Історія справи

Постанова від 08.03.2024 року у справі №914/2253/23
Постанова ВСУ від 23.12.2025 року у справі №914/2253/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2025 року

м. Київ

cправа № 914/2253/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Міщенка І. С. - головуючого, Берднік І. С., Зуєва В. А.

у письмовому провадженні розглянув касаційну скаргу Фермерського господарства Бурки Віталія Володимировича

на постанову Західного апеляційного господарського суду від 05.11.2025 (Бойко С. М. - головуючий, судді: Бонк Т. Б., Якімець Г. Г.) та ухвалу Господарського суду Львівської області від 11.08.2025 (суддя Горецька З. В.) у справі

за позовом Фермерського господарства Бурки Віталія Володимировича

до Львівської обласної прокуратури

про стягнення моральної шкоди.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Хід провадження у справі по суті

1. 24.07.2023 до Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Фермерського господарства Бурки Віталія Володимировича (далі - "Позивач", ФГ Бурки В. В., фермерське господарство) до Львівської обласної прокуратури (далі також "Відповідач", прокуратура) про стягнення моральної шкоди у розмірі 1 000 000, 00 грн.

2. Позовна заява обґрунтовувалася тим, що дії посадових осіб Львівської обласної прокуратури при розгляді заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 05.05.2020 вих. № 39 були незаконними.

3. Господарський суд Львівської області рішенням від 02.10.2023 у задоволенні позову відмовив.

4. Рішення мотивував тим, що Позивач не довів, у чому саме полягали неправомірні дії працівників прокуратури, та яким чином ці неправомірні дії принизили його ділову репутацію, як юридичної особи, в чому саме полягала неможливість його активної підприємницької діяльності як юридичної особи та який зв`язок такої неможливості пов`язаний з діями прокуратури. За висновком суду Позивач також не обґрунтував, у чому саме полягала його громадська діяльність як юридичної особи, та яким чином вона змінилася (в сторону погіршення) у зв`язку із неправомірними, на його думку, діями прокуратури. Так само не обґрунтував він і розмір заявленої моральної шкоди.

5. В подальшому, вказане рішення місцевого господарського суду залишено без змін постановами апеляційного та касаційного судів (від 12.12.2023 і від 08.03.2024 відповідно).

Узагальнений зміст і обґрунтування заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами

6. 04.07.2025 Позивач подав до Господарського суду Львівської області заяву про перегляд судового рішення від 02.10.2023 за нововиявленими обставинами.

7. Нововиявленими обставинами заявник визначив обставини, вказані у листі Львівської обласної прокуратури за вих. № 27-67вих-25 від 20.06.2025, а саме інформацію про те, що "…жодних договорів (цивільно-правових угод) з фермерським господарством Бурки Віталія Володимировича Львівська обласна прокуратура не укладала, господарської діяльності із вказаним суб`єктом підприємницької діяльності не здійснювала, тому будь-яких організаційно-господарських повноважень щодо вказаного господарюючого суб`єкта не має…".

8. Враховуючи наведене та посилаючись на норми пункту 1 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), Позивач вважав, що позовна заява у цій справі не стосувалася обставин, які виникли при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності між Львівською обласною прокуратурою та ФГ Бурки В. В., тому що фермерське господарство не укладало з прокуратурою ніяких правочинів у господарській діяльності, а відтак даний спір не підлягав вирішенню в порядку господарського судочинства.

9. Виходячи з цього, Позивач просив скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 02.10.2023 у цій справі та закрити провадження у ній на підставі пункту 1 частини першої статті 231 ГПК України.

Узагальнений зміст та обґрунтування рішень судів попередніх інстанцій

10. Господарський суд Львівської області ухвалою від 11.08.2025 відмовив у задоволенні заяви ФГ Бурки В. В. про перегляд рішення від 02.10.2023 у цій справі за нововиявленими обставинами та залишив вказане рішення в силі.

