Главная Сервисы для юристов ... База решений “Протокол” Ухвала КАС ВП від 19.02.2019 року у справі №9901/69/19 Ухвала КАС ВП від 19.02.2019 року у справі №9901/6...
print
Друк
search Пошук

КОММЕНТАРИЙ от ресурса "ПРОТОКОЛ":

Історія справи

Ухвала КАС ВП від 19.02.2019 року у справі №9901/69/19



УХВАЛА

15 лютого 2019 року

(про відмову у відкритті)

Київ

справа №9901/69/19

адміністративне провадження №П/9901/69/19

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Васильєвої І.А., перевіривши позов ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправним рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від
01.02.2018 року № 8/зп-18 (в частині), -

ВСТАНОВИВ:

08.02.2019 року на адресу Верховного Суду, через канцелярію надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - відповідач, ВККС України) про визнання протиправним рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 01.02.2018 року № 8/зп-18 в частині залучення до роботи кваліфікаційної палати Комісії членів палати з питань добору і публічної служби суддів Комісії для цілей проведення призначеного цим рішенням кваліфікаційного оцінювання окремих суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді.

Частиною 2 статті 171 КАС України встановлено, що суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Ознайомившись з позовною заявою вважаю, що у відкритті провадження в даній адміністративній справі слід відмовити з огляду на наступне.

Як встановлено судом, рішенням ВККС України від 01.02.2018 року:

1) призначено кваліфікаційне оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді за списком згідно з додатком 1;

2) встановлено черговість етапів проведення кваліфікаційного оцінювання: перший етап - складення іспиту; другий етап - дослідження досьє та проведення співбесіди;

3) залучено до роботи кваліфікаційної палати Комісії членів палати з питань добору і публічної служби суддів Комісії Устименко В.Є., Макарчука М.А., Бутенка В.І., Заріцьку А.О., Козлова А.Г., Луцюка П.С., Прилипка С.М. для цілей проведення призначеного цим рішенням кваліфікаційного оцінювання окремих суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді.

З прохальної частини позовної заяви вбачається, що позивач оскаржує рішення ВККС України від 01.02.2018 року, в частині залучення до роботи кваліфікаційної палати Комісії членів палати з питань добору і публічної служби суддів.

Позовна заява мотивована тим, що 19.07.2018 року (в день прийняття рішення за результатами кваліфікаційного оцінювання) співбесіда та дослідження досьє судді ОСОБА_1 проводилось колегією ВККС України, до складу якої входила ОСОБА_2, яка не є членом кваліфікаційної палати, а тому в розумінні вимог п. 1.3 Регламенту ВККС України від 13.10.2016 року № 81/зп-16 не мала права брати участь у проведенні кваліфікаційного оцінювання щодо судді ОСОБА_1

Отже, на думку позивача, член Комісії ОСОБА_2 не мала входити до складу кваліфікаційної палати перебуваючи у складі палати Комісії членів палати з питань добору і публічної служби суддів при проведенні кваліфікаційного оцінювання щодо судді, за наслідками якого приймати рішення від 19.07.2018 року № 1241/ко-18, яким суддю Ленінського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 визнано таким, що не відповідає займаній посаді, та рекомендовано ВРП розглянути питання про його звільнення з посади.

З приводу викладеного суд зазначає.

Відповідно до статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 7 статті 101 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 року № 1402-VIII встановлено, що рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України можуть бути оскаржені до суду з підстав, установлених ч. 7 статті 101 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 року № 1402-VIII.

Відповідно до ч.3 статті 88 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, ухвалене за результатами проведення кваліфікаційного оцінювання, може бути оскаржене та скасоване виключно з таких підстав:

1) склад членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, який провів кваліфікаційне оцінювання, не мав повноважень його проводити;

2) рішення не підписано будь-ким із складу членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, який провів кваліфікаційне оцінювання;

3) суддя (кандидат на посаду судді) не був належним чином повідомлений про проведення кваліфікаційного оцінювання - якщо було ухвалено рішення про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді з підстав неявки для проходження кваліфікаційного оцінювання;

4) рішення не містить посилання на визначені законом підстави його ухвалення або мотивів, з яких Комісія дійшла відповідних висновків.

