Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2016 року Справа № 910/16550/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Рогач Л.І. - головуючого, доповідача Алєєвої І.В., Дроботової Т.Б.розглянувши матеріали касаційних скаргКиївської міської ради та Перинатального центру міста Києвана постановуКиївського апеляційного господарського суду від 18.02.2016у справі№ 910/16550/15 Господарського суду міста Києваза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю " Виробничо - будівельна компанія "Градобуд"до - Київської міської ради - Перинатального центру міста Києвапровизнання додаткової угоди укладеною, визнання права та визнання недійсним рішення, за участю представників:позивачаКорчагін М.П. -предст. дов. від 27.07.2015 Шлепніна Г. О. - предст. дов. від 11.01.2016відповідачів- Тхорик С.М. - предст. дов. від 01.04.2016 - Худенко А.Я. - предст. дов. від 29.02.2016

ВСТАНОВИВ:

26.06.2015 Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельна компанія "Градобуд" звернулось до господарського суду з позовом до Київської міської ради та Перинатального центру міста Києва про визнання укладеною між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельна компанія "Градобуд" додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 19.03.2007, посвідченого 19.03.2007 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравченко Н.П., зареєстрованого в реєстрі за №178 та зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 26.04.2007 № 82-6-00416 у книзі записів державної реєстрації договорів, на умовах поданого позивачем проекту додаткової угоди; про визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельна компанія "Градобуд" права оренди земельної ділянки по вул. Анрі Барбюса у Печерському районі м. Києва, розміром 5270 кв.м, цільове призначення - для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського, соціально-культурного призначення та підземним паркінгом, кадастровий номер - 8000000000:79:027:0012; про визнання недійсним рішення Київської міської ради від 10.12.2014 № 599/599 "Про надання Перинатальному центру м. Києва земельної ділянки для експлуатації та обслуговування будівель і споруд Перинатального центру м. Києва на вул. Предславинській, 9 у Печерському районі міста Києва" (з урахуванням клопотання про виправлення описки у позовній заяві від 27.07.2015). Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач здійснив дії, передбачені статтею 33 Закону України "Про оренду землі", звернувшись з листом до орендодавця щодо наміру скористатися переважним правом та поновлення дії договору оренди, до якого долучив проект додаткової угоди про поновлення дії договору, підписаний та скріплений печаткою позивача, з вимогою оформити додаткову угоду у відповідності до норм чинного законодавства, проте жодної відповіді на пропозицію щодо підписання додаткової угоди та поновлення договору оренди орендодавцем не надано; після закінчення дії договору позивач продовжував користуватися земельною ділянкою, жодних повідомлень про заперечення у поновленні договору позивач від орендодавця не отримував, відтак договір оренди вважається поновленим про що належить укласти відповідну додаткову угоду. Також позивач вказав, що його право на пролонгацію договору оренди земельної ділянки та право користування земельною ділянкою порушено внаслідок прийняття 10.12.2014 Київською міською радою рішення № 599/599 "Про надання Перинатальному центру м. Києва земельної ділянки для експлуатації та обслуговування будівель і споруд Перинатального центру м. Києва на вул. Предславинській, 9 у Печерському районі міста Києва".

Київська міська рада заперечила проти позовних вимог, вказавши, що позивач втратив право оренди земельної ділянки за договором з 2009 року з огляду на прийняття радою рішення про відміну рішення про надання земельної ділянки позивачу через невиконання ним договірних зобовязань; правові підстави для поновлення договору оренди з наведених у позові мотивів відсутні.

