Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2017 року Справа № 908/2546/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіПоліщука В.Ю. (доповідач),суддів:Білошкап О.В., Удовиченка О.С.,розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кріптекс",на ухвалуДонецького апеляційного господарського суду від 28 листопада 2016 року,у справі № 908/2546/14 Господарського суду Запорізької області,за заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю "РОСУКРЕНЕРГО" (м.Запоріжжя),про визнання банкрутом,- за участю представників: від ТзОВ "Гепард Ойл": Файчак В.І. - представник (за Ордером №062341 від 01.07.2016 року та Договором про надання правової допомоги від 01.04.2016 року); представники інших учасників судового провадження не з'явились,в с т а н о в и в :

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 31.07.2014 року порушено провадження у справі № 908/2546/14 про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю "РОСУКРЕНЕРГО" (далі за текстом - ТзОВ "РОСУКРЕНЕРГО"); введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, інше.

Постановою Господарського суду Запорізької області від 07.08.2014 року у справі № 908/2546/14 (суддя - Кричмаржевський В.А.) визнано ТзОВ "РОСУКРЕНЕРГО" банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру; ліквідатором банкрута призначено Голову ліквідаційної комісії - Кічуріна Андрія Борисовича, інше.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 28.11.2016 року у справі № 908/2546/14 (головуючий суддя - Мартюхіна Н.О., судді: Будко Н.В., М'ясищев А.М.) відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Кріптекс" (далі за текстом - ТзОВ "Кріптекс") в задоволенні Клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження постанови Господарського суду Запорізької області від 07.08.2014 року у справі № 908/2546/14; апеляційну скаргу на постанову Господарського суду Запорізької області від 07.08.2014 року у справі № 908/2546/14 повернуто ТзОВ "Кріптекс". При цьому, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що обставини наведені у Клопотанні не обґрунтовані та не доведені належними доказами.

Не погоджуючись з прийнятою господарським судом апеляційної інстанції ухвалою, ТзОВ "Кріптекс" звернулось з касаційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 28.11.2016 року у справі № 908/2546/14 та передати справу до Донецького апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного провадження. При цьому, скаржник посилається на порушення господарським судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 27.02.2017 року, згідно зі ст. 1114 ГПК України, касаційну скаргу ТзОВ "Кріптекс" прийнято до провадження та призначено її до розгляду у судовому засіданні за участю уповноважених представників учасників судового провадження.

15.03.2017 року до Вищого господарського суду України від ліквідатора ТзОВ "РОСУКРЕНЕРГО" - арбітражного керуючого Нікітенко М.О. надійшов (електронною поштою) Відзив на касаційну скаргу ТзОВ "Кріптекс", в якому ліквідатор проти вимог та доводів скаржника заперечує, вважає їх безпідставними та необґрунтованими; просив ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 28.11.2016 року у справі № 908/2546/14 залишити без змін.

15.03.2017 року до господарського суду касаційної інстанції від представника ТзОВ "Кріптекс" надійшло Клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з перебуванням повноважного представника скаржника Ястремського О.Я. на лікарняному.

Клопотання представника ТзОВ "Кріптекс" колегією суддів касаційної інстанції відхилено, у зв'язку з необґрунтованістю необхідності відкладення розгляду цієї справи та недоведеністю обставин, на які посилається заявник.

Представник ТзОВ "Гепард Ойл", в засіданні суду касаційної інстанції, проти вимог та доводів скаржника заперечив, оскільки вважає їх безпідставними та необґрунтованими; просив Вищий господарський суд України ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 28.11.2016 року у справі № 908/2546/14 залишити без змін.

Скаржник та інші учасники касаційного провадження уповноважених представників в судове засідання касаційної інстанції не направили, хоча про дату, час та місце розгляду касаційної скарги повідомлялись належним чином. Враховуючи, що учасників судового провадження було повідомлено про те, що не з'явлення їх представників в судове засідання касаційної інстанції не тягне за собою відкладення розгляду справи, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про можливість розгляду касаційної скарги за відсутності в судовому засіданні уповноважених представників учасників касаційного провадження, які не з'явились.

Заслухавши доповідь судді Поліщука В.Ю., обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування господарським судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Статтею 41 ГПК України передбачено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом, які превалюють, як спеціальні норми права, у застосуванні над загальними нормами ГПК України.

Під час прийняття оскарженої ухвали, господарським судом апеляційної інстанції встановлено, що ухвалою Господарського суду Запорізької області від 23.07.2014 року, Заяву ТзОВ "РОСУКРЕНЕРГО" про визнання банкрутом (в порядку ст.95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом") прийнято до провадження у справі №908/2546/14.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 31.07.2014 року порушено провадження у справі № 908/2546/14 про визнання банкрутом ТзОВ "РОСУКРЕНЕРГО"; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, інше.

