Історія справи

Постанова ВГСУ від 15.11.2016 року у справі №910/32238/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2016 року Справа № 910/32238/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Рогач Л.І.- головуючого, Алєєвої І.В., Дроботової Т.Б.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Хока-Україна"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 05.07.2016у справі№ 910/32238/15Господарського суду міста Києваза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Хока-Україна"до третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Державного підприємства Український державний інститут з проектування об'єктів дорожнього господарства "Укрдіпродор" Державне агентство автомобільних доріг Українипро стягнення 100000 грн.за участю представників: позивачаШпунт М.Б. - предст. дов. 01.01.2016відповідачаСереда Ю.В. - предст. дов. від 01.02.2016третьої особиМарцінишин В.В. - предст. дов. від 01.11.2016

ВСТАНОВИВ:

23.12.2015 Товариство з обмеженою відповідальністю "Хока-Україна" звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з Державного підприємства Український державний інститут з проектування об'єктів дорожнього господарства "Укрдіпродор" 100000 грн збитків, з яких 50000 грн - частина сплаченого відповідачу авансу в розмірі 479434,80 грн та 50000 грн частини суми в розмірі 86850383,36 грн, заявленої до стягнення з позивача у справі 914/159/13. Позов ґрунтується на неналежному виконанні відповідачем умов договору про розробку робочої документації, що вбачається з рішення у справі 914/159/13, на приписах статей 526, 549, 551, 611, 625, 692 Цивільного кодексу України, статей 173, 193, 230, 232 Господарського кодексу України. У додаткових поясненнях до позову позивач вказав, що надана відповідачем робоча документація містила недоліки, які перешкоджали позивачу надати у встановлений строк детальну програму робіт та своєчасно розпочати виконання робіт.

Відповідач відхилив позовні вимоги, вказавши, що обумовлені договором роботи виконані відповідно строків та вимог, наведених у договорі (з врахуванням додаткових угод), прийняті позивачем без зауважень; також заявив про застосування позовної давності у спірних правовідносинах.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.04.2016 (суддя Турчин С.О.) в задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.04.2016 (судді: Дикунська С.Я. - головуючий, Алданова С.О., Зубець Л.П.) рішення місцевого господарського суду залишено без змін з мотивів його законності та обґрунтованості.

Не погоджуючись з висновками господарських судів попередніх інстанцій, позивач подав до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення та постанову у даній справі, а справу направити на новий розгляд до місцевого господарського суду. Касаційну скаргу вмотивовано доводами про порушення господарськими судами норм процесуального права, а саме: вказавши на недоведеність обставин справи щодо неналежного виконання відповідачем підрядних робіт та їх причинного зв'язку з витратами позивача, суди відхилили клопотання позивача про призначення судової експертизи, заявлене для встановлення цих обставин справи, не навели у оскаржуваних рішеннях доказів, які могли б замінити у даному випадку висновки судової експертизи, чим перешкодили реалізації позивачем права на встановлення обставин, на які він покликався та які мають істотне значення для справи; висновки судів не відповідають встановленим обставинам справи та ґрунтуються на неналежних доказах, зокрема, взято до уваги акти прийому-передачі виконаних робіт, підписані неуповноваженою особою; суди не навели у судових рішеннях мотиви, з яких відхилили доводи та докази відповідача, не взяли до уваги приписи нормативних документів, які регламентують зміст відповідної документації (ДБН).

Відповідач у судовому засіданні та у відзиві заперечив доводи касаційної скарги, посилаючись на законність та обґрунтованість рішень судів попередніх інстанцій.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторін, присутніх у судовому засіданні, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати чи вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Як встановили господарські суди попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 29.07.2010 Товариство з обмеженою відповідальністю "ХОКА-Україна" (замовник, позивач) та Державне підприємство Український державний інститут з проектування об'єктів дорожнього господарства "УКРДІПРОДОР" (виконавець, відповідач) уклали договір № 65-10, відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе виконання робіт: розробка робочої документації на капітальний ремонт автомобільної дороги (М-03) Київ-Харків-Довжанський на ділянці від км 164+500 до км 170+500, Полтавська область. Відповідно до пункту 1.2. договору № 65-10 від 29.10.2010, технічні, економічні та інші вимоги до робіт, що становлять предмет договору, обумовлені у завданні. Термін виконання робіт встановлювався згідно з календарним планом.

