ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2017 року Справа № 10/5009/7703/11

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Карабаня В.Я. -головуючого, Ковтонюк Л.В., Могила C.К.,розглянувши матеріали касаційноїскаргиприватного акціонерного товариства "Приазовкурорт" напостанову Донецького апеляційного господарського суду від 27.10.2016 та рішення господарського суду Запорізької області від 25.01.2012у справігосподарського суду Запорізької області №10/5009/7703/11за позовомБердянського міжрайонного прокурора Запорізької області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України до1. виконавчого комітету Бердянської міської ради Запорізької області 2. приватного акціонерного товариства "Приазовкурорт"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачакомунальне підприємство "Бердянське бюро технічної інвентаризації" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-2 приватне акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" провизнання недійсним та скасування пунктів 4.9, 4.10 рішення виконавчого комітету Бердянської міської ради №535 від 30.09.2004, визнання права власності та витребування майна із чужого незаконного володіння

за участі представників сторін:

від позивача - Іжаківський А.О.,

від ПАТ ЛОЗПУ "Укрпрофоздоровниця" - Барандич І.М.,

від ГПУ - Попенко О.С.,

від інших осіб - не з'явилися,

У С Т А Н О В И В:

20.06.2002 загальними зборами закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" було прийнято рішення №2/6, оформлене протоколом №2 "Про створення закритого акціонерного товариства "Приазовкурорт", яким ухвалено останньому виступити співзасновником ЗАТ "Приазовкурорт", реорганізувавши його шляхом виділення Приазовського ДП ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", що розташовані за адресою: Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Котляревського, 12/24. Зазначеним рішенням схвалено проекти установчих документів ЗАТ "Приазовкурорт" і встановлено вклад ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" до статутного фонду ЗАТ "Приазовкурорт" у розмірі статутного фонду реорганізованого Приазовського ДП ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" в сумі 43 485 200,00грн.

30.10.2002 згідно Акту приймання-передачі майна майнового комплексу Приазовського дочірнього підприємства, що належить на правах власності ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" у власність закритому акціонерному товариству "Приазовкурорт" як внесок до Статутного фонду, ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" передає у власність, як внесок до Статутного фонду, а Уповноважена особа засновників ЗАТ "Приазовкурорт" ОСОБА_8 приймає у власність, як внесок засновника до Статутного фонду, майно згідно з додатками до акту приймання-передачі майнового комплексу Приазовського дочірнього підприємства, яке розташоване в м. Бердянськ Запорізької області, а саме: - санаторій "Азов", санаторій "Бердянськ", санаторій "Лазурний", санаторій "Приазов'є", автотранспортна база, комбінат комунальних господарств "Курорт", комбінат курортних послуг "Відпочинок", вартістю 43 485 200 грн.

30.09.2004 виконавчим комітетом Бердянської міської ради було прийнято рішення №535 "Про оформлення права власності".

Пунктом 4.9 вирішено оформити право власності за закритим акціонерним товариством "Приазовкурорт" (балансоутримувач санаторій "Лазурний") на будівлю по бул. Центральний, 4а, що складається з основної будівлі "А" та замощення 1.

Пунктом 4.10 вирішено оформити за закритим акціонерним товариством "Приазовкурорт" (санаторій Лазурний") право власності на будівлю по вул. Котляревського, 47, що складається з основної будівлі А та замощення 1.

08.10.2004 виконавчим комітетом Бердянської міської ради видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно ЗАТ "Приазовкурорт" на зазначені будівлі та споруди.

Стверджуючи, що оспорюване рішення виконкому прийняте з порушенням чинного законодавства, Бердянський міжрайонний прокурор Запорізької області в інтересах Фонду державного майна України звернувся до суду з позовною заявою про визнання недійсними та скасування пунктів 4.9, 4.10 рішення виконавчого комітету Бердянської міської ради №535 від 30.09.2004, визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння. Крім того, прокурор просив визнати поважними причини, з яких позов не було подано раніше і поновити строк позовної давності за цим позовом.

