Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 березня 2015 року м. Київ К/800/39470/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Суддів:Черпіцької Л.Т. Розваляєвої Т.С. Маслія В.І.

розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за касаційною скаргою Державної фінансової інспекції в Чернівецькій області на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 29.03.2013р. та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 09.07.2013р. у справі № 2а-3241/10/2470 за позовом Служби автомобільних доріг у Чернівецькій області до Державної фінансової інспекції в Чернівецькій області про скасування вимоги, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся з позовом в якому, з урахування заяви про зміну позовних вимог, просив визнати протиправним та скасувати вимоги, зазначені в пунктах № 2, 5, 6, 7, 8 листа від 27.09.2010 №24-06-10-14/7024 Державної фінансової інспекції в Чернівецькій області "Про направлення вимог щодо усунення порушень", що були направлені до виконання Службі автомобільних доріг у Чернівецькій області.

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 29.03.2013р. залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 09.07.2013р., позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано вимоги Контрольно-ревізійного управління в Чернівецькій області №24-06-10-14/7024 від 27.09.2010 року в частині:

- вимоги №2 по встановленому порушенню вимог статей 37, 34 та 33 (додаток №3) Законів України Про державний бюджет відповідно на 2008, 2009, 2010 роки, Закону України від 16.07.1999 №996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Плану фінансування, умовам договорів від 03.02.2009 №17 і від 23.02.2010 №6 та ст.119 Бюджетного кодексу України у 2010 році службою автомобільних доріг у Чернівецькій області прийнято та оплачено роботи по експлуатаційному утриманню автомобільних доріг, які ДП "Чернівецький облавтодор" виконані в 2008-2009 роках, при відсутності зареєстрованих в казначейських органах бюджетних зобов'язань, що є нецільовим використанням коштів Державного бюджету в сумі 9 387020,0 грн.

Повернення до Державного бюджету в установленому законодавством порядку використаних за не цільовим призначенням коштів в сумі 9387020,0 грн. та надання до КРУ в Чернівецькій області належним чином завірених копій документів, які засвідчують усунення вказаного порушення;

- вимоги №5 по встановленому порушенню по зайвому нарахуванню та виплаті премії працівникам Служби до дня Незалежності України, виплата якої не передбачена Колективним договором на загальну суму 108179,76 грн., що є порушенням абз.2 ст.97 Кодексу законів про Працю України, ст.15 Закону України від 24.03.1995 №108/95-ВР "Про оплату праці", та абз.1 ст.5 Закону України від 01.07.1993 №3356-ХІІ "Про колективні договори і угоди", п.6 Положення про преміювання працівників служби.

По встановленому порушенню п.4.2 Колективного договору Служби автомобільних доріг в Чернівецькій області на 2008, 2009-2010 роки щодо надбавки начальнику служби без відповідного наказу вищестоящої організації, що призвело до зайвої виплати заробітної плати на загальну суму 6148,04 гривень і зайво перерахованих внесків до державних цільових фондів на суму 41138,17 грн. Проведення претензійно-позовної роботи щодо повернення зайво виплачених працівникам Служби сум коштів або відшкодування вказаних незаконних витрат за рахунок винних осіб у спосіб, визначений чинним законодавством. Проведення перерахунку та відповідних взаємозвірок щодо сум внесків до фонду та повернення зайво сплачених коштів в сумі 41138,17 грн. (зарахувати в рахунок майбутніх платежів);

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

На постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 29.03.2013р. та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 09.07.2013р. надійшла касаційна скарга Державної фінансової інспекції в Чернівецькій області, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, ставиться питання про їх скасування в частині задоволених позовних вимог (п.2 та 5), та прийняття в цій частині нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

За змістом частини 2 статті 220 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 27 вересня 2010 року Контрольно-ревізійне управління в Чернівецькій області направило лист (вимогу) начальнику Служби автомобільних доріг у Чернівецькій області щодо усунення порушень, сформованого на підставі порушень зафіксованих в акті перевірки №24-06/389 від 19.08.2010 року.

Зокрема, ревізією цільового використання Службою автодоріг коштів державного та місцевого бюджетів, а також кредитних коштів, залучених під гарантію Уряду України, передбачених на утримання та розвиток дорожнього господарства, відповідність обсягів взятих зобов'язань (виконаних робіт) затверджених кошторисним призначенням встановлено, що в 2009 році кошти спеціального фонду державного бюджету, виділені на ліквідацію наслідків стихійного лиха на виконання ст.25-1 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" та про внесення змін до деяких законодавчих актів України та Постанов від 06.06.2008 №710 та від 27.12.2008 №1131 в сумі 3 492 056,0 грн. (код порушення 20709 списку 9) Службою використано не за цільовим призначенням а саме: на погашення кредиторської заборгованості трьом підрядним організаціям за виконані роботи на планових об'єктах, фінансування яких повинно було проводиться відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17.04.2008 №674-р "Про затвердження переліків будівництва, реконструкції та капітального ремонту автомобільних доріг загального користування державного і місцевого значення у 2008 році та обсягів їх фінансування" (зі змінами).

