Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2016 року Справа № 910/7855/15-г Вищий господарський суду України в складі колегії

Чернова Є.В.- головуючого, Корнілової Ж.О., Овечкіна В.Е.за участю представників: від відповідача: Андрусенко Ю.С. розглянув касаційну скаргуДержавного підприємства "Вугілля України"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 29 лютого 2016 рокуза скаргоюДержавного підприємства "Вугілля України"на діїВідділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києвіу справі№910/7855/15-г господарського суду міста Києваза позовом Публічного акціонерного товариства "Центренерго" в особі відокремленого підрозділу Трипільської теплової електростанції Публічного акціонерного товариства "ЦентренергодоДержавного підприємства "Вугілля України"треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:1.Публічне акціонерне товариство "Шахтоуправління "Донбас"; 2.Товариство з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Ровенькиантрацит"; 3.Товариство з обмеженою відповідальністю Центральна збагачувальна фабрика "Сєвєрная"; 4.Державне підприємство "Луганськвугілля"простягнення 58154,16грн.В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.01.2016 року скаргу Державного підприємства "Вугілля України" задоволено частково. Зобов'язано Відділ державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві зупинити виконавче провадження ВП№48487691 з виконання наказу Господарського суду міста Києва від 25.05.2015 року у справі №910/7855/15-г. В іншій частині у задоволенні скарги відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.02.2016 року (судді: Баранець О.М., Ропій Л.М., Сітайло Л.Г.) ухвалу господарського суду міста Києва від 21.01.2016р. залишено без зміни.

Державне підприємство "Вугілля України" в касаційній скарзі просить ухвалу господарського суду скасувати частково та скасувати постанову апеляційного господарського суду.

Скаржник вважає, що посилання судів на ч.4 ст.39 ЗУ "Про виконавче провадження" як на підставу відмови в задоволенні вимоги відповідача про скасування постанови про арешт коштів боржника від 20.11.2015р. ВП №48487691 ДП "Вугілля України" вважає некоректним, оскільки, виконавче провадження досі не зупинено.

Вищий господарський суд України, розглянувши доводи касаційної скарги, за участю представника відповідача, що взяв участь в судовому засіданні, приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено господарськими судами, рішенням Господарського суду міста Києва від 30.04.2015 року у справі №910/7855/15-г позов задоволено повністю та присуджено до стягнення з Державного підприємства "Вугілля України" на користь Публічного акціонерного товариства "Центренерго" в особі відокремленого підрозділу Трипільської теплової електричної станції Публічного акціонерного товариства "Центренерго" збитки у сумі 58154,12 грн. та 1827,00 грн. судового збору.

На виконання вказаного рішення 25.05.2015 Господарським судом міста Києва видано відповідний наказ.

01.12.2015 до Господарського суду міста Києва надійшла скарга Державного підприємства "Вугілля України" на дії Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві щодо виконання рішення Господарського суду міста Києва від 30.04.2015 у справі №910/7855/15-г, в якій скаржник просив визнати недійсною та скасувати постанову від 20.11.2015 ВП №48487691 про арешт коштів боржника, а також зобов'язати Відділ державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві зупинити виконавче провадження ВП№48487691.

Відповідач обґрунтовує свої вимоги тим тим, що Господарським судом міста Києва було порушено провадження у справі про банкрутство Державного підприємства "Вугілля України", однак, всупереч приписам п.8 ч.1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" відповідне виконавче провадження державним виконавцем зупинено не було, а натомість винесено постанову про арешт майна боржника.

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Господарськими судами встановлено, що Постановою Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві від 18.08.2015 відкрито виконавче провадження ВП№48487691 з виконання наказу Господарського суду міста Києва від 25.05.2015 у справі №910/7855/15-г про стягнення з Державного підприємства "Вугілля України" на користь Публічного акціонерного товариства "Центренерго" в особі відокремленого підрозділу Трипільської теплової електричної станції Публічного акціонерного товариства "Центренерго" збитків у сумі 58154,12 грн та 1827,00 грн судового збору. В зазначеній постанові, як того вимагають положення ч.2 ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження", вказано про необхідність боржнику самостійно виконати рішення суду у строк до семи днів з моменту винесення постанови.

20.11.2015 Відділом державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві винесено постанову, якою накладено арешт на кошти, що містяться на рахунках боржника, в межах суми у розмірі 66079,23 грн., яка мотивована тим, що у встановлений державним виконавцем строк боржником рішення суду в добровільному порядку не виконано.