25.01.2012 рішенням господарського суду Запорізької області (суддя Алейникова Т.Г.), залишеним без змін 27.10.2016 постановою Донецького апеляційного господарського суду (судді Склярук О.І., М'ясищев А.М., Ушенко Л.В.) позовні вимоги задоволено повністю, визнано недійсним пункти 4.9, 4.10 рішення виконавчого комітету Бердянської міської ради №535 від 30.09.2004 "Про оформлення права власності", визнано право власності за державою Україна в особі Фонду державного майна України на об'єкт нерухомого майна за адресою: бул. Центральний, 4а, м. Бердянськ, Запорізька обл., що складається з основної будівлі "А", замощення №1, стягнуто з відповідачів судові витрати.

У касаційній скарзі приватне акціонерне товариство "Приазовкурорт" посилалися на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема положень ст.ст.191, 256, 257, 261, 319, 325, 344 ЦК України, ст.26, 28 Закону України "Про власність", тому просили судові рішення скасувати, та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. Вказували, що суди двох інстанцій не дослідили та не урахували докази, які підтверджують право власності товариства на спірне нерухоме майно. Наголошували, що відповідно до ст.325 ЦК України власність усіх юридичних осіб приватного права (у тому числі профспілок) була визнана приватною. Крім того, посилалися на пропуск термінів оскарження спірного рішення прокурором при зверненні з цим позовом. Зазначали, що у відповідності до ст.344 ЦК України є повноцінним і законним власником зазначеного комплексу будівель та споруд, який на підставі ч.1 ст.319 ЦК України володіє, користується і розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Проаналізувавши касаційну скаргу на предмет її обґрунтованості у сукупності з іншими матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення вимог скарги виходячи з наступного.

Предметом позову у цій справі є визнання недійсними окремих пунктів акту органу місцевого самоврядування, що стосується набуття відповідачем права власності на вищезазначені об'єкти нерухомого майна.

23.04.1960 Радою Міністрів Української РСР прийнято постанову №606 "Про передачу профспілкам санаторіїв і будинків відпочинку Міністерства охорони здоров'я УРСР" з метою подальшого поліпшення організації відпочинку і санаторно-курортного обслуговування трудящих та підвищення ролі профспілок, було зобов'язано Міністерство охорони здоров'я передати у строк до 01.05.1960 Українській республіканській раді профспілок санаторії, будинки відпочинку, пансіонати та курортні поліклініки. Зазначені об'єкти передавалися профспілковим організаціям у відання.

Додатком № 1 до постанови Ради Міністрів УРСР від 23.04.1960р. № 606 затверджений Перелік санаторіїв, будинків відпочинку і пансіонатів, що передаються Українській республіканській Раді профспілок Міністерством охорони здоров'я УРСР: - Слов'янське територіальне управління - санаторій "Бердянськ", "Азов", будинок відпочинку "Бердянськ".

Указом Президії Верховної Ради України від 30.08.1991р. № 1452-XII "Про передачу підприємств, установ та організацій союзного підпорядкування, розташованих на території України, у власність держави" та Законом України від 10.09.1991р. № 1540-XII "Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України" встановлено, що майно та фінансові ресурси підприємств, установ, організацій та інших об'єктів союзного підпорядкування, розташовані на території України, є державною власністю України.

Постановою Верховної Ради Української РСР від 29.11.1990р. "Про захист суверенних прав власності Української РСР" № 506 було введено мораторій на території республіки на будь-які зміни форми власності та власника державного майна до введення у дію Закону Української РСР про роздержавлення майна.

Отже із передачею майнових комплексів у відання Української республіканської Ради профспілок, правонаступником якої після розпаду Союзу РСР стала рада Федерації незалежних профспілок України, а потім Федерація професійних спілок України, форма власності переданого майна (державна) не змінилась.

Рішенням виконавчого комітету Ленінської районної Ради народних депутатів міста Києва від 23.12.1991р. № 971 зареєстровано ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" як підприємство, що є правонаступником Української республіканської ради по управлінню курортами профспілок, оздоровниць і господарств, об'єднань санаторно-курортних закладів профспілок України і створене на майні засновників Федерації професійних спілок України та Фонду соціального страхування України з тимчасової втрати працездатності. При цьому частка майна Федерації професійних спілок України, переданого до статутного фонду ЗАТ "Укрпрофоздоровниця", становить 92,92 % розміру статутного фонду.

Згідно акту приймання-передачі майна Федерації незалежних профспілок України у власність Акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" від 24.01.1992р. передано майно, в тому числі санаторії "Бердянськ" і "Азов" , а також будинок відпочинку "Бердянськ".