11. Постановляючи вказану ухвалу, місцевий суд виснував про те, що у даному випадку Позивач не довів наявності нововиявлених обставин за змістом статті 320 ГПК України, тобто таких, що існували на час розгляду справи, не могли бути відомі заявнику та мають істотне значення для правильного вирішення спору.

12. Суд вказав, що надана в листі Львівської обласної прокуратури від 20.06.2025 інформація не є нововиявленою обставиною, оскільки така інформація була відома заявнику ще під час первинного розгляду цієї справи та жодним чином не спростовує факти, покладені в основу рішення суду від 02.10.2023.

13. Підсумовуючи, суд зазначив, що доводи ФГ Бурки В. В. у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами зводяться до переоцінки вже досліджених доказів та вже встановлених обставин, у зв`язку з цим підстави для її задоволення відсутні.

14. Переглянувши ухвалу господарського суду першої інстанції в апеляційному порядку, Західний апеляційний господарський суд своєю постановою від 05.11.2025 залишив її без змін.

Узагальнений зміст вимог касаційної скарги та короткий виклад позиції інших учасників справи

15. Не погодившись із вказаними судовими рішеннями, Позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати та направити дану справу на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

16. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, ФГ Бурки В. В. зазначає про те, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували та порушили норми матеріального і процесуального права, а саме: статті 40 129-1 151-2 Конституції України, статті 4 8 Господарського кодексу України (далі - ГК України), статті 2 11 13 20 73 74 75 231 236 320 322 ГПК України.

17. Львівська обласна прокуратура 12.12.2025 подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

18. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

19. Верховний Суд дослідив наведені у касаційній скарзі доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, розглянув аргументи відзиву на касаційну скаргу, перевірив правильність застосування і дотримання судами попередніх інстанції правових норм та дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з таких міркувань.

20. Розглядаючи доводи касаційної скарги у контексті правильності застосування пункту 1 частини другої статті 320 ГПК України, Верховний Суд виходить з того, що в господарському судочинстві перегляд судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами є особливим видом провадження.

21. Порядок звернення до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами визначено Розділом IV Главою 3 ГПК України.

22. Відповідно до статті 320 ГПК України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

23. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

24. Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин.

25. Тобто до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору.

26. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов:

1) їх існування на час розгляду справи,

2) те, що ці обставини не могли бути відомі заявнику на час розгляду справи,

3) істотність таких обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

27. Наведене узгоджується з висновками Верховного Суду щодо питання визначення ознак нововиявлених обставин у господарському процесі, викладених, зокрема у постановах від 03.04.2018 у справі № 910/6052/16 та від 07.08.2018 у справі № 915/1708/14 та від 19.05.2020 у справі № 910/19793/14, від 25.08.2020 у справі № 910/6052/16, від 07.10.2020 у справі № 922/1026/19 та ін.

28. Сталість наведеної правової позиції Верховного Суду підтверджується і правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 27.05.2020 у справі № 802/2196/17-а, відповідно до якого нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх урахування судового рішення. До нововиявлених обставин належать факти об`єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв`язання спору.

29. Стосовно підстав для перегляду судового рішення за нововиявлених обставинами Верховний Суд також звертається до практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним (див. рішення Європейського суду з прав людини у справі "Праведная проти Росії" від 18.11.2004).

30. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, якщо ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається. При цьому результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, та встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору.

31. Підсумовуючи викладене, слід вказати, що нововиявлена обставина - це юридичний факт, який:

- передбачений нормами права і тягне виникнення, зміну або припинення правовідносин;

- має істотне значення для правильного вирішення даної конкретної справи, оскільки якби нововиявлена обставина була відома суду під час винесення судового акту, то вона обов`язково вплинула б на остаточні висновки суду;

- існував на момент звернення заявника до суду з позовом і під час розгляду справи судом;

- не міг бути відомий ані особі, яка заявила про це в подальшому, ані суду, що розглядав справу.

32. Разом з тим, слід відзначити, що згідно з положеннями частини четвертої статті 320 ГПК України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:

1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;

2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

33. При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову (частина п`ята статті 320 ГПК України).

