Історія справи

Ухвала КАС ВП від 03.09.2019 року у справі №9901/478/19

ф

УХВАЛА

01 лютого 2021 року

Київ

справа №9901/478/19

адміністративне провадження №П/9901/478/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді Загороднюка А. Г.,

суддів: Білак М. В., Єресько Л. О., Калашнікової О. В., Радишевської О. Р.,

розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИЛ:

30 серпня 2019 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1) звернувся до Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - відповідач, ВККС України, ВККСУ, Комісія) в якому просить (з урахуванням уточнення позовних вимог):

1) скасувати рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 04 липня 2018 року №1031/ко-18;

2) зобов'язати Вищу кваліфікаційну комісію суддів України прийняти рішення за наслідками пройденого первинного кваліфікаційного оцінювання судді Київського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 на відповідність займаній посаді, відповідно до статті 88 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" з урахуванням висновків Вищої ради правосуддя від 01 серпня 2019 року №2007/0/15-19 та суду у цій справі.

Позивач не погоджується зі спірним рішенням Комісії та вважає його незаконним, невмотивованим та ухваленим з порушенням законодавства України та актів ВККС України, принципів верховенства права, правової визначеності, незалежності судової влади. Позивач указує на невмотивованість спірного рішення, яка є самостійною підставою для його скасування та, на думку позивача, полягає у тому, що у ньому лише перераховані засоби встановлення відповідності судді займаній посаді. У рішенні не вказано, за яким конкретно критерієм позивач не відповідає займаній посаді.

ВККС подало відзив на позовну заяву, у якому зазначено, що спірне Рішення прийнято на підставі оцінки всіх критеріїв кваліфікаційного оцінювання (за відповідними їм показниками) і оскільки у підсумку позивач набрав менше 67 відсотків від суми максимально можливих балів (619,5 балів із необхідних 670 балів), Комісія дійшла вмотивованого висновку про невідповідність позивача займаній посаді.

У поясненнях від 30 вересня 2019 року позивач акцентує увагу суду на те, що ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, такі помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Оскільки рішенням Вищої ради правосуддя від 01 серпня 2019 року №2007/0/15-19 відмовлено у задоволенні подання про звільнення позивача з посади судді Київського окружного адміністративного суду з підстав не зазначення у рішенні Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 04 липня 2018 року №1031/ко-18 конкретних мотивів або обставин невідповідності займаній посаді, то відповідно саме Комісія має здійснити певні дії щодо прийняття іншого рішення за наслідками пройденого позивачем кваліфікаційного оцінювання. В силу того, що законодавством не передбачено будь-якого алгоритму дій з боку ВККС у такій ситуації, судове рішення про зобов'язання відповідача вчинити певні дії, позивач вважає єдиним можливим способом захисту його прошених прав.

Ухвалою Верховного Суду від 03 вересня 2019 року відкрито провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії.

Так, частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до підпункту 4 пункту 161 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п'ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності статті 88 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", має бути оцінена в порядку, визначеному законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади. Порядок та вичерпні підстави оскарження рішення про звільнення судді за результатами оцінювання встановлюються законом.

Пунктом 20 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 2 червня 2016 року №1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (далі - ~law12~) встановлено, що відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п'ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", оцінюється колегіями ВККС в порядку, визначеному ~law13~. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади за рішенням ВРП на підставі подання відповідної колегії ВККС.

Згідно зі ~law14~ кваліфікаційне оцінювання проводиться ВККС з метою визначення здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Кваліфікаційне оцінювання за критерієм професійної компетентності проводиться з урахуванням принципів інстанційності та спеціалізації. Підставами для призначення кваліфікаційного оцінювання є: рішення ВККС про призначення кваліфікаційного оцінювання судді у випадках, визначених законом. Порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються ВККС.

