Історія справи

Постанова ВСУ від 20.02.2024 року у справі №904/1464/18
Ухвала КГС ВП від 10.02.2019 року у справі №904/1464/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2024 року

м. Київ

cправа № 904/1464/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Погребняка В.Я. - головуючого, Білоуса В.В., Пєскова В.Г.

за участю секретаря судового засідання Громак В.О.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

представник позивача - Храмов М.П., адвокат (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.),

відповідач - Фонд державного майна України,

представник відповідача - не з`явився,

третя особа - Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль",

представник третьої особи - Стадник Я.В., адвокат (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.),

скаржник - Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України",

представник скаржника - Будник Б.А., адвокат,

розглянув у відкритому судовому засіданні (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.) касаційні скарги

Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" та

Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області

від 27.07.2023

у складі судді: Камша Н.М.

та постанову Центрального апеляційного господарського суду

від 16.11.2023

у складі колегії суддів: головуючого судді - Коваль Л.А., суддів - Паруснікова Ю.Б., Чередка А.Є.,

у справі за позовом

ОСОБА_1

до Фонду державного майна України

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль"

про зобов`язання поновити на роботі та визнання незаконним й скасування наказу про звільнення

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст руху справи

1. Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 04.02.2019 у справі № 904/1464/18 позовні вимоги задоволено повністю;

1.1. визнано незаконним та скасовано наказ Фонду державного майна України від 20.06.2017 № 1019 "Про звільнення генерального директора Публічного акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль", яким звільнено ОСОБА_1 з посади генерального директора Публічного акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" з 22.06.2017;

1.2. зобов`язано Фонд державного майна України своїм наказом поновити ОСОБА_1 на посаді генерального директора Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" з 22.06.2017.

2. 11.06.2019 Господарським судом Дніпропетровської області на виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.02.2019, яке набрало законної сили 06.06.2019, видано наказ про примусове виконання, яким зобов`язано Фонд державного майна України (01133, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, будинок 18/9, код ЄДРПОУ 00032945) своїм наказом поновити ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на посаді генерального директора Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" (50014, Дніпропетровська обл., місто Кривий Ріг, вул. Електрична, буд. 1, код ЄДРПОУ 00130850), з 22.06.2017.

3. 19.07.2019 за заявою стягувача - ОСОБА_1 до боржника - Фонду державного майна України, на виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/1464/18, було відкрито виконавче провадження № 59565878.

4. Державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби, керуючись пунктом 11 частини 1 статті 39 Закону України "Про виконавче провадження" 05.06.2020 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.

5. 17.07.2023 від представника ОСОБА_1 до Господарського суду надійшла заява № б/н від 12.07.2023 про заміну сторони виконавчого провадження, якою заявник просить замінити боржника у справі №904/1464/18 за позовом ОСОБА_1 до Фонду державного майна України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль", про зобов`язання поновити на роботі та визнання незаконним й скасування наказу про звільнення, його правонаступником, а саме: Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України".

5.1. Заява мотивована тим, що рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.02.2019 у справі №904/1464/18 на даний час не виконано, ОСОБА_1 на посаді не поновлена.

5.2. В результаті передачі Фондом державного майна України (далі - ФДМУ) корпоративних прав Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" (далі - АТ "Криворізька ТЕЦ") в повному обсязі до Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - АТ "НАК "Нафтогаз України"), обов`язок виконання рішення суду по справі №904/1464/18 покладається саме на АТ "НАК "Нафтогаз України".

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

6. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.07.2023 у цій справі, заяву позивача від 12.07.2023 - задоволено;

замінено боржника - Фонд державного майна України у справі № 904/1464/18 за позовом ОСОБА_1 , м. Кривий Ріг Дніпропетровської області до Фонду державного майна України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: АТ "Криворізька ТЕЦ" про зобов`язання поновити на роботі та визнання незаконним й скасування наказу про звільнення на правонаступника - АТ "НАК "Нафтогаз України".

