Історія справи

Ухвала КАС ВП від 22.06.2018 року у справі №826/334/17

УХВАЛА

27 липня 2018 року

Київ

справа №826/334/17

касаційне провадження №К/9901/51816/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Олендера І.Я.

розглянув матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агролайт Груп" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від
28.12.2017 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від
10.04.2018 у справі №826/334/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агролайт Груп" до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агролайт Груп" у грудні 2017 року звернулося до адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Окружний адміністративний суд м. Києва рішенням від 28.12.2017 позовні вимоги залишив без задоволення.

Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 10.04.2018 (повний текст складено 11.04.2018) залишив рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.12.2017 без змін.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агролайт Груп" 25.05.2018 звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.12.2017 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 10.04.2018, прийняти нове судове рішення про задоволення позовних вимог. Також у касаційній скарзі порушено питання щодо поновлення строку касаційного оскарження.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема пункту статтей 14, 86, 109, 192.1 статті 192, пункту 201.7 статті 201 Податкового кодексу України, статтей 90, 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Верховний Суд ухвалою від 14.06.2018 зазначену касаційну скаргу залишив без руху, у зв'язку з невиконанням вимог частин 4 статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на надання документу про доплату судового збору, а також на підставі положень частини 3 статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на ненадання обґрунтованого клопотання про поновлення строку касаційного оскарження з наведенням підстав та доказів, які б підтверджували неможливість своєчасного вчинення процесуальної дії зі звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою у строк, та встановив скаржнику строк для усунення недоліків у десять днів з дня вручення копії ухвали.

На виконання вимог ухвали від 14.06.2018 скаржником надано суду касаційної інстанції клопотання про поновлення строку касаційного оскарження. Крім того, позивачем надано докази звернення до суду із адміністративний позовом у грудні 2016 року, що підтверджує сплату судового збору за подання касаційної скарги у сумі 2756грн.

В обґрунтування підстав для поновлення строку касаційного оскарження позивач посилається на те, що копію повного тексту оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції отримано скаржником 26.04.2018, що підтверджується поштовим відправленням №0102923059382, в якому судом апеляційної інстанції було направлено копію вказаної постанови на адресу позивача.

Враховуючи викладене, а також положення вимог частини 2 статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення, суд вважає, що підстави пропуску позивачем строку на касаційне оскарження є поважними, у зв'язку з чим такий строк підлягає поновленню.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.

Згідно з частиною 1 статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до частини 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Відповідно до пункту 6 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей пункту 6 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що предметом позову у справі №826/334/17 є вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення від 19.09.2016 №0025511207, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 78362,12грн.

Суди попередніх інстанцій, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходили з того що, позивачем порушено визначений законом строк реєстрації податкової накладної від 20.07.2016 №17, а тому правомірно застосовано штраф за її несвоєчасну реєстрацію.

Випадків, які б виключали можливість застосування положень частини 2 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, не вбачається. У касаційній скарзі таких застережень не міститься.

Отже, постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 10.04.2018, ухвалена за результатами апеляційного перегляду рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.12.2017 у справі щодо оскарження податкового повідомлення-рішення від 19.09.2016 №0025511207, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 78362,12грн., не підлягає касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтею 328, частиною 4 статті 332, статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

1. Поновити Товариству з обмеженою відповідальністю "Агролайт Груп" пропущений з поважних підстав строк на касаційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.12.2017 та постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 10.04.2018 у справі №826/334/17.

2. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Агролайт Груп" у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.12.2017 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 10.04.2018 у справі №826/334/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агролайт Груп" до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

3. Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду Т.М.Шипуліна Л.І.Бившева І.Я.Олендер