Постанова ВГСУ від 19.07.2016 року у справі №18/113-53/81

Друк

Пошук

260

Просмотров

КОММЕНТАРИЙ от ресурса "ПРОТОКОЛ":

Постанова

вищий господарський суд україни ( ВГСУ )

Історія справи

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2016 року Справа № 18/113-53/81

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Плюшка І.А. - головуючого,

Дунаєвської Н.Г.,

Самусенко С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну

скаргу Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія

"Енергоатом"

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 25 травня 2016 року

та на ухвалу господарського суду міста Києва від 01 квітня 2016 року

за скаргою № 4799/10 Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на дії Міністерства юстиції України

у справі № 18/113-53/81

господарського суду міста Києва

за позовом Закритого акціонерного товариства Спільного українсько-американського

підприємства з іноземними інвестиціями "Укрелектроват"

до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія

"Енергоатом"

за участю Прокуратури міста Києва

про стягнення 154268280,35 грн.

за участю представників

позивача - не з'явився

відповідача - Свириденко І.А., Білан О.П.

ВДВС - не з'явився

прокуратури - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 04 серпня 2011 року у справі № 18/113-53/81 позовні вимоги Закритого акціонерного товариства Спільного українсько-американського підприємства з іноземними інвестиціями "Укрелектроват" задоволено частково; стягнуто з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на користь Закритого акціонерного товариства Спільного українсько-американського підприємства з іноземними інвестиціями "Укрелектроват" 2.562.101,36 грн. основного боргу, 1.207.585,52 грн. курсової різниці при зміні валютних курсів, 118.209.236,00 грн. компенсації за відстрочення кінцевого розрахунку згідно з договором № 1331 від 24 листопада 1997 року і додаткової угоди № 1 від 02 березня 1998 року та угоди № 1 від 19 травня 1998 року, 1.283.659,85 грн. 3%річних, 4.020.411,84 грн. комісійної винагороди згідно з договором доручення № 1348А від 02 березня 1998 року і угодою № 1 від 19 травня 1998 року; в іншій частині позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 12 вересня 2011 року та постановою Вищого господарського суду України від 31 січня 2012 року, рішення господарського суду міста Києва від 04 серпня 2011 року у справі №18/113-53/81 залишено без змін.

08 лютого 2012 року на виконання рішення господарського суду міста Києва від 04 серпня 2011 року видано наказ №18/113-53/81.

01 квітня 2016 року до господарського суду міста Києва від Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" надійшла скарга № 4799/10 на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України при виконанні наказу у справі № 18/113-53/81, в якій відповідач просить суд визнати незаконними дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо винесення постанови від 25 березня 2016 року про арешт коштів боржника ВП № 34029225 та визнати недійсною постанову Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 25 березня 2016 року про арешт коштів боржника ВП № 34029225.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 01 квітня 2016 року (судді Грєхова О.А., Пукшин Л.Г., Ярмак О.М.) залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 25 травня 2016 року (судді Буравльов С.І., Шапран В.В., Андрієнко В.В.) у справі № 18/113-53/81 у задоволенні скарги відмовлено.

Не погодившись з зазначеними ухвалою та постановою Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій просить ухвалу господарського суду ухвалу господарського суду міста Києва від 01 квітня 2016 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 25 травня 2016 року скасувати та прийняти нове рішення, яким скаргу № 4799/10 на дії Міністерства юстиції України задовольнити повністю.

В обґрунтування зазначених вимог заявник касаційної скарги посилається на неправильне застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 28 серпня 2012 року постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України було відкрито виконавче провадження з виконання наказу № 18/113-53/81 від 08 лютого 2012 року господарським судом міста Києва.

