Історія справи

Постанова ВГСУ від 10.06.2014 року у справі №б-39/208-10

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2014 року Справа № Б-39/208-10

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого - Ткаченко Н.Г.

Суддів - Катеринчук Л.Й.

Міщенка П.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу ПАТ "Райффайзен банк Аваль" в особі Харківської обласної дирекції ПАТ "Райффайзен банк Аваль"

на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 04.03.2014 та ухвалу Господарського суду Харківської області від 21.01.2014 по справі № Б-39/208-10 про банкрутство ФОП ОСОБА_3,-

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 24.12.2010 порушено провадження по справі № Б-39/208-10 про банкрутство ФОП ОСОБА_3, на підставі ст. 47-49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

До Господарського суду Харківської області 12.12.2012 кредитором - ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Харківської обласної дирекції ПАТ "Райффайзен банк Аваль" подано заяву про визнання аукціону від 07.09.2011 та укладених за його результатами торгів купівлі-продажу недійсними.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 21.01.2014 по справі № Б-39/208-10 /суддя Міньковский С.В./ відмовлено ПАТ "Райффайзен Банк Аваль в особі Харківської обласної дирекції ПАТ "Райффайзен банк Аваль" в задоволенні заяви про визнання аукціону від 07.09.2011 та укладених за його результатами договорів купівлі-продажу недійсними.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 04.03.2014 по справі № Б-39/208-10 /судді : Бородіна Л.І., Лакіза В.В., Шевель О.В./ ухвалу Господарського суду Харківської області від 21.01.2014 залишено без змін.

В касаційній скарзі ПАТ "Райффайзен банк Аваль" в особі Харківської обласної дирекції ПАТ "Райффайзен банк Аваль" просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 04.03.2014 та ухвалу Господарського суду Харківської області від 21.01.2014, посилаючись на те, що вони постановлені з порушенням норм матеріального і процесуального права, прийняти нове рішення по справі, яким визнати недійсним договір купівлі-продажу майна банкрута ФОП ОСОБА_3 : нежитлового приміщення мансарди АДРЕСА_1, укладений 03.12.2011 за результатами аукціону з продажу майна боржника, що відбувся 07.09.2011 року.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином.

Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

В заяві про визнання недійсними аукціону від 07.09.2011 та укладених за його результатами договорів купівлі-продажу, ПАТ "Райффайзен банк Аваль" в особі Харківської обласної дирекції ПАТ "Райффайзен банк Аваль" посилається на те, що підготовка до відкритих торгів та сам аукціон проведений із порушенням вимог ст.ст.13, 15 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", ст.30, 48 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.15 Закону України "Про товарну біржу", спірний договір купівлі-продажу, укладений за результатами даного аукціону суперечить ст.ст.1, 12 Закону України "Про іпотеку", а отже, відповідно до ст.ст.203, 215 ЦК України сам договір, аукціон від 07.09.2011 та протокол проведення даного аукціону повинні бути визнані недійсними (т.4, а.с.139-143).

Ухвала суду першої інстанції від 21.01.2014 мотивована тим, що дії ліквідатора боржника щодо реалізації у ліквідаційній процедурі нерухомого майна ФОП ОСОБА_3, що перебуває в заставі Банку, відповідають вимогам Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в редакції чинній до 19.01.2013, зокрема, щодо відсутності згоди іпотекодержателя на продаж заставного майна, крім того, аукціон з продажу майна у процедурі банкрутства, а також протокол, який складений за його результатами, не є правочином та не може бути визнаний недійсним, відповідно до ст.ст.203, 215 ЦК України (т.5,а.с.234-237).

Харківський апеляційний господарський суд погодився з висновками господарського суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви ПАТ "Райффайзен Банк Аваль в особі Харківської обласної дирекції ПАТ "Райффайзен банк Аваль" про визнання аукціону від 07.09.2011 та укладених за його результатами договорів купівлі-продажу недійсними, залишив ухвалу Господарського суду Харківської області від 21.01.2014 без змін.

Згідно ст.41 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Провадження по даній справі про банкрутство ФОП ОСОБА_3 здійснюється за Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, чинній до 19 січня 2013 року.

