Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2017 року Справа № 910/1394/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - судді Малетича М.М.,

суддів: Плюшка І.А.,

Самусенко С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 08.12.2016 року про зупинення провадження у справі № 910/1394/16 господарського суду міста Києва за позовом Державного підприємства обслуговування повітряного руху України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сегмент Лтд" про стягнення 126479257,21 грн. та розірвання договору,

за участю представників:

Позивача: Федонюк М.І., дов. № 1.23-37 від 09.06.2015 року,

Відповідача: Соловей Ю.А., дов. б/н від 20.02.2017 року.

В с т а н о в и в :

Державне підприємство обслуговування повітряного руху України (далі - ДП "Украерорух", Позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сегмент Лтд" (далі - ТОВ "Сегмент Лтд", Відповідач) про розірвання договору генерального підряду № 7.1-971/2013 від 26.12.2013 року та стягнення 126479257,21 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 13.04.2016 року позов ДП "Украерорух" задоволено: розірвано договір генерального підряду від 26.12.2013 року № 7.1-971/2013 та стягнуто з ТОВ "Сегмент Лтд" на користь ДП "Украерорух" 16775322,90 грн. грошових коштів, 98520385,75 грн. пені, 11183548,56 грн. штрафу та суму судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ТОВ "Сегмент Лтд" подало до Київського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, під час розгляду якої в суді апеляційної інстанції, у зв'язку з поданим Відповідачем відповідним клопотанням, ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.12.2016 року призначено судову експертизу та зупинено провадження у даній справі до отримання висновку експерта, на підставі п. 1 ч. 2 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України.

У поданій касаційній скарзі, ДП "Украерорух", посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема ст. 41 Господарського процесуального кодексу України, просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції про зупинення провадження у справі та направити справу на розгляд до апеляційної інстанції для продовження судового розгляду.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадках: призначення господарським судом судової експертизи.

При цьому, згідно ч. 2 ст. 41 цього ж Кодексу, учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом. Остаточне коло цих питань встановлюється господарським судом в ухвалі.

В даному випадку, як видно з матеріалів справи, господарський суд міста Києва 13.04.2016 року розглянув та вирішив спір у даній справі по суті та виніс рішення про задоволення позову ДП "Украерорух", яким розірвав договір генерального підряду від 26.12.2013 року № 7.1-971/2013 та стягнув з ТОВ "Сегмент Лтд" на користь ДП "Украерорух" 16775322,90 грн. грошових коштів, 98520385,75 грн. пені, 11183548,56 грн. штрафу та суму судового збору по справі.

При цьому, під час апеляційного перегляду вказаного рішення місцевого господарського суду ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.08.2016 року провадження у даній1 справі було зупинено до набрання законної сили рішення господарського суду Київської області від 25.07.2016 року у справі № 911/948/15 за позовом ТОВ "Сегмент ЛТД" до ДП "Украерорух" про стягнення грошових коштів за виконані підрядні роботи, у тому числі - за Договором генерального підряду №7.1-971/2013 від 26.12.2013 року.

В наступному, у зв'язку з набранням 14.09.2016 року рішенням господарського суду Київської області від 25.07.2016 року у справі №911/948/15 законної сили, ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.10.2016 року провадження у даній справі було поновлено.

Проте, у зв'язку з поданим Відповідачем 29.11.2016 року відповідним клопотанням, ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.12.2016 року було призначено судову експертизу, з визначеним у ній колом питань, які просив поставити на вирішення експерта Відповідач, та зупинено провадження у даній справі до отримання висновку експерта, на підставі п. 1 ч. 2 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України.

Разом з тим, з такими висновками суду апеляційної інстанції погодитись не можна, з огляду на таке.

Як видно з матеріалів справи, вимогами ДП "Украерорух" у даному спорі, з посиланням на ст.ст. 546, 549, 610 - 612, 624, 651, 652, 1212 Цивільного кодексу України, ст.ст. 174, 175, 188, 193 Господарського кодексу України, є стягнення з ТОВ "Сегмент ЛТД" 126479257,21 грн. та розірвання договору генерального підряду № 7.1-971/2013 від 26.12.2013 року, у зв'язку з неналежним виконанням Відповідачем умов останнього.

Тобто, позовні вимоги обґрунтовано саме неналежним виконанням договору генерального підряду № 7.1-971/2013 від 26.12.2013 року, умовами якого, зокрема, п.п. 2.2., 3.1., 4.1., 5.2., 6.5.2.3., 6.5.2.6., 6.6., та додаткової угоди до цього договору від 18.04.2014 року, сторони визначили, як порядок виконання підрядних робіт та їх кошторис, так і порядок та строки розрахунків за такими роботами, що з урахуванням представлених сторонами доказів у справі, на думку суду першої інстанції, було достатньо для винесення ним у справі судового рішення.

Незважаючи на таке, після вирішення судом першої інстанції даного спору по суті, ТОВ "Сегмент ЛТД", під час перегляду судового рішення в апеляційному порядку заявило клопотання про призначення експертизи у справі, яке було задоволено судом апеляційної інстанції, визначивши при цьому коло питань, які стосуються обставин укладення та виконання самим Позивачем договору генерального підряду № 7.1-971/2013 від 26.12.2013 року і які, у випадку необхідності, можуть бути з'ясовані та вирішені самим судом в процесі судового розгляду даної справи, що підтверджується також і за змістом поданого до суду клопотання судового експерта № 393/17-42 від 10.01.2017 року, в якому запропоновано суду, для необхідності проведення судової експертизи та експертних досліджень надати експерту вихідні дані в повному обсязі, які надавались за договором Замовником до Виконавця робіт, для розробки проектно-кошторисної документації.

Разом з тим, згідно положень ч. 1 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд призначає судову експертизу саме для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського суду і потребують спеціальних знань.

З огляду на таке, суд апеляційної інстанції, в порушення ст.ст. 41, 43 Господарського процесуального кодексу України, не звернув належної уваги на вказані обставини справи та умови договору генерального підряду № 7.1-971/2013 від 26.12.2013 року, який, разом з іншими доказами у справі, фактично містить відповіді на питання поставлені апеляційний судом на вирішення судовому експерту.

Крім того, відповідно до частин першої та третьої статті 4 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо в міжнародних договорах України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору.

Згідно статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 року суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України").

Як видно з матеріалів справи, апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Сегмент Лтд" було порушено ще 03.06.2016 року і розгляд справи неодноразово відкладався, зупинялось провадження у справі та поновлювалось знову, і фактично, з моменту призначення апеляційної скарги ТОВ "Сегмент Лтд" 03.06.2016 року до провадження суду апеляційної інстанції та повторного зупинення провадження у справі 08.12.2016 року пройшло майже 6 місяців, що свідчить про безпідставне затягування процесуальних строків розгляду та вирішення справи і перебування в стані невизначеності інших учасників процесу.

Таким чином, висновок суду апеляційної інстанції про необхідність призначення експертизи у справі та зупинення провадження у справі є безпідставним і таким, що не ґрунтується на вимогах процесуального закону.

За таких обставин, ухвала суду апеляційної інстанції є необґрунтованою і такою, що не відповідає нормам процесуального права, а тому підлягає скасуванню, з передачею справи на розгляд до суду апеляційної інстанції для здійснення апеляційного провадження.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України задовольнити.

2. Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 08.12.2016 року у справі № 910/1394/16 скасувати, а справу передати на розгляд до Київського апеляційного господарського суду.

Головуючий суддя Малетич М.М.

Судді Плюшко І.А.

Самусенко С.С.