22.07.2015 Перинатальний центр міста Києва звернувся до господарського суду із заявою про застосування позовної давності та відмову в позові з цих підстав у повному обсязі, вважаючи, що перебіг такого строку розпочався в місячний термін після надіслання позивачем листа № 03 від 24.01.2012 про поновлення договору оренди з проектом додаткової угоди. Також Перинатальний центр міста Києва заперечив проти позовних вимог та просив суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на невиконання позивачем пунктів 11.3 та 11.7 договору, якими встановлено умови припинення та поновлення договору, а також з огляду на неналежне виконання орендарем своїх зобов'язань за договором оренди, встановлене рішенням господарського суду у справі № 45/238; враховуючи, що на земельній ділянці, наданій орендарю у користування знаходиться нерухоме майно Перинатального центру міста Києва, рішення Київської міської ради від 10.12.2014 №599/599 "Про надання Перинатальному центру м. Києва земельної ділянки для експлуатації та обслуговування будівель і споруд Перинатального центру м. Києва на вул. Предславинській, 9 у Печерському районі міста Києва", прийняте після завершення терміну дії договору оренди, є законним та обґрунтованим.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.10.2015 (суддя Борисенко І.І.) у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.02.2016 (судді Михальська Ю.Б. головуючий, Отрюх Б.В., Тищенко А.І.) рішення господарського суду скасовано, прийнято нове рішення, яким позов задоволено повністю; визнано укладеною додаткову угоду на умовах поданого Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельна компанія "Градобуд" проекту додаткової угоди; визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельна компанія "Градобуд" право оренди земельної ділянки; визнано недійсним рішення Київської міської ради від 10.12.2014 № 599/599 "Про надання Перинатальному центру м. Києва земельної ділянки для експлуатації та обслуговування будівель і споруд Перинатального центру м. Києва на вул. Предславинській, 9 у Печерському районі м. Києва"; розподілено судовий збір.

Не погоджуючись із висновками суду апеляційної інстанції, Київська міська рада та Перинатальний центр міста Києва подали до Вищого господарського суду України касаційні скарги, в яких просять скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.02.2016 та залишити в силі рішення Господарського суду міста Києва від 20.10.2015.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу, Київська міська рада вказала на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: всупереч частині шостій статті 33 Закону України "Про оренду землі" та правового висновку Верховного Суду України суд не встановив істотних обставин у даній справі щодо продовження використання позивачем земельної ділянки та належного виконання обов'язків за договором; суд не врахував положення умов договору щодо порядку реалізації переважного права на поновлення договору на новий термін; позивач не звернувся до суду в межах позовної давності; всупереч приписам статті 35 Господарського процесуального кодексу України та практиці Європейського Суду з прав людини щодо принципу правової певності не взято до уваги обставини, встановлені рішенням господарського суду у справі № 45/238.

Перинатальний центр міста Києва у своїй касаційній скарзі (з додатком) вказав на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема, частини п'ятої статті 124 та статті 8 Конституції України, частини третьої статті 35 частини першої статті 43, пункту 3 частини першої статті 84 Господарського процесуального кодексу України; вказав, що договір оренди земельної ділянки є похідним від укладеного з позивачем договору про сумісну діяльність, невиконання якого позивачем встановлено судовим рішенням та не підлягає подальшому доказуванню у даній справі; апеляційний суд порушив принципи правової певності та правової визначеності як елементів принципу верховенства права; у постанові суд не навів мотивів, з яких він відхилив наявні у справі докази щодо невиконання позивачем умов договору оренди та докази експлуатації блоку допоміжних приміщень, які знаходяться на спірній земельній ділянці, Перинатальним центром міста Києва, неповно з'ясував обставини справи щодо відносин позивача та відповідача у даному спорі.

У відзиві та усно у судовому засіданні позивач заперечив доводи касаційних скарг, просив суд відмовити у задоволенні скарг відповідачів, а постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторін, присутніх у судовому засіданні, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові, колегія суддів вважає, що касаційна скар га не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати чи вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Місцевий господарський суд встановив, що відповідно до змісту листа від 09.03.2005 № 82 Київського міського полового будинку № 7 (в подальшому Перинатальний центр міста Києва) адміністрація Київського міського полового будинку № 7 погоджує вилучення частини території по вул. Предславинській, 9 на користь позивача для здійснення будівництва житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями та підземним паркінгом за умовою проведення силами та за рахунок позивача реконструкції існуючої будівлі гінекологічного корпусу під сучасні гінекологічне відділення, харчоблок та пральню пологового будинку з урахуванням обслуговування поруч розташованого відділення "Міського геріатричного центру" по вул. Ульянових, 6.