Разом із тим, профспілки діяли за загальним статутом профспілок СРСР та були загальносоюзною громадською організацією.

Таким чином, спірні об'єкти були майновими комплексами громадської організації колишнього Союзу РСР, розташованими на території України.

Постановою Верховної Ради України від 10.04.1992р. "Про майнові комплекси та фінансові ресурси громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташовані на території України" передбачено, що майно та фінансові ресурси розташованих на території України підприємств, установ та об'єктів, що перебували у віданні центральних органів цих організацій, до визначення правонаступників загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР передані тимчасово Фонду державного майна України.

Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 04.02.1994р. № 3943-XII майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР у зв'язку із законодавчою невизначеністю правонаступників такого майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР та з метою його збереження в інтересах громадян України, тимчасово, до законодавчого визначення суб'єктів права власності майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташованого на території України, це майно є загальнодержавною власністю.

Надаючи правову оцінку зібраним у матеріалах справи документам з урахуванням викладеного, суди попередніх інстанцій правильно виходили з того, що на час створення ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" спірне нерухоме майно відносилось до державної власності.

Згідно Тимчасового положення про Фонд державного майна України та Закону України "Про Фонд державного майна України", з прийняттям якого це положення втратило чинність, Фонд державного майна України є державним органом, який здійснює державну політику в сфері приватизації державного майна.

Із матеріалів справи видно, що майно, про яке йдеться в оспорюваному рішенні, було створене до 1990 року та передане у складі цілісного майнового комплексу ПАТ "Приазовкурорт".

Аналіз викладеного дає підстави дійти висновку, що передача спірного майна у відання Української республіканської Ради профспілок, правонаступником якої після розпаду Союзу РСР стала рада Федерації незалежних профспілок України, а у подальшому - Федерація професійних спілок України, не призвела до зміни форми власності переданого майна, яке зберегло статус державного.

Тому установивши, що передача цього майна, яке є державною власністю, відбулася без згоди на те держави в особі Фонду державного майна України, суди попередніх інстанцій дійшли обгрунтованого висновку, що рішення виконкому міської ради, яке стосується фактичної зміни власника, суперечить положенням закону.

У відповідності до ст.24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Згідно ч.1 ст.21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Частиною 1 статті 393 ЦК України визначено, що правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Урахувавши наведені положення чинного законодавства, дійшовши висновку про те, що рішення виконавчого комітету Бердянської міської ради №465 від 19.08.2004 "Про оформлення права власності" не відповідає закону та порушує права власника, суди обох інстанцій обгрунтовано задовольнили позовні вимоги у частині визнання пунктів 4.9, 4.10 рішення виконавчого комітету Бердянської міської ради №535 від 30.09.2004 недійсними.

Що стосується позовних вимог у частині визнання права власності за державою Україна в особі Фонду державного майна України на спірні об'єкти нерухомості та їх витребування із чужого незаконного володіння відповідача-2, суди попередніх інстанцій виходили з того, що ПАТ "Приазовкурорт" заволоділи цим майном без належної правової підстави. Тому з огляду на положення ст.387 ЦК України, урахувавши, що на час ухвалення рішення у справі зазначене майно перебувало у володінні відповідача-2, суди двох інстанцій дійшли обгрунтованих висновків про задоволення цих вимог.

Твердження заявника щодо пропущення строків позовної давності правильно відхилені судами попередніх інстанцій, оскільки відповідно п.4 ч.1 ст.268 ЦК України (у редакції на час звернення до суду з позовною заявою) позовна давність не поширюється на вимогу власника або іншої особи про визнання незаконним правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено його право власності або інше речове право.

Достатніх обгрунтувань, із посиланням на норми права, які спростовували б висновки судів попередніх інстанцій, заявником не наведено, у зв'язку з чим колегія суддів не вбачає підстав для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень, при ухваленні яких здійснено всебічний, повний та об'єктивний розгляд у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, надано належну правову оцінку всім наявним у матеріалах справи доказам і твердженням сторін, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до п.1 ст.1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з'ясуванням всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення спору.

Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119 -11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Приазовкурорт" залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного господарського суду від 27.10.2016 та рішення господарського суду Запорізької області від 25.01.2012 у справі №10/5009/7703/11 - без змін.

Головуючий суддяВ.Я. Карабань СуддяЛ.В. Ковтонюк СуддяC.К. Могил