Історія справи
Постанова ВГСУ від 16.06.2014 року у справі №920/483/13Постанова ВГСУ від 14.12.2016 року у справі №920/483/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 червня 2014 року Справа № 920/483/13
Вищий господарський суд у складі колегії суддів:головуючого суддіЄвсікова О.О.,суддівКролевець О.А., Попікової О.В.,розглянувши касаційні скарги 1. ОСОБА_4, 2. Публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе"на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 08.07.2013 р. (головуючий суддя Здоровко Л.М., судді Плахов О.В., Шутенко І.А.)у справі№ 920/483/13 Господарського суду Сумської областіза позовомОСОБА_4 доПублічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе",за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Компанії Грейт Стейшн Пропетріз С.А.,за участюКомпанії Торберг Бетайлігунген АГпроусунення перешкод у здійсненні статутних повноважень,за участю представників позивачаОСОБА_7,відповідачаТанчик О.М.,третьої особиСмірнов С.В.,Компанії Торберг Бетайлігунген АГ Смірнов С.В.,
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Господарського суду Сумської області від 08.04.2013 р. у справі №920/483/13 позовні вимоги задоволено: визнано частково недійсним статут Публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе" в новій редакції, зареєстрованій 29.04.2011 р., в частині останнього речення першого абзацу пункту 10.10 та в частині другого абзацу пункту 10.10; визнано частково недійсним положення "Про наглядову раду Публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе" в новій редакції, затвердженій рішенням чергових загальних зборів акціонерів Відкритого акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе" від 15.04.2011 р, протокол № 24, в частині другого та третього абзаців пункту 3.5 та в частині пункту 6.11.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 08.07.2013 р. рішення Господарського суду Сумської області 08.04.2013 р. скасовано та прийнято нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить вказану постанову скасувати та припинити апеляційне провадження за апеляційними скаргами Компанії Грейт Стейшн Пропетріз С.А. та Компанії Торберг Бетайлігунген АГ на рішення Господарського суду Сумської області від 08.04.2013 р. у справі № 920/483/13.
Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить вказану постанову скасувати, а рішення місцевого суду - залишити в силі.
Вимоги касаційних скарг мотивовані тим, що судом апеляційної інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми процесуального та матеріального права, зокрема ст.ст. 43, 91, 80 ГПК України, ст.ст. 53, 55 Закону України "Про акціонерні товариства".
Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційних скарг.
Колегія суддів, обговоривши доводи касаційних скарг, заслухавши представників учасників удового процесу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню, а касаційна скарга відповідача - задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, рішенням чергових загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе" (далі - Товариство) від 15.04.2011 р. затверджено Статут Товариства, державну реєстрацію якого здійснено 29.04.2011 р. за номером 16321050040000262. Цим же рішенням затверджене Положення про наглядову раду Товариства в новій редакції.
Згідно з п. 1.1 Статуту Публічне акціонерне товариство "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе" є новим найменуванням Відкритого акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе", яке було засновано відповідно до наказу Мінмашпрому України від 25.02.1994 р. № 285 шляхом перетворення Державного підприємства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе" у Відкрите акціонерне товариство згідно з Указом Президента України від 15.06.1993 р. № 210/93 "Про корпоратизацію державних підприємств" (пункт 1.2).
На час державної реєстрації чинного Статуту акціонерами Товариства є фізичні та юридичні особи, які набули права власності на акції Товариства у процесі приватизації та у інших випадках, передбачених законодавством (пункт 1.3).
Відповідно до пункту 8 Статуту органами управління Товариства є загальні збори (вищий орган), наглядова рада - орган, який здійснює захист прав акціонерів Товариства, і в межах компетенції, визначеної законодавством, цим Статутом та Положенням про Наглядову раду, контролює та регулює діяльність генерального директора Товариства. Одноосібним виконавчим органом, що здійснює управління поточною діяльністю Товариства, є генеральний директор Товариства. Ревізійна комісія Товариства в межах компетенції здійснює перевірку господарської діяльності Товариства.
Пунктом 10.11 Статуту Товариства та розділом четвертим Положення про наглядову раду визначені питання, що належать до виключної компетенції наглядової ради, до яких, серед інших, належать питання прийняття рішень щодо поточної діяльності Товариства та здійснення контролю за нею.
Відповідно до пункту 10.12 Статуту Товариства та пункту 4.2 Положення про наглядову раду питання, які належать до виключної компетенції наглядової ради, не можуть вирішуватися іншими органами Товариства, крім загальних зборів, за винятком випадків, встановлених законодавством.
Відповідно до пункту 10.1 Статуту Товариства та пункту 3 Положення про наглядову раду члени наглядової ради обираються із числа фізичних осіб, які мають повну цивільну дієздатність, та/або з числа юридичних осіб - акціонерів та виконують свої повноваження до обрання нового складу наглядової ради. Відповідно до частини другої пункту 10.1 Статуту Товариства та частини першої пункту 3.5 Положення про наглядову раду кількісний склад наглядової ради Товариства становить дев'ять осіб.
