Главная Сервисы для юристов ... База решений “Протокол” Ухвала КАС ВП від 15.09.2021 року у справі №300/1181/21 Ухвала КАС ВП від 15.09.2021 року у справі №300/11...
print
Друк
search Пошук

КОММЕНТАРИЙ от ресурса "ПРОТОКОЛ":

Історія справи

Ухвала КАС ВП від 15.09.2021 року у справі №300/1181/21



УХВАЛА

15 вересня 2021 року

м. Київ

справа № 300/1181/21

адміністративне провадження № К/9901/31986/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):

судді-доповідача Бевзенка В. М.,

суддів: Рибачука А. І., Шарапи В. М.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28.04.2021 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.07.2021 у справі № 300/1181/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИЛ:

У 2021 році ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі - відповідач), у якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача № 6 від 10.11.2020 про відмову у перерахунку його пенсії за вислугою років із заробітку згідно довідки прокуратури Луганської області № 21-748вих-20 від 12.10.2020;

- зобов'язати провести перерахунок та виплату його пенсії за вислугу років відповідно до вимог частини 20 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від
14.10.2014 № 1697-VII у первинній редакції, виходячи із розміру 90 % від суми місячної заробітної плати згідно довідки прокуратури Луганської області № 21-748вих-20 від 12.10.2020 без обмеження її максимального розміру з подальшою виплатою пенсії у розмірі, встановленому після її перерахунку, до виникнення обставин, з якими закон пов'язує виникнення, зміну чи припинення спірних правовідносин та виплатити з 01.10.2020 різницю між фактично отриманою та перерахованою пенсією.

Суд першої інстанції при вирішенні питання про відкриття провадження у цій справі ухвалив розглянути та розглянув її за правилами спрощеного позовного провадження.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28.04.2021, позов задоволено частково, внаслідок чого:

- визнано протиправним та скасовано рішення відповідача від 10.11.2020 № 6 про відмову позивачеві у перерахунку пенсії за вислугу років;

- зобов'язано відповідача провести з 01.10.2020 перерахунок та виплату позивачеві пенсії за вислугу років у розмірі 60 % від місячної заробітної плати, відповідно до статті 86 Закону України "Про прокуратуру" № 1697-VII на підставі довідки Луганської обласної прокуратури від 12.10.2020 № 21-748 вих-20 з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії;

- у задоволенні решти позову відмовлено.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.07.2021, апеляційну скаргу позивача задоволено частково, внаслідок чого:

- рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28.04.2021 у справі № 300/1181/21 скасовано у частині зобов'язання відповідача провести перерахунок пенсії позивачеві за вислугу років у розмірі 60 % від місячної заробітної плати та у цій частині ухвалено нове рішення, яким зобов'язано відповідача провести перерахунок пенсії позивачеві за вислугу років у розмірі 90 % від місячної заробітної плати;

- у решті рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від
28.04.2021 у справі № 300/1181/21 залишено без змін.

Не погоджуючись із рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду та постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду, відповідач оскаржив їх у касаційному порядку.

Як на підстави касаційного оскарження відповідач посилається на підпункти "а" та "в" пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та вказує, що ця касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.

Звернення до суду із касаційною скаргою обґрунтовує необхідністю прийняття законного рішення суду, також зазначає, що справа стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки судами апеляційної інстанції прийняті різні рішення по тій же категорії справ.

Дослідивши зміст касаційної скарги, Суд, дійшов такого висновку.

Щодо клопотання про звільнення від сплати судового збору.

У касаційній скарзі відповідачем заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору.

В обґрунтування вказаного клопотання скаржник зазначає про обмежене фінансування коштів, призначених для сплати судового збору.

Згідно з положеннями частини 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

З огляду на зазначене, Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про звільнення скаржника від сплати судового збору, оскільки указані скаржником обставини не є поважними і не підтверджені жодними доказами.

Щодо клопотання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.

Відповідно до положень частини 1 статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Водночас згідно з частиною 2 статті 329 КАС України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Суд установив, що передбачений зазначеною статтею строк на касаційне оскарження не пропущений, оскільки відповідно до наказу Головного управління від 28.07.2021 № 10-АГ доданого до матеріалів касаційної скарги, робочий день 23.08.2021 перенесено на суботу 28.08.2021.

