ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2017 року Справа № 908/3381/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя суддіПоляк О.І.(доповідач), Ходаківська І.П., Яценко О.В.розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуЗаступника прокурора Харківської областіна постановуДонецького апеляційного господарського суду від 30.01.2017 у справі№ 908/3381/16 Господарського суду Запорізької областіза позовомПершого заступника прокурора Запорізької областідо1.Запорізької міської ради; 2.Люцернянської сільської ради; 3.Публічного акціонерного товариства "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь" ім. А.М. Кузьміна; про визнання рішень незаконними та їх скасування, недійсними договору купівлі-продажу земельної ділянки, державних актів на право власності,за участю представників:

від прокуратури: прокурор відділу Генеральної прокуратури України Клюге Л.М.;

від відповідача-1: не з'явились;

від відповідача-2: не з'явились;

від відповідача-3: не з'явились;

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 21.12.2016 у справі №908/3381/16 (суддя Дроздова С.С.), залишеною без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 30.01.2017 (головуючий суддя Мартюхіна Н.О., Агапов О.Л., Малашкевич С.А.) позовну заяву заступника прокурора Запорізької області повернуто позивачу на підставі пункту 5 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з тим, що сумісний розгляд заявлених прокурором вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору.

Не погоджуючись із прийнятими у справі ухвалою та постановою, Заступник прокурора Харківської області звернувся із касаційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Запорізької області від 21.12.2016 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 30.01.2017, справу скерувати до місцевого суду для розгляду по суті заявлених вимог.

В обґрунтування своєї правової позиції заявник касаційної скарги наголошує на неправильному застосуванні судами першої та апеляційної інстанцій статей 54, 63 Господарського процесуального кодексу України. Так, об'єднані прокурором позовні вимоги є похідними одна від одної та заявлені щодо одного об'єкта земельних правовідносин - земельних ділянок набутих у власність ПАТ "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь" ім. А.М. Кузьміна на підставі оскаржуваного рішення ради та договору купівлі-продажу.

До Вищого господарського суду України надійшов відзив Публічного акціонерного товариства "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь" ім. А.М. Кузьміна, у якому відповідач-3 просить залишити касаційну скаргу прокурора без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, з підстав у них викладених.

Розглянувши матеріали касаційної скарги, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, у грудні 2016 року заступник прокурора Запорізької області звернувся до Господарського суду Запорізької області із позовною заявою до відповідачів: Запорізької міської ради, Люцернянської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, ПАТ "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь" ім. А.М.Кузьміна" із вимогами про:

- визнання незаконним та скасування рішення Люцернянської сільської ради Вільнянського району Запорізької області від 13.04.2000 за №01 "Про приватизацію шляхом продажу земельних ділянок ВАТ "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь" ім. А.М. Кузьміна";

- визнання недійсним договору купівлі-продажу земельних ділянок площею 456800 кв.м. (45,68 га), укладеного 26.04.2000 між Люцернянською сільською радою ВАТ "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь" ім. А.М. Кузьміна", зареєстрований 24.05.2000 року у Вільнянському районному відділі земельних ресурсів за №4;

- визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку від 12.05.2000 серії ЗП №016027, виданого ВАТ "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь" ім.А.М. Кузьміна" на земельну ділянку площею 19,9 га за адресою: балка Середня Заводського району м. Запоріжжя, цільове призначення якої для розташування відвалів промислових відходів;

- визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку від 12.05.2000 серії ЗП №016028, виданого ВАТ "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь" ім. А.М. Кузьміна" на земельну ділянку площею 20,79 га за адресою: балка Середня Заводського району м. Запоріжжя, цільове призначення якої для розташування відвалів промислових відходів;

- визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку від 12.05.2000 серії ЗП №016029, виданого ВАТ "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь" ім. А.М. Кузьміна" на земельну ділянку площею 4,99 га за адресою: балка Середня Заводського району м. Запоріжжя, цільове призначення якої для розташування відвалів промислових відходів;

- визнання незаконним та скасування рішення Запорізької міської ради від 06.12.2006 №72/369 "Про видачу ВАТ "Дніпроспецсталь" державного акту на право власності на земельну ділянку №1 у балці Середній Заводського району м. Запоріжжя для розташування відвалів промислових відходів;

- визнання незаконним та скасування рішення Запорізької міської ради від 06.12.2006 №72/61 "Про видачу ВАТ "Дніпроспецсталь" державного акту на право власності на земельну ділянку № 2 у балці Середній Заводського району м. Запоріжжя для розташування відвалів промислових відходів;

- визнання незаконним та скасування рішення Запорізької міської ради від 06.12.2006 №72/63 "Про видачу ВАТ "Дніпроспецсталь" державного акту на право власності на земельну ділянку № 3 у балці Середній Заводського району м. Запоріжжя для розташування відвалів промислових відходів;

- визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку від 28.02.2007 серії ЯГ №17445, виданого ВАТ "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь" ім. А.М. Кузьміна", щодо земельної ділянки за кадастровим номером 2310100000:02:034:0001 площею 4,9901 га, розташованої за адресою: балка Середня Заводського району м. Запоріжжя, земельна ділянка № 1;

- визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку від 28.02.2007 серії ЯГ №17446, виданого ВАТ "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь" ім. А.М. Кузьміна", щодо земельної ділянки за кадастровим номером 2310100000:02:034:0002 площею 18,0348 га, розташованої за адресою: балка Середня Заводського району м. Запоріжжя, земельна ділянка № 3;

- визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку від 28.02.2007 серії ЯГ №717471, виданого ВАТ "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь" ім. А.М. Кузьміна" щодо земельної ділянки за кадастровим номером 2310100000:02:035:0002 площею 20,7934 га, розташованої за адресою: балка Середня Заводського району м. Запоріжжя, земельна ділянка № 2;

- стягнення у солідарному порядку з Люцернянської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, ПАТ "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь" їм. А.М. Кузьміна" та Запорізької міської ради на користь прокуратури Запорізької області кошти, витрачені у 2016 році на сплату судового збору при здійсненні представництва інтересів держави, у розмірі 15158,00 грн.

