Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2014 року Справа № 925/1743/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддяХодаківська І.П.,суддіБакуліна С.В., Яценко О.В.розглянувши матеріали касаційної скарги Заступника прокурора міста Києвана постановуКиївського апеляційного господарського суду від 18.03.2014 рокуу справі№ 925/1743/13господарського судуЧеркаської областіза позовомПрокурора міста Черкаси в інтересах державидо 1. Черкаської міської ради, 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАіС"за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Державної інспекції сільського господарства в Черкаській областіпровизнання недійсним рішення, визнання недійсним договору оренди землі, зобов'язання повернути земельну ділянку

В засіданні взяли участь представники:

- прокуратури:Баклан Н.Ю. посвідчення № 008813 від 11.10.2012 року,- позивача:не з'явився,- відповідачів:Черкаська міськрада: Стойко А.Ю. дов. № 669-01-21 від 31.03.2014 року ТОВ "ВАіС": Агапов А.Д. дов. б/н від 15.07.2013 року- третьої особи:не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Прокурор міста Черкас в інтересах держави звернувся до господарського суду Черкаської області з позовом до Черкаської міської ради та товариства з обмеженою відповідальністю "ВАіС" (далі за текстом - ТОВ "ВАіС") про визнання недійсним рішення, визнання недійсним договору оренди землі, зобов'язання повернути земельну ділянку.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 23.12.2013 року у справі № 925/1743/13 відмовлено повністю у позові до Черкаської міської ради про визнання недійсним рішення, відмовлено повністю у позові до Черкаської міської ради та ТОВ "ВАіС" про визнання недійсним договору оренди землі, відмовлено повністю у позові до ТОВ "ВАіС" про зобов'язання повернути земельну ділянку.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, заступник прокурора Черкаської області звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення господарського суду Черкаської області від 23.12.2013 року та прийняти нове рішення у справі, яким задовольнити позовні вимоги.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.03.2014 року у справі № 925/1743/13 апеляційну скаргу заступника прокурора Черкаської області залишено без задоволення, а рішення господарського суду Черкаської області від 23.12.2013 року - без змін.

Не погоджуючись з вказаними судовими актами, заступник прокурора міста Києва звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Черкаської області від 23.12.2013 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.03.2014 року у справі № 925/1743/13 та прийняти нове рішення у справі, яким задовольнити позовні вимоги, аргументуючи порушення норм права, зокрема, ст. 9 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації", ст. 17 Закону України "Про основи містобудування", ст. 13 Закону України "Про планування і забудову територій", ст. ст. 39, 118, 124, 134 Земельного кодексу України.

Розпорядженням секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 24.06.2014 року № 03-05/878 для розгляду касаційної скарги у справі № 925/1743/13 у зв'язку з виходом з відпустки судді Ходаківської І.П., завантаженістю суддів Дроботової Т.Б., Волковицької Н.О., сформовано колегію суддів у складі: головуючий - Ходаківська І.П., судді Бакуліна С.В., Яценко О.В. (доповідач).

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку рішення суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої інстанції та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з оглядну на наступне.

Відповідно до вимог статей 107, 108, 1117 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України переглядає за касаційною скаргою рішення місцевого господарського суду після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду; ухвали місцевого господарського суду, зазначені в частині першій статті 106 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 09.07.2010 року Черкаська міська рада прийняла рішення № 5-928, яким скасовано рішення Черкаської міської ради від 10.06.2010 року № 5-783 "Про відмову у наданні товариству з обмеженою відповідальністю "ВАіС" земельної ділянки в оренду по вул. Дахнівській, 52"; затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ "ВАіС"; надано ТОВ "ВАіС" земельну ділянку площею 1 500 кв. м по вул. Дахнівській, 52 в оренду на 49 років (без права передачі її в суборенду) за рахунок земель Черкаської міської ради під магазин промислових товарів та кафе (торгівельний павільйон); за основним цільовим призначенням земельну ділянку віднесено до земель житлової та громадської забудови; за функціональним використанням земельну ділянку віднесено: на період будівництва - до категорії земель, зайнятих поточним та відведених під майбутнє будівництво; після завершення будівництва - до категорії земель комерційного використання; зобов'язано ТОВ "ВАіС" замовити перенесення проекту відведення земельної ділянки в натуру (на місцевість), укласти договір оренди землі, здійснивши його державну реєстрацію, розробити проект озеленення та благоустрою земельної ділянки (включаючи прилеглу територію), виконати розроблений проект озеленення та благоустрою земельної ділянки, тощо.

Як вбачається з матеріалів справи та досліджено судами, на підставі вказаного вище рішення № 5-928 30.07.2010 року між Черкаською міською радою (орендодавець) та ТОВ "ВАіС" (орендар) укладено Договір оренди землі, згідно умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, що за цільовим призначенням відноситься до категорії земель житлової та громадської забудови, яка знаходиться по вул. Дахнівській, 52, площею 1 500 кв. м. під магазин промислових товарів та кафе (торговий павільйон), строком на 49 років (з дати прийняття рішення Черкаської міської ради від 09.07.2010 року).

