Історія справи

Ухвала КАС ВП від 09.09.2020 року у справі №160/2313/20

УХВАЛА

06 жовтня 2020 року

м. Київ

справа № 160/2313/20

адміністративне провадження № К/9901/24984/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Кашпур О. В.,

суддів - Радишевської О. Р., Уханенка С. А.,

перевіривши касаційну скаргу Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2020 року у справі за позовом Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації до Відділу примусового виконання рішення управління забезпечення примусового виконання рішень Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про скасування постанов,

встановив:

Департамент соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації звернувся до суду із позовом до Відділу примусового виконання рішення управління забезпечення примусового виконання рішень Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), в якому просив скасувати постанови головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Осельської Т. П., а саме:

- про відкриття виконавчого провадження від 06.02.2020 № ВП 61126677;

- про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 06.02.2020 № ВП 61126677;

- про стягнення виконавчого збору від 06.02.2020 № ВП 61126677.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2020 року позову заяву повернуто позивачу.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2020 року апеляційну скаргу повернуто Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації з підстав неусунення недоліків апеляційної скарги щодо сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду.

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, скаржник 01 жовтня 2020 року звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Відповідно до частини 1 статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з наступних підстав.

Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондують стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" і стаття 13 КАС України.

Отже, оскарження рішень судів у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом.

Відповідно до частини 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 КАС України.

Згідно з частиною 3 статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції, серед іншого, про повернення апеляційної скарги.

Перевіривши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про те, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з наступних підстав.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2020 року апеляційну скаргу Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації залишено без руху з підстав несплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду та запропоновано у десятиденний строк з моменту вручення ухвали усунути вказані недоліки або надати докази щодо неможливості сплати судового збору.

Вказану ухвалу оприлюднено 12 червня 2020 року на веб-сайті, призначеному для пошуку та перегляду документів Єдиного державного реєстру судових рішень.

Згідно до пункту 1 частини 5 статті 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Відповідно до частини 2 статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених частини 2 статті 298 КАС України, застосовуються положення частини 2 статті 298 КАС України.

Обґрунтовуючи повернення апеляційної скарги, Третій апеляційний адміністративний суд не прийняв клопотання заявника про відстрочення сплати судового збору у зв'язку із відсутністю коштів та вказував про те, що будь які докази на підтвердження викладених у клопотанні обставин відсутні, а відстрочення сплати судового збору є правом суду, а не його обов'язком. Оскільки станом на 28 липня 2020 року заявником не усунуто виявлені недоліки апеляційної скарги, не надано документ про сплату судового збору або належні докази про неможливість такої сплати, апеляційна скарга підлягає поверненню скаржнику.

Мотивування касаційної скарги зводиться до порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, а також незгоди скаржника із ухваленими рішеннями.

Суд, перевіривши матеріали касаційної скарги, дійшов висновку, що проблема фінансування бюджетної установи не може бути самостійною підставою для продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги у частині сплати судового збору, встановленого законом. Сплата судового збору є обов'язком скаржника, а тому зловживання правом на звільнення, відстрочення чи розстрочення від його сплати є неприпустимим.

Відсутність у суб'єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.

Суб'єкт владних повноважень, який діє від імені держави, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.

Проаналізувавши встановлені судами обставини справи, предмет спору та обраний відповідачем спосіб захисту його прав, доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про те, що рішення суду апеляційної інстанції ухвалено із правильним очевидним застосуванням положень статті 298 КАС України, а мотиви касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначених норм права.

За змістом пункту 2 частини 2 статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Дія цієї норми поширюється, серед іншого, на ухвали судів апеляційної інстанції, перелік яких наведений у частині 3 статті 328 КАС України.

За такого правового врегулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтею 333 КАС України

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2020 року у справі за позовом Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації до Відділу примусового виконання рішення управління забезпечення примусового виконання рішень Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про скасування постанов.

Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: О. В. Кашпур

Судді: О. Р. Радишевська

С. А. Уханенко