Повертаючи позовну заяву прокурора на підставі пункту 5 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України суд першої інстанції, позицію якого підтримав апеляційний суд, виходив із того, що об'єднані у ній вимоги не зв'язані між собою підставами виникнення, а сумісний розгляд заявлених вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і відносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору.

Колегія суддів касаційної інстанції не може погодитися з такими висновками місцевого та апеляційного судів з огляду на наступне.

Згідно з частиною 1 статті 58 Господарського процесуального кодексу України в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи, якщо порушено правила поєднання вимог або об'єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.

У пункті 3.6 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 № 18 (з подальшими змінами і доповненнями) зазначено, що якщо позивач порушив правила об'єднання вимог або об'єднання цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору, суддя має право повернути позовну заяву (стаття 58 та пункт 5 частини першої статті 63 Господарського процесуального кодексу України).

Апеляційний господарський суд, переглядаючи ухвалу місцевого суду наголосив на обранні прокурором різних способів захисту порушених прав держави, зокрема визнання незаконним рішення органу державної влади та органу місцевого самоврядування та визнання недійсним правочину, що водночас матиме наслідком дослідження та з'ясування судами значного кола питань: відповідність кожного оскаржуваного прокурором рішення вимогам законодавства та компетенції органу, яким воно приймалось, відповідність оскаржуваного прокурором договору купівлі-продажу та актів про право власності на земельні ділянки вимогам законодавства тощо.

При цьому, за висновком місцевого суду, підтриманим судом апеляційної інстанцій, об'єднані прокурором вимоги не зв'язані між собою ні підставами виникнення, ні поданими прокурором доказами, відтак, сумісний розгляд заявлених вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і відносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору.

Колегія суддів Вищого господарського суду України зауважує на тому, що як встановлено судами та підтверджується матеріалами справи, прокурор оскаржує рішення Люцернянської сільської ради Вільнянського району від 13.04.2000 року №01 "Про приватизацію, шляхом продажу земельних ділянок ВАТ "Дніпроспецсталь" на підставі якого укладено договір купівлі-продажу від 26.04.2000, предметом якого є одразу три земельних ділянки. Право власності на них посвідчено державними актами на право власності на землю 12.05.2000 серії ЗП №016027, ЗП №016028, ЗП №016029 на земельну ділянку площею 4,99 га. У подальшому, з метою присвоєння земельним ділянкам кадастрових номерів та затвердження землевпорядної документації, Запорізькою міською радою 06.12.2006 прийнято три рішення №72/369, №72/61 №72/63 щодо кожної із згаданих земельних ділянок та видано ВАТ "Дніпроспецсталь" нові державні акти на право власності на земельну ділянку від 28.02.2007 року серії ЯГ №17445, від 28.02.2007 року серії ЯГ №17446, від 28.02.2007 року серії ЯГ №717471.

Фактично прокурором заявлено позовні вимоги щодо одного предмета спору: земельних ділянок, право власності на які набуто ВАТ "Дніпроспецсталь" на підставі оскаржуваного прокурором рішення Люцернянської сільської ради Вільнянського району від 13.04.2000 року №01 та договору купівлі-продажу від 26.04.2000 та щодо яких, в подальшому, було затверджено землевпорядну документацію, анульовано одні держакти на право власності та видано нові.

Таким чином, вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу землі, державних актів на право приватної власності на земельні ділянки, отриманих ВАТ "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь" ім. А.М.Кузьміна" у 2000 та 2006 роках, а також про незаконність відповідних рішень Запорізької міської ради залежать від доведеності незаконності рішення Люцернянської сільської ради від 13.04.2000 року за №01, а отже є взаємопов'язаними та похідними, а також підтверджені одними і тими ж доказами. Відтак, спільний розгляд цих вимог не тільки не утруднить розгляд справи, а й сприятиме повному та всебічному встановленню всіх істотних обставин.

Отже, суди першої та апеляційної інстанції не встановили сукупності обставин, настання яких має наслідком повернення позовної заяви на підставі пункту 5 статті 65 Господарського процесуального кодексу України, зокрема: порушення прокурором правил об'єднання позовних вимог; обставини, які роблять неможливим та значно утруднюють розгляд спору по суті.

Наведене унеможливлює для касаційної інстанції погодитись із висновком судів щодо наявності правових підстав для повернення позовної заяви на підставі пункту 5 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 2 статті 11113 Господарського процесуального кодексу України касаційні скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення місцевого господарського суду, постанови апеляційного господарського суду.

Відповідно до частини 1 статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, оскільки судами першої та апеляційної інстанцій було допущено порушення норм процесуального права при прийнятті оскаржуваних прокурором ухвали та постанови, останні слід скасувати, а справу передати на розгляд до Господарського суду Запорізької області.

Керуючись статтями 1117, 1119 - 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу у справі Заступника прокурора Харківської області на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 30.01.2017 у справі №908/3381/16 задовольнити.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 30.01.2017 у справі №908/3381/16 та ухвалу Господарського суду Запорізької області у справі №908/3381/16 скасувати. Справу направити на розгляд до Господарського суду Запорізької області.

Головуючий суддя О.І. Поляк

Судді І.П. Ходаківська

О.В. Яценко