В порушення вимог статей 37, 34 та 33 (додаток №3) Законів України Про державний бюджет Відповідно на 2008, 2009, 2010 роки. Закону України від 16.07.1999 №996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Плану фінансування, умовам договорів від 03.02.2009 №17 та від 23.02.2010 №6 та ст.119 Бюджетного кодексу України у 2010 році Службою автомобільних доріг у Чернівецькій області прийнято та оплачено роботи по експлуатаційному утриманню автомобільних доріг, які ДП "Чернівецький облавтодор" виконані в 2008-2009 роках, при відсутності зареєстрованих в казначейських органах бюджетних зобов'язань, що є нецільовим використанням коштів Державного бюджету в сумі 9 387 020,0 грн.

Задовольняючи позовні вимоги щодо скасування п. 2 та 5 вимоги від 27.09.2010 №24-06-10-14/7024 суди попередніх інстанцій дійшли висновку щодо правомірності дій позивача.

Однак колегія суддів вважає такі висновки судів передчасними, враховуючи наступне.

Згідно з Положенням Державна фінансова інспекція України (далі - Держфінінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Держфінінспекція України відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальність винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства; звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів <…> (підпункт 4 пункту 4 Положення).

Відповідно до пункту 6 Положення Держфінінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Також Положенням установлено, що Держфінінспекція України має право звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Зазначені норми кореспондуються з положеннями пункту 7 статті 10 Закону № 2939-ХІІ, згідно з якими державній контрольно-ревізійній службі надано право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Процедуру проведення інспектування в міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували в період, який перевіряється) кошти з бюджетів всіх рівнів, державних фондів або використовують (використовували у період, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), а на підставі рішення суду - в інших суб'єктів господарювання визначає Порядок проведення інспектування (пункт 1 цього Порядку).

За правилами пункту 2 зазначеного Порядку інспектування полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності об'єкта контролю і проводиться у формі ревізії, яка повинна забезпечувати виявлення фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб.

За змістом частини шостої статті 2 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" порядок проведення Держфінінспекцією державного фінансового аудиту та інспектування встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Так, за правилами пунктів 45, 46 Порядку проведення інспектування у міру виявлення ревізією порушень законодавства посадові особи органу державної контрольно-ревізійної служби, не чекаючи закінчення ревізії, мають право усно рекомендувати керівникам об'єкта контролю невідкладно вжити заходів для їх усунення та запобігання у подальшому. Якщо ж вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, контролюючим органом у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об'єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування.

Згідно з пунктом 50 цього Порядку за результатами проведеної ревізії у межах наданих прав контролюючі органи вживають заходів для забезпечення, зокрема, звернення до суду в інтересах держави щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а також стягнення у дохід держави коштів, одержаних за незаконними договорами, без встановлених законом підстав або з порушенням вимог законодавства.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджету та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

На підставі наведеного колегія суддів дійшла висновку про наявність у органу державного фінансового контролю права заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.

В порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов'язки для позивача.

У справі, що розглядається, Інспекція пред'явила вимоги, які вказують на виявлені збитки, їхній розмір та їх стягнення.

Зважаючи на те, що збитки стягуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, правильність їх обчислення перевіряє суд, який розглядає цей позов, а не позов підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права вже була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постановах від 15 квітня 2013 року, 13 травня 2013 року, 20 травня 2014 року та від 20 січня 2015 року (справи №№ 21-40а14, 21-89а14, 21-93а14, 21-603а14 відповідно).

Таким чином, оскільки обставини справи встановлені з достатньою повнотою, але судові рішення в цій частині ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, вони підлягають частковому скасуванню з ухваленням нового рішення.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 225, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Державної фінансової інспекції в Чернівецькій області задовольнити.

Скасувати постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 29.03.2013р. та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 09.07.2013р. в частині визнання протиправним та скасування вимоги Контрольно-ревізійного управління в Чернівецькій області №24-06-10-14/7024 від 27.09.2010 року в частині: - вимоги №2 та вимоги № 5.

Прийняти в цій частині нове рішення, яким в задоволені позовних вимог в цій частині відмовити.

В решті постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 29.03.2013р. та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 09.07.2013р. - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута в порядку ст.ст. 235-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: