Історія справи

Ухвала КАС ВП від 19.05.2021 року у справі №560/948/20

УХВАЛА

17 червня 2021 року

м. Київ

справа № 560/948/20

провадження № К/9901/15908/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Смоковича М. І.,

суддів: Данилевич Н. А., Уханенка С. А.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 липня 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Хмельницької міської ради, Управління житлово-комунального господарства Хмельницької міської ради про визнання незаконним скасування розпорядження, скасування наказу,

встановив:

05 травня 2021 року зазначена скарга надійшла до суду касаційної інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 18 травня 2021 року касаційну скаргу залишено без руху. Скаржнику надано десять днів з моменту отримання вказаної ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання до суду касаційної інстанції документу про сплату судового збору, а також уточненої касаційної скарги з належним обґрунтуванням підстав, на яких подається касаційна скарга, із визначенням передбачених статтею 328 КАС України підстав.

Так, суд роз'яснив, що касаційна скарга в частині наведених у ній обґрунтувань вимог до суду касаційної інстанції містить посилання на недослідження судами зібраних у справі доказів (пункт 1 частини 2 статті 353 КАС України).

Водночас, скаржником не заявлено у касаційній скарзі інших підстав для касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 4 статті 328 КАС України.

На виконання указаної ухвали суду касаційної інстанції 25 травня 2021 року та 31 травня 2021 року на адресу суду касаційної інстанції надійшов документ про сплату судового збору та уточнена касаційна скарга.

Так, звертаючись до суду касаційної інстанції із касаційною скаргою, її автор зазначав, що судові рішення судів попередніх інстанцій ним оскаржуються з підстав, передбачених пунктом 1 частини 4 статті 328 КАС України.

Проте, ані в касаційній скарзі, ані в уточненій касаційній скарзі скаржником не зазначено яку саме норму права суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував без урахування висновків, викладених у вищевказаних постановах суду касаційної інстанції, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судового рішення у розумінні частини 4 статті 328 КАС України.

Водночас, дослідивши подану на виконання вимог ухвали від 18 травня 2021 року уточнену касаційну скаргу на предмет відповідності вимогам пункту 4 частини 2 статті 330 КАС України, суд установив, що її автор посилається на пункт 4 частини 4 статті 328 КАС України та зазначає інші підстави касаційного оскарження, а саме: суд необґрунтовано відхилив три клопотання щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункт 3 частини 2 статті 353 КАС України). Однак, не зазначає які саме клопотання були відхилені судами, а також щодо встановлення яких саме обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Разом з цим скаржник вказує на пункт 4 частини 2 статті 353 КАС України про встановлення обставин, що мають істотне значення для справи, на підставі недопустимих доказів, а саме: наказу № 226/1, форма і зміст якого суперечать пунктам 1,5,7 частини третьої розділу ІІІ та пункту 4 частини четвертої розділу IV наказу Мінюсту № 1000/5 від 18.06.2015; протоколу інвентаризації, який складений 30.07.2019 року раніше проведення самої інвентаризації (31.07.2019) відповідно до актів інвентаризацій та раніше ревізії (01.09.2019), згідно з актом проведення ревізії.

Слід зауважити, що надання неправильної оцінки наявному у матеріалах справах доказу не є тотожним встановленню судом обставин на підставі недопустимого доказу.

Згідно з приписами частини 1 статті 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Вказаним положенням встановлено пряму заборону при розгляді та вирішенні адміністративної справи для суду брати до уваги докази з порушенням законної процедури їх одержання (нелегітимні докази, включаючи сфальсифіковані) як під час розгляду клопотання про долучення доказу до справи, так і в межах судового розгляду.

Слід зауважити, що у разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, тобто такими, що одержані з порушенням законної процедури.

Натомість обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень зводиться до викладення обставин справи, цитування ряду нормативно-правових актів та переоцінки встановлених судами попередніх інстанцій обставин, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень у розумінні частини 4 статті 328 КАС України.

Крім того, за правилами частини 2 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, тому суд касаційної інстанції не може надати іншу правову оцінку тим доказам, які вже були перевірені та відхилені судами під час розгляду справи.

При цьому, з урахуванням змін до КАС України, внесених Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX і які набрали чинності 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі належно вмотивованих визначених законом підстав для касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження.

Отже, заявник частково усунув недоліки касаційної скарги, що стали підставою для залишення її без руху.

За таких обставин, відповідно до правил статей 169, 332 КАС України касаційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала.

Керуючись статтями 169, 329, 332 КАС України,

ухвалив:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 липня 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2021 року у справі № 560/948/21 за позовом ОСОБА_1 до Хмельницької міської ради, Управління житлово-комунального господарства Хмельницької міської ради про визнання незаконним скасування розпорядження, скасування наказу повернути особі, що її подала.

Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач М. І. Смокович

Судді Н. А. Данилевич

С. А. Уханенко