Історія справи

Ухвала КАС ВП від 04.08.2021 року у справі №640/7856/20

УХВАЛА

04 серпня 2021 року

м. Київ

справа № 640/7856/20

адміністративне провадження № К/9901/26920/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Мороз Л. Л.,

суддів: Бучик А. Ю., Тацій Л. В.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби у м.

Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2021 року у справі за позовом Іноземного підприємства "І-АР-СІ" до Головного управління Держпродспоживслужби у м. Києві про визнання протиправними та скасування рішень,

УСТАНОВИЛ:

Іноземне підприємство "І-АР-СІ" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Держпродспоживслужби у м. Києві, у якому просило суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Держпродспоживслужби у м. Києві №04.1-0248, №04.1-0249, №04.1-0250 від 13 грудня 2019 року про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів та постанову про накладення штрафу №276 від 21 грудня 2019 року.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 березня 2021 року, позов задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2021 року апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби у м. Києві залишено без руху. Надано строку для усунення недоліків апеляційної скарги десять днів з дня отримання копії вказаної скарги шляхом надання доказів сплати судового збору.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2021 року відмовлено в задоволенні клопотання про продовження строку усунення недоліків та повернуто апеляційну скаргу особі, яка її подала.

Відмовляючи у задоволенні клопотання скаржника про продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що підстави для продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги - відсутні.

Повертаючи апеляційну скаргу, суд виходив із того, що апелянтом не надано доказів сплати судового збору, тому відповідно до вимог частини 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених частини 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, застосовуються положення частини 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України.

22 липня 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління Держпродспоживслужби у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2021 року.

Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, скаржник посилається на те, що суд апеляційної інстанції не врахував мацновий стан та неможливість виконати вимоги ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху у встановлений судом строк, у зв'язку із затримкою надходження коштів, з незалежних від управління причин.

Перевіряючи доводи касаційної скарги, суд виходить з такого.

Відповідно до частини 3 статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції, зокрема, про повернення апеляційної скарги.

Разом з тим, частиною 2 статті 333 КАС України передбачено, що у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Частиною 5 статті 296 КАС України встановлено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Згідно з частиною 2 статті 298 КАС України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених частиною 2 статті 298 КАС України, застосовуються положення частиною 2 статті 298 КАС України.

Статтею 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти 6,7 частини п'ятої цієї статті).

Отже, наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку наданого на усунення недоліків апеляційної скарги.

Окрім цього, пунктом 2 частини 3 статті 2 КАС України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває пунктом 2 частини 3 статті 2 КАС України, й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.

Такі положення наведених правових норм процесуального права знайшли своє відображення і у статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, частина перша якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки.

Отже, органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов'язків.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли частини 1 та 2 статті 121 КАС України встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Отже, продовження встановленого процесуального строку є правом суду, а не його обов'язок та має бути обґрунтованим.

Натомість, посилання на обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутність в ньому коштів, призначених для сплати судового збору не звільняють державний орган від обов'язку своєчасної сплати судового збору та не можуть бути підставою для продовження встановленого судом процесуального строку після його закінчення, без надання достатніх доказів.

У цій справі Головному управлінню Держпродспоживслужби у м. Києві було надано достатній строк для усунення недоліків апеляційної скарги, проте у строк визначений судом, недоліки так і не були усунуті, докази сплати судового збору до суду надано не було, що на підставі частини 4 статті 169 та частини 2 статті 298 КАС України є підставою для повернення апеляційної скарги.

Згідно пункту 5 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Зі змісту касаційної скарги та оскаржуваного судового рішення вбачається, що касаційна скарга є необґрунтованою, правильне застосовування апеляційним судом частини 4 статті 169 КАС України є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, а тому у відкритті касаційного провадження за даною касаційною скаргою слід відмовити.

Керуючись пунктом 5 частини 1, частини 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Головного управління Держпродспоживслужби у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2021 року у справі за позовом Іноземного підприємства "І-АР-СІ" до Головного управління Держпродспоживслужби у м. Києві про визнання протиправними та скасування рішень.

Надіслати скаржнику копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіЛ. Л. Мороз А. Ю. Бучик Л. В. Тацій