Історія справи

Ухвала КАС ВП від 06.09.2020 року у справі №520/11634/19

УХВАЛА

04 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 520/11634/19

адміністративне провадження № К/9901/20707/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Соколова В. М.,

суддів: Загороднюка А. Г., Калашнікової О. В.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02 березня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 04 травня 2020 року у справі №520/11634/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Шевченківського районного суду міста Києва про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИЛ:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просив:

- визнати протиправними дії Шевченківського районного суду міста Києва щодо невиконання вимог п. п.13.1,13.3,21.5,21.6 Інструкції з діловодства у місцевих загальних судах, апеляційних судах областей, апеляційних судах міста Києва та Севастополя, апеляційному суді АРК та Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних та кримінальних справ, затвердженої наказом ДСА України №173 від 17. Грудня 2013 року, п.3.4 рішення Ради суддів України №33 від 06 лютого 2009 року "Правила поведінки робітника суду";

- зобов'язати Шевченківський районний суд міста Києва виконувати вимоги п. п.13.1,13.3,21.5,21.6 Інструкції з діловодства у місцевих загальних судах, апеляційних судах областей, апеляційних судах міста Києва та Севастополя, апеляційному суді АРК та Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних та кримінальних справ, затвердженої наказом ДСА України №173 від 17 грудня 2013 року, п.3.4 рішення Ради суддів України №33 від 06 лютого 2009 року "Правила поведінки робітника суду".

На обґрунтування позовних вимог зазначено, що 25 березня 2019 року Шевченківським районним судом міста Києва постановлено ухвалу по справі №761/6662/19, якою повернуто позовну заяву ОСОБА_1 з додатками. Згідно Єдиного реєстру судових рішень, копію вищевказаної ухвали направлено для реєстрації 19 червня 2019 року, зареєстровано 19 червня 2019 року, опубліковано - 20 червня 2019 року. Копію вказаної ухвали направлено судом на адресу позивача 26 червня 2019 року. 01 липня 2019 року ОСОБА_1 прибув до відповідача для ознайомлення з матеріалами справи відповідно до його заяви від 14 лютого 2019 року. Помічник судді Мальцева Д. О. - Фецяк Р. А. наполягав написати заяву про ознайомлення з матеріалами справи на бланку суду, відповідно до якого позивач мав залишити в заставу свій паспорт. Крім того, в суді виявилося відсутність спеціального місця для ознайомлення з матеріалами справи, у зв'язку з чим, він мав ознайомлюватися з матеріалами справи у коридорі. Також позивач вказав, що матеріали справи надано для ознайомлення без запису в журналі видачі справ та без підпису позивача. Крім того, 01 липня 2019 року усі працівники суду були без бейджів.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 20 січня 2020 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 02 березня 2020 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 04 травня 2020 року у задоволенні позову відмовлено.

Судові рішення обґрунтовані тим, що в спірних правовідносинах позивачем не надано доказів на підтвердження порушення його прав, створення перешкод для реалізації таких прав з боку Шевченківського районного суду міста Києва, а також доказів впливу суб'єкта владних повноважень, дії якого оскаржуються, на права та обов'язки ОСОБА_1. Позивачем реалізовано право на звернення до суду з позовом, реалізовано право на ознайомлення з матеріалами справи у порядку та спосіб, визначений чинним процесуальним законодавством.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з вказаною касаційною скаргою.

Відповідно до частини 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Проаналізувавши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав.

Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року №1402-VIII.

Частиною 1 статті 13 КАС України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 КАС України.

Аналіз указаних положень дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Водночас пунктом 2 частини п'ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до частини 1 статті 328 КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до частини 1 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Частиною 6 статті 12 КАС України регламентовано перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності, зокрема, інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина 4 статті 12 КАС України), а також через складність та інші обставини (частина 3 статті 12 КАС України).

Аналіз зазначених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмета доказування, складу учасників та інших обставин, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, а також крім справ, які підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження.

Статтею 257 КАС України визначено перелік справ, що розглядаються за правилами спрощеного позовного провадження. Такими справами є: справи незначної складності, а також будь-які інші, за винятком тих, що зазначені у частині четвертій цієї статті, а саме: щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених Статтею 257 КАС України; щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

У цій справі суд першої інстанції, урахувавши вимоги статті 257 КАС України, розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Передбачені пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України виняткові обставини, які виключають відмову у відкритті касаційного оскарження у справі, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, Судом не встановлені.

Ураховуючи характер спірних правовідносин та предмет позову, а також, приймаючи до уваги відсутність даних про те, що розгляд справи становить значний суспільний інтерес, Суд дійшов висновку про наявність законних підстав вважати цю справу незначної складності.

Обставини, які є критерієм для віднесення вказаної справи до категорії таких, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження, у розумінні частин 3 та 4 статті 12 КАС України, у касаційній скарзі не містяться.

Оскільки касаційна скарга ОСОБА_1 подана на судові рішення, прийняті у справі незначної складності, розглянуту за правилами спрощеного позовного провадження, а аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України виняткових обставин справи, то у відкритті касаційного провадження у цій справі слід відмовити.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають статті 129 Конституції України, згідно з якою основними засадами судочинства є, зокрема забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 3, 12, 328, 333 КАС України

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02 березня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 04 травня 2020 року у справі №520/11634/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Шевченківського районного суду міста Києва про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями є остаточною та оскарженню не підлягає.

СуддіВ. М. Соколов А. Г. Загороднюк О. В. Калашнікова