Постановою Господарського суду Запорізької області від 07.08.2014 року у справі № 908/2546/14 ТзОВ "РОСУКРЕНЕРГО" визнано банкрутом (в порядку ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"); відкрито ліквідаційну процедуру; ліквідатором банкрута призначено Голову ліквідаційної комісії Кічуріна А.Б.; оприлюднено на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України повідомлення про визнання боржника - ТзОВ "РОСУКРЕНЕРГО" банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури; зобов'язано ліквідатора у визначеному законом порядку здійснити ліквідаційну процедуру, надати звіт про виконану роботу та ліквідаційний баланс для затвердження до 03.08.2015 року.

14.11.2016 року ТзОВ "Кріптекс", не погоджуючись із постановою господарського суду першої інстанції, звернулось до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою про скасування оскарженої постанови від 07.08.2014 року, з вимогою припинити провадження у справі №908/2546/14 про банкрутство ТзОВ "РОСУКРЕНЕРГО". Разом з апеляційною скаргою, ТзОВ "Кріптекс" було заявлено Клопотання про відновлення пропущеного строку, встановленого для подання апеляційної скарги, в обґрунтування якого (Клопотання) скаржник вказував на те, що про прийняття оскарженої постанови місцевого господарського суду скаржник дізнався лише 14.11.2016 року з Єдиного державного реєстру судових рішень.

Господарським судом апеляційної інстанції (оскаржуваною ухвалою від 28.11.2016 року) відхилено Клопотання ТзОВ "Кріптекс" про відновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження постанови Господарського суду Запорізької області від 07.08.2014 року у справі № 908/2546/14 з тих підстав, що скаржником не було наведено належних обставин та не надано належних доказів в обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження вказаної постанови місцевого господарського суду. При цьому, господарський суд апеляційної інстанції вказав на те, що копії оскарженої постанови були відправлені всім учасникам провадження у цій справі 08.08.2014 року у кількості 12 примірників, в тому числі ТзОВ "Кріптекс" на адресу: вул. Артема, 18, м. Київ, 04053, яка, зокрема, значиться у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб (том 1, арк. справи 217). Ця адреса, також, вказана і в апеляційній скарзі ТзОВ "Кріптекс" від 14.11.2016 року на постанову Господарського суду Запорізької області від 07.08.2014 року.

Крім цього, на підставі матеріалів справи, апеляційним господарським судом було встановлено, що представники та керівник ТзОВ "Кріптекс" брали участь у судових засіданнях у справі №908/2546/14 (Протокол судового засідання, постанова Харківського апеляційного господарського суду від 23.12.2014 року у справі 908/2546/14 (за апеляційною скаргою ТзОВ "Гепард" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 07.10.2014 року)). Разом з цим, ТзОВ "Кріптекс" (у січні 2015 року) було подано касаційну скаргу на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 23.12.2014 року у справі 908/2546/14. Поміж тим, матеріали справи (том 2, арк. справи 93) містять розписку представника ТзОВ "Кріптекс" Коваленка Д.О. від 30.04.2015 року про отримання ним десяти копій постанови Господарського суду Запорізької області від 07.08.2014 року у справі №908/2546/14 про визнання банкрутом ТзОВ "РОСУКРЕНЕРГО".

Не погоджуючись з прийнятою господарським судом апеляційної інстанції ухвалою, ТзОВ "Кріптекс" звернулось з касаційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 28.11.2016 року у справі № 908/2546/14 та передати справу до Донецького апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного провадження. При цьому, скаржник посилається на те, що Донецьким апеляційним господарським судом, оскарженою ухвалою, було обмежено ТзОВ "Кріптекс" у здійсненні прав, передбачених ст.129 Конституції України щодо забезпечення апеляційного оскарження рішення.

Відповідно до ст. 11113 ГПК України, касаційні скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення місцевого господарського суду, постанови апеляційного господарського суду.

Статтею 55 Конституції України встановлено, що кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

За приписами ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Конституційне право на судовий захист передбачає як невід'ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об'ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.

Згідно зі ст. 93 ГПК України, апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 цього Кодексу.

Статтею 93 ГПК України встановлено, що апеляційна скарга, яка подана після закінчення строків, установлених цією статтею, повертається, якщо апеляційний господарський суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку. Відповідну заяву (клопотання) може бути викладено в апеляційній скарзі чи в окремому документі, і в останньому випадку її має бути подано одночасно з апеляційною скаргою. Заява розглядається, якщо вона надійшла до винесення ухвали про повернення апеляційної скарги. Заява про поновлення строку розглядається одноособово одним із суддів колегії суддів апеляційного господарського суду, склад якої визначений у встановленому законом порядку. Наявність або відсутність підстав для задоволення заяви про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги визначається за правилами ч. 1 ст. 53 ГПК України. Про поновлення або про відмову у поновленні пропущеного строку може зазначатися в ухвалі як окремому документі (за підписом судді, який розглядав відповідне питання у порядку ч. 2 ст. 93 ГПК України) або в ухвалах (за підписами суддів) про повернення апеляційної скарги (ч. 2 ст. 93, п. 4) ч. 1 ст. 97 ГПК України) чи про прийняття її до провадження (ст. 98 ГПК України). Ухвалу про відмову у відновленні пропущеного строку подання апеляційної скарги та про повернення останньої може бути оскаржено в касаційному порядку на підставі ч. 3 ст. 53 ГПК України. Питання про прийняття або повернення апеляційної скарги, відмову в її прийнятті, тощо вирішується колегією суддів без виклику осіб, які беруть участь у справі. За результатами вирішення відповідного питання приймається ухвала (Постанова Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 17.05.2011 року).

