Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2015 року Справа № 917/1801/14

Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:

Черкащенка М.М.- головуючий, Жукової Л.В. (доповідач), Нєсвєтової Н.М.,розглянувши касаційні скаргипублічного акціонерного товариства " Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та комунального підприємства "Теплоенерго"на рішеннягосподарського суду Полтавської області від 20.11.2014 р.та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 24.02.2015р.у справі № 917/1801/14 господарського суду Полтавської областіза позовомпублічного акціонерного товариства " Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"докомунального підприємства "Теплоенерго"простягнення 977 828,49 грн.в судовому засіданні взяли участь представники від:

позивача: Єршова С.В. (дов. від 18.04.2014р.);

відповідача: Коваленко-Зерній Н.А. (дов. від 06.04.2015р.),

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2014 р. ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до господарського суду Полтавської області з позовною заявою до КП "Теплоенерго" про стягнення з відповідача 977828,49 грн. за договором купівлі-продажу природного газу від 28.12.2012 р. № 13/3199-БО-24, 692320,98 грн. основного боргу, 162281,71 грн. пені, 33753,73 грн. 3% річних та 89472,07 грн. інфляційних нарахувань.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 20.11.2014 р. у справі №917/1801/14 (суддя Кльопов І.Г.) позов задоволено частково. За клопотанням відповідача зменшено розмір пені на 20%. Стягнуто з відповідача на користь позивача основний борг в сумі 692320,98 грн., пеню в сумі 129825,37 грн., 3% річних в сумі 33753,73 грн., інфляційні втрати в сумі 89472,07 грн. та 19556,57 грн. судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 24.02.2015 р. (головуючий суддя: Пелипенко Н.М., суддя: Камишева Л.М., Тихий П.В.), апеляційну скаргу позивача залишено без задоволення, а рішення господарського суду Полтавської області від 20.11.2014 р. у справі № 917/1801/14 залишено без змін.

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить суд скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 20.11.2014р. в частині відмови у стягненні 32456,34 грн. пені, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 24.02.2015 р. у справі №917/1801/14 скасувати повністю. В прийняти нове рішення в оскарженій частині, яким стягнути з відповідача 32456,34 грн. пені. В іншій частині рішення господарського суду Полтавської області від 20.11.2014р. залишити без змін.

Комунальне підприємство "Теплоенерго" в касаційній скарзі просить суд, скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 20.11.2014р. в частині стягнення 692320,98 грн. - основного боргу, 129825,37 грн. - пені, 33753,73 грн. - 3% річних, 89472,07 грн. - інфляційних нарахувань та скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 24.02.2015 р. у справі №917/1801/14 в повному обясязі.

В обґрунтування своїх вимог, скаржники посилаються на те, що судами попередніх інстанцій належним чином не досліджені всі обставини справи, крім того неправильно застосовані норми чинного законодавства.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що між НАК "Нафтогаз України" (продавцем) та КП "Теплоенерго" (покупцем) укладений договір купівлі-продажу природного газу від 28.12.2012 р. № 13-3199-БО-24 ).

Згідно п.1.1 цього договору продавець зобов'язаний передати у власність покупцю у 2013 році природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711210000, або/та природний газ, видобутий на території України підприємствами, які не підпадають під дію ст.10 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу", а покупець зобов'язаний прийняти та оплатити газ на умовах цього договору.

Відповідно до п.1.2. вказаного договору, газ, що постачається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами.

В розділі 2 договору купівлі-продажу природного газу від 28.12.2012 р. № 13-3199-БО-24 сторонами узгоджено обсяги природного газу, які продавець має передати покупцеві, та передбачено можливість змінювати ці обсяги в установленому порядку.

Зокрема, в п. 2.1. зазначеного договору сторони визначили, що з 01.01.2013р. по 31.12.2013 р. продавець передає покупцеві газ обсягом до 4370 тис. куб.м.

Відповідно до п.3.3, п.3.4 договору купівлі-продажу природного газу від 28.12.2012 р. № 13-3199-БО-24, приймання-передача газу оформлюється актами приймання-передачі, які є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

Згідно п. 5.2 договору купівлі-продажу природного газу від 28.12.2012 р. № 13-3199-БО-24, ціна за 1000 куб.м. газу становить 4661,74 грн. з ПДВ.

В п. 5.5 договору купівлі-продажу природного газу від 28.12.2012 р. № 13-3199-БО-24 сторони визначили загальну вартість договору в сумі 20371803,80 грн. з ПДВ.

У відповідності до п.11.1 договору купівлі-продажу природного газу від 28.12.2012 р. № 13-3199-БО-24, договір набув чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, та діє в частині реалізації газу до 31.12.2013 р., а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Додатковою угодою № 1 від 15.07.2013 р. до договору купівлі-продажу природного газу від 28.12.2012 р. № 13-3199-БО-24 сторони змінили ціну за 1000 куб.м. газу, встановивши її у розмірі 4588,54 грн. з ПДВ та загальну вартість договору, встановивши, що вона складається з сум вартості місячних поставок газу.

На виконання умов договору купівлі-продажу природного газу від 28.12.2012 р. № 13-3199-БО-24 позивач протягом січня-грудня 2013 р. поставив відповідачеві природний газ на загальну суму 11419649,66 грн., що підтверджується відповідними актами приймання-передачі природного газу, а саме: від 30.09.2013 р. на суму 2535961,06 грн.; від 30.09.2013 р. на суму 2179259,03 грн.; від 30.09.2013 р. на суму 2164956,82 грн.; від 30.09.2013 р. на суму 1047151,77 грн.; від 30.09.2013 р. на суму 18299,08 грн.; від 31.10.2013 р. на суму 685210,67 грн.; від 30.11.2013 р. на суму 1067261,35 грн. та від 31.12.2013 р. на суму 1721549,88 грн. Зазначені акти підписані уповноваженими представниками покупця, продавця та газорозподільної організації та скріплені їх печатками.