7. Ухвала мотивована тим, що матеріалами справи (численними відповідями державних органів на запити представників позивача) підтверджується, що згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11.08.2021 № 857 "Деякі питання управління об`єктів державної власності" до статутного капіталу НАК "Нафтогаз України" передано пакети акцій акціонерних товариств, що належать державі у їх статутних капіталах, серед яких - АТ "Криворізька ТЕЦ". В результаті передачі корпоративних прав АТ "Криворізька ТЕЦ" в повному обсязі до АТ "НАК "Нафтогаз України" переходить обов`язок виконання рішення суду у даній справі. Представником АТ "НАК "Нафтогаз України" та представником АТ "Криворізька ТЕЦ" не подано до суду доказів, які б спростовували ці обставини.

8. Під час розгляду справи, судом встановлено:

8.1. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.02.2019 у справі № 904/1464/18 виконано не було, ОСОБА_1 не було поновлено на посаді генерального директора АТ "Криворізька ТЕЦ", позивач неодноразово зверталась до органів державної влади з метою забезпечення виконання рішення.

8.2. Так, 05.10.2022 представник позивача звернувся до ФДМУ з заявою про виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.02.2019 у справі № 904/1464/18.

8.3. Згідно відповіді № 10-17-15537 від 27.10.2022 ФДМУ повідомив представника ОСОБА_1 про те, що постановою Кабінету Міністрів України від 11.08.2021 № 857 "Деякі питання управління об`єктами державної власності" прийнято рішення про передачу до статутного капіталу НАК "Нафтогаз України" пакетів акцій ТЕЦ/ТЦ, які перебувають в управлінні Фонду, зокрема, АТ "Криворізька ТЕЦ".

8.4. Також, ФДМУ зазначив, що 11.10.2022 державний пакет акцій в АТ "Криворізька ТЕЦ" на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 11.08.2021 № 857 "Деякі питання управління об`єктами державної власності" передано до статутного капіталу НАК "Нафтогаз України".

8.5. 12.12.2022 представник позивача звернувся до АТ "НАК "Нафтогаз України" з заявою про поновлення ОСОБА_1 на посаді генерального директора АТ "Криворізька ТЕЦ".

8.6. Згідно відповіді № 14/6-399-22 від 19.12.2022 АТ "НАК "Нафтогаз України" зазначило, що не є відповідачем у справі № 904/1464/18, а тому у компанії відсутній обов`язок виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.02.2019.

8.7. 22.06.2023 представником позивача здійснено запит до АТ "НАК "Нафтогаз Україна" про надання інформації про передачу корпоративних прав АТ "Криворізька ТЕЦ" до статутного капіталу АТ "НАК "Нафтогаз України".

8.8. Листом № 14/6-477-23 від 30.06.2023 АТ "НАК "Нафтогаз України" повідомило, що 11.10.2022 на рахунок АТ "НАК "Нафтогаз України" в цінних паперах зараховано 315 608 160 штук іменних акцій АТ "Криворізька ТЕЦ" у розмірі 99.9864% від його статутного капіталу.

Короткий зміст постанови суду першої інстанції

9. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 16.11.2023 апеляційні скарги АТ "НАК "Нафтогаз України" та АТ "Криворізька ТЕЦ" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 27.07.2023 у справі № 904/1464/18 залишено без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 27.07.2023 у справі № 904/1464/18 залишено без змін.

10. Апеляційний господарський суд погодився із висновком суду першої інстанції про наявність підстав для заміни боржника у справі, а не у виконавчому провадженні, оскільки виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 11.06.2019 по справі № 904/1464/18 було закрито у зв`язку з направленням державним виконавцем до Державного бюро розслідувань повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення і слідство триває до цього часу.

11. Також, апеляційним господарським судом встановлено:

11.1. 19.07.2019 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Савкою Л.О. прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження №59565878.

Пунктом 2 зазначеної постанови зобов`язано боржника виконати рішення суду протягом 10 робочих днів. Копію постанови направлено боржнику для виконання та стягувачу до відома.

11.2. У зв`язку з невиконанням рішення суду 16.08.2019 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Савкою Л.О. винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 5 100 грн, повторно зобов`язано виконати рішення суду протягом 10 робочих днів та попереджено боржника про кримінальну відповідальність за невиконання рішення суду.