21.04 2005 позивачем та Київським міським половим будинком № 7 укладено договір про сумісну діяльність, у відповідності до умов якого сторони домовилися вести сумісну діяльність по відведенню земельної ділянки під будівництво багатоповерхового житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями та підземним паркінгом орієнтовною площею 0,5 га та реконструкції існуючої будівлі гінекологічного корпусу Київського міського полового будинку № 7 під гінекологічне відділення із збереженням його потужності (40 ліжок), харчоблок та пральню з урахуванням обслуговування поруч розташованого відділення "Міського геріатричного центру", демонтажу надземних переходів, благоустрою території пологового будинку.

Рішенням № 337/394 від 21.12.2006 Київська міська рада затвердила проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельна компанія "Градобуд" для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського, соціально-культурного призначення та підземним паркінгом на вул. Анрі Барбюса у Печерському районі м. Києва та вирішила передати позивачу в короткострокову оренду на 5 років земельну ділянку площею 0,53 га для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського, соціально-культурного призначення та підземним паркінгом на вул. Анрі Барбюса у Печерському районі м. Києва за рахунок міських земель, не наданих у власність чи користування; пунктом 3.2 вказаного рішення позивача зобов'язано у місячний термін звернутися до Головного управління земельних ресурсів КМДА із клопотанням щодо організації робіт по винесенню меж земельної ділянки в натуру (на місцевість) та виготовленню документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою; пунктом 3.4 рішення передбачено, зокрема, виконання вимог, викладених у листі від 09.03.2005 № 82 Київського міського полового будинку № 7.

На підставі вказаного вище рішення Київська міська рада (орендодавець) та позивач (орендар) 19.03.2007 уклали договір оренди земельної ділянки, посвідчений 19.03.2007 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравченко Н.П., зареєстрований в реєстрі за №178, згідно з пунктом 1.1. якого орендодавець за актом приймання-передачі передає, а орендар приймає в оренду (строкове, платне користування) земельну ділянку (об'єкт оренди), визначену договором. За змістом пунктів 2.1., 2.2. договору об'єктом оренди є земельна ділянка по вул. Анрі Барбюса у Печерському районі міста Києва розміром 5270 кв.м., цільове призначення - для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського, соціально-культурного призначення з підземним паркінгом, кадастровий номер 8000000000:79:027:0012; нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 4023510,97 грн.

Відповідно до пункту 3.1. договору його укладено на 5 років, таким чином, строк дії договору оренди, зареєстрованого 26.04.2007, закінчився 26.04.2012, що сторони не заперечують.

Пунктом 6.2. договору встановлено, що право на оренду земельної ділянки виникає після державної реєстрації цього договору; 26.04.2007; договір оренди зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів КМДА, про що у книзі записів державної реєстрації договорів зроблено запис за № 82-6-00416.

Розділом 8 договору оренди землі визначені права та обов'язки сторін; пунктом 8.3 визначено, що орендар має переважне право на поновлення договору після закінчення строку, на який його було укладено, при умові належного виконання обов'язків відповідно до умов цього договору. Пунктом 8.4 договору до обов'язків орендаря віднесено, зокрема, приступити до використання земельної ділянки в строк, встановлений цим договором, та після підписання цього договору та акта приймання-передачі земельної ділянки та державної реєстрації договору; завершити забудову земельної ділянки в строки, встановлені проектною документацією на будівництво, затвердженою в установленому порядку, але не пізніше ніж через три роки з моменту державної реєстрації договору, використовувати земельну ділянку відповідно до її цільового призначення, своєчасно вносити орендну плату, виконати вимоги, викладені в листі від 09.03.2005 № 82 Київського міського полового будинку № 7

Відповідно до пункту 11.3. договору договір оренди припиняється, зокрема, в разі закінчення строку, на який його було укладено. Пунктом 11.7. договору визначено, що після закінчення строку, на який цей договір було укладено, орендар, за умови належного виконання своїх обов'язків, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 3 (три) місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. У разі поновлення договору на новий строк, його умови можуть бути змінені за згодою сторін.