Постановою Господарського суду Харківської області від 28.02.2011 по справі № Б-39/208-10 боржника - ФОП ОСОБА_3 визнано банкрутом, введено ліквідаційну процедуру, ліквідатором боржника призначено арбітражного керуючого Залеську Н.С.

Відповідно до ч.1 ст.25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження, зокрема: приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів по забезпеченню його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; реалізує майно банкрута для задоволення вимог, включених до

реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом.

Згідно з вимогами ст.25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатором ФОП ОСОБА_3 арбітражним керуючим Залеською Н.С. проведено повну інвентаризацію активів та зобов'язань підприємства боржника, в зв'язку з чим було виявлено та включено до складу ліквідаційної маси нежитлові приміщення мансарди АДРЕСА_1 (т.3, а.с.110).

Вищезазначене нерухоме майно належить на праві власності ОСОБА_3 (т.3,а.с.95,96) та є предметом іпотеки, відповідно до договору іпотеки від 22.10.2008 № 010-2/07-01-0806/1-08, укладеного між ОСОБА_3 та ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" в забезпечення виконання зобов'язань боржника за кредитним договором від 22.10.2008 № 010-2/07-01-0806/1-08 (т.2, а.с.6-8).

Відповідно до ст.29 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" майно, на яке звертається стягнення у ліквідаційній процедурі, оцінюється арбітражним керуючим у порядку, встановленому законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність. У разі продажу майна на аукціоні вартість майна, що визначається шляхом його оцінки, є початковою вартістю. Для здійснення оцінки майна арбітражний керуючий має право залучати на підставі договору суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання з оплатою їх послуг за рахунок коштів, одержаних від виробничої діяльності боржника, визнаного банкрутом, або реалізації його майна, якщо інше не встановлено.

На виконання вимог ст.29 Закону, ліквідатором боржника Залеською Н.С. 01.08.2011 року укладено з ПП "Центр оцінки та юридичної допомоги" угоду про проведення робіт з незалежної оцінки майна (т.3, а.с.111-113).

Відповідно до висновку про вартість нерухомого майна: нежитлових приміщень мансарди АДРЕСА_1, станом на 02.07.2011 ліквідаційна вартість цього майна становить 320000грн. (т.3, а.с. 56-87).

Згідно ч.1 ст.30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" після проведення інвентаризації та оцінки майна банкрута ліквідатор розпочинає продаж майна банкрута на відкритих торгах, якщо комітетом кредиторів не встановлено інший порядок продажу майна банкрута.

В даній справі про банкрутство ФОП ОСОБА_3 комітет кредиторів не створювався, скільки процедура банкрутства здійснюється на підставі ст.ст.47-49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Як вбачається із матеріалів справи, 01.08.2011 між ліквідатором боржника Залеською Н.С. та Товарною біржею "Правопорядок" укладено договір на організацію та проведення аукціону, відповідно до якого ліквідатор боржника Залеська Н.С. (замовник) замовляє проведення 07.09.2011 о 17 год 00 хв. в торгово-операціній залі Товарної біржі "Правопорядок" аукціону по продажу майна боржника, що належить ФОП ОСОБА_3, а саме : нежитлові приміщення мансарди АДРЕСА_1, а Товарна біржа "Правопорядок" (організатор) бере на себе зобов'язання забезпечувати через засоби масової інформації не пізніше 30 днів до проведення аукціону оголошення про порядок продажу майна банкрута на умовах та строках передбачених чинним законодавством та провести аукціон у відповідності до вимог чинного законодавства та Правил біржової торгівлі (т.3, а.с.114).

Відповідно до вимог ст.30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" реалізація майна банкрута здійснюється виключно на конкурсних засадах, а саме : на відкритих торгах або аукціоні і ліквідатор не може встановлювати порядок проведення конкурсу (аукціону) на власний розсуд, а порядок проведення конкурсу (аукціону) визначається згідно із Законом України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".

Частиною 2 ст.15 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" /в редакції Закону, чинній станом на час проведення спірних аукціонів/ визначено, що передбачена частиною першої даної статті інформація публікується не пізніш як за 30 календарних днів до дати проведення аукціону, конкурсу в

інформаційних бюлетенях органів приватизації, місцевій пресі,

інших друкованих виданнях, визначених органами приватизації.

