Історія справи

Ухвала КАС ВП від 29.12.2020 року у справі №620/954/20

УХВАЛА

22 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 620/954/20

адміністративне провадження № К/9901/34138/20

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Гончарової І. А.,

суддів: Юрченко В. П., Ханової Р. Ф.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від
14.05.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від
12.11.2020 у справі №620/954/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області, третя особа - Деснянський відділ Державної виконавчої служби міста Чернігова про визнання протиправними та скасування вимог,

УСТАНОВИЛ:

14.12.2020 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 14.05.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від
12.11.2020 у справі № 620/954/20.

ОСОБА_1 звернувся Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просив визнати протиправними та скасувати вимогу Головного управління ДФС у Чернігівській області від 06.11.2018 № Ф-961-17 про сплату податкового боргу в розмірі 22797,81 грн, податкову вимогу Головного управління ДФС у Чернігівській області від 13.05.2019 № Ф-961-17 про сплату податкового боргу в розмірі 5211,36
грн.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 14.05.2020, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від
12.11.2020, позов задоволено повністю.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що фізична особа - підприємець ОСОБА_1 зареєстрований Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань з 26.01.2007. На обліку в Чернігівській ДПІ Головного управління ДПС у Чернігівській області ОСОБА_1 перебуває з 01.02.2007.

Згідно з Указом Президента України від 17.03.2014 № 303, позивач 11.08.2015 був призваний на військову службу під час мобілізації.

З 11.08.2015 по 15.03.2019 він проходив військову службу в Збройних Силах України.

З 2018 року ОСОБА_1 - учасник бойових дій, про що видано посвідчення серії НОМЕР_1 від 21.05.2018.

З 01.06.2019 позивач проходить службу в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації Україні.

Позивачем 07.08.2015 подано заяву про зупинення нарахування податків та зборів у зв'язку з призовом на військову службу.

Однак, Головним управлінням ДФС у Чернігівській області винесено вимогу від
06.11.2018 № Ф-961-17 про сплату податкового боргу у розмірі 22 797,81 грн та вимогу від 13.05.2019 № Ф-961-17 про сплату податкового боргу у розмірі 5211,36
грн.

Вирішуючи спір по суті, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що прийняті Головним управлінням ДПС у Чернігівській області вимога від 06.11.2018 № Ф-961-17 про сплату податкового боргу у розмірі 22 797,81 грн та вимога від
13.05.2019 № Ф-961-17 про сплату податкового боргу у розмірі 5211,36 грн є протиправними та підлягають скасуванню.

Головне управлінням ДПС у Чернігівській області не погодившись з судовими рішеннями, звернулося до Верховного суду з касаційною скаргою, в якій просить рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 14.05.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.11.2020 у справі №620/954/20 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, виходячи з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15.12.2017) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналіз змісту наведених норм дозволяє зазначити про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до частини 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пунктом 2 частиною 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до пунктом 2 частиною 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пунктом 2 частиною 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Відповідно до пункту 6 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей пункту 6 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з пунктом 24 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Станом на 01.01.2020 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2102
гривень (стаття 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" від
14.11.2019 № 294-IX).

Враховуючи викладене, справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує 210200 грн, відносяться до категорії справ незначної складності (за винятком випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України).

З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що скаржник звертається до Суду з матеріальною вимогою, предметом позову є визнання протиправними та скасування вимоги від 06.11.2018 № Ф-961-17 про сплату податкового боргу у розмірі 22 797,81 грн та вимоги від 13.05.2019 № Ф-961-17 про сплату податкового боргу у розмірі 5211,36 грн.

За таких обставин, з огляду на положення пункту 6 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 14.05.2020 та постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.11.2020 у справі №620/954/20 не підлягають касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 14.05.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.11.2020 у справі №620/954/20 відмовити.

Надіслати особі, яка подала касаційну скаргу, копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

СуддіІ. А. Гончарова В. П. Юрченко Р. Ф. Ханова