34. На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та/або необґрунтованість судового рішення чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники судового розгляду не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду про неї дані.

35. Здійснюючи процедуру перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами, суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин. Процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін.

36. Перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставин, про існування яких стало відомо після ухвалення судового рішення, для досягнення істини у справі (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 у справі № 19/028-10/13).

37. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.11.2020 у справі № 910/8113/16 висловила правову позицію, відповідно до якої суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

38. Наведене вище свідчить про сталу та послідовну правову практику Верховного Суду у питанні застосування норм процесуального права, якими визначено порядок перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами.

39. Як вже зазначалося, в якості нововиявлених обставин заявник посилався на лист Львівської обласної прокуратури від 20.06.2025 (за вих. № 27-67вих-25), відповідно до якого: "…жодних договорів (цивільно-правових угод) з фермерським господарством Бурки Віталія Володимировича Львівська обласна прокуратура не укладала, господарської діяльності із вказаним суб`єктом підприємницької діяльності не здійснювала, тому будь-яких організаційно-господарських повноважень щодо вказаного господарюючого суб`єкта не має…".

40. Вказане, на думку заявника, свідчить, що позовна заява у даній справі не стосувалася обставин, які виникли при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності між Львівською обласною прокуратурою (прокуратурою Львівської області) та ФГ Бурки В. В., з огляду на що даний спір не підлягав вирішенню в порядку господарського судочинства.

41. Суди попередніх інстанцій, здійснивши аналіз усіх необхідних ознак існування нововиявлених обставин, дійшли висновку, що наведена заявником обставина не підпадає під ознаки, наведені у пункті 1 частини другої статті 320 ГПК України.

42. Зокрема, суди відмітили, що заявник не довів наявність істотних для справи обставин, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи. Суди попередніх інстанцій зазначили, що лист Львівської обласної прокуратури від 20.06.2025, у якому прокуратура зазначила, що не укладала договорів та не здійснювала господарської діяльності із ФГ Бурки В. В., не є нововиявленою обставиною у розумінні приписів закону.

43. Господарські суди також вказали, що під час розгляду Господарським судом Львівської області справи № 914/2253/23 місцевий господарський суд надав оцінку правовідносинам, які склалися між Позивачем та Відповідачем, з огляду на що розглянув спір по суті та прийняв відповідне рішення, яке було залишене без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 12.12.2023 та постановою Верховного Суду від 08.03.2024. У той час як подана фермерським господарством заява про перегляд рішення Господарського суду Львівської області від 02.10.2023 у цій справі за нововиявленими обставинами жодним чином не спростовує законності та обґрунтованості прийнятого судом рішення, яке набрало законної сили.

44. Ураховуючи наведене вище правове регулювання спірних правовідносин у контексті доводів касаційної скарги та встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли заснованого на правильному застосуванні пункту 1 частини другої статті 320 ГПК України висновку, що визначена заявником обставина не є нововиявленою.

45. За цим Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що наведені заявником доводи та аргументи не є нововиявленими обставинами у розумінні положень статті 320 ГПК України, а заява скаржника по суті спрямована на перегляд судового рішення, яке набуло чинності, без належних правових підстав.

46. Звідси заявлена у касаційній скарзі підстава касаційного оскарження свого підтвердження в межах здійснення касаційного провадження у цій справі не знайшла.

47. Враховуючи спірний характер правовідносин сторін, колегія суддів вважає, що наведена міра обґрунтування даного судового рішення є достатньою у світлі конкретних обставин справи, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

48. Учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

49. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.

50. За змістом частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

51. З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції колегія суддів вважає, що доводи, викладені у касаційній скарзі, не підтвердилися та не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 300 308 309 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Фермерського господарства Бурки Віталія Володимировича залишити без задоволення.

2. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 05.11.2025 та ухвалу Господарського суду Львівської області від 11.08.2025 у справі № 914/2253/23 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Міщенко І. С.

Судді Берднік І. С.

Зуєв В. А.