Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2014 року Справа № Б-39/64-09 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Ткаченко Н.Г. - головуючого, Коробенка Г.П., Куровського С.В. - доповідача,за участю представників:

ПАТ "Укрексімбанк" - Сизової Л.В. (дов. від 31.08.2012),

ТОВ "Завод залізобетонних конструкцій" - Бондаренка С.С. (дов. від 02.04.2014),

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-

імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк"

на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17.12.2013

та ухвалу господарського суду Харківської області від 11.11.2013

у справі № Б-39/64-09 господарського суду Харківської області

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод

залізобетонних конструкцій"

про визнання банкрутом,

встановив:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 11.11.2013 (суддя Дзюба О.А.) відмовлено Публічному акціонерному товариству "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" (далі ПАТ "Укрексімбанк") в задоволення заяви про розірвання щодо кредитора мирової угоди від 18.08.2010 у справі № Б-39/64-09 та поновлення провадження у справі про банкрутство.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 17.12.2013 (колегія суддів у складі: Фоміна В.О. - головуючий, Кравець Т.В., Крестьянінов О.О.) ухвалу господарського суду Харківської області від 11.11.2013 залишено без змін.

Судові рішення мотивовані тим, що зобов'язання за мировою угодою від 18.08.2010 у справі № Б-39/64-09 є припиненими внаслідок укладення мирової угоди від 11.05.2012 у справі № 5023/3687/11.

В касаційній скарзі ПАТ "Укрексімбанк" просить скасувати вищевказані ухвалу господарського суду першої інстанції від 11.11.2013 та постанову господарського суду апеляційної інстанції від 17.12.2013, прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву ПАТ "Укрексімбанк" про розірвання мирової угоди від 18.08.2010 у справі № Б-39/64-09 в повному обсязі. В обґрунтування посилається на неправильне застосування матеріального і процесуального права, зокрема ст. 202, 604 ЦК України.

В порядку ст. 77 ГПК України в судовому засіданні було оголошено перерву на 29.04.2014.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами норм процесуального та матеріального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 2 ст. 4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі Закон).

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Харківської області від 17.03.2009 у справі № Б-39/64-09 порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Завод залізобетонних конструкцій" та введено процедуру санації боржника .

Ухвалою господарського суду Харківської області від 22.06.2010 затверджено реєстр вимог кредиторів, до якого включені вимоги ПАТ "Державний експортно-імпортний банк", забезпечені заставою майна боржника у розмірі 33784199,10 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 01.09.2010 затверджено мирову угоду від 18.08.2010, зобов'язати боржника виконати в повному обсязі прийняті на себе зобов'язання за мировою угодою від 18.08.2010, провадження у справі припинено, припинити дію мораторію, введеного судом ухвалою про порушення провадження у справі від 17.03.2009.

Згідно п.п. 3.1.14 п. 3 Мирової угоди від 18.08.2010 боржник зобов'язався кожного місяця, починаючи з червня 2010р., згідно встановлених графіком погашення сумами, шляхом розстрочки погашати заборгованість за кредитними договорами № 6805К112 від 23.12.2005, № 6806К93 від 22.11.2006, № 6807К63 від 30.11.2007, № 68108К63 від 19.11.2008.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 16.05.2011 порушено провадження у справі № 5023/3687/11 про банкрутство ТОВ "Завод залізобетонних конструкцій", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

14.09.2011 господарським судом Харківської області затверджено реєстр вимог кредиторів, зокрема вимоги ПАТ "Державний експортно-імпортний банк" в розмірі 50991283,30грн, які забезпечені заставою майна боржника та окремо внести до реєстру вимог кредиторів.

17.01.2012 постановою господарського суду Харківської області ТОВ "Завод залізобетонних конструкцій" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено Клочка Олександра Миколайовича.

Протягом ліквідаційної процедури по справі № 5023/3687/11 боржником було здійснено часткове погашення вимог АТ "Укрексімбанк" на суму 5250000,00 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 11.05.2012 затверджено реєстр вимог кредиторів у справі № 5023/3687/11 про банкрутство ТОВ "Завод залізобетонних конструкцій" у редакції від 11.05.2012, до якої увійшли вимоги АТ "Укрексімбанк" у розмірі 45741283,30 грн., затверджено надану суду Мирову угоду від 11.05.2012, укладену між кредиторами ТОВ "Завод залізобетонних конструкцій" в особі голови комітету кредиторів та боржником в особі ліквідатора ТОВ "Завод залізобетонних конструкцій". Припинено дію мораторію, введеного ухвалою господарського суду про порушення справи про банкрутство від 16.05.2011. Провадження у справі № 5023/3687/11 припинено.

У червні 2013 року ПАТ "Укрексімбанк" звернулося до господарського суду Харківської області із заявою про розірвання мирової угоди, укладеної 18.08.2010 у справі № Б-39/64-09, посилаючись на невиконання її умов боржником. Зокрема заявником вказано, що боржником допущено порушення умов Мирової угоди від 18.08.2010, затвердженої господарським судом 01.09.2010 щодо строків погашення заборгованості перед АТ "Укрексімбанк".

Відповідно до ст. 1 Закону мирова угода - домовленість між боржником та кредитором (групою кредиторів) про відстрочку та (або) розстрочку платежів або припинення зобов'язання за угодою сторін (далі - прощення боргів).

