14.08.2016 | Автор: Соля Задать вопрос автору
Присоединяйтесь к нам в социальных сетях: telegram viber youtube

Спростувати доводи скарги та обґрунтувати рішення повинен апеляційний суд залишаючи її без задоволення або справа про отримання слідчим неправомірної вигоди (ВССУ від 21 липня 2016р.)

Фабула судового акту: Філігранну роботу адвоката у кримінальних справах ілюструє скасування вироків вищими інстанціями на підставі виявлення процесуальних порушень допущених нижчими інстанціями. При цьому вирок за наслідками річного судового розгляду на 100 сторінок може касуватись ухвалою на 2 сторінки винесеною за одне засідання.

У цій справі суд апеляційної інстанції не розглянув відповідно до вимог кримінального процесуального закону апеляційну скаргу на вирок про засудження слідчого за отримання неправомірної вигоди на 5 років. Попросту кажучи суд апеляційної інстанції, як на жаль це часто буває, взагалі не звернув уваги на доводи апеляційної скарги, а переписав мотивувальну частину у скороченому вигляді і з вирок, при цьому відхиливши всі клопотання засудженого.

Так суд апеляційної інстанції не проаналізував доказів обвинувачення, які засуджений поставив під сумнів, проігнорував доводи засудженого про невідповідність висновків у вироку фактичним обставинам справи, не звернув увагу на неповноту судового розгляду, не відреагував на порушення прав засудженого внаслідок чого він був позбавлений можливості надавати суду докази, які спростовують обвинувачення  та клопотати про допит свідків.  

Аналізуйте судовий акт: Без наявності в матеріалах справи технічного запису навіть одного судового засідання вирок автоматично скасовується ( Апеляційний суд Хмельницької області від 16 березня 2015р., справа № 688/4727/14-к, суддя Ващенко С. Є.)

Апеляційний суд скасовуючи вирок суду першої інстанції повинен давати оцінку та переоцінку доказам вдаючись до їх безпосереднього дослідження, в тому числі із заслуховуванням показів свідків (ВСУ від 21 січня 2016р. у справі №5-249кс15)   

Обстоятельства дела: На скамье подсудимых оказался начальник следственного отдела Бугского райотдела главного управления МВД в Львовской области. Как показывают досудебные материалы, в сентябре 2014 года он получил от подследственного взятку в размере 2 тыс. долларов за то, что закрыл возбужденное относительно него уголовное производство.

Приговором от 29 апреля 2015 года, Золочевский райсуд Львовской области признал следователя виновным по ч.3 ст. 368 УК Украины и приговорил его к 5 годам тюрьмы. Тот обжаловал приговор в Апелляционном суде Львовской области, который решением от 28 декабря 2015 года оставил вердикт без изменений. Тогда следователь подал кассационную жалобу, в которой указал, что апелляционная инстанция не проверила его доводов касательно того, что суд первой инстанции вынес приговор, основываясь на доказательствах, собранных с нарушениями уголовно-процессуального кодекса.

Аналізуйте судовий акт:  Державний виконавець взяв хабар за зняття арешту з рахунків боржника але відбувся переляком: суд затвердив угоду про визнання винуватості та засудив до штрафу ( Вінницький міський суд від 03 червня 2016р., у справі №127/10793/16-к, суддя Ковальчук)

Ухвала іменем україни

21 липня 2016 року                                                                       м. Київ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого                        Кульбаби В.М.,

суддів                                     Бех М.О., Пойди М.Ф.,

за участю прокурора          Вергізової Л.А.,

засудженого                         ОСОБА_1,

секретаря                              Гапона В.О.                

розглянула в судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 4201414000000190 за касаційною скаргою засудженого на ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 28 грудня 2015 року щодо

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Бердичів Житомирської області, мешканця АДРЕСА_1, раніше не судимого,

                                               в с т а н о в и л а:

вироком Золочівського районного суду Львівської області від 29 квітня 2015 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України (в редакції Закону станом на 20.09.2014 року) та призначено покарання 5 років позбавлення волі з позбавленням права займати посади в правоохоронних органах строком 3 роки з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 28 грудня 2016 року вирок районного суду залишено без зміни.