11.3. У зв`язку з повторним невиконанням рішення суду державним виконавцем повторно винесено постанову про накладення штрафу на боржника від 20.11.2019 на суму 10 200 грн.

11.4. 21.04.2020 за вих. № 59565878/20.1/27 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Савка Л.О. на адресу Державного бюро розслідувань направлено подання про притягнення боржника до кримінальної відповідальності.

11.5. На виконання положень статті 63 Закону України "Про виконавче провадження", 05.06.2020 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Савкою Л.О. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 59565878, копію постанови направлено сторонам.

11.6. Відповідно до відомостей Єдиного реєстру досудових розслідувань, досудове розслідування у кримінальному провадження № 62021100000000014 від 05.01.2021, щодо вчинення кримінального правопорушення службовими особами Фонду державного майна України, станом на 14.09.2023 триває.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

12. АТ "Криворізька ТЕЦ" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 27.07.2023 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.11.2023 у справі № 904/1464/18 Господарського суду Дніпропетровської області, з вимогою оскаржені судові рішення скасувати, прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження щодо заміни боржника у справі №904/1464/18.

13. АТ "НАК "Нафтогаз України" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, з вимогами скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 27.07.2023 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.11.2023 у справі № 904/1464/18 Господарського суду Дніпропетровської області, прийняти постанову, якою повністю відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження у справі № 904/1464/18.

КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ

14. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 904/1464/18 за касаційною скаргою АТ "Криворізька ТЕЦ" було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Банасько О.О., суддя - Білоус В.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.12.2023.

15. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 904/1464/18 за касаційною скаргою АТ "НАК "Нафтогаз України" було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Банасько О.О., суддя - Білоус В.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.12.2023.

16. У зв`язку з обранням судді Банаська О.О. до Великої Палати Верховного Суду та перебуванням судді Білоуса В.В. на лікарняному автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 904/1464/18 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Пєсков В.Г., суддя - Васьковський О.В., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.01.2024 та протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 08.01.2024.

17. Ухвалою Верховного Суду від 24.01.2024 у визначеному складі суддів відкрито касаційне провадження у справі № 904/1464/18 за касаційними скаргами АТ "Криворізька ТЕЦ" та АТ "НАК "Нафтогаз України" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 27.07.2023 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.11.2023.

Об`єднано в одне касаційне провадження касаційні скарги АТ "Криворізька ТЕЦ" та АТ "НАК "Нафтогаз України".Розгляд касаційних скарг призначено на 20.02.2024 о 11:30, про що повідомлено учасників судової справи.

18. 01.02.2024 засобами електронного зв`язку на адресу Касаційного господарського суду від АТ "Криворізька ТЕЦ", надійшла заява про проведення судового засідання у справі № 904/1464/18 в режимі відеоконференції.

19. Ухвалою Верховного Суду від 12.02.2024 Клопотання АТ "Криворізька ТЕЦ" про проведення судового засідання дистанційно у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено.

Ухвалено проведення судового засідання в режимі відеоконференції здійснити за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.

20. 14.02.2024 до Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшов відзив на касаційні скарги з запереченнями проти вимог та доводів скаржників.

21. 15.02.2024 засобами електронного зв`язку на адресу Касаційного господарського суду від представника ОСОБА_1 , адвоката Храмова Михайла Петровича, надійшла заява про проведення судового засідання у справі № 904/1464/18 в режимі відеоконференції.

22. Ухвалою Верховного Суду від 16.02.2024 клопотання представника ОСОБА_1 , адвоката Храмова Михайла Петровича про проведення судового засідання дистанційно у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено.Ухвалено проведення судового засідання в режимі відеоконференції здійснити за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.

23. У зв`язку із запланованою відпусткою судді Васьковського О.В. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/1464/18 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Пєсков В.Г., суддя - Білоус В.В., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.02.2024.

24. Представник АТ "Криворізька ТЕЦ" у засіданні суду 20.02.2024 (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.) повністю підтримала вимоги касаційної скарги за доводами викладеними в ній. Просила Суд скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 27.07.2023 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.11.2023 у справі № 904/1464/18 Господарського суду Дніпропетровської області, прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження щодо заміни боржника у справі №904/1464/18.

