Історія справи

Ухвала КАС ВП від 30.05.2019 року у справі №814/1223/18

УХВАЛА

19 лютого 2020 року

Київ

справа №814/1223/18

адміністративне провадження №К/9901/212/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В. В.,

суддів - Бившевої Л. І., Шипуліної Т. М.,

перевіривши касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від
17.04.2019 у справі №814/1223/18 за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства по газифікації та газопостачанню "Миколаївгаз" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

Публічне акціонерне товариство по газифікації та газопостачанню "Миколаївгаз" звернулось до адміністративного суду з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 20.12.2018 адміністративний позов задоволено частково.

Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 17.04.2019 рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 20.12.2018 скасовано, а позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби 26.12.2019 звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 09.07.2019 касаційну скаргу було залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) зв'язку з тим, що касаційна скарга подана після закінчення строків, установлених КАС України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку; статті 330 КАС України, оскільки до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору у розмірі та порядку визначеному законом, та встановлено заявнику строк на усунення недоліків, терміном у десять днів з моменту отримання копії даної ухвали, протягом якого особа має право надати суду обґрунтовану заяву про поновлення строку касаційного оскарження, вказавши підстави та надавши відповідні докази, що унеможливили своєчасне вчинення процесуальної дії зі звернення до суду касаційної інстанції зі скаргою у строк визначений законом та надати документ про сплату судового збору.

На виконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху, податковим органом направлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження та про відстрочення сплати судового збору або продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги щодо такої сплати, яке мотивовано неналежним фінансуванням Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби з державного бюджету та відсутністю на рахунку заявника грошових коштів.

В обґрунтування поважності підстав пропуску строку касаційного оскарження при поданні касаційної скарги відповідач вказує на те, що вперше Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби звернувся до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 17.04.2019 у справі №814/1223/18 в межах встановленого частиною 2 статті 212 КАС України строку.

Однак, ухвалою Верховного Суду від 04.07.2019 відповідачу було відмовлено у задоволенні клопотання продовження строку на усунення недоліків, а касаційну скаргу повернено у зв'язку з ненаданням документа про сплату судового збору.

Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби вдруге 12.08.2019, подано касаційну скаргу у справі №814/1223/18 з пропуском встановленого КАС України строку.

Ухвалою Верховного Суду від 21.10.2019 касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби повернено у зв'язку з ненаданням документа про сплату судового збору.

Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби втретє 15.11.2019 звернувся з касаційною скаргою у справі №814/1223/18 з пропуском встановленого КАС України строку.

Однак, ухвалою Верховного Суду від 27.11.2019 касаційну скаргу було повернено скаржнику, оскільки до матеріалів касаційної скарги не додано належного документу, що посвідчує право представника підписувати касаційну скаргу.

Офісом великих платників Державної фіскальної служби вчетверте 26.12.2019, тобто після значного спливу часу з моменту повернення вперше поданої касаційної скарги, подано касаційну скаргу у справі №814/1223/18 з пропуском встановленого КАС України строку касаційного оскарження судових рішень.

Також, податковий орган зазначає, що своїми фактичними діями підтверджує власний намір оскаржити судове рішення, що є підставою для поновлення пропущеного строку та відкриття касаційного провадження.

Разом з тим, наведені податковим органом у клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження підстави не можуть бути визнані поважними, з огляду на наступне.

08.02.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15.01.2020 №460-IX.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону від 15.01.2020 №460-IХ, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15.01.2020 №460-IX, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15.01.2020 №460-IX.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно з частиною 1 статті 45 КАС України (в редакції від 03.10.2017) учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту 6 частини 5 статті 44 КАС України (в редакції від
03.10.2017) учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006, заява №23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі "Union Alimentaria Sаndеrs S.А. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.

Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.

Тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судових рішень у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.

Отже, особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк. КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

При вирішенні питання про поновлення строку касаційного оскарження суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого КАС України строку касаційного оскарження до дати звернення з касаційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої касаційної скарги до дати повторного звернення з касаційною скаргою і так далі.

Враховуючи те, що встановлений строк касаційного оскарження постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 17.04.2019 закінчився 17.05.2019 для обґрунтування поважності пропуску строку касаційного оскарження податковому органу слід було надати докази регулярного та послідовного вчинення активних дій з метою виконання процесуального обов'язку зі сплати судового збору в розмірі визначеному законом.

Відповідач має однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи й, до того ж, є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому труднощі в організації роботи заявника, не повинні впливати на можливість неухильного виконання останнім покладених на нього нормами КАС України процесуальних обов'язків щодо оформлення касаційної скарги, та не повинно ставитись у залежність від правовідносин, у які заявник вступає в інших сферах його діяльності.

Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для визнання, викладених відповідачем у заяві про поновлення строку касаційного оскарження, причин пропуску такого строку поважними.

В обґрунтування клопотання про відстрочення сплати судового збору податковий орган посилається на відсутність коштів цільового призначення.

Однак, вказані посилання Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби не можуть бути поважною причиною невиконання вимог ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху у відведений судом строк, оскільки податковий орган є суб'єктом владних повноважень, що здійснює свою діяльність на професійній основі, а тому труднощі в організації своєчасного виконання обов'язків працівників контролюючого органу є проблемою внутрішньої організації роботи податкового органу.

Разом з тим, податковим органом не надано доказів на підтвердження вчинення регулярних дій з метою отримання суми грошових коштів необхідної для сплати судового збору за подання касаційної скарги у даній справі, наприклад, регулярні звернення до податкового органу вищого рівня або органу казначейської служби з обґрунтуванням необхідності касаційного оскарження судових рішень у справі №814/1223/18 та отримання відповідного фінансування з Державного бюджету України.

З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору або продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними

Враховуючи викладене, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.

Керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15.01.2020 №460-IX, суд, -

ухвалив:

Відмовити Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби у поновленні строку на касаційне оскарження постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 17.04.2019 у справі №814/1223/18.

Відмовити Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору у справі №814/1223/18.

Відмовити Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 17.04.2019 у справі №814/1223/18 за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства по газифікації та газопостачанню "Миколаївгаз" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.........................................

В. В. Хохуляк

Л. І. Бившева

Т. М. Шипуліна

Судді Верховного Суду