Таким чином, Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та Закон України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" вимагають встановлення певного строку (періоду в часі), протягом якого будуть подаватись пропозиції щодо придбання майна, та виключають можливість продажу майна банкрута без дотримання такого строку, оскільки недотримання вищезазначеного позбавляє потенційних покупців можливості дізнатись про продаж майна банкрута та прийняти участь в аукціоні.

Оголошення про продаж майна ФОП ОСОБА_3 опубліковано в газеті - біржовий вісник "Правопорядок" 05.08.2011, який є всеукраїнським інформаційним виданням, № 24-3 (61), тобто з дотриманням 30-денного строку, визначеного в ст.15 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" (т.2, а.с.30-33).

Відповідно до ч.2 ст.30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор забезпечує через засоби масової інформації оповіщення про порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна.

Як вбачається із матеріалів справи, вказані вимоги Закону були дотримані ліквідатором боржника - ФОП ОСОБА_3, оголошення про продаж майна боржника опубліковане у біржовому віснику "Правопорядок" відповідає вимогам ст.15 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" та містить обов`язкові відомості, що повинні зазначатися у відповідному оголошенні.

Згідно із ст.16 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" продаж об'єктів приватизації на аукціоні, за конкурсом здійснюється за наявності не менш як двох покупців.

Відповідно до протоколу проведення аукціону від 07.09.2011 року з продажу майна боржника, у аукціоні брали участь два учасники : гр. ОСОБА_5 та ФОП ОСОБА_6

Відповідно до ст.13 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" продаж об'єктів малої приватизації на аукціоні полягає у передачі права власності покупцю, який запропонував у ході торгів найвищу ціну.

Відповідно до ч.7 ст.17 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" що у разі якщо на аукціоні з продажу малої приватизації надійшла заява від одного покупця, зазначений об'єкт може бути проданий безпосередньо такому покупцеві за запропонованою ним ціною, але не нижче початкової ціни.

Як вбачається із матеріалів справи, на Товарній біржі "Правопорядок" 07.09.2011 проведений аукціон з продажу нежитлового приміщення мансарди АДРЕСА_1, про що складено протокол аукціону № 2 від 07.09.2011 року, що підписаний ліцитатором та переможцем аукціону, і згідно якого визначений переможець аукціону гр. ОСОБА_5 в особі ОСОБА_7, що діяла на підставі довіреності від 25.05.2010 за 320 000,00 грн. (т.3, а.с.46).

В подальшому, між ліквідатором Залеською Н.С. та переможцем аукціону гр. ОСОБА_5 укладено нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу квартири від 03.12.2011, відповідно до якого гр. ОСОБА_5 сплатив грошові кошти у сумі 320000,00 грн. на депозитний рахунок нотаріуса (т.4, а.с.117).

Належним чином дослідивши обставини справи та наявні докази, господарський суд першої інстанції дійшов до висновку про дотримання вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" при проведенні оспорюваного аукціону з продажу нерухомого майна банкрута.

Посилання ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Харківської обласної дирекції ПАТ "Райффайзен банк Аваль" у касаційній скарзі на те, що Банк не давав згоди на відчуження спірного майна, а отже є недійсним, укладений між ліквідатором Залеською Н.С. та переможцем аукціону гр. ОСОБА_5 договір купівлі-продажу від 03.12.2011 року, є необгрунтованим, так як положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в редакції чинній до 19.01.2013 року не передбачали згоди іпотекодержателя на відчуження предмета іпотеки за договором, який укладається під час ліквідаційної процедури боржника, що здійснюється в межах провадження у справі про банкрутство і з моменту застосування ліквідаційної процедури до боржника продаж (відчуження) майна банкрута здійснюється у відповідності до норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а не норм Закону України "Про іпотеку".

Також, є необгрунтованим посилання Банку на те, що спірний договір підлягає визнанню недійсним, оскільки не містить всіх істотних умов договору купівлі-продажу, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.10 ст.30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" продаж майна банкрута оформляється договорами купівлі-продажу, які укладаються між ліквідатором і покупцем відповідно до Законів України.

Згідно ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.ст.627, 628 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 638 ЦК України та ст. 180 ГК України договір вважається укладеним, якщо між сторонами досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов (предмету, визначених законом необхідних умов для договорів даного виду та визначених за заявою сторін умов).

