті 12 КАС України для цілей пункту 6 частини 6 статті 12 КАС України справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У Кодексі адміністративного судочинства України термін "розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб" вживається у значенні - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення (пункт 24 частини 1 статті 4 КАС України).

Враховуючи викладене та зважаючи, що предметом даного позову є рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі яких ним, як загалом, так і згідно кожного окремого рішення, може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, ухвалені у цій справі судові рішення касаційному оскарженню не підлягають.

Разом з тим матеріали касаційної скарги не дають підстав для висновку щодо необхідності застосування, у даному випадку, підпунктів "а "- "г" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Ураховуючи наведене, у відкритті касаційного провадження у цій справі належить відмовити.

Керуючись статтями 328 333 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 15.11.2018 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від
09.04.2019 у справі №1440/2185/18 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Миколаївській області про скасування вимоги про сплату боргу, рішень про застосування штрафних санкцій, податкового повідомлення-рішення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя - доповідач С. С. Пасічник

Судді: І. А. Васильєва

В. П. Юрченко