Згідно із пунктом 2.1. договору вартість робіт по цьому договору згідно із кошторисом становить 399529,00 грн., крім того ПДВ (30%) 79905,80 грн. Разом з ПДВ - 479434,80 грн.

Відповідно до пункту 2.4. договору замовник розраховується з виконавцем за кожен етап, згідно з актом здачі - приймання виконаних робіт не пізніше 15 календарних днів з моменту підписання акта.

Відповідно до пункту 3.1. договору завершена продукція передається замовнику по накладній та по акту здачі-приймання виконаних робіт в 3-х примірниках, які замовник зобов'язується оформити в 15-денний термін від дня передачі йому продукції. Якщо у вказаний в пункті 3.1 термін оформлений акт здачі-приймання виконаних робіт виконавцю від замовника не поступить, продукція вважається прийнятою і підлягає оплаті (пункт 3.2. договору).

Згідно із пунктом 3.3. договору, при низькій якості або некомплектності продукції виконавець зобов'язаний усунути виявлені недоліки в 30-денний термін без додаткової оплати.

Завданням на розроблення робочої документації капітального ремонту автомобільної дороги М-03 Київ-Харків-Довжанський на ділянці від км 164+500 до км 170+500, Полтавська область визначено таке:

Підстава для розроблення: Контракт на виконання капітального ремонту автомобільної дороги М-03 Київ-Харків-Довжанський км 164+500 - км 170+500;

Вид будівництва: капітальний ремонт;

Замовник: Товариство з обмеженою відповідальністю "ХОКА-Україна";

Проектна організація: ДП "УКРДІПРОДОР";

Стадія проектування: робоча документація;

Основні архітектурно-планувальні характеристики об'єкта: ділянка проектування км 164+500 планувальні характеристики загальною довжиною 5,8 км. Розробити робочу документацію за умов контракту FIDIC у відповідності з матеріалами затвердженого проекту та тендерної документації, що включає наступні розділи російською та англійською мовами:

план дороги;

поздовжній профіль;

поперечні профілі конструкції земляного полотна;

конструкції дорожнього одягу;

споруди дорожнього водовідводу;

штучні споруди;

пересічення та примикання;

відомості обсягів робіт.

Вихідні дані що надаються замовником: тендерна документація на електронних носіях;

Інженерні вишукування: топографо-геодезичні вишукування виконати у необхідному обсязі;

Термін проектування: визначається календарним графіком до договору.

Згідно із додатком №3 до договору сторони погодили календарний план виконання робіт, відповідно до якого встановлено наступні строки виконання робіт:

строк виконання робіт по етапу № 1 - серпень 2010 року;

строк виконання робіт по етапу № 2 - вересень 2010 року;

строк виконання робіт по етапу № 3 - жовтень 2010 року.

В подальшому додатковою угодою № 1 від 30.09.2010 сторони змінили строки виконання другого та третього етапів робіт, а саме: листопад 2010 року.

Додатковою угодою № 2 від 29.11.2010 сторони змінили строки виконання другого та третього етапів робіт та визначили, що строк виконання робіт по етапу № 2 та етапу № 3 - березень 2011 року.

Суди також встановили, що 31.08.2010 сторони підписали акт здачі-приймання виконаних робіт (послуг) № 92 від 31.08.2010 за договором № 65-10 від 29.07.2010, згідно із яким відповідач передав, а позивач прийняв роботи по першому етапу: топо-геодезичні вишукування км 164+500 - км 170+500. Автомобільна дорога. Проекті роботи км 164+500 - км 165+500. Ціна першого етапу - 134519,00 грн., крім того, ПДВ - 26903,80 грн.

