Історія справи

Постанова ВГСУ від 03.08.2026 року у справі №349/924/19
Постанова ВГСУ від 03.08.2026 року у справі №349/924/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2026 року

м. Київ

справа № 349/924/19

провадження № 51-4149 км 25

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд) у складі:

головуючої ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

представника потерпілих ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції),

захисника ОСОБА_7 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги прокурора та захисника ОСОБА_7 на ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 14 серпня 2025 року щодо

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бурштина, Івано-Франківської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

засудженого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 Кримінального кодексу України (далі - КК).

Зміст судових рішень і встановлені судами обставини

1. Вироком Галицького районного суду від 18 лютого 2025 рокуОСОБА_8 засуджено за ч. 1 ст. 286 КК до покарання у виді штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8 500 грн з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 рік. На підставі ч. 5 ст. 74 КК звільнено ОСОБА_8 від призначеного покарання на підставі ст. 49 КК у зв`язку із закінченням строків давності.

2. Цивільний позов ОСОБА_9 задоволено частково, ухвалено стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_9 у рахунок відшкодування моральної шкоди 10 000 грн, а також 17 000 грн витрат, пов`язаних з оплатою допомоги представника. Крім того, частково задоволено цивільний позов ОСОБА_10 , ухвалено стягнути з ОСОБА_8 на її користь у рахунок відшкодування моральної шкоди 5 000 грн.

3. Вирішено питання щодо речових доказів та процесуальних витрат у кримінальному провадженні.

4. Івано-Франківський апеляційний суд ухвалою від 14 серпня 2025 рокувирок місцевого суду щодо ОСОБА_8 залишив без змін.

5. Як установив суд, 27 серпня 2017 року о 17:30 годині ОСОБА_8 , керуючи автомобілем марки «Ford Fiesta», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався автодорогою Н09 Мукачеве - Львів у напрямку м. Івано-Франківська між населеними пунктами с. Підкамінь та с. Черче Рогатинського району Івано-Франківської області.

6. В цей час, зустрічною смугою, назустріч ОСОБА_8 , керуючи автомобілем марки Volkswagen Passat, реєстраційний номер НОМЕР_2 рухався ОСОБА_9 . Рухаючись за таких обставин, водій ОСОБА_8 проявив неуважність, не передбачаючи при цьому можливості настання суспільно-небезпечних наслідків своїх дій, хоча повинен був і міг їх передбачити, не врахував дорожню обстановку та стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух і безпечно керувати ним, не обрав безпечної швидкості руху, внаслідок чого не справився з керуванням автомобіля і на повороті дороги праворуч, перетнув осьову лінію дорожньої розмітки 1.1., виїхав на смугу зустрічного руху, де вчинив зіткнення із автомобілем марки Volkswagen Passat під керуванням водія ОСОБА_9 .

7. У результаті порушення ОСОБА_8 вимог п. 1.2, п. 2.3 б, д), 10.1, п. 11.3,п. 12, п. 34.1.1. ПДР відбулась дорожньо-транспортна пригода, унаслідок якої, водій автомобіля марки Volkswagen Passat, реєстраційний номер НОМЕР_2 - потерпілий ОСОБА_9 отримав тілесні ушкодження, які відносяться до середнього ступеня тяжкості, як такі, що викликали тривалий розлад здоров`я і не є небезпечними для життя в момент спричинення.

8. Таким чином ОСОБА_8 вчинив дії, які виразились у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, які спричинили потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

9. У касаційній скарзі захисник, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. На обґрунтування своїх доводів вказує на незаконність та необґрунтованість судового рішення апеляційної інстанції, оскільки цей суд, на відміну від суду першої інстанції, визнав допустимими докази, зокрема протокол огляду місця події від 27 серпня 2018 року, який безпосередньо не досліджував, що підтверджується технічним записом судового засідання. При цьому сторона захисту зазначає, що винуватість ОСОБА_8 місцевим судом обґрунтована іншими доказами. Вважає ухвалу апеляційного суду такою, що не відповідає вимогам статей 370 419 КПК.