25. Представник АТ "НАК "Нафтогаз України" у судовому засіданні 20.02.2024 також підтримав вимоги касаційної скарги за доводами викладеними в ній, а також вимоги касаційної скарги АТ "Криворізька ТЕЦ". Просив Суд скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 27.07.2023 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.11.2023 у справі № 904/1464/18 Господарського суду Дніпропетровської області, прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження щодо заміни боржника у справі №904/1464/18.

26. Представник Зуєнко М.О. в засіданні суду 20.02.2024 (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.) проти вимог та доводів скаржників заперечив з підстав викладених у відзиві, просив касаційні скарги залишити без задоволення, оскаржені судові рішення - без змін.

27. Суд констатує, що до визначеної дати проведення судового засідання (20.02.2024) від учасників справи не надійшло заяв, клопотань пов`язаних з рухом касаційної скарги, в т.ч. про перерву чи відкладення розгляду справи, що унеможливило б розгляд справи у судовому засіданні 20.02.2024.

28. Враховуючи положення Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX), Указу Президента України від 05.02.2024 №49/2024 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 06.02.2024 № 3564-IX, Верховний Суд розглядає справу № 904/1464/18 у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи скаржника

(АТ "Криворізька ТЕЦ")

29. В обґрунтування вимог касаційної скарги заявник зазначає, що касаційна скарга має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики. Скаржник вказує на те, що під час постановлення оскаржених судових рішень суди припустилися неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, висновки судів не відповідають обставинам справи, судами неправильно застосовані норми матеріального права, а саме статті 52 334 ГПК України та порушено норми процесуального права, а саме норми статті 237 ГПК України (суд вийшов за межі заявлених вимог).

Доводи скаржника

(АТ "НАК "Нафтогаз України")

30. В обґрунтування вимог касаційної скарги заявник зазначає, що суди першої та апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваних рішень не дослідили повно, об`єктивно та всебічно всіх обставин у даній справі, та як наслідок порушили норми процесуального права, а саме статті 52 334 ГПК України.

Скаржник вказує на те, що за правовою позицією Верховного Суду, подання заяви про заміну стягувача (чи боржника) його правонаступником після закінчення виконавчого провадження та спливу строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, що не був поновлений судом, виключає можливість задоволення такої заяви.

Доводи позивача

( ОСОБА_1 )

31. Позивач, спираючись на правову позицію Верховного Суду, доводить, що суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про наявність підстав для заміни боржника у справі, а не у виконавчому провадженні, оскільки виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 11.06.2019 по справі № 904/1464/18 було закрито, у зв`язку з направленням державним виконавцем до Державного бюро розслідувань повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення і слідство триває.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

32. Відповідно до вимог частини 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

32.1. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

32.2. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

32.3. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

33. На розгляді колегії суддів Верховного Суду постало питання правомірності заміни боржника - ФДМУ у справі № 904/1464/18 на правонаступника - АТ "НАК "Нафтогаз України".

34. Відповідно до частини першої статті 52 ГПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.

35. У виконавчому провадженні заміна сторони виконавчого провадження відбувається на підставі статті 334 ГПК України, а саме: у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

36. Положення про процесуальне правонаступництво та про заміну сторони виконавчого провадження, які наведені у Цивільному процесуальному кодексі України (статті 55 та 442 цього Кодексу відповідно) та застосовувалися Верховним Судом у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 27 листопада 2019 року у справі № 496/2685/13-ц, не відрізняються за своїм змістом від приписів ГПК України і передбачають підстави та умови заміни особи у правовідносинах, у яких виник спір, та наслідки вибуття однієї із сторін виконавчого провадження.

37. Також відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

38. Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження визначається як завершальна стадія судового провадження. Таке розуміння виконавчого провадження відповідає практиці Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ). Так у пункті 15 рішення ЄСПЛ у справі «Моргуненко проти України» від 6 вересня 2007 року (заява № 43382/02) вказується таке: «Суд зазначає, що провадження в суді та виконавче провадження є відповідно першою і другою стадією загального провадження (див. «Скордіно проти Італії» (Scordino v. Itali) (no. 1) [GC], no. 36813/97, п. 197). Таким чином, виконавче провадження не має бути відокремлене від судового і ці обидва провадження мають розглядатися як цілісний процес (див. «Естіма Джордж проти Португалії» (Estima Jorge v. Portugal), рішення від 21 квітня 1998 року, Report of Judgments and Decisions 1998-II, п. 35, та, з нових джерел, «Сіка проти Словаччини» (Sika v. Slovakia), N 2132/02, пп. 24-27, 13 червня 2006 року).».

