Історія справи

Ухвала КАС ВП від 14.09.2020 року у справі №540/1792/19

УХВАЛА

06 жовтня 2020 року

м. Київ

справа № 540/1792/19

адміністративне провадження № К/9901/21278/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Жука А. В.,

суддів: Мартинюк Н. М., Мельник-Томенко Ж. М.

перевіривши касаційну скаргу Державної казначейської служби України

на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2019 року

та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2020 року

у справі №540/1792/19

за позовом ОСОБА_1

до Державної казначейської служби України

про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Державної казначейської служби України про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо виконання судових рішень Суворовського районного суду м.

Херсона від 11 березня 2013 року у справі №668/2666/13-ц про стягнення заробітної плати у сумі 16734,94грн., від 31 липня 2013 року у справі №668/3429/13-ц про стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні у сумі 14310грн; зобов'язання відповідача виконати зазначені рішення суду, перерахувавши з державного бюджету на платіжну картку банку Приватбанк (АТ "Комерційний Банк "Приватбанк") за № НОМЕР_1 заборгованість по заробітній платі в сумі 16734,94грн., і середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні в сумі 14310грн.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2019 року, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2020 року, позов задоволено.

25 серпня 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Державної казначейської служби України на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2019 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2020 року у справі №540/1792/19.

Ухвалою Верховного Суду від 14 вересня 2020 року відмовлено у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору, а касаційну скаргу залишено без руху з підстав не сплати судового збору.

Надано скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії ухвали, для усунення недоліків касаційної скарги, які зазначені в мотивувальній частині ухвали.

Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення ( №0102930711869) копія ухвали Верховного Суду від 14 вересня 2020 року отримана скаржником 17 вересня 2020 року.

25 вересня 2020 року на виконання ухвали Верховного Суду від 14 вересня 2020 року надійшла заява про усунення недоліків касаційної скарги та платіжне доручення про сплату судового збору №1535 від 22 вересня 2020 року.

Таким чином, особою, що подала касаційну скаргу були усунуті недоліки касаційної скарги, які були зазначені в ухвалі Верховного Суду від 14 вересня 2020 року, що дає змогу вирішити питання про відкриття або відмову у відкритті касаційного провадження.

За правилами частини 1 статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження Суд зазначає таке.

Статтею 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Згідно з частиною 1 статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 КАС України.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до частини 3 статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України передбачено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до Пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до Пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Відповідно до частин 1 , 2 , 4 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених частин 1 , 2 , 4 статті 257 КАС України;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 6 статті 12 КАС України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності.

Такий перелік не є вичерпним.

Зі змісту пункту 10 частини 6 статті 12 КАС України можна зробити висновок про те, що суд має право віднести до категорії справ незначної складності справу, яка не передбачена у вищезазначеному переліку, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина 4 статті 12 КАС України), а також через складність та інші обставини.

Із матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень установлено, що предметом позову у даній справі є визнання протиправною бездіяльності щодо виконання судових рішень Суворовського районного суду м. Херсона від 11 березня 2013 року у справі №668/2666/13-ц про стягнення заробітної плати у сумі 16734,94
грн., від 31 липня 2013 року у справі №668/3429/13-ц про стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні у сумі 14310грн.

Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2019 року вирішено здійснювати розгляд справи №540/1792/19 за правилами спрощеного позовного провадження.

Оцінивши доводи касаційної скарги та правове значення цієї справи для формування єдиної правозастосовної практики, колегія суддів констатує, що скаржником не наведено обґрунтованих посилань на існування обставин, передбачених підпунктами "а "- "г" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України та такі обставини не встановлені судом з поданих матеріалів касаційної скарги.

Обставини, які є критерієм для віднесення вказаної справи до категорії таких, які підлягають розгляду виключно за правилами загального позовного провадження у розумінні частин 3 та 4 статті 12 та частини 4 статті 257 КАС України відсутні.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини умови прийнятності касаційної скарги можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у цьому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" ("Levages Prestations Services v. France") від 23 жовтня 1996 року, заява № 21920/93; "Гомес де ла Торре проти Іспанії" ("Brualla Gomes de la Torre v. Spain") від 19 грудня 1997 року, заява 26737/95).

На підставі викладеного Суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Ураховуючи викладене, Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

У касаційній скарзі скаржником порушено питання про визнання причин пропуску строку на касаційне оскарження поважними та поновлення такого строку.

В обґрунтування такого клопотання зазначено, що вперше касаційну скаргу було направлено 24 липня 2020 року, тобто у строк передбачений КАС України, проте у зв'язку з високою завантаженістю та технічними проблемами юридичного відділу касаційну скаргу було помилково направлено до Вищого адміністративного суду України.

11 серпня 2020 року повернуту касаційну скаргу з супровідним листом ліквідаційної комісії Вищого адміністративного суду України було отримано скаржником.

21 серпня 2020 року касаційно скаргу було направлено повторно до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

Пунктом 3 статті 329 КАС України встановлено, що строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених Пунктом 3 статті 329 КАС України.

За наведених обставин суд дійшов висновку про поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження, в зв'язку з чим такий строк слід поновити.

Також суд звертає увагу скаржника, що відповідно до пункту 3 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 248, 328, 333 КАС України Суд, -

УХВАЛИВ:

1. Клопотання Державної казначейської служби України про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити.

2. Визнати причини пропуску строку на касаційне оскарження поважними та поновити процесуальний строк.

3. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної казначейської служби України на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2019 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2020 року у справі №540/1792/19.

4. Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена..............................................

А. В. Жук

Н. М. Мартинюк

Ж. М. Мельник-Томенко Судді Верховного Суду