Суд також встановив, що на виконання умов договору позивачеві за актом приймання-передачі земельної ділянки від 26.04.2007 передано земельну ділянку загальною площею 5270 кв.м., місце розташування: вул. Анрі Барбюса у Печерському районі міста Києва.

Разом з тим, місцевий господарський суд з'ясував, що 17.09.2009 Київська міська рада прийняла рішення № 10/2079 "Про відміну рішення Київської міської ради від 21.12.2006 № 337/394 "Про передачу ТОВ "Виробничо-будівельна компанія "Градобуд" земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського, соціально-культурного призначення та підземним паркінгом на вул. Анрі Барбюса у Печерському районі м. Києва".

Також рішенням Господарського суду міста Києва від 18.10.2010 у справі № 45/238 задоволено позов Київського міського полового будинку № 7 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельна компанія "Градобуд" про розірвання договору про сумісну діяльність з підстав невиконання Товариством пунктів 2.2 та 7.3 договору про сумісну діяльність (щодо виконання робіт з відведення земельної ділянки, розробки проектно-кошторисної документації, будівництва житлового будинку, реконструкції існуючої будівлі гінекологічного корпусу, зносу надземних переходів та благоустрою території пологового будинку, строки проектування та реконструкції гінекологічного корпусу).

Листом № 03 від 24.01.2012 позивач звернувся до Київської міської ради щодо поновлення договору, долучивши проект додаткової угоди про поновлення договору оренди землі, підписаний та скріплений печаткою, та у якому просив вчинити дії, пов'язані з оформленням додаткової угоди у відповідності із нормами чинного законодавства України. Вказаний лист отриманий 26.01.2012, що підтверджується відбитком штампу із зазначенням назви організації - "Київська міська рада"; датою " 26 січ 2012" та реєстраційним вхідним номером "вх. № 6798"; відповіді на пропозицію щодо підписання додаткової угоди та поновлення договору позивач не отримав.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, обґрунтованих приписами частини шостої статті 33 Закону України "Про оренду землі", місцевий господарський суд вказав, що відсутні підстави для застосування наведених вище приписів законодавства, оскільки: відсутні докази належного виконання позивачем як орендарем обов'язків, викладених у пункті 8.4 договору, зокрема, щодо використання земельної ділянки та завершення забудови земельної ділянки; факт неналежного виконання позивачем своїх обов'язків за договором оренди встановлений рішенням Господарського суду міста Києва від 18.10.2010 у справі № 45/238; умови, за яких погоджено вилучення земельної ділянки у Перинатального центру міста Києва, позивач не виконав; відсутні докази продовження користування позивача спірною земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди; на спірній земельній ділянці знаходиться будівля блоку допоміжних приміщень, яка є комунальною власністю, експлуатується Перинатальним центром міста Києва та є необхідною для подальшої організації медичної допомоги жінкам та немовлятам.

Також місцевий господарський суд вказав, що передумовою для прийняття Київською міською радою рішення від 10.12.2014 № 599/599 "Про надання Перинатальному центру м. Києва земельної ділянки для експлуатації та обслуговування будівель і споруд Перинатального центру м. Києва на вул. Предславинській, 9 у Печерському районі міста Києва" є розроблений та погоджений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Предславинській, 9 (землі охорони здоров'я і соціальних послуг, заява ДЦ № 01013-000136824-014 від 03.06.2014, справа А-4311), висновки Департаменту містобудування та архітектури, Головного управління Держземагентства у м. Києві, Управління охорони культурної спадщини; спірне рішення прийнято у відповідності до вимог чинного законодавства та після закінчення строку дії договору оренди.