На виконання вимог ~law15~ Комісія рішенням від 03 листопада 2016 року №143/зп-16 затвердила Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (у редакції рішення ВККС від 13 лютого 2018 року № 20/зп-18; далі - Положення № 143/зп-16), а рішенням від 04 листопада 2016 року №144/зп-16 - Порядок проведення іспиту та методику встановлення його результатів у процедурі кваліфікаційного оцінювання (далі - Порядок).

Згідно із пунктом 34 розділу ІІІ Положення №143/зп-16 рішення Комісії, ухвалене за результатами кваліфікаційного оцінювання, складається зі вступної, описової, мотивувальної і резолютивної частин. Зокрема, у мотивувальній частині рішення зазначаються отримані суддею (кандидатом на посаду судді) бали з оцінювання відповідних критеріїв, відомості про загальну кількість балів за результатами кваліфікаційного оцінювання, посилання на визначені ~law16~ підстави його ухвалення або мотиви, з яких Комісія дійшла таких висновків. За наявності висновку Громадської ради доброчесності про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності у мотивувальній частині також зазначаються мотиви його прийняття або відхилення. Резолютивна частина має містити висновок про те, чи підтвердив суддя (кандидат на посаду судді) здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді або чи відповідає суддя займаній посаді, а також кількість балів, набраних суддею за результатами успішного проходження процедури кваліфікаційного оцінювання.

Пунктами 10 та 11 розділу V Положення №143/зп-16 встановлено, що за результатами кваліфікаційного оцінювання судді для підтвердження відповідності займаній посаді Комісія ухвалює одне з таких рішень: про відповідність займаній посаді судді; про невідповідність займаній посаді судді.

Рішення про підтвердження відповідності судді займаній посаді ухвалюється у разі отримання суддею мінімально допустимого і більшого бала за результатами іспиту, а також більше 67 відсотків від суми максимального можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв за умови отримання за кожен із критеріїв бала, більшого за 0.

За ~law17~ за результатами проведення кваліфікаційного оцінювання ВККС ухвалює одне з рішень, визначених ~law18~. Кваліфікаційне оцінювання проводиться прозоро та публічно, у присутності судді, який оцінюється, та будь-яких заінтересованих осіб. У розгляді питання про кваліфікаційне оцінювання судді можуть бути присутніми представники органу суддівського самоврядування.

У ~law19~ передбачено, що кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи: 1) складення іспиту; 2) дослідження досьє та проведення співбесіди. Рішення про черговість етапів проведення кваліфікаційного оцінювання ухвалює ВККС. Іспит є основним засобом встановлення відповідності судді критерію професійної компетентності та проводиться шляхом складення анонімного письмового тестування та виконання практичного завдання з метою виявлення рівня знань, практичних навичок та умінь у застосуванні закону, здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією. Порядок проведення іспиту та методика встановлення його результатів затверджуються ВККС. Тестові та практичні завдання іспиту складаються з урахуванням принципів інстанційності та спеціалізації. ВККС зобов'язана забезпечити прозорість іспиту. На кожному етапі та під час оцінювання результатів можуть бути присутніми будь-які заінтересовані особи.

Відповідно до ~law20~ Вища кваліфікаційна комісія суддів України ухвалює мотивоване рішення про підтвердження або непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Суддя (кандидат на посаду судді), який не згодний із рішенням ВККС щодо його кваліфікаційного оцінювання, може оскаржити це рішення в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.

Відповідно до ~law21~ рішення Комісії, ухвалене за результатами проведення кваліфікаційного оцінювання, може бути оскаржене та скасоване виключно з таких підстав:

1) склад членів Комісії, який провів кваліфікаційне оцінювання, не мав повноважень його проводити;

2) рішення не підписано будь-ким зі складу членів Комісії, який провів кваліфікаційне оцінювання;

3) суддя (кандидат на посаду судді) не був належним чином повідомлений про проведення кваліфікаційного оцінювання - якщо було ухвалено рішення про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді з підстав неявки для проходження кваліфікаційного оцінювання;

4) рішення не містить посилання на визначені законом підстави його ухвалення або мотивів, з яких Комісія дійшла відповідних висновків.

