Стаття 19-1. Механізми забезпечення потужності

1. Під час виконання плану заходів, передбаченого частиною сьомою статті 19 цього Закону, з метою усунення проблем достатності ресурсів можуть бути запроваджені механізми забезпечення потужності з дотриманням таких умов:

1) за результатами європейської та/або національної оцінки достатності ресурсів виявлено проблему достатності ресурсів в ОЕС України;

2) виконано комплексне дослідження можливого впливу механізмів забезпечення потужності на держави - члени Європейського Союзу та/або держави - сторони Енергетичного Співтовариства, енергетичні системи яких безпосередньо з’єднані з ОЕС України, шляхом проведення консультацій із такими державами;

3) отримано позитивний висновок Секретаріату Енергетичного Співтовариства щодо плану заходів;

4) в Україні встановлено стандарт надійності.

2. Стандарт надійності визначає необхідний рівень безпеки постачання електричної енергії в Україні та затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі. Пропозиції щодо стандарту надійності готує Регулятор та подає їх до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі.

Стандарт надійності формується на основі методології, розробленої Європейською мережею операторів системи передачі електричної енергії та затвердженої АСЕR.

Якщо територія України входить до торгової зони, що включає територію держави - члена Європейського Союзу та/або держави - сторони Енергетичного Співтовариства, стандарт надійності встановлює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, спільно з уповноваженими органами таких держав.

3. Правила функціонування механізмів забезпечення потужності затверджуються Регулятором та мають містити зокрема:

1) види механізмів забезпечення потужності та умови їх функціонування;

2) порядок визначення обсягу потужності, що придбавається у межах механізмів забезпечення потужності;

3) порядок застосування механізмів забезпечення потужності;

4) вимоги, зокрема технічні, що встановлюються до постачальників потужності;

5) умови та порядок проведення відбору постачальників потужності;

6) принципи визначення розміру винагороди у межах механізму забезпечення потужності, а також порядок визначення і умови застосування штрафних санкцій;

7) порядок укладення договорів у межах механізмів забезпечення потужності та типові форми таких договорів;

8) вимоги щодо гранично допустимих викидів CO 2 генеруючими установками, що беруть участь у механізмах забезпечення потужності відповідно до Регламенту (ЄС) 2019/943 від 5 червня 2019 року про внутрішній ринок електроенергії та стандартів, встановлених Міжнародною організацією зі стандартизації;

9) умови та порядок міждержавної участі у механізмах забезпечення потужності;

10) умови участі постачальників потужності у більше ніж одному механізмі забезпечення потужності;

11) порядок та умови передання зобов’язань між постачальниками потужності.

4. Параметри, що визначають обсяг потужності, що придбавається у межах механізмів забезпечення потужності, затверджує Регулятор.

5. Застосування механізмів забезпечення потужності має бути тимчасовим, на строк не більше 10 років.

Якщо впроваджуються механізми забезпечення потужності із застосуванням державної допомоги, Регулятор приймає рішення про початок застосування механізмів забезпечення потужності після прийняття Антимонопольним комітетом України рішення про допустимість державної допомоги або про визнання підтримки суб’єкта господарювання такою, що не є державною допомогою відповідно до Закону України "Про державну допомогу суб’єктам господарювання". Про прийняття такого рішення Регулятор невідкладно інформує Секретаріат Енергетичного Співтовариства.

6. Регулятор здійснює моніторинг застосування механізмів забезпечення потужності на постійній основі та переглядає необхідність їх застосування.

Регулятор забезпечує, щоб у межах поточного застосування механізмів забезпечення потужності не укладалися нові договори, якщо європейська та національна оцінки достатності ресурсів не виявили проблем достатності ресурсів в ОЕС України.

Застосування механізмів забезпечення потужності підлягає ефективному поетапному припиненню, якщо в межах поточного застосування протягом трьох років поспіль не укладалися нові договори.

Зменшення обсягу потужності, яка придбавається в межах поточних механізмів забезпечення потужності, або припинення застосування механізмів забезпечення потужності здійснюють з урахуванням стану виконання плану заходів, затвердженого відповідно до частини сьомої статті 19 цього Закону.