05 серпня 2014 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень ДВС України Бойком О.М. було винесено постанову про зупинення виконавчого провадження з виконання наказу № 18/113-53/81 до закінчення строку дії процедури погашення заборгованості підприємствами паливо-енергетичного комплексу, визначеного Законом України "Про забезпечення сталго функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 18 липня 2014 року у справі № 761/21069/14-к (провадження №1-кс/761/8248/2014) надано слідчому СВ Шевченківського РУ ГУ МВС України в місті Києві капітану міліції Коломійцю О.О. тимчасовий доступ до документів виконавчого провадження № 34029225, що перебувають у володінні Державної виконавчої служби України з можливістю їх вилучення.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 09 лютого 2016 року у справі № 761/21069/14-к було виправлено описку в ухвалі слідчого судді Шевченківського суду м. Києва від 18 липня 2014 року та зазначено в резолютивній частині ухвали: "Зупинити виконавче провадження № 34029225, щодо виконання рішення господарського суду м. Києва від 04 серпня 2011 року №18/113-53-81, на період вилучення його оригіналів у Державній виконавчій службі України".

Апеляційним судом міста Києва ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 09 лютого 2016 у справі №761/21069/14-к було скасовано.

14 серпня 2014 року оперативним уповноваженим ВДСБЕЗ Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві Бондаренком Д.В. було складено протокол тимчасового доступу до речей і документів та опис речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді та вилучено оригінал виконавчого провадження № 34029225.

Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Бойком О.М. від 04 січня 2016 року поновлено виконавче провадження з примусового виконання наказу № 18/113-53/81, виданого 08 лютого 2012 року господарським судом міста Києва.

Постанова ВДВС мотивована тим, що відповідно до п. 3.4. ст. 34 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" процедура погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу діє до 01 вересня 2015 року, крім Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", що має стратегічне значення для енергетичної безпеки держави, для якого процедура погашення заборгованості діє до 01 січня 2016 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 121-2 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Згідно зі ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в ст. 17 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Відповідно до ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець: здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом; надає сторонам виконавчого провадження та їх представникам можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження і їхні клопотання; заявляє в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз'яснює сторонам їхні права і обов'язки.

Згідно з ч. 3 ст. 88 вказаного Закону державний виконавець зобов'язаний надати доступ до документів виконавчого провадження на виконання ухвали слідчого судді, суду про тимчасовий доступ до речей і документів у порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України. У разі якщо в ухвалі слідчого судді, суду міститься розпорядження про надання можливості вилучення документів, державний виконавець зобов'язаний додати до документів виконавчого провадження копію документа, засвідчену в порядку, встановленому частиною першою цієї статті, після чого видати оригінал документа. Копія ухвали слідчого судді, суду про тимчасовий доступ до речей і документів, опис документів, які були вилучені на її виконання, додаються до документів виконавчого провадження.

Як передбачено ч. 7 ст. 83 Закону України "Про виконавче провадження", забороняється втручання інших державних або недержавних органів та їх посадових осіб у виконавче провадження, крім випадків, передбачених цим Законом. Виїмка документа виконавчого провадження здійснюється виключно за рішенням суду. Під час проведення виїмки оригіналу виконавчого документа чи виконавчого провадження суд у своєму рішенні зазначає про зупинення виконавчого провадження.

Встановлено, що ухвалою Шевченківського суду м. Києва від 18 липня 2014 року у справі № 761/21069/14-к (провадження №1-кс/761/8248/2014) слідчому СВ Шевченківського РУ ГУ МВС України в місті Києві капітану міліції Коломійцю О.О. було надано тимчасовий доступ до документів виконавчого провадження №34029225, що перебувають у володінні Державної виконавчої служби України з можливістю їх вилучення. При цьому про зупинення даного виконавчого провадження Шевченківський суд м. Києва у своєму рішенні не зазначав.

Статтею 37 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено підстави для обов'язкового зупинення державним виконавцем виконавчого провадження.

Також, статтею 38 Закону передбачено підстави, які надають право (а не обов'язок) державному виконавцю зупинити виконавче провадження.