Місцевим та апеляційним господарськими судами встановлено, що оскаржуваний Договір зареєстрований у Черкаському міському відділі Черкаської регіональної філії ДП "Центр ДЗК", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 12.10.2010 року за № 041080200157.

12.10.2010 року Черкаська міська рада передала ТОВ "ВАіС" спірну земельну ділянку площею 1 500 кв. м по вул. Дахнівській, 52, що підтверджується Актом приймання-передачі земельної ділянки.

Господарськими судами досліджено, що спірна земельна ділянка, що знаходиться у м. Черкаси по вул. Дахнівській, 52 відноситься до земель житлової та громадської забудови, за цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, форма власності - комунальна, нормативна грошова оцінка - 496 320, 00 грн., надана в оренду ТОВ "ВАіС", має обмеження у використанні - охоронна зона навколо об'єкта культурної спадщини, охоронна зона навколо об'єкта природно-заповідного фонду, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку номер НВ-7100995162013 сформованого 05.12.2013 року.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що прокурор та третя особа не надали належних та допустимих доказів здійснення у встановленому законом порядку відносно відповідачів планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю), розпорядчі документи органів державного нагляду (контролю) на здійснення планового або позапланового заходу, у зв'язку з чим прокурор та третя особа діяли у спосіб, що не передбачені законами України, що є порушенням ст. 19 Конституції України.

Так, місцевий господарський суд дійшов висновку, про безпідставність доводів прокурора щодо його права на звернення з таким позовом в інтересах держави, як позивач та крім того вказав, що укладення сторонами спірного договору оренди землі не суперечить актам цивільного законодавства.

Відмовляючи в задоволенні апеляційної скарги та позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що факт порушення прав та охоронюваних законом інтересів держави щодо спірної земельної ділянки відсутній, а рішення № 5-928 від 09.07.2010 року прийняте Черкаською міською радою на підставі норм чинного законодавства України та в межах наданої їй компетенції щодо розпорядження землями комунальної власності та відповідно, оскільки договір оренди було укладено на виконання вказаного, то без скасування такого рішення у встановленому законом порядку у суду відсутні правові підстави для визнання відповідного договору недійсним з підстав порушення сторонами порядку передачі її в оренду.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає такі висновки судів попередніх інстанцій у справі передчасними з огляду на наступне.

За приписами ч. 1 ст. 29 ГПК України прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступати за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави. З метою вступу у справу прокурор може подати апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судових рішень господарських судів, заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами або повідомити суд і взяти участь у розгляді справи, порушеної за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду.

Поняття "прокурор" визначене у статті 56 Закону України "Про прокуратуру", а права прокурора стосовно подання позовної заяви (заяви) в порядку господарського судочинства, внесення апеляційної чи касаційної скарги на судові рішення господарських судів, заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, заяви про перегляд судового рішення Верховним Судом України - ст. 37 названого Закону.

Відповідно до ч. 3 ст. 361 Закону України "Про прокуратуру" підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.

Колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що право прокурора на подання позову до господарського суду не ставиться законом у залежність від наявності у прокурора матеріалів прокурорської перевірки з того питання, з якого подано позов.

Так, в обґрунтування права на звернення з позовною заявою в інтересах держави, заступник прокурора Черкаської області послався на рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 року № 3-рп/99, в якому вказано, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.

Заступник прокурора Черкаської області вказав, що внаслідок недотримання Черкаською міською норм діючого законодавства України були порушенні інтереси, наслідком яких стало безпідставне передання ТОВ "ВАіС" в користування земельної ділянки, у зв'язку з чим заявник і звернувся з даним позовом.

Згідно з абзацом 4 ч. 1 ст. 2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Частиною 2 вказаної статті передбачено, що у позовній заяві прокурор самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, за відсутності ж такого органу або відсутності у нього повноважень зазначає про це в позовній заяві.

Колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що вказані обставини не було враховано місцевим господарським судом, у зв'язку з чим останній прийшов до передчасних висновків у справі.

Земельні відносини, згідно ч. 1 ст. 3 Земельного кодексу України, регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Нормами ст. 124 Земельного кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених ч. 2, 3 ст. 134 цього Кодексу.

Приписами ст. 134 Земельного кодексу України закріплено, що земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об'єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених ч. 2 цієї статті.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що земельна ділянка площею 1 500 кв. м по вул. Дахнівській, 52, яка передана ТОВ "ВАіС" на підставі договору оренди від 30.07.2010 року, з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі та комунальною форма власності, а тому необхідною умовою для її передачі в оренду мало бути проведення земельних торгів, за результатами яких укладається договір оренди.

Недотримання цієї процедури є порушенням органом місцевого самоврядування господарської компетенції під час укладення договору оренди землі.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 03.06.2014 року у справі № 3-22гс14.