Відповідно до п. 6.1. договору купівлі-продажу природного газу від 28.12.2012 р. № 13-3199-БО-24, оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу.

Відповідач свої зобов'язання за договором поставки природного газу в частині оплати за отриманий природний газ виконав частково, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 692320,98 грн.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з того, що пунктом 7.2. договору купівлі-продажу природного газу від 28.12.2012 р. № 13-3199-БО-24 сторони встановили відповідальність покупця за невиконання умов договору щодо здійснення оплати за переданий газ у вигляді сплати продавцю пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Однак, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає висновки господарських судів попередніх інстанцій передчасними, з огляду на наступне.

За приписами ст.ст. 525 - 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на момент прийняття рішення судом першої інстанції відповідачем не була сплачена заборгованість в сумі 692320,98 грн.

Крім того, позивачем нараховано до стягнення з відповідача 162281,71 грн. пені, 33753,73 грн. 3% річних та 89472,07 грн. інфляційних нарахувань.

Відповідачем подано до матеріалів справи договір про організацію взаєморозрахунків № 889/30 від 23.10.2014 р., укладений між Головним управлінням Державної казначейської служби України у Полтавській області, Департаментом житлово-комунального господарства Полтавської обласної державної адміністрації, Департаментом фінансів Полтавської обласної державної адміністрації, Фінансовим управлінням виконкому Кременчуцької міськради, Управлінням житлово-комунального господарства м. Кременчука, Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" та Комунальним підприємством "Теплоенерго", який передбачає організацію проведення сторонами взаєморозрахунків відповідно до п. 24 ст. 14 та п. 2 ст. 16 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" і Порядку та умов надання у 2014 р. субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2014 р. № 30, зокрема, погашення заборгованості за спожитий природний газ та транспортування газу за 2013 рік по договору від 28.12.2012 р. № 13/3199-БО-24.

В п. 17 договору про організацію взаєморозрахунків № 889/30 від 23.10.2014 р., сторони визначили, що після виконання договору вони не мають одна до одної жодних претензій стосовно предмета договору.

На виконання договору про організацію взаєморозрахунків № 889/30 від 23.10.2014 р. КП "Теплоенерго" перерахувало по платіжному дорученню № 6 від 27.10.2014 р. на рахунок НАК "Нафтогаз України" кошти в сумі 692320,98 грн. за газ та транспортування газу за 2013 рік згідно з договором від 28.12.2012 р. № 13/3199-БО-24, але вказані кошти були зараховані на рахунок позивача тільки 27.11.2014 р., що підтверджується випискою Управління держказначейської служби України від 28.11.2014 р.

Статтею 530 Цивільного Кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З урахуванням викладеного, підставою для перерахування боргу за договором є вищезазначений договір та наявність бюджетного фінансування, тобто бюджетного фінансування цих розрахунків.

Таким чином, сторони у справі відповідно до вимог ст. 604 ЦК України замінили первісне зобов'язання про оплату природного газу на умовах договору на купівлю-продажу природного газу новим зобов'язанням про оплату відповідачем на користь позивача обсягів газу в сумі 692320,98 грн. за рахунок коштів субвенції з державного бюджету, припинивши первісне зобов'язання в цій частині.

Укладення договорів про проведення взаєморозрахунків за рахунок субвенцій з державного бюджету в силу вимог чинного законодавства є диспозитивним правом його учасників.

При цьому судам слід встановити, чи були в даному випадку підстави для застосування відповідальності до відповідача, передбачених договором та частиною другою статті 625 ЦК України, оскільки умовами договору про організацію взаєморозрахунків були змінені умови та строки оплати поставленого природного газу за договором, а наслідком виконання договору про організацію взаєморозрахунків, відповідно до досягнутої домовленості, передбачалась відсутність у сторін жодних претензій одна до одної стосовно предмета цього договору.

Так, під час розгляду справи господарським судам попередніх інстанцій, слід врахувати, що уклавши договір про організацію взаєморозрахунків, сторони тим самим змінили порядок і строк проведення розрахунків за природний газ, поставлений відповідно до договору поставки природного газу, що у свою чергу потягло відсутність підстав для стягнення пені, передбаченої договором поставки природного газу та застосування наслідків за порушення грошового зобов'язання, передбачених частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України (враховуючи позиції Верховного Суду України у справах №5011-1/11043-2012-42/528-2012 від 9.09.2014, №5011-35/1272-2012-42/527-2012, №5011-35/1533-2012-19/522-2012).

За таких обставин, наведене свідчить про неповне з'ясування судами першої та апеляційної інстанцій фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 1115 ГПК України, касаційна інстанція перевіряє юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Враховуючи викладене, оскаржені судові акти не можна визнати законними й обґрунтованими, і тому вони підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати викладене і вирішити спір з дотриманням вимог закону.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" задовольнити частково.

Касаційну скаргу комунального підприємства "Теплоенерго" задовольнити частково.

Рішення господарського суду Полтавської області від 20.11.2014 р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 24.02.2015 р. у справі № 917/1801/14 скасувати. Справу №917/1801/14 направити на новий розгляд до господарського суду Полтавської області.

Головуючий Черкащенко М.М.

Судді Жукова Л.В.

Нєсвєтова Н.М.