Історія справи

Ухвала КАС ВП від 20.05.2021 року у справі №280/2995/20

УХВАЛА

18 травня 2021 року

м. Київ

справа № 280/2995/20

адміністративне провадження № К/9901/17115/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І. Я.,

суддів: Васильєвої І. А., Гончарової І. А.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 12.04.2021 у справі №280/2995/20 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промелектроніка" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними і скасування рішень, зобов'язання вчинити дії,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Промелектроніка" звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Запорізькій області, у якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області №1484117/24510970 від 12.03.2020 про відмову у реєстрації податкової накладної №28 від 09.12.2019 та зобов'язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначену податкову накладну; визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області №1484116/24510970 від 12.03.2020 про відмову у реєстрації податкової накладної №41 від 09.12.2019 та зобов'язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначену податкову накладну; визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області №1461996/24510970 від 20.02.2020 про відмову у реєстрації податкової накладної №65 від 20.12.2019 та зобов'язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначену податкову накладну; визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області №1464400/24510970 від 24.02.2020 2020 про відмову у реєстрації податкової накладної №64 від 20.12.2019 та зобов'язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначену податкову накладну; визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області №1464397/24510970 від 24.02.2020 про відмову у реєстрації податкової накладної №53 від 16.12.2019 та зобов'язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначену податкову накладну; визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області №1464403/24510970 від 24.02.2020 про відмову у реєстрації податкової накладної №52 від 16.12.2019 та зобов'язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначену податкову накладну; визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області №1462872/24510970 від 21.02.2020 про відмову у реєстрації податкової накладної №50 від 16.12.2019 та зобов'язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначену податкову накладну; визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області №1462873/24510970 від 21.02.2020 про відмову у реєстрації податкової накладної №49 від 16.12.2019 та зобов'язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначену податкову накладну; визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області №1462003/24510970 від 20.02.2020 про відмову у реєстрації податкової накладної №46 від 16.12.2019 та зобов'язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначену податкову накладну; визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області №1485269/24510970 від 13.03.2020 про відмову у реєстрації податкової накладної №45 від 11.12.2019 та зобов'язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначену податкову накладну.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 07.07.2020 позовні вимоги задоволено.

Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 12.04.2021, визнавши неповажними причини пропуску Головним управлінням ДПС у Запорізькій області строку на апеляційне оскарження, відмовив у відкритті апеляційного провадження за його апеляційною скаргою на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 07.07.2020 у справі №280/2995/20.

Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, Головне управління ДПС у Запорізькій області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України 07.05.2021 звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу, відповідач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права. Зокрема, контролюючий орган вказує на незаконність прийняття Третім апеляційним адміністративним судом рішення, яке, зважаючи на відсутність законних підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження, перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Контролюючий орган вважає, що своєчасне подання апеляційної скарги при первинному зверненні до суду є підставою для поновлення пропущеного строку повторно поданої скарги з подальшим відкриттям провадження у справі. Особливості фінансування суб'єкта владних повноважень та тривалість проведення процедури зі сплати судового збору є обставинами, які не залежать від волі контролюючого органу та свідчать про наявність підстав для визнання поважними причини пропуску строку апеляційного оскарження при черговому зверненні до суду.

При вирішенні питання щодо відкриття касаційного провадження у справі за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Запорізькій області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, Судом з'ясовано наступні обставини.

Запорізький окружний адміністративний суд рішенням від 07.07.2020 (прийнятим у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження) позовні вимоги задовольнив. Визнав протиправними та скасував рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1484117/24510970 від 12.03.2020, №1484116/24510970 від 12.03.2020, №1461996/24510970 від 20.02.2020, №1464400/24510970 від 24.02.2020, №1464397/24510970 від 24.02.2020, №1464403/24510970 від 24.02.2020, №1462872/24510970 від 21.02.2020, №1462873/24510970 від 21.02.2020, №1462003/24510970 від 20.02.2020, №1485269/24510970 від 13.03.2020. Зобов'язав Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №28 від 09.12.2019, №41 від 09.12.2019, №65 від
20.12.2019, №64 від 20.12.2019, №53 від 16.12.2019, №52 від 16.12.2019, №50 від
16.12.2019, №49 від 16.12.2019, №46 від 16.12.2019, №45 від 11.12.2019. Вирішив стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промелектроніка" судовий збір в розмірі 21020,00 грн. (двадцять одна тисяча двадцять гривень 00 копійок) та витрати на правничу допомогу в розмірі 3500,00 грн. (три тисячі п'ятсот гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області.

Копію оскаржуваного рішення суду першої інстанції отримано представником відповідача 14.07.2020 (а. с. 165).

