Історія справи
Ухвала КАС ВП від 28.01.2019 року у справі №826/5400/17

УХВАЛА28 січня 2019 рокуКиївсправа №826/5400/17адміністративне провадження №К/9901/2774/19Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:судді-доповідача - Желтобрюх І.Л.,суддів -Білоуса О.В., Стрелець Т.Г.,перевіривши касаційну скаргу Міністерства оборони України на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.12.2018 у справі №826/5400/17 за позовом ОСОБА_2 до Міністерства оборони України, Центрального санітарно-епідеміологічного управління Міністерства оборони України, Військової частини А4250 28 регіонального санітарно-епідеміологічного управління про визнання протиправними та скасування розпоряджень та наказів,
встановив:Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міністерства оборони України, Центрального санітарно-епідеміологічного управління Міністерства оборони України, Військової частини А4250,28 регіонального санітарно-епідеміологічного управління, в якому просив: визнати протиправним та скасувати п.71 наказу № 213 від 29 листопада 2013 року першого заступника Міністра Оборони України; визнати протиправним розпорядження начальника Центрального санітарно- епідеміологічного управління Міністерства оборони України від 14.03.2017 року № 23/17-Р; визнати протиправним та скасувати п. 3 наказу № 41 від 15 березня 2017 року тимчасово виконуючого обов'язків командира військової частини А4520.Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.08.2018. в задоволенні адміністративного позову відмовлено.Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.12.2018 скасовано рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким позовні вимоги задоволено.Визнано протиправним та скасовано п. 71 наказу Першого заступника Міністра оборони України № 213 від 29.11.2013 р., яким капітана медичної служби ОСОБА_2, старшого лікаря 63 санітарно-епідеміологічної лабораторії 10 регіонального санітарно-епідеміологічного загону Військово-медичного департаменту Міністерства оборони України призначено старшим лікарем відділення санітарно-епідеміологічного нагляду санітарно-епідеміологічного відділу 28 регіонального санітарно-епідеміологічного управління, ВОС -9056003. Визнано протиправним розпорядження начальника Центрального санітарно-епідеміологічного управління Міністерства оборони України від 14.03.2017 р. № 23/17-Р. Визнано протиправним та скасовано п. 3 наказу Командира військової частини А4520 № 41 від 15 березня 2017 року.
У поданій касаційній скарзі відповідач, з посиланням на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.Проаналізувавши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав.Пункт
8 частини
2 статті
129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття
14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".Згідно з частиною
1 статті
328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частиною
1 статті
328 КАС України.
Водночас пунктом 2 частини п'ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до частиною
1 статті
328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
У свою чергу, за змістом пункту
1 частини
6 статті
12 КАС України для цілей пункту
1 частини
6 статті
12 КАС України справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні
Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становищеАналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність у цьому випадку обставин, наведених у підпунктах "а"-" в" пункту
2 частини
5 статті
328 КАС України, а судом не встановлено виключень щодо посади позивача у цій справі в аспекті пункту
1 частини
6 статті
12 КАС України в поєднанні зі статтею
50 Закону України "Про запобігання корупції".Відповідно до пункту
1 частини
1 статті
333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.За такого правового врегулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.На підставі викладеного, керуючись статтями
328,
333 КАС України,
ухвалив:Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Міністерства оборони України на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.12.2018 у справі №826/5400/17.Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.Головуючий І. Л. Желтобрюх
Судді О. В. БілоусТ.Г. Стрелець