Історія справи

Ухвала КАС ВП від 10.09.2018 року у справі №813/1678/16

УХВАЛА

03 вересня 2018 року

Київ

справа №813/1678/16

адміністративне провадження №К/9901/59672/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Галицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.07.2018 у справі №813/1678/16 за позовом Фізичної особи ОСОБА_2 до Галицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області, третя особа - Міженецька сільська рада Старосамбірського району Львівської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Зазначена касаційна скарга надійшла до Верховного Суду як суду касаційної інстанції та згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.08.2018 розподілена на суддю Гончарову І.А.

Як вбачається з матеріалів справи, Фізична особа ОСОБА_2 звернулася до суду з адміністративним позовом до Галицької об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області, в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просила визнати недійсними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 19 червня 2014 року № 133-17, від 30 червня 2015 року № 439-17, від 30 червня 2016 року № 1693-13.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 19 червня 2014 року, 30 червня 2015 року, 30 червня 2016 року Галицькою ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області прийнято податкові повідомлення-рішення відповідно № 133-17, № 439-17, № 1693-13, якими згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 та підпунктом 266.7.2 пункту
266.7 статті 266 Податкового кодексу України позивачу визначено суми податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в розмірі 12 790,20 грн., 29 626,18 грн., 3 199,69 грн. відповідно.

Судом зазначено, що копії двох із вказаних вище повідомлень-рішень в матеріалах справи відсутні та не надані відповідачем на вимогу суду (від 19 червня 2014 року №133-17, від 30 червня 2015 року №439-17), однак із наявних в матеріалах справи їх корінців можливо встановити номери вказаних податкових повідомлень-рішень, дати їх прийняття та суми визначених позивачу зобов'язань.

Окрім цього факт прийняття та надіслання позивачу зазначених податкових повідомлень-рішень учасниками справи визнається та не потребує доказування.

Не погодившись із вказаними вище податковими повідомленнями - рішеннями, позивач оскаржила їх до суду.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 22.01.2018 адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Галицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління ДФС у Львівській області №133-17 від 19.06.2014 р., №439-17 від 30.06.2015 р. та №1693-13 від 30.06.2016 р.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.07.2018 рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22.01.2018 скасовано та прийнято нове рішення, яким позов Фізичної особи ОСОБА_2 до Галицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Галицької об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області від 19 червня 2014 року № 133-17, від 30 червня 2015 року № 439-17, від 30 червня 2016 року № 1693-13.

Галицька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Львівській області звернулася до суду з касаційною скаргою на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.07.2018 у справі №813/1678/16, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд прийшов до висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, виходячи з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до частини 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Відповідно до пункту 6 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей пункту 6 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з пунктом 24 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Станом на 01.01.2018 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 1762
гривень (стаття 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" від
07.12.2017 № 2246-VIII).

Враховуючи викладене, справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує 176200 грн., відносяться до категорії справ незначної складності (за винятком випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України).

З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваного судового рішення вбачається, що предметом позову у справі №813/1678/16 є вимога про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 19 червня 2014 року № 133-17, від 30 червня 2015 року № 439-17, від 30 червня 2016 року № 1693-13н, якими позивачу визначено суми податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в розмірі 12 790,20 грн., 29 626,18 грн., 3 199,69 грн. відповідно.

Випадків, які б виключали можливість застосування положень частини 2 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, не вбачається.

Отже, постанова Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.07.2018, ухвалена за результатами апеляційного перегляду рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22.01.2018 у справі щодо визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 19 червня 2014 року № 133-17, від 30 червня 2015 року № 439-17, від 30 червня 2016 року № 1693-13н, не підлягає касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Галицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від
19.07.2018 у справі №813/1678/16.

Надіслати особі, яка подала касаційну скаргу, копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. А. Гончарова

Судді І. Я. Олендер

Р. Ф. Ханова