Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" березня 2015 р. м. Київ К/9991/70459/11

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Ланченко Л.В.

Цвіркуна Ю.І.

розглянувши у порядку письмового провадження

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфагро»

на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 15.08.2011

та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 11.10.2011

у справі № 2а/0270/2629/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфагро»

до Вінницької митниці

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Альфагро» звернулося до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень Вінницької митниці від 24.05.2011 № 14 про нарахування мита на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності, в загальній сумі 13195,83 грн., в т.ч. 10556,66 грн. основного платежу та 2639,17 грн. штрафних (фінансових) санкцій. від 24.05.2011 № 15 про нарахування податку на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб'єктами підприємницької діяльності, в загальній сумі 2639,16 грн., в т.ч. 2111,33 грн. основного платежу та 527,83 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 15.08.2011, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 11.10.2011, в задоволенні позову відмовлено.

ТОВ «Альфагро» подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову повністю. Посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права: ст.ст. 311, 313 Митного кодексу України, ст. 2 Закону України «Про митний тариф» від 05.04.2001 № 2371-ІІІ, ч. 6 ст. 19 Господарського кодексу України, ч. 2 ст. 19 Конституції України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено такі обставини.

ТОВ «Альфагро» було подано до Вінницької митниці ВМД від 31.03.2009 № 401000007/209/001333 та від 04.04.2008 № 401000001/2008/001023, в яких задекларовано за кодом УКТЗЕД 8424 81 99 00 товари:

- «Механічний пристрій для розприскування рідких речовин для сільського господарства: Обприскувач самохідний Matrot M44D 9 в комплекті, напіврозібраний - 1 шт., розмах оприску вальних штанг 30 м, серійний номер 9651265, 1996 року випуску, б/в АБЦ РОЛЬ 33, дизельний двигун № 8460237, тип BF6L913 кВт (140 к.с.)/4000 см3, ємність бака для оприску вальних речовин 3750 л. Фірма виробник - Matrot. Країна походження Євросоюз. Країна виробництва не визначена. Торговельна марка не визначена.»;

- «Оприскувач самохідний Berthoud-Boxer 4000 3638DP - 1 шт., в напіврозібраному стані для сільського господарства, б/в, 2000 року вип., заводський Т на оприскувачі 984836, на рамі 0900075. Тех. характеристика: ємність бака 4000 л., швидкість руху оприскувача - 13,7 км/г, диз.двигун 155 к.с/1517 мотогодин, довжина оприску вальних штанг - 38 м. Криїна виробник - Франція, фірма виробник - Berthoud.».

Вінницькою митницею 01.04.2011 проведено невиїзну документальну перевірку щодо дотримання положень законодавства України з питань митної справи ТОВ «Альфагро» під час здійснення митного оформлення товару «самохідні оприскувачі» за період з 01.04.2008 по 02.04.2009, за результатами якої складено акт № 0003/11/401000000/0034887106.

Актом перевірки від 01.04.2011 № 0003/11/401000000/0034887106 встановлено порушення позивачем вимог п. 190.1 ст. 190 Податкового кодексу України, ст. 81 Митного кодексу України, Закону України «Про митний тариф» від 05.04.2001 № 2371-ІІІ, що полягало в неправильному визначенні коду товару, що призвело до несплати до Державного бюджету України податку на додану вартість в сумі 2111,33 грн., а також ввізного мита в сумі 10556,66 грн. Відповідач вважає, що позивач неправильно задекларував товари: Обприскувачі самохідні Matrot M44D 9 та Berthoud-Boxer 4000 3638DP за кодом УКТЗЕД 8424 - «Механічні апарати (з ручним керуванням або без нього) для розбризкування або розпилення рідких чи порошкоподібних речовин; вогнегасники, заряджені або незаряджені; пульверизатори та аналогічні апарати; піскоструминні, пароструминні та аналогічні струминні машини та апарати», оскільки такий товар підлягає декларуванню за кодом УКТЗЕД 8705 - «Моторні транспортні засоби спеціального призначення, крім призначених головним чином для перевезення людей або вантажів (наприклад, автомобілі вантажні для аварійного ремонту, автокрани, автомобілі пожежні, автобетономішалки, автомобілі прибиральні для доріг, автомобілі поливомийні, автомобілі-майстерні, радіологічні автомобілі)».

Викладені в акті від 01.04.2011 № 0003/11/401000000/0034887106 порушення Митного кодексу України, Закону України «Про митний тариф» від 05.04.2001 № 2371-ІІІ слугували підставою для складення податкового повідомлення від 24.05.2011 № 14 про нарахування мита на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності, в загальній сумі 13195,83 грн., в тому числі: 10556,66 грн. основного платежу та 2639,17 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Викладені в акті від 01.04.2011 № 0003/11/401000000/0034887106 порушення Податкового кодексу України слугували підставою для складення податкового повідомлення від 24.05.2011 № 15 про нарахування податку на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб'єктами підприємницької діяльності, в загальній сумі 2639,16 грн., в т.ч. 2111,33 грн. основного платежу та 527,83 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що згідно з листом Державної митної служби України від 02.04.2009 № 11/4-10.29/2985-ЕП «Про класифікацію моторних транспортних засобів згідно УКТЗЕД» самохідні обприскувачі, що мають ознаки спеціального транспортного засобу, необхідно класифікувати у товарній позиції 8705.

Суд касаційної інстанції не може погодитися з такою позицією судів попередніх інстанцій. При цьому виходить з такого.

Пунктом 35 статті 1 Митного кодексу України визначено, що пропуск товарів і транспортних засобів через митний кордон України - це дозвіл митного органу на переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення після проведення митних процедур, пов'язаних відповідно до пункту 19 тієї самої статті зі здійсненням митного контролю за переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України, митного оформлення цих товарів і транспортних засобів, а також із справлянням передбачених законом податків і зборів.

Відповідно до п.п. 54.3.6 п. 54.3. ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

Статтею 313 Митного кодексу України передбачено, що класифікація товарів, тобто віднесення товарів до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД, є виключною компетенцією митних органів.

Згідно з п. 17 розділу 3 «Здійснення митних процедур» Порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20.04.2005 № 314 (в редакції, чинній на момент пропуску товару через митний кордон України; далі - Порядок), при митному контролі здійснюється, зокрема, перевірка правильності класифікації та кодування товарів (згідно з поданими документами).

При цьому пунктом 25 розділу 3 «Здійснення митних процедур» Порядку передбачено, що посадова особа митного органу ініціює проведення митного огляду, якщо документів, поданих декларантом, недостатньо для прийняття рішення про повноту та/або достовірність відомостей, що перевіряються, або результати перевірки правильності класифікації та кодування товарів, визначення країни походження тощо потребують проведення такого огляду.

Відповідно до статті 69 Митного кодексу України незалежно від закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску товарів і транспортних засобів митний контроль за ними може здійснюватися, якщо є достатні підстави вважати, що мають місце порушення законодавства України чи міжнародного договору України, укладеного в установленому законом порядку, контроль за виконанням яких покладено законом на митні органи.

Таким чином, митний контроль після завершення митного оформлення можливий за умови обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України допущено порушення законодавства України.

Однак, в такому разі митний орган мав довести на підставі доказів подання позивачем неповної, недостовірної, неправдивої інформації митним органам при декларуванні товару «Обприскувачі самохідні Matrot M44D 9 та Berthoud-Boxer 4000 3638DP», а також те, що методологічна помилка при класифікації імпортованих товарів була наслідком протиправних дій позивача.

Оскільки митний орган, приймаючи вантажні митні декларації, відніс товари до певного коду товарної номенклатури, зазначеної імпортером, та пропустив їх на митну територію України (після сплати імпортером передбачених законом податків і зборів), то в подальшому митний орган не мав правових підстав для прийняття оспорюваного податкового повідомлення про донарахування позивачу суми податкового зобов'язання з мита на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності, у зв'язку з виявленням методологічної помилки стосовно класифікації відповідних товарів.

При цьому суд касаційної інстанції враховує, що у справі за позовом ПАТ «Райз» до Рівненської митниці Державної митної служби України про визнання нечинним податкового повідомлення спір виник щодо класифікації товару самохідних оприскувачів марки John Deere 4930 митним органом після митного оформлення у товарній позиції 8705, в той час, коли платником при імпорті у ВМД вказаний товар було також задекларовано в товарній позиції 8424. У постанові від 05.12.2011 Верховний Суд України, переглядаючи вказану справу, вказав на відсутність правових підстав поширення дії будь-якого нового рішення про визначення коду товару на процедуру митного оформлення товарів, що була здійснена до його прийняття.

Таким чином, оспорювані податкові повідомлення є протиправними.

Суд касаційної інстанції вважає помилковими висновки судів попередніх інстанцій щодо відсутності підстав для задоволення позову.

Оскільки обставини у справі встановлені повно і правильно, але суди допустили порушення норм матеріального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень, такі судові рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового про задоволення позову повністю.

Керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 226, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфагро» задовольнити.

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 15.08.2011 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 11.10.2011 скасувати.

Прийняти нову постанову.

Позов задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення Вінницької митниці від 24.05.2011 № 14 про нарахування мита на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності, в загальній сумі 13195,83 грн., в т.ч.10556,66 грн. основного платежу та 2639,17 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Скасувати податкове повідомлення Вінницької митниці від 24.05.2011 № 15 про нарахування податку на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб'єктами підприємницької діяльності, в загальній сумі 2639,16 грн., в т.ч. 2111,33 грн. основного платежу та 527,83 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфагро» судові витрати зі сплати судового збору в сумі 3,40 грн. (три гривні 40 коп.)

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою, поданою в порядку, встановленому статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук

Судді Л.В. Ланченко

Ю.І. Цвіркун