10. Також касаційну скаргу подавав прокурор, проте, до початку розгляду кримінального провадження прокурор надіслав на адресу Суду відмову від своєї касаційної скарги.

Позиції учасників судового провадження

11. У судовому засіданні захисник підтримав свою касаційну скаргу. Прокурор та представник потерпілого заперечували щодо задоволення скарги захисника.

Мотиви Суду

12. Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового розгляду, обговоривши доводи, наведені в касаційній скарзі захисника та позиції щодо відмови прокурора від поданої ним касаційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла таких висновків.

Щодо касаційної скарги прокурора

13. До початку розгляду справи у порядку ст. 432 КПК до Суду надійшла відмова прокурора від касаційної скарги.

14. Відповідно до вимог статей 403 432 КПК особа, яка подала касаційну скаргу, має право відмовитися від неї до закінчення касаційного розгляду.

15. Згідно з ч. 2 ст. 403 КПК, якщо вирок або ухвала суду першої інстанції не були оскаржені іншими особами або якщо немає заперечень інших осіб, які подали скаргу, проти закриття провадження у зв`язку з відмовою від скарги, суд своєю ухвалою закриває провадження.

16. Враховуючи наведене, Суд дійшов висновку, що предметом касаційного розгляду у цьому провадженні є касаційна скарга захисника.

Щодо касаційної скарги захисника

17. Відповідно до ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правильність правової оцінки обставин і не уповноважений досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскаржених судових рішеннях, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

18. Згідно з положеннями ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення і особі засудженого.

19. Статтею 370 КПК передбачено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу.

20. Як визначено ст. 419 КПК, в ухвалі апеляційного суду повинні бути зазначені мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, а також положення закону, яким він керувався. При залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі суду апеляційної інстанції мають бути зазначені підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.

21. На переконання колегії суддів, апеляційний суд дотримався зазначених вимог закону.

22. Як убачається з матеріалів кримінального провадження, місцевий суд, ухвалюючи обвинувальний вирок щодо ОСОБА_8 зазначив, що вина останнього у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК, повністю доведена зібраними та дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме: показаннями потерпілого ОСОБА_9 , свідка (цивільного позивача) ОСОБА_10 , а також безпосередньо дослідженими судом фактичними даними, які містяться у висновках експерта № 4.2-633/17 від 05 жовтня 2017 року, № 4.2-177/18 від 20 березня 2018 року, № 896 від 05 квітня 2019 року, протоколі проведення слідчого експерименту від 25 травня 2019 року за участі потерпілого ОСОБА_9 , висновку судово-медичного експерта № 31 від 11 травня 2018 року.

23. Разом з тим, цим судом було визнано недопустимими, зокрема протокол огляду місця події від 27 серпня 2017 року з додатками та висновки експерта № 4.2.-178/18 від 22 березня 2018 року, № 4271 від 18 жовтня 2018 року для яких вихідними даними був протокол огляду місця події з додатками. При цьому, місцевий суд зазначив, що визнання цих доказів недопустимими не тягне за собою факту недоведеності вини обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, оскільки його вина доведена іншими доказами, дослідженими судом в сукупності, оціненими на предмет їх допустимості та належності.

24. Не погоджуючись із вироком місцевого суду, сторони захисту та обвинувачення подали апеляційні скарги.

25. Так, зі змісту апеляційної скарги сторони захисту вбачається, що захисник ОСОБА_7 , посилаючись на те, що органом досудового розслідування в повідомленні про підозру ОСОБА_8 викладені дані з протоколу огляду місця події, який визнаний судом першої інстанції недопустимим доказом, а висновків експерта про кут зіткнення транспортних засобів не достатньо для встановлення інших обставин події, просив скасувати вирок місцевого суду та закрити кримінальне провадження за відсутністю в діях ОСОБА_8 складу злочину.