Переглядаючи на підставі статті 101 Господарського процесуального кодексу України матеріали справи, суд апеляційної інстанції, натомість, встановив, що на виконання умов договору оренди земельної ділянки позивач 22.06.2007 звертався до Акціонерного товариства "Медінвестпроект" із листом № 005/02, в якому просив надати кошторис та строки виконання передпроектних пропозицій по реконструкції існуючої будівлі гінекологічного корпусу Київського міського пологового будинку № 7 в рамках проекту будівництва, експлуатації та обслуговування житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського, соціально-культурного призначення та підземним паркінгом на вул. Анрі Барбюса у Печерському районі міста Києва, а листом від 25.12.2007 № 024/02 позивач звертався до Акціонерного товариства "Медінвестпроект" з проханням виконати медичну програму на проектування гінекологічного відділення для Київського міського пологового будинку № 7.

Для виконання взятих на себе зобов'язань щодо здійснення реконструкції будівлі гінекологічного корпусу позивач також звертався до Київського міського пологового будинку № 7 листом від 26.05.2008 № 036/02 з проханням окремо визначити потужності гінекологічного корпусу, харчоблоку, пральні та окремо визначити потужність Міського Геріатричного Центру.

Листом № 044/02 від 21.11.2008 позивач повідомив Київський міський пологовий будинок № 7 про отримання затвердженого Головним управлінням містобудування, архітектури та дизайну міського середовища архітектурно-планувального завдання на проектування житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського, соціально-культурного призначення та підземним паркінгом на вул. Анрі Барбюса у Печерському районі міста Києва, а також про укладення 23.01.2008 договору з ТОВ "Інтерпроект" на розробку проектної документації, про існуючі перешкоди щодо проведення реконструкції, зокрема, незаконне знаходження в блоці допоміжних приміщень колишніх орендарів. Про ці перешкоди позивач також повідомив Головне управління охорони здоров'я та медичного забезпечення м. Києва листом № 045/02 від 19.12.2008.

За висновком суду апеляційної інстанції матеріали справи не містять доказів щодо попередження позивача з приводу неналежного чи нецільового використання земельної ділянки, відповідачі не надали доказів, що орендар не сплачує орендну плату, здійснює без згоди орендодавця відчуження права користування земельною ділянкою третім особам або іншим чином порушує умови договору; рішення Київської міської ради № 10/2079 "Про відміну рішення Київської міської ради від 21.12.2006 № 337/394 "Про передачу ТОВ "Виробничо-будівельна компанія "Градобуд" земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського, соціально-культурного призначення та підземним паркінгом на вул. Анрі Барбюса у Печерському районі м. Києва" є незаконним та не підлягає застосуванню.

Перевіривши зміст рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2010 у справі № 45/238, яким задоволено позов Київського міського полового будинку № 7 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельна компанія "Градобуд" про розірвання договору про сумісну діяльність, апеляційний господарський суд вказав, що такі доводи могли бути предметом розгляду під час вирішення Київською міською радою у встановленому законодавством порядку питання про поновлення дії договору з прийняттям відповідного рішення у строк, встановлений законодавчо, чого зроблено не було, як і вимог Київської міської ради щодо розірвання договору оренди з позивачем з підстав порушення договірних зобовязань.

Відповідно суд апеляційної інстанції встановив, що позивач як орендар своєчасно звернувся до орендодавця, повідомивши його про намір скористатися переважним правом з пропозицією про продовження терміну дії договору та з проектом додаткової угоди, на які не отримав відповіді; позивач як орендар не отримував заперечень від орендодавця у встановлений строк по закінченню терміну дії договору, в тому числі з огляду на неналежне виконання договірних зобовязань; відповідних рішень або повідомлень про відмову у поновленні договору орендодавець не надав, матеріали справи не містять доказів повернення земельної ділянки орендодавцю, що свідчить про продовження користування землею орендарем; встановлені обставини є підставою для поновлення договору за приписами частини шостої статті 33 Закону України "Про оренду землі", а застосування зазначеного припису законодавства не залежить від пунктів 11.3, 11.7 договору оренди; відтак, орендні відносини між сторонами не припинені, а рішення Київської міської ради № 599/599 від 10.12.2014 прийняте всупереч статті 116 Земельного кодексу України в порушення прав та законних інтересів позивача, як законного користувача та орендатора.

