Історія справи

Ухвала КАС ВП від 27.01.2021 року у справі №640/10694/20

УХВАЛА

08 лютого 2021 року

м. Київ

справа № 640/10694/20

адміністративне провадження № К/9901/3845/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Білак М. В.,

суддів: Губської О. А., Калашнікової О. В.,

перевіривши касаційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Каращук Катерини Леонідівни на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2021 року у справі №640/10694/20 за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Каращук Катерини Леонідівни, Дніпровського районного відділу Державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа: Приватне акціонерне товариство "Українська автомобільна корпорація" про визнання протиправними дій та скасування постанови, визнання неправомірними дій,

встановив:

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 листопада 2020 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії приватного виконавця Каращук К. Л. щодо відкриття виконавчого провадження і скасовано постанову про відкриття виконавчого провадження № 58925646 від 17 квітня 2019 року, скасовано всі вжиті заходи щодо виконання рішення суду в рамках виконавчого провадження № 58925646.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 сплачений ним судовий збір у розмірі 1681,60 (одна тисяча шістсот вісімдесят одна гривня шістдесят копійок) за рахунок приватного виконавця Каращук К. Л.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2020 року апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Каращук К. Л. залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме: подання заяви (клопотання) про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції з зазначенням поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2021 року приватному виконавцю виконавчого округу м. Києва Каращук К. Л. у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та відкриття апеляційного провадження - відмовлено.

Вважаючи таке судове рішення суду апеляційної інстанції ухвалене з порушенням вимог процесуального закону, відповідач оскаржив його в касаційному порядку.

Верховний Суд, під час розгляду матеріалів касаційної скарги, поданої на процесуальну ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2021 року, констатує таке.

Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" і статті 13 КАС України, оскарження судових рішень у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини 1 статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що наведені апелянтом причини пропуску строку на апеляційне оскарження є неповажними.

Приписами статті 287 КАС України визначено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.

Відповідно до частини 6 статті 287 КАС України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що рішення Окружного адміністративного суду м. Києва було прийнято у письмовому провадженні 04 листопада 2020 року та направлено учасникам справи 6 листопада 2020 року, а згідно рекомендованого поштового відправлення апелянт (третя особа) отримав оскаржуване рішення 10 листопада 2020 року.

Разом з тим, з апеляційною скаргою приватний виконавець Каращук К. Л. звернулася лише 25 листопада 2020 року та заявила клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, мотивоване перебуванням її на лікарняному.

Суд апеляційної інстанції визнав неповажними зазначені причини пропуску строку на апеляційне оскарження та зазначив, що Каращук К. Л. згідно довідки, доданої до клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 листопада 2020 року, не була госпіталізована та/або не перебувала на стаціонарному лікуванні в період з 19 листопада 2020 року по 24 листопада 2020 рік, а відтак мала можливість звернутися своєчасно до суду з відповідною апеляційною скаргою.

Суд вказує, що поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До їх числа відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об'єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.

Законодавче обмеження строку на апеляційне оскарження судових рішень, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, та після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.

Причини, які об'єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк, та які б підтверджували поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення в межах розумного строку, скаржником не зазначені.

Відповідно до частини 2 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

За таких обставин, суд касаційної інстанції зазначає, що неналежне використання наданих процесуальних прав не може визнаватись судом як поважна причина пропуску процесуального строку, а відтак зазначені скаржником причини пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення є неповажними.

Якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі (пункт 4 частини 1 статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України).

Отже, Верховний Суд дійшов висновку, що суд апеляційної інстанції правильно застосував положення пункту 4 частини 1 статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України, застосування цієї норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її тлумачення.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Згідно з частиною 2 статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

За такого правового регулювання та обставин справи Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

На підставі викладеного, керуючись статтями 333 КАС України, Верховний Суд

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Каращук Катерини Леонідівни на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2021 року у справі №640/10694/20.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддіМ. В. Білак О. А. Губська О. В. Калашнікова