39. Заміна сторони виконавчого провадження правонаступником, тобто здійснення процесуального правонаступництва після набрання судовим рішенням законної сили, полягає в поширенні на правонаступників законної сили судового рішення. При цьому на правонаступників законна сила судового рішення поширюється усіма своїми правовими наслідками - незмінністю, неспростовністю, виключністю, преюдиційністю, виконуваністю.

40. Підстави закінчення виконавчого провадження визначені приписами статті 39 Закону України "Про виконавче провадження".

41. Наслідком закінчення виконавчого провадження є те, що виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом (абзац другий частини першої статті 40 Закону України «Про виконавче провадження»).

42. Водночас, після закінчення виконавчого провадження не виключається можливість подальшого руху справи як в межах перегляду рішення суду (апеляційний, касаційний перегляд, перегляд за нововиявленими або виключними обставинами), так і в межах виконання рішення суду (поворот виконання, оскарження постанови про закінчення виконавчого провадження), а також у зв`язку із судовим контролем за виконанням рішення суду.

43. Тож навіть після закінчення виконавчого провадження у учасника справи може виникати ряд процесуальних питань, пов`язаних із захистом його прав та охоронюваних інтересів.

44. Правонаступництво як інститут цивільного/господарського процесуального права нерозривно пов`язане з правонаступництвом як інститутом цивільного права, адже зміни у матеріально-правових відносинах зумовлюють необхідність привести процесуальний стан осіб як учасників таких матеріально-правових відносин у відповідність з їх дійсною юридичною зацікавленістю у перебігу та результаті судового провадження, в тому числі у виконанні рішення суду.

45. Правонаступництво як інститут цивільного/господарського процесуального права має універсальний характер. У разі вибуття правопопередника з виконавчого провадження до правонаступника переходить весь комплекс процесуальних прав та обов`язків, притаманних для сторони виконавчого провадження, і, відповідно, комплекс процесуальних прав та обов`язків, притаманних стороні судового провадження, враховуючи стадію, на якій відбулося правонаступництво.

46. Закінчення виконавчого провадження не виключає подальшого існування процесуальних правомочностей учасника справи в межах судового провадження, тож не має наслідком заборону здійснення процесуального правонаступництва щодо них. Питання процесуального правонаступництва у всіх випадках вирішується судом, який при його вирішенні повинен дослідити по суті обставини та підстави правонаступництва.

47. З аналізу наведеного можна зробити висновок про те, що оскільки виконавче провадження є самостійною стадією судового процесу, сторони виконавчого провадження належать до учасників справи, а отже, якщо процесуальне правонаступництво має місце на стадії виконавчого провадження, заміна сторони виконавчого провадження означає й заміну учасника справи. Відтак заміна у разі вибуття сторони виконавчого провадження правонаступником (стаття 334 ГПК України) має відбуватись з одночасною заміною правонаступником відповідного учасника справи (стаття 52 ГПК України). Відповідний висновок викладено Великою Палатою Верховного Суду також у постанові від 3 листопада 2020 року у справі № 916/16/17 (пункт 73).

48. У постанові від 3 листопада 2020 року у справі № 916/16/17 Велика Палата Верховного Суду, розглядаючи питання заміни сторони виконавчого провадження, також зазначила про те, що на стадії виконавчого провадження як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 334 цього Кодексу, з урахуванням підстав, визначених статтею 52 ГПК України. У цьому випадку приписи статті 334 ГПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва на стадії виконання судового рішення, застосовуються разом з положеннями статті 52 цього Кодексу. Натомість як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється виключно на підставі статті 52 Господарського процесуального кодексу України. У такому випадку з огляду на відсутність відкритого виконавчого провадження заміна відповідної сторони виконавчого провадження правонаступником є неможливою. Єдиним винятком є заміна боржника або стягувача у виконавчому документі до відкриття виконавчого провадження, що окремо обумовлено у частині п`ятій статті 334 ГПК України (пункти 74 та 75 зазначеної вище постанови).