Пунктом 10.5 Статуту Товариства та пунктом 5.1 Положення про наглядову раду встановлено, що члени наглядової - фізичні особи повинні виконувати свої обов'язки особисто і не можуть передавати власні повноваження іншим особам. Положенням пункту 10.6 Статуту Товариства визначені підстави дострокового припинення повноваження члена наглядової ради - фізичної особи, а серед них, - за власним бажанням за умови письмового повідомлення наглядової ради за два тижні.
28.02.2013 р. чотири члени наглядової ради Товариства подали згідно з вимогами пп. 5.5.8 Положення про Наглядову раду Товариства заяви за власним бажанням про дострокове припинення повноважень члена наглядової ради.
14.03.2013 р. їх повноваження припинились і з цього часу інтереси акціонерів у наглядовій раді Товариства представляють п'ять членів з дев'яти обраних до наглядової ради.
Пунктом 10.10 Статуту Товариства передбачено, що основною організаційною формою роботи наглядової ради є чергові та позачергові засідання, які є правомочними, якщо в них бере участь не менше ніж сім членів наглядової ради, крім випадків, передбачених Статутом. Якщо кількість членів наглядової ради стає менше семи, члени наглядової ради, які залишилися у її складі, мають право ухвалювати рішення тільки з питань щодо скликання та проведення загальних зборів акціонерів.
Приймаючи рішення у справі, місцевий суд виходив з того, що положення Статуту Товариства та Положення про наглядову раду Товариства, якими встановлені обмеження щодо прийняття рішення наглядовою радою в залежності від її кількісного складу, суперечать Закону України "Про акціонерні товариства".
Скасовуючи вказане рішення та відмовляючи у позові, апеляційний суд виходив з того, що спірні норми Статуту та Положення про наглядову раду не суперечать вимогам Закону України "Про акціонерні товариства", в якому прямо передбачена можливість встановлення у статуті кількісного складу членів наглядової ради, необхідного для правомочності її засідань (згідно з ч. 2 ст. 55 Закону України "Про акціонерні товариства" статутом товариства може встановлюватися більша кількість членів наглядової ради, необхідна для визнання її засідань правомочними).
На думку колегії суддів, суд апеляційної інстанції дійшов хибного висновку про відсутність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 51 Закону України "Про акціонерні товариства" наглядова рада акціонерного товариства є органом, що здійснює захист прав акціонерів товариства, і в межах компетенції, визначеної статутом та цим законом, контролює та регулює діяльність виконавчого органу.
Відповідно до пункту 2.1 Статуту Товариства метою його діяльності є ефективне управління майном, що належить товариству, одержання прибутку, його використання та/або розподіл в інтересах його акціонерів.
Пунктом 8.1.2 Статуту Товариства визначено, що наглядова рада Товариства здійснює захист прав акціонерів, контролює та регулює діяльність виконавчого органу Товариства.
Відповідно до пункту 2.1 Положення про наглядову раду наглядова рада Товариства представляє інтереси акціонерів Товариства та здійснює захист їх прав, сприяє ефективності інвестицій акціонерів, забезпеченню реалізації статутних завдань Товариства, розробці стратегії, спрямованої на підвищення його прибутковості та конкурентоспроможності, і в межах компетенції, контролює та регулює діяльність виконавчого органу Товариства.
Відповідно до ч. 1 2 ст. 160 ЦК України та ч. 3 ст. 52 Закону України "Про акціонерні товариства" питання, віднесені статутом до виключної компетенції наглядової ради, не можуть вирішуватися іншими органами товариства, крім загальних зборів.
Отже, законодавчими актами імперативно визначено питання компетенції наглядової ради, в т.ч. як відповідальність за безперервну діяльність Товариства у його відносинах з акціонерами, трудовим колективом, контрагентами, бюджетом, місцевими та центральними органами влади тощо.
Відповідно до припису останнього речення абз. 1 п. 10.10 Статуту Товариства засідання наглядової ради є правомочним, якщо в ньому бере участь не менше ніж сім членів наглядової ради, крім випадків передбачених Статутом.
Відповідно до абз. 2 п. 10.10 Статуту Товариства якщо кількість членів наглядової ради стає менше семи, члени наглядової ради, які залишилися у її складі, зобов'язані протягом трьох робочих днів з дати, коли про це стало відомо, ухвалити рішення про скликання та проведення позачергових Загальних зборів з метою обрання нового складу наглядової ради, а Товариство у межах строків, встановлених законодавством, повинно провести такі Збори. Члени наглядової ради, які залишилися, мають право ухвалювати рішення тільки з питань щодо скликання та проведення таких Загальних зборів.