Однак, вищезазначеними нормами чинного законодавства України не передбачено таку підставу для зупинення виконавчого провадження, як виїмка оригіналів документів з матеріалів виконавчого провадження.

Крім того, постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 18 липня 2014 року у справі № 761/21069/14-к не було зупинено виконавче провадження № 34029225.

Відповідно до п. 3.7 ст. 3 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" на строк участі підприємства паливно-енергетичного комплексу у процедурі погашення заборгованості підлягають зупиненню виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень щодо цього підприємства із стягнення заборгованості, яка виникла до 1 січня 2013 року, що підлягають виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", крім рішень про виплату заробітної плати, вихідної допомоги, інших виплат (компенсацій), що належать працівнику у зв'язку з трудовими відносинами, відшкодування матеріальної (майнової) шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, стягнення аліментів та рішень про стягнення заборгованості із сплати внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, яка виникла до 1 січня 2011 року, і заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів Пенсійного фонду України.

Згідно з п. 3.4 ст. 3 вказаного Закону процедура погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу діє до 1 вересня 2015 року, крім державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", що має стратегічне значення для енергетичної безпеки держави, для якого процедура погашення заборгованості діє до 1 січня 2016 року.

З огляду на викладене Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується висновком суду першої та апеляційної інстанцій про те, що Відділ примусового виконання рішення Департаменту державної виконавчої служби України правомірно поновив виконавче провадження № 34029225 з виконання наказу №18/113-53/81 від 08 лютого 2012 року, виданого господарським судом міста Києва, оскільки 01 січня 2016 року закінчився строк дії процедури погашення заборгованості, визначеного п. 3.4 ст. 3 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

25 березня 2016 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мурихіним С.В. під час примусового виконання наказу господарського суду м. Києва № 18/113-53/81 від 08 лютого 2012 року винесено постанову про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на кошти, що містяться на рахунку № 26005033003768 в ПАТ "Сбербанк", МФО 320627, та належать відокремленому підрозділу "Запорізька атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" у межах суми 102 407 405,95 грн.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту. Постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження виноситься державним виконавцем не пізніше наступного робочого дня після закінчення строку для самостійного виконання рішення (якщо така постанова не виносилася під час відкриття виконавчого провадження) та не пізніше наступного робочого дня із дня виявлення майна.

Частиною 2 ст. 52 Закону передбачено, що стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах.

Згідно з ч. ч. 4, 5 ст. 65 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець може звернути стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що знаходяться на його рахунках, а також на рахунках, відкритих боржником - юридичною особою через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи. Не підлягають стягненню в порядку, встановленому цим Законом, кошти: що знаходяться на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих на виконання статей 19-1 та 26-1 Закону України "Про теплопостачання" та статті 15-1 Закону України "Про електроенергетику".

Судами встановлено та матеріалами справи підтверджується, що відповідачем під час розгляду скарги не надано жодних доказів, які б свідчили про те, що рахунок № 26005033003768, відкритий в ПАТ "Сбербанк", є рахунком зі спеціальним режимом використання.

Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанції про те, що вимоги Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про визнання незаконними дій Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо винесення постанови від 25 березня 2016 року про арешт коштів боржника ВП № 34029225 та визнання недійсною постанову Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 25 березня 2016 року про арешт коштів боржника ВП № 34029225 є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає лише ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, доводи заявників касаційних скарг про порушення і неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законних та обґрунтованих судових рішень колегія суддів Вищого господарського суду України не вбачає.

З огляду на зазначене. Вищий господарський суд України дійшов висновку, що постанову суду апеляційної інстанції слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (за скаргою № 4799/10 ДП "НАЕК "Енергоатом" на дії Міністерства юстиції України) залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 25 травня 2016 року у справі № 18/113-53/81 залишити без змін.

Головуючий суддя І. А. Плюшко

Судді Н. Г. Дунаєвська

С. С. Самусенко