Позивач в підтвердження неналежної якості робочої документації, яка була виконана відповідачем посилається на листи № М03/GG/10/04/С02b/173 від 05.10.2010, № 11/11/10-1 від 11.11.2010, № 22/10/10-1 від 22.10.2010, № 05/10/10-1 від 05.10.2010, № 21/10/10-2 від 21.10.2010, № 17/09/10-5 від 17.09.2010, № 21/09/10-1 від 21.09.2010, № 254/05-04/моз від 15.04.2011, № 21/10/10-2 від 21/10/10-2, № 04/02/11-1 від 04.02.2011, № 09/02/11-1 від 09.02.2011.

31.03.2011 сторони підписали акт здачі-приймання виконаних робіт (послуг) № 9 від 31.03.2011 за договором № 65-10 від 29.07.2010, згідно із яким відповідач передав, а позивач прийняв роботи по другому етапу: Автомобільна дорога. Проектні роботи км 165+500 - км 168+000 та роботи по третьому етапу: Автомобільна дорога. Проектні роботи км 168+000 - км 170+500. Ціна другого та третього етапів - 265010,00 грн., крім того, ПДВ - 53002,00 грн.

Позивач здійснив оплату вартості робіт за договором у сумі 479434,80 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 3 від 02.08.2010.

Разом з тим суди з'ясували, що 19.03.2010 Державна служба автомобільних доріг України (замовник) та Joca Ingenieria Y Construcciones, S.A (підрядник) уклали контрактну угоду, відповідно до якої замовник бажає, щоб підрядник виконав роботи по капітальному ремонту автомобільної дороги М03 Київ-Харків-Довжанський на ділянці від км 164+500 до км 170+500 і прийняв тендерну пропозицію підрядника на будівництво і завершення таких робіт і усунення будь-яких дефектів в них. Ціна контракту складає 89776760,65 грн.

У відповідності до пункту 8.1 контрактної угоди, датою початку робіт є дата, на яку дотримано умови пункту 8.1 контракту і випущено інструкцію Інженера, яка фіксує згоду сторін про їх дотримання, та інструкція про початок робіт отримана підрядником: контракт підписано обома сторонами та відповідними органами країни; підряднику надані підтвердження фінансування контракту; якщо інше не встановлено загальними умовами контракту, право володіння майданчиком для виконання робіт передано підряднику разом із дозволами про землепланування, зонування та будівництво та інші, необхідні для початку робіт; підрядник отримав авансовий платіж у розмірі 10% від ціни контракту; якщо інструкція інженера не отримана підрядником протягом 180 днів після отримання листа про прийняття, підрядник має право припинити дію контракту у відповідності до параграфу 16.2.

Підрядник починає виконання робіт так швидко, наскільки це практично після визначення дати початку і потім продовжує виконання робіт у строки без затримок.

Відповідно до пункту 3.1 контрактної угоди замовник призначає інженера, який виконуватиме зобов'язання, визначені у контракті.

Згідно із пунктом 8.3. контрактної угоди підрядник надає детальну програму робіт інженеру протягом 20 днів після отримання повідомлення про початок виконання робіт.

10.03.2010 Товариство з обмеженою відповідальністю "ХОКА-Україна" (агент) та Joca Ingenieria Y Construcciones, S.A (довіритель) уклали агентську угоду № 1, за умовами якої довіритель доручає агенту і уповноважує його здійснювати в Україні функції і повноваження постійного представництва фірми Joca Ingenieria Y Construcciones, S.A в Україні, на підставі яких агент зобов'язаний на умовах цієї угоди представляти і захищати інтереси, майнові права і право власності довірителя в державних органах України, а також діяти від імені довірителя у відносинах з представниками ділових кіл та громадських організацій, укладати від імені довірителя договори і вести від імені довірителя переговори і листування. Агент має право укладати від імені довірителя контракти, виконувати та приймати виконання контрактних зобов'язань в будь-якій формі (грошовій, натуральній, змішаній) якщо ці контракти укладені між довірителем та третіми особами, видавати документи, які засвідчують таке виконання третіми особами.

