Історія справи

Постанова ВГСУ від 20.12.2016 року у справі №920/1354/15
Постанова ВГСУ від 22.03.2016 року у справі №920/1354/15
Ухвала КГС ВП від 06.08.2018 року у справі №920/1354/15
Ухвала КГС ВП від 28.03.2018 року у справі №920/1354/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2016 року Справа № 920/1354/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Прокопанич Г.К.

суддів Палія В.В.

Селіваненка В.П.

за участю представників:

Позивача: Богдана С.В., дов. від 30.12.2015 № 30/388;

Відповідача: не з'явився;

розглянувши касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" на ухвалу господарського суду Сумської області від 01.10.2015 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17.12.2015

у справі № 920/1354/15 господарського суду Сумської області

за позовом публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Сумигаз"

до публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання"

про стягнення 7 158 798,43 грн.,

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2015 року публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Сумигаз" звернулось до господарського суду Сумської області з позовом до публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання", просило (з урахуванням заяви від 02.10.2015 № 30/1558) (а.с. 30) стягнути з відповідача 4 309 570,87 грн. інфляційних втрат, 135 677,50 грн. 3% річних, 2 713 550,06 грн. пені (а.с. 3-6).

У жовтні 2015 року публічне акціонерне товариство "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" звернулось з зустрічною позовною заявою, в якій просило визнати недійсним п. 6.2.2 договору від 30.01.2015 № ТП-ПР-7040/2015 (а.с. 71-73).

Ухвалою господарського суду Сумської області від 01.10.2015 (суддя Котельницька В.Л.), залишеною без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 17.12.2015 (головуючий Медуниця О.Є., судді Ільїн О.В., Шепітько І.І.) (а.с. 95-99) повернуто зустрічну позовну заяву публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" без розгляду на підставі п. 4, 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України (а.с. 42-43).

Не погодившись з прийнятими судовими рішеннями, публічне акціонерне товариство "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, просило оскаржені судові акти скасувати, справу передати на новий розгляд до місцевого господарського суду, посилаючись на порушення місцевим та апеляційним господарськими судами норм процесуального права (а.с. 112-113).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 09.03.2016 касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 22.03.2016 (а.с. 110).

У відзиві на касаційну скаргу публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Сумигаз" заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про законність та обґрунтованість оскаржуваних судових рішень і просить залишити їх без змін, а скаргу - без задоволення.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду скарги.

У судове засідання 22.03.2016 представник відповідача не з'явився, причин неявки суду не повідомив.

Відповідно до абз. 1 п. 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

З врахуванням вищенаведеного судова колегія визнала за можливе розглянути справу у відсутність представника відповідача.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, вислухавши представника позивача, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанції норм процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 60 ГПК України відповідач має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним. Подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Нормативно-правовим актом, який визначає правові засади справляння судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору є Закон України від 08.07.2011 № 3674-VІ "Про судовий збір", який набрав чинності 01.11.2011 (далі - Закон № 3674-VІ).

З 01.09.2015 набрав чинності Закон України від 22.05.2015 № 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", яким внесено зміни до Закону № 3674-VІ, зокрема, в частині розміру ставок судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону № 3674-VІ судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з ч. 5 ст. 6 Закону № 3674-VІ (у редакції, чинній станом на 01.10.2015) за подання зустрічних позовних заяв, а також заяв про вступ у справу третіх осіб із самостійними позовними вимогами судовий збір справляється на загальних підставах.

Підпунктом 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону № 3674-VІ (у редакції, чинній станом на 01.10.2015) передбачено, що за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір сплачується у розмірі 1 мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" мінімальна заробітна плата у 2015 році у місячному розмірі з 1 січня становила 1 218 гривень.

Отже, станом на 01.10.2015 за подання позовної заяви немайнового характеру сплаті підлягав судовий збір у розмірі 1 218 грн.

Як зазначалось вище та встановлено судами, предметом зустрічного позову публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" визначено одну вимогу немайнового характеру, а саме, визнання недійсним п. 6.2.2 договору від 30.01.2015 № ТП-ПР-7040/2015.

Судами також встановлено, що до поданої зустрічної позовної заяви публічним акціонерним товариством "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" долучено платіжне доручення від 30.09.2015 № 27014 (а.с. 74), яким сплачено судовий збір лише у сумі 913,00 грн.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо до позовної заяви не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Пунктом 2.22 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" (із змінами і доповненнями) роз'яснено, що якщо заявником не подано належних доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі або (за необхідності) документів, що підтверджують звільнення від його сплати, заява (скарга) повертається господарським судом з підстав, передбачених ГПК України, а саме: статтею 435, пунктом 4 частини першої статті 63, пунктом 3 частини першої статті 97, пунктом 4 частини першої статті 1113, частиною другою і пунктом 1 частини четвертої статті 11120, пунктом 3 частини шостої статті 113, частиною п'ятою статті 1222, частиною п'ятою статті 1228.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає правомірним висновок судів попередніх інстанцій про те, що ненадання публічним акціонерним товариством "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" до зустрічної позовної заяви доказів сплати судового збору у встановленому Законом № 3674-VІ порядку та розмірі є підставою, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України для неприйняття зустрічної позовної заяви до розгляду та її поверненню.

Частиною 2 ст. 11113 ГПК України передбачено, що касаційні скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення місцевого господарського суду, постанови апеляційного господарського суду.

Відповідно до ст. 1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Оскільки судами попередніх інстанцій не було допущено порушення норм процесуального права при прийнятті оскаржених актів, підстав для задоволення касаційної скарги судова колегія не вбачає.

Посилання заявника касаційної скарги на п. 2.23 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 є необгрунтованими, оскільки застосування судом зазначеного пункту можливе вже на стадії розгляду прийнятої заяви, а не на стадії вирішення питання про прийняття чи неприйняття такої заяви.

Крім того, відповідач у справі не позбавлений процесуальної можливості захисту права, яке він вважає порушеним, шляхом звернення з позовом у загальновстановленому порядку.

Керуючись ст.ст. 1117, 1119 - 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В:

Ухвалу господарського суду Сумської області від 01.10.2015 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17.12.2015 у справі № 920/1354/15 залишити без змін, а касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" - без задоволення.

Головуючий суддя Г.К. Прокопанич

Судді: В.В. Палій

В.П. Селіваненко