Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2014 року Справа № 918/79/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого суддіКорсака В.А. суддів Данилової М.В., Данилової Т.Б.розглянувши матеріали касаційної скарги Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Кузнецовську Рівненської області на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 22.04.2014 у справі № 918/79/14 Господарського суду Рівненської області за позовомКузнецовського міського комунального підприємства до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Кузнецовську Рівненської області прозвільнення орендованого приміщення

в судовому засіданні взяли участь представники :- - позивачане з'явився - - відповідачане з'явився

В С Т А Н О В И В:

В січні 2014 року Кузнецовське міське комунальне підприємство звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Кузнецовську Рівненської області, в якій просило суд зобов'язати відповідача передати по акту прийому-передачі орендовані приміщення №№ 438, 439, 440, 441, 442, 443, 444 у громадському будинку гуртожитку № 2, 4 поверх, загальною площею 71,00 кв. м., що знаходяться за адресою: мікрорайон Будівельників,2, м. Кузнецовськ Рівненської області, Кузнецовському міському комунальному підприємству (з урахуванням заяви про зміну предмета позову № 290 від 17.02.2014, яка прийнята судом, а.с.61).

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 04.03.2014 (суддя Андрійчук О.В.), залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 22.04.2014 (у складі головуючого Павлюк І.Ю., суддів: Миханюк М.В., Савченко Г.І.) у справі № 918/79/14 позов задоволено повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача судові витрати.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Кузнецовську Рівненської області звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити повністю.

Кузнецовське міське комунальне підприємство не скористалось правом, наданим статтею 1112 Господарського процесуального кодексу України, не надіслало відзив на касаційну скаргу, що в силу положень зазначеної статті не перешкоджає перегляду судового акту, що оскаржується.

Сторони не реалізували процесуальне право на участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції, хоча про час та місце його проведення були повідомлені належним чином.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій на підставі поданих до матеріалів справи доказів встановлено, що 30.12.2008 між Кузнецовським міським комунальним підприємством (орендодавцем; позивачем) та Відділенням виконавчої дирекції Фронду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Кузнецовську (орендарем; відповідачем) укладено договір оренди № 209 індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Кузнецовськ Рівненської області, за умовами якого, орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування терміном на три роки окреме індивідуально визначене нерухоме майно - приміщення №№ 438, 439, 440, 441, 442, 443, 444 у громадському будинку гуртожитку № 2, 4 поверх, загальною площею 71, 00 кв. м., що знаходиться за адресою: мікрорайон Будівельників, 2, м. Кузнецовськ Рівненської області і перебуває на балансі Кузнецовського міського комунального підприємства, вартість якого визначена шляхом проведення незалежної оцінки і становить 162 500, 00 грн. (а.с.8-9).

Відповідно до пунктів 10.1., 10.5. договір набирає чинності з 30.12.2008 і діє по 28.12.2011. Чинність договору припиняється внаслідок, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.

В силу пункту 2.6. договору у разі закінчення строку (розірвання) договору оренди, орендоване майно має бути повернено орендодавцю в 5-денний строк у належному стані, не гіршому, ніж на час передачі його в оренду, за актом прийому-передачі. Майно вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі, у іншому випадку орендодавець має право скласти акт прийому-передачі в односторонньому порядку, що матиме юридичну силу, а також має право звільнити приміщення від майна орендаря та прийняти це майно на відповідальне зберігання (з подальшим відшкодуванням усіх понесених витрат за рахунок орендаря).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконання цього договору позивач передав, а відповідач прийняв в оренду приміщення №№ 438, 439, 440, 441, 442, 443, 444 у громадському будинку гуртожитку №2, 4 поверх, загальною площею 71, 00 кв. м., що знаходиться за вказаною адресою, що підтверджується актом прийому-передачі від 30.12.2008 № 1 (а.с.10).

Додатковою угодою № 1 до договору оренди від 30.12.2008 строк дії договору оренди продовжено до 28.12.2012 (а.с.16).

27.12.2012 Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві у м. Кузнецовську звернулося до Кузнецовського міського комунального підприємства з листом від 26.12.2012 № 01-09/513, в якому просило продовжити строк дії додаткової угоди № 1 до договору оренди від 30.12.2008 № 209 (а.с.17).

02.01.2013 Кузнецовське міське комунальне підприємство повідомило Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві у м. Кузнецовську про припинення договору оренди у зв'язку із закінченням строку його дії та запропонував здійснити передачу орендованого приміщення додавши два примірника акту прийому-передачі. Відповідний лист отримано відповідачем 02.01.2013, про що свідчить відмітка на ньому (а.с.18). Даний лист залишено відповідачем без реагування та задоволення.

В своєму позові позивач послався на те, що орендовані приміщення відповідач не звільнив, відповідний акт приймання-передачі не підписав. На думку позивача, відповідач без достатніх правових підстав, після закінчення строку оренди, утримує у себе орендовані приміщення, що порушує його права, як власника.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на час розгляду цієї справи договір оренди індивідуально визначеного майна № 209 від 30.12.2008 припинив свою дію і на новий строк не продовжувався.

Відповідно до частини першої статті 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Статтею 795 зазначеного кодексу передбачено, що передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором.

Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Суди попередніх інстанцій на підставі сукупності поданих до матеріалів справи доказів визнали встановленими обставини того, що відповідач, на вимогу позивача не повернув спірні приміщення його власнику, та без достатніх правових підстав їх утримує.

Визнавши встановленими зазначені обставини господарські суди попередніх інстанцій правильно застосували до спірних відносин норми матеріального права та процесуального права.

На думку колегії суддів, судами попередніх інстанцій дана належна юридична оцінка обставинам справи, норми матеріального та процесуального права застосовані вірно, тому підстави для скасування оскаржуваних судових рішень, відсутні.

В своїй касаційній скарзі скаржник посилається на те, що відповідач неодноразово звертався до позивача з листом про продовження договору оренди.

Слід зазначити, що сам по собі факт звернення орендаря до орендодавця з листом про продовження договору оренди не є підставою вважати такий договір продовженим.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що договір оренди індивідуально визначеного майна № 209 від 30.12.2008 припинив свою дію і на новий строк не продовжувався.

Зазначені обставини в установленому порядку не спростовані.

Відповідно до приписів статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу залишити без задоволення.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 22.04.2014 у справі № 918/79/14 залишити без змін.

Головуючий суддя В.А. Корсак

С у д д і М.В. Данилова

Т.Б. Данилова