Історія справи

Ухвала КАС ВП від 15.09.2019 року у справі №240/4786/18

УХВАЛА

09 вересня 2019 року

Київ

справа №240/4786/18

адміністративне провадження №К/9901/24566/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Усенко Є. А.,

суддів: Гімона М. М., Гусака М. Б.,

розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління Державної фіскальної служби (ДФС) у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 15.02.2019 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23.07.2019 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИЛ:

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 15.02.2019, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від
23.07.2019, адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Житомирській області від 10.04.2018 №0005599-5213-1005, №0005600-5213-1005, №0005601-5213-1005, №0005603-5213-1005, №0005614-5213-1005, №0005615-5213-1005, №0005617-5213-1005, №0005618-5213-1005, визнано протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 10.04.2018 №0005602-5213-1005 у частині нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на 2017 рік у розмірі 25,6 грн. ; від 10.04.2018 №0005604-5213-1005 у частині нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на 2017 рік в розмірі 2 049,6 грн. ; від 10.04.2018 №0005605-5213-1005 у частині нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на 2017 рік у розмірі 35,68 грн., у задоволенні решти позовних вимог відмовити за безпідставністю.

Головне управління Державної фіскальної служби у Житомирській області подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 15.02.2019 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23.07.2019.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначені судові рішення в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом (частина 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з частиною 1 статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Згідно з пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Відповідно до пункту 6 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей пункту 6 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Предметом позову у цій справі є вимоги про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 10.04.2018 №0005599-5213-1005 на суму 404,16
грн, №0005600-5213-1005 на суму 882,88 грн, №0005601-5213-1005 на суму 583,36
грн, №0005602-5213-1005 на суму 51,20 грн, №0005603-5213-1005 на суму 557,44
грн, №0005604-5213-1005 на суму 4 099,20 грн, №0005605-5213-1005 на суму 71,36
грн, №0005614-5213-1005 на суму 1 859,52 грн, №0005615-5213-1005 на суму 1
054,88 грн, №0005617-5213-1005 на суму 257,76 грн, №0005618-5213-1005 на суму 1
920,16 грн, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Обставин, які б виключали можливість застосування положень частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, судом касаційної інстанції не встановлено. У касаційній скарзі посилань на наявність відповідних обставин немає.

Постановлені у справі судові рішення у частині задоволених позовних вимог вмотивовані тим, що позивач не був власником об'єктів нежитлової нерухомості, які були визначені контролюючим органом як об'єкти оподаткування, а тому не мав обов'язку сплачувати податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на вказані об'єкти нерухомості.

За правилами пункту 1 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи, що судове рішення прийнято у справі незначної складності, передбачені пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України виняткові обставини відсутні, судові рішення першої та апеляційної інстанцій не підлягають касаційному оскарженню; у відкритті касаційного провадження у даній справі слід відмовити.

Керуючись статтями 12, 248, 328, 333 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 15.02.2019 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23.07.2019.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.........................................

Є. А. Усенко

М. М. Гімон

М. Б. Гусак,

Судді Верховного Суду