26. Прокурор, обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги про скасування вироку місцевого суду, посилався, зокрема на безпідставне визнання цим судом недопустимими доказів, а саме протоколу огляду місця події від 27 серпня 2017 року з додатками; висновків експерта №4.2-178/18 від 22 березня 2018 року, №4271 від 18 жовтня 2018 року наданих стороною обвинувачення.

27. Колегія суддів зауважує, що за змістом статей 404 409 КПК суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції у межах апеляційної скарги. При цьому апеляційний суд наділений повноваженнями за певних обставин повторно досліджувати докази та обставини, встановлені під час розгляду кримінального провадження судом першої інстанції.

28. Як убачається з матеріалів провадження, у судовому засіданні 14 серпня 2025 року апеляційний суд вважав за необхідне повторно дослідити протокол огляду місця події, який знаходився у т. 2 а.с. 35 з фототаблицею по а.с. 55.

29. Так, оголосивши загальні відомості, зазначені у протоколі, головуючим суддею було поставлено питання, на що конкретно хоче зауважити кожна із сторін, на що звернути увагу суду під час дослідження цього доказу. Після того, як свою думку висловили захисник та засуджений, суд перейшов до дослідження висновків експерта № 4.2-178/18 від 22 березня 2018 року (а.с. 76-78) та № 4271 від 18 жовтня 2018 року (а.с. 80-82), при цьому, головуючим після дослідження кожного із висновків з`ясовувалась думка всіх учасників провадження.

30. Вказане спростовує доводи захисника про те, що апеляційний суд безпосередньо не досліджував зазначені докази, оцінка яким була надана колегією суду в нарадчій кімнаті, а мотиви, з яких суд виходив при прийнятті рішення про їх допустимість, наведені в ухвалі суду, що відповідає вимогам кримінального процесуального закону.

31. Твердження сторони захисту про невідповідність ухвали апеляційного суду вимогам ст. 419 КПК, а саме в частині не розгляду доводів захисника, є безпідставними та спростовуються змістом судового рішення, відповідно до якого суд апеляційної інстанції зазначив, що доводи захисника про суперечливість та недопустимість всіх доказів сторони обвинувачення, а також недостатність їх сукупності для підтвердження обставин обвинувачення визнаного судом доведеним не заслуговують на увагу, враховуючи, у тому числі, визнання цим судом допустимими фактичних даних, які містяться в протоколі огляду місця події та висновках експертів № 4271, № 4.2.-178/18.

32. Також, апеляційний суд зазначив, що незважаючи на неправильну оцінку деяких доказів, суд першої інстанції дійшов правильних висновків, що саме ОСОБА_8 допустив виїзд на зустрічну смугу руху, порушивши вимоги п.10.1 та п.11.3 ПДР України, що й стало безпосередньою причиною дорожньо-транспортної пригоди. За таких обставин, апеляційний суд не вбачав підстав для скасування оскаржуваного вироку, оскільки переоцінка частини доказів не призвела до необхідності прийняття іншого рішення по суті справи.

33. За змістом статей 7 404 419 КПК у їх взаємозв`язку вбачається, що суд апеляційної інстанції, залишаючи апеляційну скаргу без задоволення, зобов`язаний перевірити всі викладені у ній доводи, а також аргументи, наведені сторонами під час апеляційного провадження, у своїй ухвалі дати на них вичерпну відповідь та зазначити підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.

34. Апеляційний суд, переглядаючи вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_8 , дотримався зазначених норм кримінального процесуального закону. Ухвала апеляційного суду відповідає положенням ст. 419 КПК.

35. Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які би були безумовними підставами для скасування судового рішення, про що йдеться в касаційній скарзі захисника, Верховний Суд не встановив.

Керуючись статтями 433 434 436 441 442 КПК, Суд

ухвалив:

Ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 14 серпня 2025 року щодо ОСОБА_8 залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника ОСОБА_7 - без задоволення.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3