ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" березня 2016 р. м. Київ К/800/39485/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Островича С.Е., Степашка О.І., Моторного О. А.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 15 червня 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05 серпня 2015 року у справі за позовом Приватного підприємства «Віза-Сервіс» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИЛА:

Приватне підприємство «Віза-Сервіс» (далі - ПП «Віза-Сервіс») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - ДПІ у Жовтневому р-ні) в якому просить визнати дії неправомірними та зобов'язати вчинити певні дії.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 15 червня 2015 року позовні вимоги ПП «Віза-Сервіс» задоволено.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05 серпня 2015 року апеляційну скаргу ДПІ у Жовтневому р-ні залишено без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 15 червня 2015 року - залишено без змін.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій ДПІ у Жовтневому р-ні подало касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 15 червня 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05 серпня 2015 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

ДПІ у Жовтневому р-ні у період з 25 грудня 2014 року по 26 грудня 2014 року проведено позапланову виїзну перевірку ПП «Віза - Сервіс» з питань достовірності вчинених правочинів та дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Деон Союз» за період вересень 2014 року, ТОВ «Прогрес ЮА» за період вересень 2014 року». За результатами перевірки складено акт №126/08-26-22-01/31176553 від 30 грудня 2014 року.

Перевіркою встановлено що у позивача відсутнє право на формування валових витрат по операціях з ТОВ «Прогрес ЮА» та ТОВ «Деон Союз» в розумінні п. 138.1 п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, а також відсутні об'єкти, які підпадають під визначення п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 та п. 135 ст. 135 ПК України, а отже відсутній факт поставки товарів підприємству ПАТ «Мотор Січ» за період вересень 2014 року.

Податкові повідомлення - рішення за результатами перевірки не приймались.

Вказані висновки акту стали підставою для внесення відповідачем змін до АІС «Податковий блок» «Підсистеми автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів».

Судами попередніх інстанцій зазначено, що єдиною підставою для внесення змін до бази є наявність узгоджених податкових зобов'язань, які визначені податковим повідомленням-рішенням, на підставі висновків акту перевірки про порушення платником податків податкового законодавства.

Судами попередніх інстанцій також зазначено, що оскільки за наслідками перевірки податкові повідомлення-рішення не приймались, а відповідно податкові зобов'язання не узгоджувались, то відповідачем безпідставно внесено зміни до АІС «Податковий блок» «Підсистеми автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів».

Суди попередніх інстанцій дійшли до висновку, що дії відповідача щодо коригування показників податкової звітності ПП «Віза - Сервіс» в АІС «Податковий блок» «Підсистемі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» є неправомірними та такими, що створюють негативні наслідки, усунути які можливо лише зобов'язанням відповідача вчинити дії щодо поновлення у зазначеній системі даних, задекларованих позивачем за відповідний період.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій виходячи з наступного.

Відповідно до п.61.1 ст.61 ПК України податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Пунктом 62.1 ст.62 ПК України передбачено, що податковий контроль здійснюється, зокрема, шляхом: інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу.

Згідно з п.71.1 ст.71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань. Дане положення врегульоване п.74.1, п.74.2 ст.74 ПК України.

Інформація, що збирається, використовується та формується органами державної податкової служби у зв'язку з обліком платників податків, вноситься до відповідних інформаційних баз даних.

Метою розробки автоматизованих інформаційних систем є створення єдиного програмно-технічного комплексу для автоматизації процесу реєстрації, обліку платників податків на всіх рівнях структури органів державної податкової служби, прийому та обробки електронних звітних податкових документів, формування зведеної інформації про надходження податкових платежів, нарахування податкових зобов`язань та їх сплату у розрізі окремих податків і зборів.

Джерелами формування автоматизованих систем є, зокрема, відомості стосовно реєстраційних та облікових даних платника податків, його банківських рахунків, інформація, що надходить від інших органів виконавчої влади, у тому числі Пенсійного фонду України, Державної казначейської служби України, Державного комітету статистки України, митних органів та органів внутрішніх справ, податкових органів центрального та обласного рівнів.