Водночас, господарськими судами встановлено, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.07.2015 було порушено провадження у справі №910/12918/15 про банкрутство Державного підприємства "Вугілля України" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Згідно з п. 8 ч.1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника) та виконання рішень у немайнових спорах.

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію. Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Ухвала є підставою для зупинення виконавчого провадження. Про запровадження мораторію розпорядник майна повідомляє органи державної виконавчої служби за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника та знаходженням його майна.

Таким чином, з огляду на те, що стосовно Державного підприємства "Вугілля України" (боржника) Господарським судом м. Києва було порушено провадження у справі про банкрутство, на вимоги позивача (стягувача) поширюється дія мораторію, введеного відповідною ухвалою суду, а також враховуючи, що виконавче провадження ВП№48487691 не перебуває на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум, в силу положень п. 8 ч.1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" вказане виконавче провадження підлягає зупиненню.

Згідно з ч. 5 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" сторони зобов'язані протягом трьох робочих днів письмово повідомити державного виконавця про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також письмово повідомляти державного виконавця про виникнення обставин, що зумовлюють обов'язкове зупинення виконавчого провадження, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі про зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - про зміну місця роботи.

На підставі наведеного, Листом від 26.08.2015 №1517/06 боржник (Державне підприємство "Вугілля України") повідомляв Відділ державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві про порушення провадження у справі про банкрутство боржника та просив зупинити виконавче провадження ВП№48487691.

Частинами 1, 2 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що державний виконавець виносить вмотивовану постанову про зупинення виконавчого провадження з підстав, передбачених статтями 37 і 38 цього Закону, яка затверджується начальником або заступником начальника відділу, якому підпорядкований державний виконавець. Постанову про зупинення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1 - 17 частини першої статті 37 цього Закону, державний виконавець виносить не пізніше наступного робочого дня, коли йому стало відомо про такі обставини, а з підстави, передбаченої пунктом 18 частини першої статті 37 цього Закону, - у день надіслання виконавчого документа до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів. Копія постанови надсилається сторонам у триденний строк.

У випадках, передбачених пунктами 3, 4, 6 - 10 і 12 - 14 частини першої статті 37 цього Закону, пунктами 2 - 5 частини першої статті 38 цього Закону, виконавче провадження зупиняється до закінчення строку дії зазначених обставин.

Натомість, всупереч наведених вище положень Закону України "Про виконавче провадження", державним виконавцем постанови про зупинення відповідного виконавчого провадження винесено не було.

Відповідно до п.9.13 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновками господарських судів, що скарга Державного підприємства "Вугілля України" в частині зобов'язання Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві зупинити виконавче провадження ВП№48487691 з виконання наказу Господарського суду міста Києва від 25.05.2015 у справі №910/7855/15-г є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" протягом строку, на який виконавче провадження зупинено, виконавчі дії не провадяться. Накладений державним виконавцем арешт на майно боржника, у тому числі на кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, не знімається. У період зупинення виконавчого провадження державний виконавець має право звертатися до суду в порядку, встановленому цим Законом, а також вживати заходів щодо розшуку боржника (його майна) або перевірки його майнового стану.

Станом на момент винесення оскаржуваної постанови рішення суду у встановлений державним виконавцем строк виконано не було та не було зупинено виконавче провадження, а з огляду на положення ч. 4 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження", наявність арешту майна боржника, у тому числі коштів на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, жодним чином не перешкоджає зупиненню виконавчого провадження та після зупинення зберігає чинність.

У зв'язку з вищевикладеним, суд касаційної інстанції також погоджується з господарськими судами щодо відсутність підстав для скасування постанови від 20.11.2015 ВП №48487691 про арешт коштів боржника.

Суд касаційної інстанції приходить до висновку, що доводи скаржника зводяться до заперечення висновків суду на підставі встановлення інших обставин, намагання переоцінки доказів, що виходить за межі касаційного перегляду, визначених ч. 2 ст. 111-7 ГПК України.

Неправильного застосування норм матеріального права, невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи і наданим сторонами доказам, порушень норм процесуального права, які визначені як безумовні підстави для скасування судового рішення судом касаційної інстанції не встановлено.

З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування ухвали господарського суду та постанови апеляційного господарського суду не вбачається.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 107, 108, 1115, 1117, 1118, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.02.2016 та ухвалу господарського суду міста Києва від 21.01.2016р. у справі №910/7855/15-г господарського суду міста Києва залишити без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення.

Головуючий, суддя Є.Чернов

судді Ж.Корнілова

В. Овечкін