7. Механізми забезпечення потужності мають відповідати таким вимогам:

1) бути тимчасовими;

2) не спотворювати конкуренцію на ринку електричної енергії та не обмежувати міжзональну торгівлю;

3) бути пропорційними до проблем достатності ресурсів, виявлених відповідно до статті 19 цього Закону;

4) передбачати прозорий, недискримінаційний та конкурентний процес відбору постачальників потужності;

5) створювати стимули для постачальників потужності з метою забезпечення доступності їхніх ресурсів у період очікуваного дефіциту електричної енергії та/або потужності;

6) забезпечувати конкурентний механізм визначення винагороди;

7) встановлювати технічні вимоги щодо участі постачальників потужності до початку проведення процесу відбору;

8) передбачати можливість участі всіх ресурсів потужності, зокрема зберігання енергії та заходів управління попитом, що спроможні забезпечити необхідні технічні характеристики;

9) передбачати застосування штрафних санкцій до постачальників потужності у разі недоступності їхніх ресурсів під час дефіциту електричної енергії та/або потужності.

8. Механізми забезпечення потужності можуть бути застосовані у формі стратегічного резерву чи в інших формах.

9. Стратегічний резерв як механізм забезпечення потужності має відповідати таким вимогам:

1) ресурси стратегічного резерву можуть бути активовані виключно у разі, якщо оператор системи передачі вичерпав усі подані на відповідний розрахунковий період пропозиції постачальників послуг з балансування на балансуючому ринку;

2) у періоди врегулювання небалансу, коли ресурси стратегічного резерву активовані, небаланси на ринку електричної енергії мають бути врегульовані відповідно до правил ринку;

3) вартість електричної енергії, відпущеної в результаті активації стратегічного резерву, покладається на сторони, відповідальні за баланс, через механізм врегулювання небалансів відповідно до правил ринку. Обсяг електричної енергії, відпущеної учасником ринку під час активації стратегічного резерву, не впливає на небаланс такого учасника ринку або небаланс балансуючої групи, до якої він входить;

4) ресурси стратегічного резерву не повинні отримувати винагороду на оптових сегментах ринку електричної енергії, у тому числі на балансуючому ринку, крім оплати, яка здійснюється відповідно до пункту 3 цієї частини;

5) протягом періоду дії договору у межах механізму забезпечення потужності постачальник потужності не повинен використовувати ресурси стратегічного резерву для здійснення діяльності на ринку електричної енергії, крім участі у механізмі забезпечення потужності.

10. Регулятор визначає єдину оцінку вартості втраченого навантаження для території України у гривні за 1 мегават-годину (МВт·год), а також у євро за 1 мегават-годину (МВт·год) за офіційним курсом гривні до євро, встановленим Національним банком України на дату здійснення такої оцінки, відповідно до методології, затвердженої АСЕR, та оприлюднює її на своєму офіційному веб-сайті.

У разі функціонування в межах території України декількох торгових зон Регулятор може визначити окрему оцінку вартості втраченого навантаження для кожної торгової зони.

Якщо торгова зона, крім території України, включає територію держави - члена Європейського Союзу та/або держави - сторони Енергетичного Співтовариства, Регулятор визначає єдину оцінку вартості втраченого навантаження для такої торгової зони спільно з регуляторними органами або іншими уповноваженими органами таких держав.

Регулятор оновлює оцінку вартості втраченого навантаження не менше одного разу на п’ять років, якщо мають місце істотні зміни.

11. Механізми забезпечення потужності, крім стратегічного резерву, додатково до вимог, визначених частиною сьомою цієї статті, повинні:

1) забезпечувати зниження ціни, що сплачується за доступність, до нульового рівня в межах нових договорів, за умови якщо прогнозований обсяг доступної потужності є достатнім для повного задоволення потреби в потужності, при цьому ціна, встановлена у раніше укладених договорах, не змінюється;

2) передбачати оплату лише за доступність ресурсів потужності, які беруть участь у механізмі забезпечення потужності, та гарантувати, що така оплата не впливає на рішення постачальника потужності щодо виробництва електричної енергії;

3) передбачати можливість передання зобов’язань щодо забезпечення потужності між кваліфікованими постачальниками потужності.

{Закон доповнено статтею 19 - 1 згідно із Законом № 4834-IX від 07.04.2026 }