Відповідно до п.7 ст. 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст. 628 ЦК України).

Статтею 256 ГК України визначено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому. Предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права. До договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав. Предметом договору купівлі-продажу може бути право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру. До договору купівлі-продажу права вимоги застосовуються положення про відступлення права вимоги, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається із матеріалів справи, а саме: з спірного договору купівлі-продажу квартири, сторонами досягнуто згоди щодо всіх його істотних умов, а згідно із пунктами 2.1, 2.2 цього договору продаж нежитлових приміщень на підставі протоколу проведення аукціону від 07.09.2011 №2 на товарній біржі "Правопорядок" вчиняється за ціною 320000 грн, які отримані продавцем від покупця безготівковим розрахунком ще до підписання цього договору і перерахованні на депозитний рахунок приватного нотаріуса. Сторони підтверджують факт повного розрахунку за продані нежитлові приміщення. Отже, на момент підписання спірного договору умови щодо сплати грошових коштів за придбане майно виконанні покупцем у повному обсязі, що зумовлює відсутність необхідності у зазначенні рахунку для зарахування коштів за придбання об'єкту.

Крім того, як було зазначено вище, спірний договір купівлі-продажу від 03.12.2011, укладений між ліквідатором банкрута Залеською Н.С. (продавцем) та ОСОБА_5, від імені якого діяла ОСОБА_7 (покупцем).

Оскільки, заявник - ПАТ "Райффайзен банк Аваль" в особі Харківської обласної дирекції ПАТ "Райффайзен банк Аваль" не є учасником спірних вищезазначених договорів, то обраний спосіб захисту порушеного права (визнання договорів недійсними) не призведе до захисту порушеного права, навіть якщо судом буде встановлено факт такого порушення, оскільки застосування наслідків недійсності угоди не поширюється на права Банку.

Способи захисту цивільних прав визначені ст.16 ЦК України. До них відносяться : 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Заява про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири від 03.12.2011 року, за яким заявник не є стороною у договорі, не є способом захисту порушеного права.

Суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про відмову в задоволенні вимоги ПАТ "Райффайзен банк Аваль" в особі Харківської обласної дирекції ПАТ "Райффайзен банк Аваль" про визнання недійсним протоколу аукціону по реалізації майна від 07.09.2011 №2, складеного Товарною біржею "Правопорядок", оскільки протокол не містить обов'язкових ознак правочину та підстав захисту порушених прав, як це визначено ст.16 ЦК України та ст.20 ГК України, не є домовленістю сторін, спрямованою на встановлення, зміну та припинення їх цивільних прав та обов'язків, та не є актом ненормативного характеру в розумінні ст.12 ГПК України, а є лише фіксацією продажу, тому звернення ПАТ "Райффайзен банк Аваль" в особі Харківської обласної дирекції ПАТ "Райффайзен банк Аваль" з вимогою про визнання недійсним протоколу аукціону по реалізації майна від 07.09.2011 №2 є невірно обраним способом захисту порушеного права та не передбачено чинним законодавством України.

Відповідно до вимог ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Переглянувши справу в апеляційному порядку, відповідно до вимог ст.ст.99-101 ГПК України, Харківський апеляційний господарський суд погодився із висновком суду першої інстанції про те, що підстав для задоволення заяви ПАТ "Райффайзен банк Аваль" про визнання аукціону від 07.09.2011 та укладеного за його результатами договору купівлі-продажу майна боржника недійсними, не має.

Відповідно до ст. 1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Постанова Харківського апеляційного господарського суду від 04.03.2014 та ухвала Господарського суду Харківської області від 21.01.2014 по справі про банкрутство ФОП ОСОБА_3 постановлені у відповідності до фактичних обставин справи та вимог чинного законодавства і підстав для їх скасування не вбачається.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду, які викладені в оскаржуваних судових рішеннях.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.1115, 1117 - 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України ,-

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ПАТ "Райффайзен банк Аваль" в особі Харківської обласної дирекції ПАТ "Райффайзен банк Аваль" залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 04.03.2014 та ухвалу Господарського суду Харківської області від 21.01.2014 по справі № Б-39/208-10 залишити без змін.

Головуючий - Ткаченко Н.Г.

Судді - Катеринчук Л.Й.

Міщенко П.К.