Історія справи

Ухвала КАС ВП від 28.05.2019 року у справі №760/9650/17

УХВАЛА

27 травня 2019 року

Київ

справа №760/9650/17

адміністративне провадження №К/9901/13217/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Тацій Л. В.,

суддів: Рибачука А. І., Стеценка С. Г.,

перевіривши касаційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 29 грудня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України про визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання вчинити дії, -

УСТАНОВИЛ:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Солом'янського районного суду міста Києва з позовом до Державної фіскальної служби України про визнання протиправними дій щодо непризначення одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності ІІІ групи, що настала внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ (податкової міліції), відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850 "Про затвердження порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності працівника міліції" та статті 356 Податкового кодексу України; зобов'язання призначити та виплатити одноразову грошову допомогу у разі настання інвалідності ІІІ групи, що настала внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ (податкової міліції), відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850 "Про затвердження порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності працівника міліції" та статті 356 Податкового кодексу України, у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на день встановлення інвалідності.

Рішенням Солом'янського районного суду міста Києва від 29 грудня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2019 року, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від

22 травня 2019 року визначено склад колегії суддів: Головуючий суддя

(суддя-доповідач) Л. В. Тацій, судді: А. І. Рибачук, С. Г. Стеценко, справа передана судді- доповідачу.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження у справі колегією суддів встановлено таке.

Предметом розгляду в цій справі є непризначення одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності ІІІ групи, що настала внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

Таким чином, спір у даній справі виник з приводу оскарження фізичною особою рішення та дії суб'єкта владних повноважень щодо непризначення одноразової грошової допомоги.

Колегія суддів перевірила наведені в касаційній скарзі обґрунтування підстав для задоволення заявлених у ній вимог, дослідила додані до скарги матеріали і дійшла висновку про таке.

Частиною 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) передбачено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 257 КАС визначено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Справа розглянута за правилами спрощеного провадження.

Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" і статті 13 КАС України.

Згідно з частиною 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частиною 1 статті 328 КАС України.

Водночас пунктом 2 частини п'ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до частиною 1 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

За змістом пункту 3 частини 6 статті 12 КАС України для цілей пункту 3 частини 6 статті 12 КАС України справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Таким чином, справа в силу п. 3 ст. 12 КАС України віднесена до справ незначної складності.

Відповідно до ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню:

1) рішення, ухвали суду першої інстанції та постанови, ухвали суду апеляційної інстанції у справах, рішення у яких підлягають перегляду в апеляційному порядку Верховним Судом;

2) судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ч. 5 ст. 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Отже, судові рішення, ухвалені у справах незначної складності, підлягають касаційному оскарженню у виключних випадках, виключний перелік яких передбачений підпунктами "а "- "в" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

В касацій скарзі відповідач посилається на те, що дана справа має виняткове значення, оскільки в провадженні судів різних інстанцій знаходиться значна кількість адміністративних справ з аналогічного предмету спору, відповідачем в яких є Державна фіскальна служба України.

Крім того, виконання судового рішення в частині призначення та виплати одноразової грошової допомоги впливає на витратну частину Державного бюджету України.

Проте, доводи в касаційній скарзі про те, що справа має виняткове значення з означеним у скарзі предметом спору не містить обґрунтованих фактичних передумов для віднесення справи до категорії суспільно чи винятково значимих.

Інші обґрунтовані посилання на існування обставин передбачених підпунктами "а "- "г" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України у касаційній скарзі відсутні та такі обставини не вбачаються з поданих матеріалів касаційної скарги.

Характер спірних правовідносин, предмет і категорія спору, коло учасників спірних правовідносин, правозастосовча практика, що складалася з приводу спорів цієї категорії, непоодинока кількість справ з подібними позовними вимогами до Державної фіскальної служби України, відсутність ознак, які роблять цю касаційну скаргу відмінною від інших, дають підстави вважати, що судові рішення, які ухвалені у справі № 760/9650/17, як у справі незначної складності, не підлягають касаційному оскарженню.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Таким чином, оскільки оскаржувані судові рішення прийняті у справі незначної складності, передбачені пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України виняткові обставини відсутні і обґрунтування щодо їх наявності не наведено, тому у відкритті касаційного провадження у даній справі слід відмовити.

Суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, висловлену в ухвалі щодо неприйнятності у справі Азюковська проти України (Azyukovska v.

Ukraine) від 09 жовтня 2018 року (заява № 26293/18), в якій заявником оскаржувалась відмова суду касаційної інстанції у відкритті касаційного провадження у зв'язку з віднесенням справи до категорії справ незначної складності. Так, Суд вказав, що застосування критерію малозначності справи у цій справі було передбачуваним, справа розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які за положеннями кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 328 333 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної фіскальної служби України на рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 29 грудня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України про визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання вчинити дії.

Надіслати Державній фіскальній службі України копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Л. В. Тацій

Суддя А. І. Рибачук

Суддя С. Г. Стеценко