Відповідно до частини 6 статті 120 КАС України, якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

За наведених обставин та беручи до уваги надані на їхнє підтвердження докази, Суд дійшов висновку про поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження рішення першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції та про наявність підстав для його поновлення.

Щодо підстав касаційного оскарження.

Пунктом 8 частини 2 статті 129 Конституції України передбачено, що серед основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно із частиною 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частиною 1 статті 328 КАС України.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження) не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Тлумачення вказаних норм у їхньому логічному взаємозв'язку передбачає, що процесуальний закон пов'язує можливість касаційного перегляду у справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження тільки з тими юридичними фактами, вичерпний перелік яких викладений у підпунктах "а ", "б ", "в" та "г" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Вирішуючи питання про відкриття провадження, Верховний Суд, зазначає наступне.

Доведення обставин, передбачених підпунктами "а " - "г" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.

Зі змісту касаційної скарги вбачається, що підставами для відкриття касаційного провадження відповідач зазначає підпункти "а " та "в" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України та вказує, що ця касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.

Суд критично оцінює наведену підставу касаційного оскарження, оскільки аналіз та тлумачення доводів касаційної скарги у сукупності з відображеними обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність у даному випадку обставин, передбачених підпунктом "а" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України, оскільки скаржник обмежився самим лише цитуванням цієї норми.

Також, наведені посилання скаржника на підпункт "в" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України має загальний характер та не може вважатись винятковим.

Інші обґрунтовані посилання на існування обставин, передбачених підпунктами "а "- "г" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України у касаційній скарзі відсутні та такі обставини не вбачаються з поданих матеріалів касаційної скарги.

Загалом, скаржник на підтвердження своєї позиції фактично зазначає про необхідність здійснити переоцінку встановлених судами у справі обставин, а також надати перевагу одним доказам над іншими, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції згідно з положеннями частини 2 статті 341 КАС України.

КАС України, передбачає умови, за наявності яких справи розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження можуть переглядатися в касаційному порядку.

Такими умовами можуть бути обставини, які виділяють вимоги скаржника якимись особливими, рідкісними чи унікальними ознаками, завдяки чому вони виокремлюються із загальних випадків.

Враховуючи викладені вимоги КАС України, для можливості відкриття провадження у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, у касаційній скарзі скаржник має обґрунтовано зазначити підстави, вказані у підпунктах "а'-'Т" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Верховний Суд звертає увагу на те, що можливість відкриття касаційного провадження у справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження залежить виключно від обставин конкретної справи: її значення для формування єдиної правозастосовчої практики; неможливості спростування особою, яка подає касаційну скаргу, обставин, встановлених оскаржуваним судовим рішенням, при розгляді іншої справи; значного суспільного інтересу справи чи її виняткового значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; помилкового віднесення судом справи до категорії справ незначної складності.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію "суду права", що розглядає справи, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є "судом фактів".

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З огляду на наведене, Суд вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 328, 329, 333, 359 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

Поновити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області пропущений строк на касаційне оскарження рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28.04.2021 та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.07.2021 у справі № 300/1181/21.

Відмовити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Івано-Франківській у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28.04.2021 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.07.2021 у справі № 300/1181/21.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28.04.2021 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.07.2021 у справі № 300/1181/21.

Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною і не оскаржується.

Суддя-доповідач: В. М. Бевзенко

Судді: А. І. Рибачук

В. М. Шарапа
logo

Юридические оговорки

Protocol.ua обладает авторскими правами на информацию, размещенную на веб - страницах данного ресурса, если не указано иное. Под информацией понимаются тексты, комментарии, статьи, фотоизображения, рисунки, ящик-шота, сканы, видео, аудио, другие материалы. При использовании материалов, размещенных на веб - страницах «Протокол» наличие гиперссылки открытого для индексации поисковыми системами на protocol.ua обязательна. Под использованием понимается копирования, адаптация, рерайтинг, модификация и тому подобное.

Полный текст

Приймаємо до оплати