Згідно зі ст. 35 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до набрання чинності закону від 22.12.2011р. №4212), під мировою угодою у справі про банкрутство розуміється домовленість між боржником і кредиторами стосовно відстрочки та (або) розстрочки, а також прощення (списання) кредиторами боргів боржника, яка оформляється угодою сторін.

Відповідно до ч.5 ст. 38 Закону, з дня затвердження мирової угоди боржник приступає до погашення вимог кредиторів згідно з умовами мирової угоди.

Мирова угода фіксує умови врегулювання обов'язків неплатоспроможного боржника щодо погашення заборгованості його кредиторам будь-якими законними способами, наслідком чого має стати припинення провадження у справі про банкрутство.

Згідно з положеннями ст. 39 Закону, підставою для розірвання мирової угоди є невиконання боржником умов мирової угоди щодо не менш як третини вимог кредиторів (п. 5 цієї статті). Розірвання мирової угоди господарським судом щодо окремого кредитора не тягне її розірвання щодо інших кредиторів (п. 6).

Пунктом 8 цієї статті передбачено, що у разі невиконання мирової угоди кредитори можуть пред'явити свої вимоги до боржника в обсязі, передбаченому цією мировою угодою. У разі порушення провадження у справі про банкрутство цього ж боржника обсяг вимог кредиторів, щодо яких було укладено мирову угоду, визначається в межах, передбачених зазначеною мировою угодою.

Отже, з моменту укладання мирової угоди у справі про банкрутство припиняється первісне зобов'язання боржника, вимоги погашаються згідно з умовами мирової угоди у розмірі, який визначений цією угодою. У разі невиконання мирової угоди кредитори можуть пред'явити свої вимоги до боржника в обсягах, передбачених мировою угодою. У разі порушення провадження у справі про банкрутство цього ж боржника розмір вимог кредиторів визначається умовами затвердженої господарським судом мирової угоди.

Місцевий господарський суд, повно та всебічно дослідивши матеріали справи встановив, що обсяг вимог АТ "Укрексімбанк", заявлених у справі про банкрутство №5023/3687/11 був визначений зобов'язаннями за Мировою угодою у справі №Б39/64-09 від 18.08.2010, та додатково укладеним між боржником та АТ "Укрексімбанк" договором поруки № 68110Р7 від 18.08.2010 за зобов'язаннями ТОВ "Курязький завод силікатних виробів" перед АТ "Укрексімбанк".

У справі № 5023/3687/11 затверджено реєстр вимог кредиторів боржника, до складу якого увійшли кредиторські вимоги АТ "Укрексімбанк" в розмірі 50991283,30 грн., які забезпечені заставою.

Залишок боргу ТОВ "Завод залолізобетоних конструкцій" перед АТ "Укрексімбанк" склав 45741283,30 грн. та був включений до Мирової угоди від 11.05.2012.

Судами встановлено, що первісні зобов'язання боржника перед АТ "Укрексімбанк", виникли на підставі кредитних договорів №6 805К112 від 23.12.2005, № 6806К93 від 22.11.2006, № 6807К63 від 30.11.2007, № 68108К63 від 19.11.2008, з додатковими угодами до них. Внаслідок затвердження господарським судом Мирової угоди від 18.08.2010 у справі № Б-39/64-09 відбулась новація зобов'язань боржника за цими кредитними договорами.

При цьому, внаслідок затвердження судом Мирової угоди від 11.05.2012 у справі №5023/3687/11 відбулась заміна первісного зобов'язання боржника за Мировою угодою від 18.08.2010 у справі № Б-39/64-09, та згідно положень статті 604 ЦК України та п. 8 ст. 39 Закону, зобов`язання боржника за Мировою угодою від 18.08.2010 у справі Б-39/64-09 припинились у зв'язку виникненням нового зобов'язання у боржника перед АТ "Укрексімбанк" за Мировою угодою від 11.05.2012 у справі №5023/3687/11.

Апеляційний господарський суд, повторно переглянувши матеріали справи в апеляційному порядку, відповідно до вимог ст.99-101 ГПК України, давши належну оцінку наявним у справі доказам, погодився із висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, правомірно зазначивши, що єдиною підставою для розірвання мирової угоди, згідно Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є невиконання боржником зобов'язань перед АТ "Укрексімбанк" згідно цієї мирової угоди.

При цьому, зазначив, що зобов'язання за мировою угодою від 11.05.2012 боржником виконуються належним чином та вчасно, про що не заперечує АТ "Укрексімбанк".

У відповідності до ст. 1117 ГПК України перегляд у касаційному порядку судового рішення здійснюється касаційною інстанцією на підставі встановлених фактичних обставин справи, зі здійсненням перевірки застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що оскаржувані ухвала та постанова судів попередніх інстанцій у даній справі відповідають нормам матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги не спростовують правильних висновків судів першої та апеляційної інстанцій, у зв'язку з чим відсутні підстави для їх скасування.

Керуючись статтями 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17.12.2013 та ухвалу господарського суду Харківської області від 11.11.2013 по справі

№Б-39/64-09 залишити без змін.

Головуючий Ткаченко Н.Г.

Судді Коробенко Г.П.

Куровський С.В.