Історія справи

Ухвала КАС ВП від 04.04.2021 року у справі №640/5048/20

УХВАЛА

02 квітня 2021 року

Київ

справа №640/5048/20

адміністративне провадження №К/9901/9802/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Калашнікової О. В.,

суддів: Білак М. В., Мельник-Томенко Ж. М.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 вересня 2020 року

та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2021 року

у справі №640/5048/20

за адміністративним позовом ОСОБА_1

до Державної судової адміністрації України, Територіального управління державної судової адміністрації України в Луганській області

третя особа - Краснолуцький міськрайонний суд Луганської області

про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання провести перерахунок

встановив:

До Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 вересня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2021 року у справі №640/5048/20, предметом розгляду, якої є:

- - визнання протиправною бездіяльність Державної судової адміністрації України та Територіального управління державної судової адміністрації України в Луганській області щодо ненарахування та невиплати суддівської винагороди, із розрахунку базового посадового окладу з застосуванням регіонального коефіцієнту та доплати за вислугу років, судді Краснолуцького міськрайонного суду Луганської області ОСОБА_1 за період з 01 лютого 2014 року по 02 січня 2020 року;

- визнання протиправною бездіяльність Державної судової адміністрації України та Територіального управління державної судової адміністрації України в Луганській області щодо непроведення повного розрахунку при звільненні (відрахуванні зі штату суду) з суддею Краснолуцького міського суду Луганської області ОСОБА_1, саме: невиплати заборгованості по суддівській винагороді та грошової компенсації за всі невикористані дні відпустки;

- зобов'язання Державної судової адміністрацію України провести через Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Луганській області повний розрахунок з суддею Краснолуцького міського суду Луганської області ОСОБА_1 у зв'язку зі звільненням (відрахуванням зі штату суду), шляхом нарахування та виплати заборгованості по суддівській винагороді у розмірі 1 135
430,00 грн та грошової компенсації за всі невикористані дні відпустки за період з 01 жовтня 2014 року по 02 січня 2020 року (день відрахування зі штату суду) у розмірі 280 628,01 грн;

- стягнення з Державної судової адміністрації України на користь позивача середній заробіток (суддівську винагороду) за весь час затримки розрахунку, а саме: 02 січня 2020 року по день фактичного проведення розрахунку у зв'язку зі звільненням (відрахуванням зі штату суду) із розрахунку посадового окладу судді першої інстанції судів загальної юрисдикції з 01 січня 2020 року в розмірі 63
060,00 грн/місяць.

В обґрунтування позову зазначено, що дії відповідачів є незаконними, оскільки діюче законодавство не передбачає права відповідних державних органів на припинення виплати суддям суддівської винагороди у зв'язку з нездійсненням ними правосуддя, а у випадку звільнення з займаної посади та відрахування зі штату суду з суддею в день звільнення має бути проведений повний розрахунок. Однак, Державна судова адміністрація України наказавши Територіальному управлінню Державної судової адміністрації України в Луганській області відрахувати суддю Краснолуцького міського суду Луганської області ОСОБА_1 зі штату даного суду не вирішила питання про повний розрахунок з позивачем. У свою чергу, Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Луганській області при виконанні наказу Державної судової адміністрації України не провело повний розрахунок з позивачем з посиланням на відсутність таких повноважень через невизначеність статусу судді ОСОБА_1.

Відмовляючи у задоволенні позову суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивач не був прикріплений до Рубіжанського міського суду Луганської області чи будь-якого іншого суду того ж рівня в порядку визначеному рішенням Ради суддів України від 23 грудня 2014 року № 76, пунктом 10 Прикінцевих і Перехідних положень ~law8~ тому правові підстави для нарахування та виплати позивачу суддівської винагороди за період з жовтня 2014 року по січень 2020 року відсутні.

Вказану касаційну скаргу подано на судові рішення розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження.

За правилами частини 5 статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню зокрема, судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до частини 5 статті 328 КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до частини 5 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Суд, проаналізувавши доводи касаційної скарги в сукупності з встановленими в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанції обставинами, приходить до висновку про наявність в даному випадку обставин, наведених у підпункті "а" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

В касаційній скарзі позивач підставою касаційного оскарження судових рішень визначає пункт 3 частини 4 статті 328 КАС України (якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) зазначаючи при цьому, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норма матеріального права в частині права Позивача на отримання суддівської винагороди відповідно до статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" за період, в який він, маючи статус судді суду загальної юрисдикції, не здійснював правосуддя через обставини, що не залежали від нього особисто або не були обумовлені його поведінкою у зв'язку з неможливістю здійснення правосуддя у відповідному суді, припинення роботи суду у зв'язку з неможливістю здійснювати правосуддя окремими судами в районі проведення антитерористичної операції.

Обґрунтування скаржника наявності підстав для касаційного оскарження судових рішень, передбачених пунктом 3 частини 4 статті 328 КАС України, є достатньо мотивованими та потребують перевірки у межах таких доводів.

Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.

Керуючись статтями 329, 330, 331, 332, 334, 335, 338 КАС України,

ухвалив:

Відкрити касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 вересня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2021 року у справі №640/5048/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації України, Територіального управління державної судової адміністрації України в Луганській області, третя особа - Краснолуцький міськрайонний суд Луганської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання провести перерахунок.

Витребувати з Окружного адміністративного суду міста Києва матеріали справи №640/5048/20.

Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.

Встановити строк для подання відзиву на касаційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про відкриття касаційного провадження та роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.........................................

О. В. Калашнікова

М. В. Білак

Ж. М. Мельник-Томенко,

Судді Верховного Суду