У зв'язку із тим, що Joca Ingenieria Y Construcciones, S.A (підрядник за контрактною угодою) не виконала взятих на себе зобов'язань за контрактною угодою від 19.03.2010 щодо виконання робіт по капітальному ремонту автомобільної дороги М03 Київ-Харків-Довжанський на ділянці від км 164+500 до км 170+500, Державне агентство автомобільних доріг України заявило до Господарського суду Львівської області позов про стягнення солідарно з Joca Ingenieria Y Construcciones, S.A та Товариства з обмеженою відповідальністю "ХОКА-Україна" 86850383,36 грн., з яких: 63606015,51 грн., які складаються із 63214409,78 грн. втрат замовника, обрахованих за загальними статтями на дорожніх роботах, що мали бути виконані за контрактами з Joca Ingenieria Y Construcciones, S.A, проте виконані компанією Onur Taahhut Tasimacilik ve Ticaret LTD. STI та 391605,73 грн. втрат, понесених у період розірвання договору з Joca Ingenieria Y Construcciones, S.A та підписанням контракту з компанією Onur Taahhut Tasimacilik ve Ticaret LTD. STI; 8769303,96 грн. втрат, встановлених у звіті інженера від 26.10.2011, що включають суму авансу без ПДВ та суму сплаченої позивачем гарантії; 14475063,89 грн. податку на додану вартість, сплаченого на суму понесених витрат.

Рішенням Господарського суду Львівської області у справі № 914/159/13 від 18.05.2015 позовні вимоги задоволено частково, стягнуто солідарно із Joca Ingenieria Y Construcciones, S.A та Товариства з обмеженою відповідальністю "ХОКА-Україна" на користь Державного агентства автомобільних доріг України 8977676,06 грн. та 6656,89 грн. відшкодування витрат на оплату судового збору; в задоволені решти позовних вимог відмовлено. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 26.02.2016 у справі № 914/159/13 рішення Господарського суду Львівської області від 18.05.2015 в частині відмови у задоволені позовних вимог щодо солідарного стягнення з Joca Ingenieria Y Construcciones, S.A та Товариства з обмеженою відповідальністю "ХОКА-Україна" на користь Державного агентства автомобільних доріг України 77872707,30 грн. скасовано, та в цій частині прийнято нове рішення, яким стягнуто солідарно з Joca Ingenieria Y Construcciones, S.A та ТОВ "ХОКА-Україна" на користь Державного агентства автомобільних доріг України (Укравтодор) 77872707,30 грн. Суди першої та апеляційної інстанції судовими рішеннями у справі № 914/159/13 встановили, що Joca Ingenieria Y Construcciones, S.A не виконало взяті на себе зобов'язання за контрактною угодою від 19.03.2010 щодо виконання робіт по капітальному ремонту автомобільної дороги М03 Київ-Харків-Довжанський на ділянці від км 164+500 до км 170+500, у зв'язку із чим контракт було розірвано, а також суди встановили обґрунтованість збитків та витрат, пов'язаних із необхідністю завершення робіт по контракту.

Натомість, обставини щодо неналежного виконання Державним підприємством Український державний інститут з проектування об'єктів дорожнього господарства "УКРДІПРОДОР" зобов'язань за договором № 65-10 від 29.07.2010 під час розгляду справи № 914/159/13 судами не встановлювалось, як і факту наявності недоліків робочої документації, виконаної Державним підприємством Український державний інститут з проектування об'єктів дорожнього господарства "УКРДІПРОДОР" в рамках договору від 29.07.2010 № 65-10.