Відповідно до абз. абз. 2, 3 п. 3.5 Положення про наглядову раду Товариства якщо кількість членів наглядової ради стає меншою 7 (семи), члени наглядової ради, які залишилися у її складі, зобов'язані протягом 3 (трьох) робочих днів з дати, коли про це стало відомо, ухвалити рішення про скликання та проведення позачергових загальних зборів з метою обрання нового складу наглядової ради, а Товариство у межах строків, встановлених законодавством повинно провести такі збори. Члени Наглядової ради, які залишилися, мають право ухвалювати рішення тільки з питань щодо скликання та проведення таких Загальних зборів.
Відповідно до п. 6.11 Положення про наглядову раду засідання наглядової ради вважається правомочним, якщо в ньому беруть участь не менше семи її членів.
Враховуючи наведене, місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що наглядова рада Товариства, залишившись у більшості (п'ять членів із дев'яти), не може приймати рішення стосовно діяльності, яка є джерелом прибутку Товариства. Встановлена Статутом та Положенням про наглядову раду правомочність наглядової ради, що визначена наявністю в ній семи членів, обмежує можливість цього органу управління, а разом з ним і позивача, систематично та своєчасно впливати на вирішення питань захисту інтересів акціонерів та Товариства в цілому.
При цьому заперечення відповідача стосовно того, що обмеження діяльності органів управління Товариства та порушення прав акціонерів, а серед них і позивача, має тимчасовий характер, є необґрунтованими, оскільки обмеження прав будь-якої особи, в т.ч. позивача, не допускається навіть тимчасово.
Колегія суддів також відзначає, що згідно з ч. 7 ст. 53 Закону України "Про акціонерні товариства" закріплено, що кількісний склад наглядової ради встановлюється загальними зборами.
Відповідно до ч. 2 ст. 55 Закону України "Про акціонерні товариства" засідання наглядової ради є правомочним, якщо в ньому бере участь більше половини її складу. Статутом товариства може встановлюватися більша кількість членів наглядової ради, необхідна для визнання її засідань правомочними.
При цьому, згідно з ч. 8 ст. 53 Закону України "Про акціонерні товариства" якщо кількість членів наглядової ради становить менше половини її кількісного складу, товариство протягом трьох місяців має скликати позачергові загальні збори для обрання решти членів наглядової ради, а в разі обрання членів наглядової ради шляхом кумулятивного голосування - для обрання всього складу наглядової ради.
Таким чином, Законом України "Про акціонерні товариства" імперативно встановлена необхідність переобрання всього складу наглядової ради, якщо кількість її членів становитиме менше половини кількісного складу.
Спірні ж положення статутних документів передбачають необхідність переобрання всього складу наглядової ради, якщо кількість її членів становитиме навіть більше половини кількісного складу.
В свою чергу, право акціонерів визначати в статуті акціонерного товариства умови переобрання складу наглядової ради, відмінні від встановлених Законом України "Про акціонерні товариства", чинне законодавство не передбачає.
Виходячи із загальних засад пріоритету законів над підзаконними актами при вирішенні цього спору, місцевий суд дійшов вірного висновку, що норми Статуту Товариства та Положення про наглядову раду Товариства, якими встановлені обмеження щодо прийняття рішень наглядовою радою, якщо кількість членів Наглядової ради стає менше семи, є недійсними, оскільки суперечить Закону України "Про акціонерні товариства" та звужують права позивача, що прямо заборонено ст. 22 Конституції України.
Відповідно до ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Згідно з ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
За таких обставин позивач правомірно звернувся з даним позовом до суду з метою запобігання нанесення йому збитків та ускладнення у господарській діяльності товариства для захисту своїх прав та інтересів.
Відповідно до ст. 111-5 ГПК України касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.
Згідно зі ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на обмеженість процесуальних дій касаційної інстанції, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням, колегія суддів відхиляє всі інші доводи скаржників, в т.ч. щодо безпідставності порушення апеляційного провадження за апеляційними скаргами Компанії Грейт Стейшн Пропетріз С.А. та Компанії Торберг Бетайлігунген АГ, які фактично зводяться до переоцінки доказів та необхідності додаткового встановлення обставин справи.
За висновком колегії суддів, місцевий суд повно встановив обставини справи, надав їм вірну юридичну оцінку, встановив підставність доводів позивача та прийняв законне і обґрунтоване рішення.
Відповідно до ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити в силі одне із раніше прийнятих рішень або постанов.
На думку колегії суддів, висновок місцевого суду про наявність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог є законним, обґрунтованим, відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що постанова апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а рішення місцевого суду - залишенню в силі.
Керуючись ст. ст. 49, 85, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе" задовольнити повністю.
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 08.07.2013 р. скасувати, а рішення Господарського суду Сумської області від 08.04.2013 р. у справі №920/483/13 залишити в силі.
Головуючий суддя О.О. Євсіков суддіО.А. Кролевець О.В. Попікова