49. Як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернулася до господарського суду з заявою "про заміну сторони виконавчого провадження" з вимогою (прохальна частина заяви): "Замінити боржника у справі №904/1464/18 за позовом ОСОБА_1 до Фонду державного майна України, код ЄДРПОУ 00032945, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль", про зобов`язання поновити на роботі та визнання незаконним й скасування наказу про звільнення, його правонаступником, - Акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", код ЄДРПОУ 20077720…".

49.1. Поміж іншим, заява мотивована тим, що на момент подання цієї заяви рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.02.2019 у справі №904/1464/18 не виконано, ОСОБА_1 на посаді не поновлена.

49.2. Згідно змісту заяви, заявлені вимоги, зокрема, ґрунтуються на приписах статей 52 та 334 ГПК України.

50. Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 170 ГПК України, будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника.

51. При цьому слід зауважити, що суд не може виходити за межі заявлених вимог.

52. Таким чином, враховуючи викладене вище, колегія суддів вважає правомірним розгляд заяви ОСОБА_1 судами першої та апеляційної інстанції в межах заявлених у прохальній частині заяви вимог, а саме щодо заміни боржника у справі № 904/1464/18.

53. Щодо посилання заявника у заяві, що є предметом розгляду у цій справі як на положення статті 52 ГПК України так і на приписи статті 334 цього ж Кодексу, слід вказати наступне.

53.1. Згідно з принципом jura novit curia («суд знає закони») суд самостійно здійснює пошук і застосовує норми права для вирішення спору безвідносно до посилань сторін, але залежно від установлених обставин справи. Суд виявляє активну роль, самостійно надаючи юридичну кваліфікацію спірним правовідносинам, обираючи та застосовуючи до них належні норми права після повного та всебічного з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх позовних вимог і заперечень, підтверджених доказами, дослідженими у судовому засіданні. Підсумок такої процесуальної діяльності суду знаходить відображення в судовому рішенні, зокрема у його мотивувальній та резолютивній частинах. Отже, обов`язок надати юридичну кваліфікацію відносинам сторін спору, виходячи з фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яку юридичну норму слід застосувати для вирішення спору, виконує саме суд (близькі за змістом висновки Велика Палата Верховного Суду сформулювала у постановах від 15 червня 2021 року у справі № 904/5726/19 (пункти 6.56-6.58), від 28 вересня 2022 року у справі № 483/448/20 (провадження № 14-206цс21, пункт 9.58)). З огляду на вказане Велика Палата Верховного Суду не зв`язана посиланнями на норми права, зазначеними у позовній заяві та в інших письмових заявах учасників справи.

53.2. Велика Палата Верховного Суду вже зауважувала, що у кожній справі за змістом обґрунтувань позовних вимог, наданих позивачем пояснень тощо суд має встановити, якого саме результату позивач хоче досягнути унаслідок вирішення спору. Суд розглядає справи у межах заявлених вимог, але, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим кодексом. Виконання такого обов`язку пов`язане, зокрема, з тим, що суд має надавати позовним вимогам належну інтерпретацію, а не тлумачити їх лише буквально (див., наприклад, постанови Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2021 року у справі № 9901/172/20 (пункти 1, 80-81, 83), від 1 липня 2021 року у справі № 9901/381/20 (пункти 1, 43-47), від 26 жовтня 2021 року у справі № 766/20797/18 (пункти 6, 20-26, 101, 102), від 1 лютого 2022 року у справі № 750/3192/14 (пункти 4, 26, 47), від 22 вересня 2022 року у справі № 462/5368/16-ц (пункти 4, 36), від 4 липня 2023 року у справі № 233/4365/18 (пункт 31)).

54. Таким чином, враховуючи встановлені у справі обставини (пункти 8 та 11 цієї Постанови), судами попередніх інстанцій в цьому випадку правильно застосовано приписи статті 52 ГПК України.