Вказані приписи Законодавства України не були враховані судам попередніх інстанцій під час розгляду справи у зв'язку з чим суди прийшли до передчасних висновків у справі.

Суд апеляційної інстанції вказав, що пунктом 20 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державного регулювання у сфері будівництва житла" пункт 3 розділу ІІ Перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву" викладено у наступній редакції: "прийняті і не виконані до набрання чинності цим Законом рішення відповідних органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування про погодження місця розташування об'єкта або про надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки зберігають чинність протягом двох років з дня набрання чинності цим Законом, а розроблені відповідно до цих рішень проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок розглядаються в установленому законом порядку. Передача в оренду таких земельних ділянок із земель державної та комунальної власності здійснюється без проведення земельних торгів (аукціонів)".

Так, відмовляю в задоволенні позовних вимог апеляційний господарський суд зазначив про те, що враховуючи рішення про затвердження ТОВ "ВАіС" матеріалів вибору місця розташування земельної ділянки під розташування магазину промислових товарів та кафе по вул. Дахнівській, 52 та надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки було прийняте Черкаською міською радою 18.06.2009 року, то відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державного регулювання у сфері будівництва житла" передача в оренду спірної земельної ділянки могла бути здійснена відповідачем 1 без проведення земельних торгів.

Апеляційним господарським судом встановлено, що рішення Черкаської міської ради № 4-1322 від 18.06.2009 року вирішено затвердити ТОВ "ВАіС" матеріалів вибору місця розташування земельної ділянки під розташування магазину промислових товарів та кафе по вул. Дахнівській, 52 та надати дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки..

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву" від 16.09.2008 року пункт 1 розділу Х "Перехідні положення" доповнено, зокрема, абзацом третім такого змісту: "у разі прийняття відповідними органами рішення про погодження місця розташування об'єкта або про надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки до 1 січня 2008 року передача в оренду таких земельних ділянок із земель державної та комунальної власності здійснюється без проведення земельних торгів (аукціонів)".

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державного регулювання у сфері будівництва житла" від 29.06.2010 року у розділі II "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву" пункт 3 викладено в такій редакції: "Прийняті і не виконані до набрання чинності цим Законом рішення відповідних органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування про погодження місця розташування об'єкта або про надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки зберігають чинність протягом двох років з дня набрання чинності цим Законом, а розроблені відповідно до цих рішень проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок розглядаються в установленому законом порядку. Передача в оренду таких земельних ділянок із земель державної та комунальної власності здійснюється без проведення земельних торгів (аукціонів)".

Колегія суддів Вищого господарського суду України звертає увагу на те, що момент до якого передача в оренду земельних ділянок здійснювалась без проведення земельних торгів (аукціонів) (а саме: прийняття відповідного рішення органами про погодження місця розташування об'єкта або про надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки) передбачено абзацом 3 п. 1 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України (відповідні зміни внесені Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву" від 16.09.2008 року).

В той же час, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державного регулювання у сфері будівництва житла", зокрема п. 20, передбачено, що рішення про погодження місця розташування об'єкта або про надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки зберігають чинність протягом двох років з дня набрання чинності цим Законом, тобто вказаним Законом передбачено лише термін чинності такого рішення.

Наведені приписи Законодавства не було враховано апеляційним господарським судом, у зв'язку з чим останні прийшов до передчасних висновків у справі.

В силу приписів ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція обмежена в праві встановлення обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним та вирішення питання про достовірність того чи іншого доказу.

За таких обставин, колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що господарськими судами попередніх інстанцій в порушення положень ст. 43 ГПК України не було всебічно, в повному обсязі та об'єктивно розглянуто всі обставин справи в їх сукупності, у зв'язку з чим суди прийшли до передчасних висновків.

Відповідно до роз'яснень, що містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 "Про судове рішення у цивільній справі", рішення є законним тоді, коли суд виконавши всі вимоги цивільного судочинства вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми.

Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірний доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Рішення господарських судів попередніх інстанцій, прийняті у даній справі, цим вимогам не відповідають.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1119 ГПК України Вищий господарський суд України за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати обставини справи, дійсні права та обов'язки сторін, перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін і, в залежності від встановленого, вирішити спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

За таких обставин, касаційна скарга заступника прокурора міста Києва на рішення господарського суду Черкаської області від 23.12.2013 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.03.2014 року підлягає частковому задоволенню, а судові акти попередніх інстанцій - скасуванню з направленням справи на новий розгляд.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу заступника прокурора міста Києва на постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.03.2014 року у справі № 925/1743/13 задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Черкаської області від 23.12.2013 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.03.2014 року у справі № 925/1743/13 скасувати.

3. Матеріали справи № 925/1743/13 направити на новий розгляд до господарського суду Черкаської області.

Головуючий суддяІ.П. Ходаківська СуддіС.В. Бакуліна О.В. Яценко