Як вже вказано вище, позивач заявив до стягнення з відповідача частини сплаченого авансу в розмірі 50000, 00 грн. (частина сплачених позивачем коштів у сумі 479434,80 грн. за договором № 65-10 від 29.07.2010) та частини збитків у розмірі 50000, 00 грн. (частина суми із 86850383,36 грн., що стягується з позивача по справі № 914/159/13), вважаючи, що саме внаслідок неналежного виконання обов'язків відповідачем за контрактною угодою від 19.03.2010 позивач не надав Державній службі автомобільних доріг України у встановлений строк детальної програми робіт та не розпочав виконання робіт з ремонту автомобільної дороги.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, господарські суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що позивач не довів належними доказами наявності недоліків у розробленій відповідачем робочій документації після підписання акта прийому-передачі виконаних робіт 31.03.2011, не довів неналежного виконання відповідачем умов договору та причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідача та стягненням з позивача коштів за судовим рішенням.

Судова колегія зазначає, що відповідно до частин першої та другої статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу: із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами першою та другою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Порушенням зобов'язання, в розумінні статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Суди з'ясували, що між сторонами існували правовідносини за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт.

Частиною першою статті 324 Господарського кодексу України передбачено, що за договором підряду на проведення проектних і досліджувальних робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну документацію або виконати обумовлені договором проектні роботи, а також виконати досліджувальні роботи, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити їх.

Також згідно із статтею 887 Цивільного кодексу України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 894 Цивільного кодексу України визначено, що підрядник відповідає за недоліки проектно-кошторисної документації та пошукових робіт, включаючи недоліки, виявлені згодом у ході будівництва, а також у процесі експлуатації об'єкта, створеного на основі виконаної проектно-кошторисної документації і результатів пошукових робіт.

У разі виявлення недоліків у проектно-кошторисній документації або в пошукових роботах підрядник на вимогу замовника зобов'язаний безоплатно переробити проектно-кошторисну документацію або здійснити необхідні додаткові пошукові роботи, а також відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із частиною четвертою статті 324 Господарського кодексу України у разі виявлення недоліків проекту підрядник зобов'язаний безоплатно переробити проект, а також відшкодувати замовнику збитки, спричинені недоліками проекту.

Статтею 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України, збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно із статтею 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено; під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила правопорушення, в силу частини першої статті 225 Господарського кодексу України, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Відтак, збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходів, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником.

Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності. Притягнення до цивільно-правової відповідальності можливо лише при наявності певних, передбачених законом умов.

Обов'язковою передумовою задоволення вимог щодо відшкодування збитків є встановлення в діях відповідача складу цивільного правопорушення, складовими частинами якого є: протиправність поведінки винної особи як заподіювача збитків (дії чи бездіяльності особи); причинний зв'язок між діями винної особи та заподіянням збитків (зв'язок протиправної поведінки і збитків, що настали, при якому протиправність є причиною, а збитки - наслідком); розмір збитків (їх наявності та розміру); вина. Їх сукупність утворює склад цивільного правопорушення, який і є підставою цивільно-правової відповідальності.

Відсутність будь-якої з зазначених ознак виключає настання цивільно-правової відповідальності відповідача у вигляді покладення на нього обов'язку з відшкодування збитків.

Кредитор, вимагаючи відшкодування збитків, має довести факт порушення боржником зобов'язання, розмір збитків, їх причинний зв'язок з порушенням. Вина боржника у порушенні презюмується та не підлягає доведенню кредитором, однак, може бути спростована боржником.

Розглянувши матеріали справи, господарські суди вказали, що позивач належним чином прийняв виконану відповідачем робочу документацію, що вбачається з підписання ним актів прийому-передачі виконаних робіт; зауважень та заперечень щодо розробленої та відповідачем робочої документації після підписання акта від 31.03.2011 матеріали справи не містять. Робоча документація була передана у строки, встановлені сторонами у договорі № 65-10 від 29.07.2010, а перенесення виконання другого та третього етапів здійснено за погодженням сторін.