55. В межах розгляду питання щодо заміни учасника справи (боржника) його правонаступником, на підставі матеріалів справи, судами встановлено:

55.1. Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 11 серпня 2021 р. № 857 "Деякі питання управління об`єктами державної власності", Кабінет Міністрів України постановив передати до статутного капіталу акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" пакети акцій акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль", що належать державі у їх статутних капіталах. Пунктом 2 Постанови установлено, що НАК "Нафтогаз України" здійснює усі права акціонера щодо Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль".

55.2. Листом № 14/6-477-23 від 30.06.2023 АТ "НАК "Нафтогаз України" повідомило, що 11.10.2022 на рахунок АТ "НАК "Нафтогаз України" в цінних паперах зараховано 315 608 160 штук іменних акцій АТ "Криворізька ТЕЦ" у розмірі 99.9864% від його статутного капіталу.

56. Встановлених судами обставин ні АТ "Криворізька ТЕЦ", ні АТ "НАК "Нафтогаз України", під час розгляду справи, не спростовано.

57. Таким чином, враховуючи встановлені судами попередніх інстанцій обставини та викладене вище, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції про наявність підстав здійснення процесуальної заміни відповідача - ФДМУ його правонаступником - АТ "НАК "Нафтогаз України", в порядку статті 52 ГПК України.

58. При цьому, Верховний Суд зазначає, що, враховуючи приписи статті 326 України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом

58.1. Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 2 ГПК України однією із основних засад (принципів) господарського судочинства є верховенство права. Згідно із вказаним принципом людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

58.2. 17 липня 1997 року Україна ратифікувала Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, яка відповідно до частини першої статті 9 Конституції України стала частиною національного законодавства України.

58.3. Міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства. Отже, Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод є частиною національного законодавства України відповідно до положень статті 9 Конституції України.

58.4. За змістом статті 32 Конвенції про захист прав і основоположних свобод (далі - Конвенція) людини питання тлумачення і застосування Конвенції належить до виключної компетенції Європейського суду, який діє відповідно до Конвенції, тобто рішення Європейського суду є невід`ємною частиною Конвенції як практика її застосування і тлумачення.

Предметом регулювання Конвенції є захист основних прав і свобод особи, що передбачає пряму дію норм Конвенції.

58.5. Пунктом 1 статті 6 Конвенції кожному гарантовано право на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру.

58.6. Європейський суд з прав людини у рішенні «Юрій Миколайович Іванов проти України» наголосив на тому, що право на суд, захищене статтею 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок.

58.7. У такому контексті відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном. Відповідно, необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов`язкового для виконання судового рішення може становити порушення Конвенції. Обґрунтованість такої затримки має оцінюватися з урахуванням, зокрема, складності виконавчого провадження, поведінки самого заявника та компетентних органів, а також суми і характеру присудженого судом відшкодування.

58.8. Саме на державу покладено обов`язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, виконувалися відповідно до зазначених вище вимог Конвенції. Держава не може виправдовувати нестачею коштів невиконання судових рішень, винесених проти неї або проти установ чи підприємств, які перебувають в державній власності або контролюються державою. Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади.

58.9. Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що у таких категоріях справ, коли державні органи належним чином сповіщені про наявність судового рішення, вони мають вживати всіх належних заходів для його виконання або направлення до іншого органу для виконання. Сама особа, на користь якої ухвалено рішення, не повинна ще займатись ініціюванням виконавчих процедур.

58.10. ЄСПЛ констатував, що невиконання рішення є втручанням у право особи на мирне володіння майном, викладене у першому реченні пункту 1 статті 1 Протоколу №1 Конвенції (справи «Войтенко проти України», «Горнсбі проти Греції»).

58.11. Крім того, ЄСПЛ неодноразово наголошував, що у разі, якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс («Піалопулос та інші проти Греції», «Юрій Миколайович Іванов проти України», «Горнсбі проти Греції»).

58.12. Варто також зауважити, що у справах «Шмалько проти України», «Іммобільяре Саффі проти Італії» ЄСПЛ констатував, що невиконання судового рішення не може бути виправданим внаслідок недоліків законодавства, які унеможливлюють його виконання. Державні органи не можуть посилатися і на відсутність коштів як на підставу невиконання зобов`язань (до прикладу справа «Сук проти України»).