Також суд апеляційної інстанції зазначив, що наявність на орендованій позивачем земельній ділянці майна Перинатального центру міста Києва не виключає можливість володіння і користування позивачем спірною земельною ділянкою і таке майно знаходилось на спірній земельній ділянці на час її надання в оренду; позов подано в межах позовної давності, встановленої для захисту порушеного права, враховуючи законодавчо встановлені строки укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки.

Згідно зі статтею 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі; Згідно із статтями 13, 30 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Підстави і порядок поновлення договору оренди врегульовано статтею 33 Закону України "Про оренду землі"; відповідно до редакції частин першої-четвертої вказаної статті в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Відповідно до частини 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Разом з тим, у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності). Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу. Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Відтак, стаття 33 Закону України "Про оренду землі" містить дві різні правові конструкції для захисту порушеного права.

Суди встановили, що позивач посилається на частину 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", якою передбачено поновлення договору оренди на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором у випадку, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа - повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі.

Для поновлення договору за частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі" необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов'язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа - повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди (відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 23.03.2016 у справі № 6-146цс16).

Згідно з частинами 8 та 9 статті 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній на момент виникнення права на поновлення договору) додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Суд апеляційної інстанції достеменно встановив, що позивач та Київська міська рада належним чином уклали договір оренди земельної ділянки, після чого відповідно до акта приймання-передачі земельної ділянки позивачу передано спірну земельну ділянку у користування, докази повернення її власнику чи передачі позивачем іншому землекористувачу в матеріалах справи відсутні.

Також суд встановив, що, починаючи з дати укладення та реєстрації договору оренди, Київська міська рада жодним чином не заявляла про його невиконання чи неналежне виконання позивачем, не вживала заходів до розірвання договору чи його припинення іншим шляхом, передбаченим законодавством; разом з тим, з рішення Київської міської ради № 10/2079 від 17.09.2009 про відміну рішення Київської міської ради від 21.12.2006 № 337/394 (якою земельну ділянку надано позивачу в оренду) вбачається втручання органу у майнове право позивача у спосіб, який не відповідає чинному законодавству та є незаконним.

Виконуючи умови договору та положення чинного законодавства, позивач належно та своєчасно направив Київській міській раді як орендодавцю повідомлення про намір скористатися своїм правом на поновлення договору оренди земельної ділянки, додавши проект додаткової угоди до договору оренди, підписаний та скріплений печаткою позивача; натомість Київська міська рада не розглянула повідомлення позивача, не повідомила позивача про результати його звернення, про наявність підстав для відмови у поновленні договору оренди земельної ділянки, в тому числі з підстав неналежного виконання позивачем своїх обов'язків за договором чи з огляду на необхідність використання земельної ділянки для власних потреб, не висловила свого волевиявлення щодо спірних правовідносин та суб'єктивного ставлення до стану виконання договору позивачем; протягом усього періоду Київська міська рада не зверталася з вимогою про повернення переданої позивачу в користування земельної ділянки; незаконне рішення органу місцевого самоврядування (про відміну свого попереднього рішення) не можуть свідчити про вжиття таким органом юридично значимих дій.

Відповідно до частини 1, 5 статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Враховуючи повноваження, надані органам місцевого самоврядування у земельних відносинах, при здійсненні цих повноважень органи місцевого самоврядування повинні дотримуватись принципу "належного урядування", який передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний та якомога послідовніший спосіб; зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок, сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (пункт 70 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Рисовський проти України").

Спосіб, у який діяла Київська міська рада у спірних правовідносинах, не відповідав вказаному принципу "належного урядування", не забезпечив юридичної визначеності у орендних правовідносинах сторін у законодавчо встановлений строк, що вплинуло на майнові інтереси позивача.