Оцінивши надані позивачем на підтвердження претензій до якості виготовленої робочої документації листи, суди відзначили, що листи, датовані періодом з жовтня 2010 року по лютий 2011 року, не можуть підтверджувати неналежне виконання відповідачем робіт з розроблення робочої документації, про прийняття яких сторони підписали акт здачі-приймання виконаних робіт (послуг) № 9 від 31.03.2011, за яким позивач прийняв роботи по другому та третьому етапах, які задовольняють умови договору та технічного завдання, а позивач безпідставно посилається на неякісність виконаної відповідачем робочої документації.

Відповідно до частини першої статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За частиною першою статті 33 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відтак, господарські суди попередніх інстанцій вірно та обґрунтовано вказали, що позивач не довів належними та допустимими доказами неправомірної поведінки відповідача ні щодо строків виконання зобов'язання (які визначались та змінювались за згодою обох сторін), ні щодо невідповідності змісту виконаної документації нормативним вимогам; також з матеріалів справи взагалі не вбачається причинно-наслідкового зв'язку із зобов'язанням позивача за судовим рішенням у справі № 914/159/13 повернути отриману ним передоплату та відшкодувати вартість додаткових витрат на виконання робіт, що є наслідком поведінки самого позивача, а не дій відповідача у цій справі.

Враховуючи те, що суди встановили відсутність підстав для стягнення з відповідача 100000,00 грн. та необґрунтованість позовних вимог, то суди правильно залишили без розгляду заяву відповідача про застосування позовної давності.

Розглянувши доводи про безпідставну відмову судів позивачу у клопотанні про призначення експертизи щодо можливості вчасно розпочати роботи з дорожнього будівництва за контрактом та з'ясувати якість робочої документації, судова колегія зазначає, що відповідно до частини першої статті 41 Господарського процесуального кодексу України, для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Натомість, як вже зазначалось судом, робоча документація була передана позивачу у строк, встановлений за згодою самого позивача, і, встановлюючи такий строк, він повинен був усвідомлювати можливість вчасно розпочати відповідні роботи; суд може та повинен самостійно з'ясувати додержання строків виконання робіт за договором.

Також позивач не надав суду доказів в підтвердження наявності недоліків у розробленій відповідачем робочій документації після її прийняття позивачем, відомостей щодо того, які саме недоліки були ним виявлені в робочій документації, та щодо яких виник спір з відповідачем; натомість, клопотання позивача про призначення експертизи фактично зводиться до повторної перевірки прийнятої ним документації на предмет встановлення можливих недоліків, а не до спору про виявлені недоліки.

У зв'язку із наведеним, суди дійшли вірного та обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення заявленого позивачем клопотання та призначення у даній справі судової експертизи.

Необґрунтованими та непереконливими є доводи позивача про підписання актів приймання-передачі з його сторони неуповноваженою особою, оскільки ці акти підписані тією ж особою, що й документи, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги (зокрема, договір, кошторис).

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Перевіривши у відповідності до частини 2 статті 1115 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у постанові апеляційного та рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що господарські суди в порядку статей 43, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України розглядаючи справу, розглянули всебічно, повно та об'єктивно в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, застосували норми матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, а, відтак, їх висновки щодо наслідків розгляду даної справи є законними та обґрунтованими.

Доводи касаційної скарги спростовуються змістом судових рішень, які містять встановлені істотні обставини справи, необхідні для вирішення даного спору; скаржник не навів істотних обставин справи, які не можуть бути встановлені в межах розгляду даного спору господарським судом, відтак, порушення судами статей 35 та 41 Господарського процесуального кодексу України не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 1115, 1117, пунктом 1 статті 1119, статтею 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Хока-Україна" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.07.2016 у справі №910/32238/15 Господарського суду міста Києва та рішення Господарського суду міста Києва від 21.04.2016 залишити без змін.

Головуючий Л. Рогач

Судді: І. Алєєва

Т.Дроботова