В силу положень ч. 1 ст. 53 ГПК України, за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк. При цьому, ГПК України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Таким чином, у кожному випадку, суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку. Клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинна містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості. Відповідно з цим, виходячи зі змісту ст. ст. 33, 53 ГПК України, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають до застосування у спірних правовідносинах, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком апеляційного господарського суду про відмову у задоволенні Клопотання ТзОВ "Кріптекс" про відновлення процесуального строку на подання апеляційної скарги на постанову Господарського суду Запорізької області від 07.08.2014 року у справі № 908/2546/14 (ТзОВ "РОСУКРЕНЕРГО" визнано банкрутом), оскільки ТзОВ "Кріптекс" не наведено належних обставин, які об'єктивно були пов'язані з істотними перешкодами чи труднощами, що спричинили пропуск процесуального строку звернення з апеляційною скаргою.

При цьому, колегія суддів касаційної інстанції бере до уваги, встановлені апеляційним господарським судом, обставини, що вказують на обізнаність скаржника (представників, керівника) з обставинами цієї справи, зокрема, про наявність такого судового акту як постанова Господарського суду Запорізької області від 07.08.2014 року у справі № 908/2546/14 про визнання ТзОВ "РОСУКРЕНЕРГО" банкрутом.

Щодо доводів Клопотання (заявленого ТзОВ "Кріптекс" до апеляційного господарського суду) про те, що про постанову Господарського суду Запорізької області від 07.08.2014 року у справі № 908/2546/14 скаржнику стало відомо лише 14.11.2016 року (з Єдиного державного реєстру судових рішень), колегія суддів касаційної інстанції відзначає, що відносини щодо забезпечення доступу до судових рішень (рішень, судових наказів, постанов, вироків, ухвал), ухвалених судами загальної юрисдикції, та ведення Єдиного державного реєстру судових рішень регулюються Законом України "Про доступ до судових рішень" (який набрав чинності з 01.06.2006 року), ст. ст. 2, 4 якого встановлено, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Це право забезпечується офіційним оприлюдненням судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України в порядку, встановленому цим Законом. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Причому, згідно зі ст. 11 цього Закону, не пізніше 01.06.2006 року забезпечено постійне внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень електронних копій судових рішень Верховного Суду України, вищих спеціалізованих судів, апеляційних та місцевих адміністративних судів, апеляційних та місцевих господарських судів, апеляційних загальних судів, а внесення судових рішень місцевих загальних судів - не пізніше 1 січня 2007 року. Як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, постанова Господарського суду Запорізької області від 07.08.2014 року у справі № 908/2546/14 була внесена до Реєстру, відповідно до положень Закону України "Про доступ до судових рішень" (своєчасно та з повним текстом).

У відповідності до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", учасниками у справі про банкрутство є сторони, забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) суб'єкта підприємницької діяльності - боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство. Як встановлено статтею 1 Закону, сторонами у справі про банкрутство є конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів) та боржник (банкрут). Цією статтею, також, визначено, що кредитор - юридична або фізична особа, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника.

Статтею 1 ГПК України унормовано, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони користуються рівними процесуальними правами. Сторони мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників судового процесу, оскаржувати судові рішення господарського суду в установленому цим Кодексом порядку, а також користуватися іншими процесуальними правами, наданими їм цим Кодексом. Сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Поряд з цим, колегія суддів касаційної інстанції звертає увагу на правову позицію Верховного суду України в постанові від 13.07.2016 року у справі № Б29/162-10, де зазначено, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, то таке рішення може порушити принцип правової визначеності. При цьому, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що відновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким останній користується виходячи із поважності причин пропуску строку, які, в цьому випадку, не вбачаються за відсутності обставин, що об'єктивно перешкоджали скаржнику реалізувати своє право на подання апеляційної скарги.

Водночас, посилання ТзОВ "Кріптекс" на порушення господарським судом апеляційної інстанції ст. 129 Конституції України, ст.ст. 53, 91 ГПК України не знайшли свого підтвердження під час касаційного провадження.

За таких обставин та враховуючи, що скаржником не доведено порушень апеляційним господарським судом норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає правомірним висновок апеляційного господарського суду про повернення апеляційної скарги ТзОВ "Кріптекс" у справі № 908/2546/14 без розгляду, відповідно, відсутні підстави для скасування цієї ухвали.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кріптекс" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 28 листопада 2016 року у справі № 908/2546/14 залишити без змін.

Головуючий суддяВ.Ю. Поліщук судді:О.В. Білошкап О.С. Удовиченко