Крім того, в окремих інформаційних системах обліковуються дані, що створені або отримані податковим органом у процесі поточної діяльності, у тому числі інформація про наявність/відсутність підприємства за його місцезнаходженням, видачу або анулювання свідоцтв про реєстрацію платником податку на додану вартість, направлення на адресу платника відповідних запитів, надходження відповідей на них, облік результатів контрольно-перевірочної роботи за окремими податками і зборами тощо.

Облік контрольно-перевірочної роботи за додержанням платниками податків податкового законодавства здійснюється шляхом формування відповідних даних в Системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДПА України".

У свою чергу, з метою вдосконалення контролю за правильністю формування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, оперативне виявлення платників, що підлягають документальній перевірці, розроблено систему автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Об'єктом автоматизації є процес співставлення даних податкової звітності з податку на додану вартість, розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту, розрахунків коригування сум податку контрагентів з використанням інформації, викладеної в актах/довідках перевірки платника податку (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) у розрізі контрагентів, донарахованих сум податкового зобов`язання.

Система призначена для проведення співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на центральному рівні та забезпечує доступ до результатів співставлення підрозділам органів державної податкової служби на регіональному та районному рівні для відпрацювання отриманих результатів та використання їх для подальшої контрольно-перевірочної роботи.

Таким чином, відображена у вказаних системах податкова інформація використовується податковим органом виключно для власних функціональних потреб та має на меті проведення аналізу господарської діяльності платника, правомірності формування ним податкового зобов`язання та податкового кредиту за операціями з іншими суб`єктами господарювання.

Внесення до електронної бази даних «Автоматизована система співставлення Інформаційної системи Міністерства доходів і зборів України «Податковий блок» податкової інформації, отриманої внаслідок вчинення дій щодо проведення зустрічної звірки, є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань.

Судами попередніх інстанцій зазначено, що обов'язковою ознакою дій суб'єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб'єктів відповідних правовідносин і мають обов'язковий характер. У даному випадку безпосереднє викладення відповідачем суб'єктивного оціночного судження щодо наявності з боку позивача порушень податкового та іншого законодавства є правом податкового органу, внаслідок чого відсутні порушені права позивача, які підлягають захисту в судовому порядку. Права позивача можуть бути порушені відповідачем внаслідок прийняття за результатами такої перевірки податкових повідомлень-рішень, які можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Дії відповідача щодо внесення до електронної бази даних «Автоматизована система співставлення Інформаційної системи Міністерства доходів і зборів України «Податковий блок» інформації, отриманої внаслідок проведення перевірки позивача, в даному випадку, є лише службовою діяльністю працівників податкової інспекції на виконання своїх службових обов'язків по збиранню доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження господарських операцій.

Вказані дії самі по собі не створюють для суб'єкта господарювання жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав та не породжують для позивача обов'язкових юридичних наслідків.

Отже внесення або зміна інформації у базах інформаційних систем, які використовуються органами державної податкової служби, зокрема, АІС «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», самі по собі не зумовлюють для платника податків будь-яких юридичних наслідків у формі виникнення або зміни прав та обов'язків, змін у структурі податкових зобов'язань та податкового кредиту, оскільки внесення такої інформації не призводить до коригування (збільшення) податкових зобов'язань платника податків.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 09 грудня 2014 року (справа №21-511а14), вказавши, що внесення ДПІ до електронної бази даних інформації, отриманої внаслідок проведення зустрічної перевірки товариства є лише службовою діяльністю працівників ДПІ з виконання обов'язків зі збирання доказової інформації про наявність чи відсутність документального підтвердження господарських операцій. Права позивача оскаржуваними діями відповідача не порушуються. Включення суб'єктом владних повноважень до бази даних інформації про таку перевірку не створює жодних перешкод для діяльності платника податку. Для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла за результатами податкового контролю і не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

Виходячи із викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку про необхідність скасування постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 15 червня 2015 року та ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05 серпня 2015 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог позивача.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області задовольнити.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 15 червня 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05 серпня 2015 року скасувати.

В задоволенні позову Приватного підприємства «Віза-Сервіс» відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович О.І. Степашко О. А. Моторний