У касаційній скарзі засуджений ставить питання про скасування ухвали апеляційного суду з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального закону. При розгляді апеляційної скарги суд не дав належної оцінки її доводам, залишилося без розгляду доповнення апеляційної скарги. Зокрема, не перевірено доводів засудженого про те, що вирок суду обґрунтовано недопустими доказами які зібрано з порушеннями КПК України.

За вироком суду ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він працюючи на посаді першого заступника начальника управління, начальника слідчого відділу Буського районного відділу головного управління МВС України у Львівській області, займаючи відповідальне становище, як працівник правоохоронного органу, розслідуючи кримінальне провадження щодо ОСОБА_2, одержав 20 вересня 2014 року неправомірну вигоду в сумі 2000 доларів США від останнього, за закриття кримінального провадження.

Заслухавши доповідь судді, засудженого, котрий підтримав касаційну скаргу, прокурора який заперечив доводи касаційної скарги, та вважав, що скарга задоволенню, а ухвала апеляційного суду скасуванню не підлягають, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Зокрема, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оцінені судом відповідно до вимог ст. 94 КПК України.

Згідно вимог ст. 419 КПК України при залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі суду апеляційної інстанції мають бути зазначені підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.

Як убачається із тексту ухвали апеляційного суду, ці вимоги закону апеляційним судом не виконано.

Засуджений звертався до апеляційного суду з вимогами, аналогічними вимогам касаційної скарги.

Стверджував, що ухвалюючи обвинувальний вирок, суд першої інстанції необґрунтовано послався на показання свідка ОСОБА_2, як зацікавленої особи, на протоколи ідентифікації та помічення грошових коштів, обшуку, результатів негласних слідчих дій, які проведенні з грубими порушеннями вимог КПК України, на висновки судово-криміналістичної експертизи, які є суперечливими.

Окрім того, стверджував, що його було позбавлено можливості заявляти клопотання про допит свідків, надати суду докази, які спростовують обвинувачення.

В доповненні до апеляційної скарги засуджений ОСОБА_1 посилався на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та неповноту проведеного судового розгляду.

Залишаючи без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_1, апеляційний суд всупереч вимогам ст. 419 КПК України не навів належних обґрунтувань, через які скаргу засудженого визнав такою, що не підлягає задоволенню.

Виклавши в ухвалі перелік доказів, які на думку засудженого є недопустимими, суд апеляційної інстанції не проаналізував та не спростував доводів скарги щодо порушень при збиранні доказів вимог кримінального процесуального закону.

При цьому суд обмежився переліком в ухвалі доказів обвинувачення на які послався у вироку суд першої інстанції, в тому числі і на ті, законність котрих засуджений ставить під сумнів у апеляційній скарзі.

Окрім того, поза межами апеляційного розгляду залишилися доводи доповнення до касаційної скарги, де оспорювалися відповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи та неповнота судового розгляду.

Більше того, всупереч вимогам ч.1 ст. 419 КПК України суд не виклав короткого змісту доповнень та їх узагальнених доводів.

З цього слідує, що в результаті проведеного апеляційного розгляду апеляційну скаргу ОСОБА_1 належно не перевірено, що в силу вимог ч. 1 ст. 419 КПК України є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України істотне порушення вимог кримінального процесуального закону є підставою для скасування судового рішення.

При новому судовому розгляді в суді апеляційної інстанції необхідно усунути порушення, зазначені у цій ухвалі, дати повну відповідь на доводи апеляційної скарги засудженого щодо недопустимості доказів, якими обґрунтовано його винуватість, дати відповіді на інші доводи касаційної скарги ОСОБА_1, ухвалити рішення, яке б відповідало вимогам закону.

Керуючись ст. ст. 433- 439 КПК України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

Касаційну скаргузасудженого ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 28 грудня 2015 року щодо ОСОБА_1 скасувати.

Призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді:

Бех М.О.                               ПойдаМ.Ф.                              Кульбаба В.М.  

3
Нравится
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.


Популярні судові рішення