ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2014 року Справа № 910/17167/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Ходаківської І.П.суддівФролової Г.М. (доповідача), Яценко О.В. за участю представників:позивачаФедоришин О.О., дов. від 11.10.13 Друзь Х.О., дов. від 26.03.13відповідачаПозняк Н.В., дов. від 01.01.14 Мольченко В.Г., дов. від 27.07.12 розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуВідкритого акціонерного товариства "Спеціалізоване будівельно-монтажне управління"на постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.01.14у справі№910/17167/13 господарського суду міста Києваза позовомПублічного акціонерного товариства "Трест "Київміськбуд-3"доВідкритого акціонерного товариства "Спеціалізоване будівельно-монтажне управління"простягнення суми

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Трест "Київміськбуд-3" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Спеціалізоване будівельно-монтажне управління" про стягнення заборгованості у розмірі 109746,00 грн. Позовні вимоги мотивовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань з оплати наданих послуг та обґрунтовано приписами статей 205 525 526 639 901 903 Цивільного кодексу України, статей 181 193 Господарського кодексу України.

Рішенням господарського суду міста Києва від 18.11.2013 у справі №910/17167/13 (суддя Гумега О.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.01.2014 (судді: Алданова С.О. - головуючий, Дикунська С.Я., Коршун Н.М.) позов задоволено повністю. Стягнуто з

Відкритого акціонерного товариства "Спеціалізоване будівельно-монтажне управління" на користь Публічного акціонерного товариства "Трест "Київміськбуд-3" 109746,00 грн. заборгованості та 2194,93 грн. судового збору. Судові рішення мотивовані, зокрема, тим, що факт надання позивачем послуг підтверджено актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), підписаними сторонами без зауважень.

Не погоджуючись з судовими рішеннями, Відкрите акціонерне товариство "Спеціалізоване будівельно-монтажне управління" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення та постанову у справі скасувати, в позові відмовити, мотивуючи касаційну скаргу доводами про порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, статей 11 901 903 Цивільного кодексу України, статті 180 Господарського кодексу України. Заявник зазначає, що судами не було належним чином досліджено матеріали справи, що призвело до помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог. Заявником надані також доповнення та пояснення до касаційної скарги.

Позивач надав відзив на касаційну скаргу та просить рішення та постанову у справі залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

На вимогу заявника здійснювалось фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Також заявником було надано клопотання про зупинення виконання постанови та клопотання про відкладення розгляду справи, однак в судовому засіданні представник заявника від зазначених клопотань відмовився.

Заслухавши доповідь судді Фролової Г.М., пояснення представників сторін, присутніх у судових засіданнях, перевіривши матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм чинного законодавства та доводи касаційної скарги, колегія суддів відзначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом судового розгляду у даній справі є вимога Публічного акціонерного товариства "Трест "Київміськбуд-3" про стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Спеціалізоване будівельно-монтажне управління" заборгованості у розмірі 109746,00 грн. Позивач зазначає, що відповідно до існуючих між сторонами домовленостей, Публічним акціонерним товариством "Трест "Київміськбуд-3" були надані відповідачу на платній основі послуги автомобілем на загальну суму 109746,00 грн., що підтверджується актами здачі-приймання робіт від 31.08.2010 та 30.09.2010.

Задовольняючи позовні вимоги у повному обсязі, господарські суди попередніх інстанцій виходили, зокрема, з того, що акти здачі-прийняття робіт, наявні в матеріалах справи, є належними та допустимими доказами в підтвердження надання позивачем спірних послуг.

Частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України унормовано, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Відповідно до статті 202 цього Кодексу правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За приписами статті 205 Кодексу правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

За приписами статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд, у визначеному законом порядку, встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. До обставин, на яких сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, відносять обставини, які становлять предмет доказування у справі. Отже, предметом доказування є сукупність обставин, що їх необхідно встановити для правильного вирішення спору. Згідно з приписами статті 34 цього ж Кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Належними є докази, які містять відомості про факти, що входять у предмет доказування у справі, та інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору. Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування або певні обставини не можуть підтверджуватися певними засобами доказування. Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, подані позивачем докази не мають для суду заздалегідь встановленої доказової сили і при вирішенні спору суд має з'ясовувати і оцінювати усі обставини у відповідності до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України, за приписами якої господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Між тим, розглядаючи спір, господарські суди не досліджували усіх обставин, з наданням оцінки усім зібраним у справі доказам та доводам сторін, що є суттєвим для правильного вирішення даного спору. Обмежившись висновками про наявність актів здачі-приймання робіт (надання послуг) та застосувавши загальні норми права, господарські суди не з'ясували характер правовідносин, що склалися між сторонами у даній справі. Предмет та підстави позову належним чином не з'ясовані.

Зокрема, судами не досліджені належним чином наявні в матеріалах справи докази, а саме, талони замовника, подорожні листи вантажного автомобіля; не звернуто уваги на посилання у талонах замовника на ТТН, а відтак, не з'ясовано, які саме роботи (послуги) було замовлено відповідачем, їх об'єм та порядок погодження їх вартості. Серед іншого, не з'ясовано судами і те, ким та від імені кого підписані акти здачі-приймання робіт, враховуючи наявність на вказаних актах відтиску печатки Будівельного управління №9.

Поза увагою судів залишились доводи та заперечення відповідача, чим порушено приписи статей 42, 43 Господарського процесуального кодексу України. Таким чином, доводи касаційної скарги частково підтвердженні матеріалами справи. Відповідно до приписів статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини,що не були встановлені у рішенні чи постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх. Разом з цим, до повноважень касаційної інстанції віднесено скерування справи на новий розгляд за

результатами розгляду касаційної скарги. Порушення судами процесуальних норм, та не з'ясування обставин від яких залежить законність рішення у спорі є підставою для скасування переглянутих судових актів та скерування справи для нового розгляду.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, і в залежності від установлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 1117, 1119, 11110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Спеціалізоване будівельно-монтажне управління" задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.01.14 у справі №910/17167/13 господарського суду міста Києва та рішення господарського суду міста Києва від 18.11.2013 у даній справі скасувати.

Справу направити на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Головуючий І.Ходаківська

Судді Г.Фролова

О.Яценко