58.13. Отже, виконання судового рішення як завершальна стадія судового провадження є невід`ємним елементом права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, складовою права на справедливий суд.

59. Верховний Суд, за результатами справи, констатує, що рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.02.2019 у справі №904/1464/18 виконано не було, ОСОБА_1 не було поновлено на посаді генерального директора АТ "Криворізька ТЕЦ", позивач неодноразово зверталась до органів державної влади з метою забезпечення виконання рішення.

60. В цій частині, колегія суддів вважає необхідним наголосити ще раз на тому, що навіть після закінчення виконавчого провадження не виключається можливість подальшого руху справи як в межах перегляду рішення суду (апеляційний, касаційний перегляд, перегляд за нововиявленими або виключними обставинами), так і в межах виконання рішення суду (поворот виконання, оскарження постанови про закінчення виконавчого провадження), а також у зв`язку із судовим контролем за виконанням рішення суду.

Закінчення виконавчого провадження не виключає подальшого існування процесуальних правомочностей учасника справи в межах судового провадження, тож не має наслідком заборону здійснення процесуального правонаступництва щодо них.

61. Окрім зазначеного вище, колегія суддів звертається до висновків Верховного Суду викладених, зокрема, у постановах від 18.06.2019 у справі №826/14580/16, від 09.11.2023 у справі № 520/10601/2020, від 02.11.2023 у справі № 580/4398/22:

61.1. Накладення на боржника повторного штрафу та звернення до правоохоронних органів із поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності є лише заходами з метою притягнення до відповідальності боржника за невиконання без поважних причин виконавчого документа.

61.2. За цією позицією, накладення штрафів та внесення подання (повідомлення) правоохоронним органам не є достатніми заходами виконання рішення суду, якщо при цьому відсутні докази, які б підтверджували факт реального виконання судового рішення чи вжиття вичерпних заходів з його виконання. Тож звернення з таким повідомленням до правоохоронних органів не є підставою для висновку про те, що державним виконавцем ужито всіх можливих заходів для виконання рішення суду та встановлено неможливість його виконання.

61.3. Направлення повідомлення про притягнення до кримінальної відповідальності боржника, не є останньою дією після вчинення державним виконавцем усіх можливих дій із виконання рішення суду, після якої державний виконавець повинен винести постанову про закінчення виконавчого провадження, а свідчить лише про вжиття ним передбачених Законом заходів щодо повідомлення уповноважених органів про невиконання обов`язкового рішення суду.

Щодо доводів касаційної скарги

62. Звертаючись з касаційними скаргами, скаржниками не спростовано висновків судів попередніх інстанцій та не доведено неправильного застосування ними норм матеріального і процесуального права як необхідної передумови для скасування прийнятих ними судових рішень, а доводи касаційних скарг не знайшли свого підтвердження, за своїм змістом зводяться до незгоди з наданою судами оцінкою доказів та встановлених на їх підставі обставин, спрямовані на доведення необхідності переоцінки цих доказів і обставин, відтак, підстави для скасування оскаржуваних судових рішень відсутні.

63. У цій справі Верховний Суд дійшов висновку, що скаржникам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційних скаргах не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків судів попередніх інстанцій.

Висновки за результатами касаційного провадження

64. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 308 ГПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

65. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (стаття 309 ГПК України).

66. З огляду на наведене Касаційний господарський суд дійшов висновку про необхідність залишення касаційних скарг без задоволення, а ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 27.07.2023 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.11.2023 у справі № 904/1464/18 Господарського суду Дніпропетровської області - без змін як таких, що прийняті з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Щодо судових витрат

67. У зв`язку з тим, що суд відмовляє в задоволенні касаційних скарг та залишає без змін раніше ухвалені судові рішення, суд покладає на скаржників витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

На підставі викладеного та керуючись статтями 300 301 308 309 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" - залишити без задоволення.

2. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" - залишити без задоволення.

3. Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 27.07.2023 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.11.2023 у справі № 904/1464/18 Господарського суду Дніпропетровської області залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Я. Погребняк

Судді В.В. Білоус

В.Г. Пєсков