Згідно з ~law22~ рішення ВККС можуть бути оскаржені до суду з підстав, установлених ~law23~, а рішення Комісії щодо надання рекомендацій можуть бути оскаржені тільки разом із рішенням, ухваленим за відповідною рекомендацією.

В матеріалах справи міститься засвідчена копія оскаржуваного позивачем рішення ВККСУ від 04 липня 2018 року №1031/ко-18, яким позивача за результатами кваліфікаційного оцінювання визнано таким, що не відповідає займаній посаді;

рекомендовано Вищій раді правосуддя розглянути питання про звільнення з посади судді Київського окружного адміністративного суду ОСОБА_1.

Рішення ВККС від 04 липня 2018 року №1031/ко-18 у частині рекомендації ВРП про звільнення позивача з посади судді Київського окружного адміністративного суду має рекомендаційний характер, а тому не може бути самостійним предметом судового оскарження, оскільки ВРП вже прийняла відповідне рішення за результатами розгляду цієї рекомендації.

З огляду на вищенаведені положення законодавства, зокрема ~law24~, яка передбачає умову, за якої можна оскаржити рішення ВККС, яке містить рекомендацію щодо вчинення певних дій чи прийняття рішень, колегія суддів, беручи до уваги встановлені обставини справи і відповідні їм правовідносини, дійшла висновку, що провадження у цій справі в частині оскарження абзацу 3 резолютивної частини рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 04 липня 2018 року № 1031/ко-18 щодо внесення до Вищої ради правосуддя подання з рекомендацією про звільнення з посади судді Київського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 треба закрити.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 238 КАС України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Ужите в цій нормі формулювання "не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства" треба розуміти і трактувати так, що не підлягають розгляду за цими правилами не тільки справи, спори в яких виникають поза сферою адміністративних публічно-правових відносин, але й ті, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів, однак щодо них на рівні імперативного законодавчого положення встановлено вимогу, яка обмежує таке звернення і відтерміновує судовий захист порушеного права до події, з настанням якої виникають відповідні для цього підстави. Для оскарження рішення ВККС щодо надання рекомендації такою подією чи фактором є рішення, ухвалене за відповідною рекомендацією.

Узагальнюючи наведене, можна констатувати, що рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 04 липня 2018 року №1031/ко-18в частині висновку щодо внесення до Вищої ради правосуддя подання з рекомендацією про звільнення з посади судді Київського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 є тим рішенням, яке не може бути самостійним предметом судового розгляду. Ці обставини унеможливлюють подальший розгляд справи в цій частині й ухвалення рішення по суті спору, а є підставами для закриття провадження у справі, оскільки її не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Частиною 1 статті 239 КАС України передбачено, що якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої Частиною 1 статті 239 КАС України, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

У цій справі такої потреби немає, адже мотивами для закриття провадження у справі стали не стільки порушення правил предметної підсудності, скільки передчасне звернення суб'єкта адміністративного права до адміністративного суду, якому за процесуальним законом підсудний цей спір.

Керуючись статтями 183, 238, 241, 242, 243, 248, 250, 266, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

УХВАЛИВ:

Провадження в адміністративній справі № 9901/478/19 за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України закрити у частині оскарження абзацу 3 резолютивної частини рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 04 липня 2018 року № 1031/ко-18 щодо надання рекомендації Вищій раді правосуддя розглянути питання про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Київського окружного адміністративного суду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення Верховного Суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду за наслідками апеляційного перегляду.

Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку до Великої Палати Верховного Суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали виготовлено 01 лютого 2021 року.

Головуючий суддя Загороднюк А. Г.

судді: Білак М. В.

Єресько Л. О.

Калашнікова О. В.

Радишевська О. Р.