Відповідно до ч. 2 статті 88 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від
02.06.2016 року № 1402-VIII суддя (кандидат на посаду судді), який не згодний із рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України щодо його кваліфікаційного оцінювання, може оскаржити це рішення в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.

Статтею 5 КАС України передбачено право кожної особи в порядку, встановленому Статтею 5 КАС України, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Відповідно до частини 4 статті 22 КАС України, Верховному Суду як суду першої інстанції, окрім іншого, підсудні справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності зокрема ВККС України.

Отже в розумінні вищенаведених вимог Закону України "Про судоустрій і статус суддів" рішення, яке має право оскаржити суддя в процедурі кваліфікаційного оцінювання, в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України є рішення, прийняте за результатами кваліфікаційного оцінювання.

Оскаржуване позивачем рішення в частині неправомірного залучення до роботи кваліфікаційної палати Комісії членів палати з питань добору і публічної служби суддів не є рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, прийнятим за результатами кваліфікаційного оцінювання судді, отже в розумінні вищенаведених вимог не створює для останнього жодних юридичних прав та/чи обов'язків, внаслідок чого відсутній об'єкт судового захисту.

Як встановлено судом, рішенням, прийнятим за результатами кваліфікаційного оцінювання позивача, є рішення від 19.07.2018 року, яким суддю Ленінського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 визнано таким, що не відповідає займаній посаді, та рекомендовано ВРП розглянути питання про його звільнення з посади.

При прийнятті вказаного рішення в колегії комісії приймала участь ОСОБА_2, яка на думку позивача не мала права брати участь у проведенні кваліфікаційного оцінювання стосовно судді ОСОБА_1, оскільки входячи до складу комісії була членом іншої палати.

Тобто в даному випадку з підстав, заявлених позивачем для скасування в розумінні вимог ~law14~ є саме рішення ВККС України від
19.07.2018 року, яке не є предметом оскарження в даній справі.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Суд зазначає, що ужите в цій нормі формулювання "не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства" треба розуміти і трактувати так, що не підлягають розгляду не тільки справи, спори в яких виникають поза сферою адміністративних публічно-правових відносин, але й ті, які можна розглядати за правилами адміністративного судочинства, однак щодо них на рівні імперативного законодавчого положення встановлено вимогу, яка обмежує таке звернення і відтерміновує судовий захист порушеного права до події, з настанням якої виникають відповідні підстави для цього.

В даному випадку, як вказувалось судом вище, такою подією є рішення ВККС України від 19.07.2018 року, ухвалене за результатами кваліфікаційного оцінювання щодо судді ОСОБА_1

До того ж, згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною в постанові від 29 березня 2018 року у справі №9901/374/18 (П/9901/374/18), провадження №11-93заі18: "Поняття " спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства", слід тлумачити в більш ширшому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду, а тому неможливо зазначити суд, до юрисдикції якого мав би належати розгляд цієї справи".

З врахуванням викладеного, керуючись статтями 22 170 266 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправним рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 01.02.2018 року № 8/зп-18 (в частині).

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, ухвала Верховного суду набирає законної сили після набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Великої Палати Верховного Суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.



І.А. Васильєва

Суддя Верховного Суду
logo

Юридические оговорки

Protocol.ua обладает авторскими правами на информацию, размещенную на веб - страницах данного ресурса, если не указано иное. Под информацией понимаются тексты, комментарии, статьи, фотоизображения, рисунки, ящик-шота, сканы, видео, аудио, другие материалы. При использовании материалов, размещенных на веб - страницах «Протокол» наличие гиперссылки открытого для индексации поисковыми системами на protocol.ua обязательна. Под использованием понимается копирования, адаптация, рерайтинг, модификация и тому подобное.

Полный текст

Приймаємо до оплати