Відповідно до частини 1 статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Не погодившись з рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від
07.07.2020 у справі №280/2995/20, Головне управління ДПС у Запорізькій області
06.08.2020 оскаржило його в апеляційному порядку.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 13.08.2020 апеляційну скаргу відповідача залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам пункту 1 частини 5 статті 296 КАС України (ненадання доказів сплати судового збору). Цією ж ухвалою відповідачу визначено строк, протягом якого особа має право усунути виявлені судом недоліки апеляційної скарги.

Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 22.09.2020 відмовив у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Запорізькій області про продовження строку на усунення недоліків, а подану ним апеляційну скаргу повернув скаржнику у зв'язку з невиконанням останнім вимог ухвали від
13.08.2020, які стали підставою для залишення апеляційної скарги без руху.

Скориставшись наданим процесуальним правом повторного звернення до суду, Головним управлінням ДПС у Запорізькій області вдруге 22.02.2021, тобто із значним пропуском процесуального строку на апеляційне оскарження, було подано апеляційну скаргу на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від
07.07.2020 у справі №280/2995/20. Також відповідачем до апеляційної скарги було долучено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. В обґрунтування поважності причин пропуску строку апеляційного оскарження відповідач зазначив, що з первісною апеляційною скаргою контролюючий орган звернувся до Третього апеляційного адміністративного суду в межах встановленого законом процесуального строку на апеляційне оскарження (протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення). Однак, через несплату судового збору, ухвалою суду від 22.09.2020 відповідачу було відмовлено у задоволенні клопотання про продовження процесуального строку на усунення недоліків апеляційної скарги, а первісну апеляційну скаргу на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 07.07.2020 повернуто скаржнику. Стверджує, що відповідно до платіжного доручення №4044 від 30.12.2020 ним сплачено судовий збір за подання повторної апеляційної скарги, а тому наразі відсутні обставини, що слугували підставами для повернення первісної апеляційної скарги та бажає скористатися своїм правом на апеляційне оскарження. Вважає дану обставину поважною причиною для поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 23.03.2021 подану відповідачем апеляційну скаргу було залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 298 КАС України у зв'язку з тим, що апеляційна скарга подана з пропуском, визначеного статтею 295 КАС України, строку на апеляційне оскарження, а наведені особою у клопотанні про поновлення такого строку підстави не можуть бути визнані судом поважними. Цією ж ухвалою скаржнику визначено строк, протягом якого особа має право надати суду обґрунтовану заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших причини пропуску строку, якщо такі є, з додання до неї доказів на підтвердження вказаних у заяві (клопотанні) обставин.

Суд апеляційної інстанції керувався тим, що контролюючий орган, у клопотанні про поновлення пропущеного строку, не навів поважних причин його пропуску, які могли б бути визнані судом поважними. Зокрема, суд зазначив, що дотримання строків апеляційного оскарження при первинному зверненні до суду та бажання заявника реалізувати своє права на апеляційне оскарження судового рішення у даній справі після постановлення Третім апеляційним адміністративним судом ухвали від
22.09.2020 про повернення апеляційної скарги заявнику, не є безмовною підставою для поновлення пропущеного строку вдруге поданої апеляційної скарги та відкриття апеляційного провадження.

Невиконання вимог процесуального закону щодо сплати судового збору при поданні апеляційної скарги вперше, та як наслідок, повернення такої скарги заявнику, не належать до об'єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов'язкового судового рішення після закінчення строку його апеляційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.

На переконання суду, дотримання вимог норми процесуального права є обов'язком для всіх учасників адміністративного процесу, невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху у зв'язку з несплатою судового збору не звільняє від такого обов'язку.

А тому, врахувавши факт подання відповідачем апеляційної скарги поза межами процесуального строку, встановленого законом для подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, суд дійшов висновку про необхідність залишення поданої відповідачем апеляційної скарги залишити без руху, з визначенням скаржнику строку з для зазначення вищевказаних в ухвалі вимог у порядку та спосіб, зазначений в мотивувальній частині цієї ухвали.

На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху від апелянта на адресу суду надійшла заява про поновлення строку, в якій останній просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Разом з тим, обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження контролюючий орган зазначає причини попуску процесуального строку аналогічні тим, що були наведені відповідачем при поданні апеляційної скарги, та які судом було визнано неповажними. Інших умотивованих доводів, які б підтверджували поважність підстав пропуску строку апеляційного оскарження Головним управлінням ДПС у Запорізькій області не вказує.

На переконання відповідача, дотримання процесуальних строків апеляційного оскарження при первинному зверненні до суду є підставою для поновлення пропущеного строку вдруге поданої апеляційної скарги та відкриття провадження у даній справі. Відповідач вказує, що тривалість проведення процедури зі сплати судового збору є реальною перешкодою для здійснення належного апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції. Відповідач доводить, що відповідно до платіжного доручення №4044 від 30.12.2020 ним сплачено судовий збір за подання повторної апеляційної скарги, а тому зараз відсутні обставини, що слугували підставами для повернення первісної апеляційної скарги та бажає скористатися своїм правом на апеляційне оскарження. Просить визнати поважними причини пропуску строку та поновити такий строк.

Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 12.04.2021, визнавши наведені відповідачем підстави пропуску строку апеляційного оскарження неповажними, відмовив у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України.

Відповідно до частини 3 статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд дійшов висновку, що правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження є очевидним, розумні сумніви щодо їх застосування чи тлумачення відсутні.

Відповідно до частини 3 статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених частини 3 статті 298 КАС України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження (пункт 4 частини 1 статті 299 КАС України).

Враховуючи наведене, за результатами оцінки зазначених, у надісланому на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження підстав, суд може визнати їх поважними та відкрити апеляційне провадження або визнати такі підстави неповажними, у зв'язку з чим відмовити у відкритті апеляційного провадження.

Як зазначено вище, суд апеляційної інстанції ухвалою від 23.03.2021 визначив відповідачу достатній строк щодо надання обґрунтованого клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження з наведенням інших поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. Наведені контролюючим органом у клопотанні, надісланому на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, підстави пропуску строку апеляційного оскарження судом визнано неповажними, у зв'язку з чим у відкритті апеляційного провадження було відмовлено, що відповідає правильному застосуванню КАС України.

Зокрема, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд звернув увагу, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Згідно з частиною 1 статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту 6 частини 5 статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Головне управління ДПС у Запорізькій області є територіальним органом ДПС, тобто є державним органом, що здійснює адміністрування податків, зборів, платежів.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі ""Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

У справі "Рисовський проти України" Європейський Суд з прав людини".. підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок.. і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси..".

Тобто, виходячи з принципу "належного урядування", державні органи загалом, і податкові органи зокрема, зобов'язати діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно (у даному випадку - за рахунок платника податку у зв'язку з порушенням принципу остаточності судового рішення, прийнятого на користь такого платника податку).

У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов'язано з тим, що держава має дотримуватись принципу "належного урядування" та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов'язків, встановлених нею ж.

Відповідно до статті 129 Конституції України та статей 2, 8 КАС України, однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 року "Надточій проти України" принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Обов'язок особи сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги на судове рішення визначений статтею 132 КАС України та статтею 3 Закону України "Про судовий збір".

Такий обов'язок, на переконання суду, слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду. При цьому, судовий збір виконує не тільки фіскальну, а й дисциплінуючу функцію. Він є одним із способів стимулювання належного виконання учасниками відповідних правовідносин своїх прав та обов'язків, передбачених законами України.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що невиконання контролюючим органом вимог процесуального закону щодо сплати судового збору при поданні апеляційної скарги, та як наслідок, повернення заявнику такої скарги, не належать до об'єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов'язкового судового рішення після закінчення строку його апеляційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.

Крім того, суд правильно зауважив, що обов'язок стосовно сплати судового збору не можна розцінювати як перепону для судового захисту або як надання переваги одному учаснику судового процесу перед іншим, оскільки обов'язок сплати судового збору встановлений Законом для будь-якої особи, що звертається до суду та не має пільг зі сплати судового збору, або не звільнена від його сплати в силу Закону.

За результатом аналізу вищеназваних положень, суд апеляційної інстанції обґрунтовано зазначив, що оскільки повторна апеляційна скарга була подана відповідачем після спливу понад п'яти місяців з дня отримання копії ухвали про повернення первинної апеляційної скарги, що, в свою чергу, не може вважатись добросовісним використанням належних процесуальних прав та неухильним виконанням процесуальних обов'язків, підстави для визнання поважними причин пропуску відповідачем строку відсутні. Крім того, суд вказав, що апелянтом не обґрунтовано та не підтверджено належними доказами неможливість звернення до суду апеляційної інстанції у встановлений адміністративним судочинством строк.

Таким чином, за відсутності у відповідача інших обґрунтувань поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, крім тих, яким вже Третім апеляційним адміністративним судом було надано правову оцінку, суд дійшов умотивованого висновку, що наведені апелянтом підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції є неповажними, а пропущений строк таким, що не підлягає поновленню.

Доводи касаційної скарги щодо встановлення судом апеляційної інстанції неправомірних обмежень у реалізації податковим органом права на апеляційне оскарження судового рішення не спростовують вищенаведених висновків про очевидне правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

При цьому, Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що звернення до апеляційного суду з апеляційною скаргою це право сторони, а не обов'язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження, реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, Третій апеляційний адміністративний суд, визнавши наведені відповідачем підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження неповажними, дійшов умотивованого висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управлінням ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 07.07.2020 справі №280/2995/20.

Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до частини 2 статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись пунктом 5 частини 1 , частини 2 статті 333 КАС України, -

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Запорізькій області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 12.04.2021 у справі №280/2995/20 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промелектроніка" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним і скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.

Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді І. Я. Олендер

І. А. Васильєва

І. А. Гончарова