Встановивши наявність обставин для поновлення договору оренди з підстав, наведених у частині шостій статті 33 Закону України "Про оренду землі", зволікання та відмову Київської міської ради від укладання договору, суд апеляційної інстанції також дійшов обґрунтованого висновку, що рішення Київської міської ради від 10.12.2014 № 599/599 "Про надання Перинатальному центру м. Києва земельної ділянки для експлуатації та обслуговування будівель і споруд Перинатального центру м. Києва на вул. Предславинській, 9 у Печерському районі м. Києва" під час дії договору оренди не відповідає змісту частини п'ятої статті 116 Земельного кодексу України, оскільки порушує законні права користувача земельною ділянкою.

Судова колегія відхиляє доводи касаційних скарг щодо порушення апеляційним судом приписів статті 35 Господарського процесуального кодексу України; так, в результаті розірвання договору про сумісну діяльність між Київським міським пологовим будинком № 7 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельна компанія "Градобуд" з моменту набрання чинності рішенням суду у справі № 45/238 (2010 рік) було припинено відповідні передбачені договором про сумісну діяльність обов'язки позивача щодо Київського міського пологового будинку № 7; Київська міська рада як сторона орендних правовідносин за договором оренди, як вже зазначено вище, жодним чином не висловлювала свого волевиявлення на розірвання договору, зокрема, й з цих підстав, а апеляційний суд вірно перевіряв виконання позивачем тих обов'язків за договором, які існували на час виникнення спору.

Доводи касаційних скарг про те, що спірна земельна ділянка вилучалась Перинатального центру міста Києва як постійного землекористувача та надавалась позивачу під умовою не ґрунтуються на матеріалах справи, які не містять належних правооформлюючих документів на право користування цією земельною ділянкою станом на 2006-2007 роки; також судова колегія відзначає, що речові права Перинатального центру міста Києва щодо розташованого на наданій в оренду позивачу земельній ділянці нерухомого майна існували на час прийняття рішення Київської міської ради про надання цієї земельної ділянки в оренду; доказів змін в правовому статусі цього майна, можливості його цільового використання за наслідками задоволення позову не наведено.

Водночас, за наслідками вирішення даного спору Київська міська рада не позбавляється права у встановленому порядку заперечувати проти поновлення договору оренди на новий строк за наявності відповідних підстав.

Суд апеляційної інстанції розглянув та відхилив також заяви відповідачів про застосування позовної давності у спірних правовідносинах, визначивши кінцевий строк для укладення угоди про поновлення договору оренди у разі виконання приписів частин шостої, восьмої, дев'ятої статі 33 Закону України "Про оренду землі".

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Перевіривши у відповідності до частини 2 статті 111 5 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що господарський суд апеляційної інстанцій відповідно до положень статей 43, 101, 105 Господарського процесуального кодексу України розглянув всебічно, повно та об'єктивно в судовому процесі всі істотні обставини справи в їх сукупності, проаналізував належним чином спірні правовідносини, зміст прав та зобов'язань сторін відповідно до умов договору та приписів чинного законодавства, надав оцінку наявним у справі доказам, дійшов законних та обґрунтованих висновків за наслідками розгляду позову та апеляційної скарги; підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції з мотивів, викладених у касаційній скарзі, не вбачається.

Доводи скаржника про порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права суперечать дійсним обставинам справи та приписам чинного законодавства, не спростовують висновків суду, фактично зводяться до переоцінки обставин, встановлених апеляційним судом та не беруться колегією суддів до уваги з огляду на положення статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України; підстав для скасування законної постанови суду апеляційної інстанції не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, пунктом 1 статті 1119 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги Київської міської ради та Перинатального центру міста Києва залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.02.2016 у справі № 910/16550/15 Господарського суду міста Києва залишити без змін.

Головуючий Л. Рогач

Судді: І. Алєєва

Т. Дроботова