Історія справи
Постанова ВП ВС від 29.08.2018 року у справі №800/223/17Ухвала КАС ВП від 13.03.2018 року у справі №800/223/17

П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 серпня 2018 року
м. Київ
Справа № 800/223/17 (П/9901/341/18)
Провадження № 11-501заі18
ВеликаПалата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача СаприкіноїІ.В.,
суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (головуючого судді Гриціва М. І., суддів Берназюка Я. О., Бучик А. Ю., Гімона М. М., Мороз Л. Л.) від 10 квітня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання дій незаконними,
УСТАНОВИЛА:
26 травня 2017 року позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з адміністративним позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККСУ, Комісія) про визнання незаконними дій відповідача по організації обрання членів Громадської ради доброчесності (далі - ГРД) від 11 листопада 2016 року.
На обґрунтування позову ОСОБА_3 зазначив, що він як представник Громадської організації «Контроль судової системи України» для проходження конкурсу в ГРД 29 листопада направив до ВККСУ заяву та документи, однак відповіді від Комісії не було отримано. На думку ОСОБА_3, відповідач порушив його право бути обраним до складу ГРД. Крім того, позивач зазначає про незаконність публічної організації процедури призначення членів ГРД з огляду на вимоги ст. 87 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 1402-VIII).
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 30 травня 2017 року відкрив провадження у цій справі.
15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі - Закон № 2147-VIII), яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено в новій редакції.
На підставі підп. 5 п. 1 розд. VII «Перехідні положення» КАС України позовні заяви та апеляційні скарги на судові рішення в адміністративних справах, які подані до Вищого адміністративного суду України як суду першої або апеляційної інстанції та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Ураховуючи наведене вище, адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до ВККСУ про визнання дій незаконними було передано до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 10 квітня 2018 року залишив без розгляду адміністративний позов ОСОБА_3, оскільки позивач пропустив установлений ч. 2 ст. 99 КАС України (у редакції, чинній на час подання позову) шестимісячний строк звернення до суду без поважних причин.
Не погоджуючись із такою ухвалою суду першої інстанції, 25 квітня 2018 року ОСОБА_3 звернувся до Великої Палати Верховного Суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 10 квітня 2018 року та направити справу № 800/223/17 для продовження розгляду до суду першої інстанції.
На обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначив, що не пропустив строк звернення до суду з цим позовом, оскільки вважає, що дізнався про порушення його права (можливості брати участь в обранні членом ГРД) у грудні 2016 року, не отримавши відповіді на своє звернення від 29 листопада 2016 року у місячний термін.
Також позивач зазначив, що 29 листопада 2016 року він направив на адресу Комісії заяву з переліком документів на проходження конкурсу, проте відповіді щодо допуску як кандидата до ГРД не отримав.
У своїх запереченнях на адміністративний позов відповідач зазначив, що за даними автоматизованої системи діловодства на адресу Комісії заява ОСОБА_3 від 29 листопада 2016 року не надходила.
Дослідивши наведені в апеляційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи і заслухавши суддю-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення, Велика Палата Верховного Суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України (у редакції, чинній на час звернення до суду з позовом) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Зі змісту цієї норми вбачається, що початок перебігу строку звернення до адміністративного суду законодавець пов'язує з днем, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Статтею 100 КАС України передбачено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Наведені норми узгоджуються з положеннями ст. 122 та 123 КАС України (у редакції Закону № 2147-VIII).
Правові засади утворення і діяльності ГРД регламентуються ст. 87 Закону № 1402-VIII, відповідно до ч. 9, 10 якої члени ГРД призначаються строком на два роки зборами представників громадських об'єднань, які скликаються Головою ВККСУ. Оголошення про скликання зборів оприлюднюється на офіційному веб-сайті Комісії.
01 листопада 2016 року ВККСУ на виконання вимог ч. 16 ст. 87 Закону № 1402-VIII на своєму веб-сайті оприлюднила повідомлення про час та місце проведення зборів представників громадських об'єднань (за десять днів до проведення зборів). Крім того, Комісія направила запрошення громадським об'єднанням, які відповідали вимогам для участі в таких зборах.
Велика Палата Верховного Суду звертає увагу, що позивач був обізнаний про таке оголошення, оскільки у своєму позові він посилається на ці обставини, зокрема зазначає про розміщення відповідного оголошення та проведення 11 листопада 2016 року зборів представників громадських об'єднань, які, на його думку, є незаконними.
11 листопада 2016 року у приміщенні ВККСУ відбулися збори представників громадських об'єднань, за результатами яких обрано 20 членів ГРД, про що було повідомлено на офіційному веб-сайті Комісії.
Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 звернувся до суду з цим позовом 26 травня 2017 року, про що свідчить відтиск штампу вхідної кореспонденції Вищого адміністративного суду України, тобто з пропуском установленого КАС України шестимісячного строку звернення до суду із відповідним позовом.
Таким чином, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду дійшов правильного висновку про залишення без розгляду адміністративного позову ОСОБА_3 у зв'язку із пропуском строку звернення до суду, у зв'язку з чим його апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, ч. 1 ст. 316 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на зазначене вище Велика Палата Верховного Суду не знаходить підстав для скасування ухвали Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 10 квітня 2018 року, оскільки судове рішення ухвалено з додержанням норм процесуального права, а правові висновки Касаційного адміністративного суду скаржником не спростовані.
Ураховуючи викладене та керуючись ст. 242, 266, 315, 316, 322 КАС України, Велика Палата Верховного Суду
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 10 квітня 2018 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач І.В. Саприкіна
Судді:
Н. О. Антонюк В.С. Князєв
С. В. Бакуліна Л.М. Лобойко
В. В. Британчук О.Б. Прокопенко
Д. А. Гудима Л.І. Рогач
В. І. Данішевська О.С. Ткачук
О. С. Золотніков В.Ю. Уркевич
О. Р. Кібенко О.Г. Яновська