Історія справи

Постанова ВАСУ від 17.02.2026 року у справі №420/16364/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2026 року

м. Київ

справа № 420/16364/24

адміністративне провадження № К/990/2190/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Білак М.В.,

суддів: Желєзного І.В., Мацедонської В.Е.,

розглянувши у порядку письмового провадження справу

за касаційною скаргою Дяченка Олексія Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_1 ,

на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2024 року (головуючий суддя - Бойко О.Я.)

та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09 січня 2025 року (головуючий суддя - Скрипченко В.О., судді: Коваль М.П., Осіпов Ю.В.)

у справі № 420/16364/24

за позовом ОСОБА_1

до Військової частини НОМЕР_1

про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання нарахувати та виплатити середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні.

I. ПРОЦЕДУРА

1. 25 травня 2024 року представник ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з вказаним позовом, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 14 квітня 2018 року по 18 січня 2023 року включно;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 14 квітня 2018 року по 18 січня 2023 року включно в сумі 555 833,65 грн.

2. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 03 червня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

3. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2024 року, залишеною без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09 січня 2025 року, адміністративний позов залишено без розгляду на підставі пункту 2 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

4. 16 січня 2025 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга Дяченка О.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2024 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09 січня 2025 року у справі №420/16364/24. Заявник, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, направити справу до Одеського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

5. Ухвалою Верховного Суду від 22 січня 2025 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

II. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

6. Суд першої інстанції залишаючи позов без розгляду, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позовна заява вважається не підписаною, оскільки сформований 25 травня 2024 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» документ під назвою «позовна заява» по суті є супровідним листом, до якого додано відскановану позовну заяву та яка (як процесуальний документ) не була сформована за допомогою підсистеми «Електронний суд», а додана до супровідного листа як додаток, в порушення пункту 26 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

III. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

7. В обґрунтування касаційної скарги скаржник вказує на порушення порушенням судом першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних рішень.

8. Так, залишаючи без розгляду позовну заяву судом першої та апеляційної інстанції застосовано пункт 2 частини першої статті 240 КАС України, яким визначено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.

9. Скаржник зазначає, що як вбачається із матеріалів справи та ухвали суду від 03 червня 2024 року:

- позов подано особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність;

- позов підписано (електронно-цифровим підписом);

- позов підписано особою, яка має право його підписувати (згідно довіреності);

- позов підписано особою, посадове становище якої вказано (представник позивача).

10. Отже, на думку скаржника, під жодний із пунктів наведених у пункті 2 частини першої статті 240 КАС України позовна заява не підпадає.

11. Скаржник вважає, що суди попередніх інстанцій штучно позбавили позивача права на звернення до суду через підсистему Електронний Суд, що є порушенням норм процесуального права.

12. Так, Верховний Суд неодноразово зазначав, що суд не має проявляти надмірний формалізм та непропорційність між застосованими заходами та поставленою метою, наслідком чого стало порушення права скаржника на судовий захист, зокрема у постановах від 07 квітня 2021 року у справі №280/5246/18, від 01 квітня 2021 року у справі №140/8457/20, від 17 березня 2021 року у справі №280/2815/20. Відповідно до статті 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі. Проте судом першої інстанції порушено строки встановлені статтею 258 КАС України та повернуто позивачу адміністративний позов без можливості повторного звернення до суду із новим адміністративним позовом у зв`язку із пропуском строків звернення до суду.

13. Наведене, на думку скаржника, безперечно є проявом надмірного формалізму та непропорційності між застосованими заходами та поставленою метою.

14. У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить залишити її без задоволення, а оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій - без змін. Зазначає, що суди правильно застосували норми процесуального права та дійшли обґрунтованого висновку про залишення позовної заяви без розгляду. Касаційна скарга не містить нових аргументів, які б спростовували ці висновки, а лише ґрунтується на неправильному тлумаченні норм законодавства та судової практики, на свою користь.

IV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

15. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), вважає за необхідне зазначити таке.

16. Касаційне провадження у справі відкрите з підстави оскарження судового рішення, зазначеної в частині другій статті 328 КАС України, та посилання представника позивача у касаційній скарзі на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права.

17. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить із такого.

18. Частиною третьою статті 3 КАС України передбачено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

19. Згідно з частинами сьомою, восьмою статті 44 КАС України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

20. Відповідно до частини десятої статті 44 КАС України якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, на такі документи накладається кваліфікований електронний підпис учасника справи (його представника) відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).

21. Відповідно до частин першої, четвертої, дванадцятої статті 18 КАС України, у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.

22. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система підлягає захисту із застосуванням комплексної системи захисту інформації з підтвердженою відповідністю.

23. За правилом частини шостої статті 18 КАС України (з урахуванням внесених до КАС України змін, які набрали чинності 18 жовтня 2023 року) адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

24. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

25. Якщо реєстрація електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов`язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви.

26. Відповідно до абзацу другого частини восьмої статті 18 КАС України особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі (далі - ЄСІТС) або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, подає процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", якщо інше не визначено цим Кодексом.

27. Особливості використання електронного підпису в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

28. Відтак процесуальне законодавство передбачає два шляхи подання документів до суду - в паперовій формі або в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС.

29. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року №1845/0/15-21 (далі - Положення).

30. За визначеннями, наведеними у підпункті 5.4 пункту 5 розділу I Положення, електронний документ - це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, який містить обов`язкові реквізити документа, правовий статус якого засвідчено кваліфікованим електронним підписом автора.

31. Згідно з пунктом 24 Розділу ІІІ Положення підсистема «Електронний суд» (Електронний суд) - підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, між користувачем цієї підсистеми та Вищою радою правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.

32. Положеннями пунктів 26-27 розділу ІІІ Положення передбачено, що електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС. До створених в Електронному суді документів користувачі можуть додавати інші файли (зображення, відеофайли тощо). Відповідні додані файли (додатки) підписуються кваліфікованим електронним підписом користувачів разом зі створеними в Електронному суді документами, до яких вони додаються.

33. Тобто, надсилання процесуальних документів в електронному вигляді передбачає використання сервісу "Електронний суд" з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та з обов`язковим використанням власного кваліфікованого електронного підпису.

34. Відповідно до пункту 39 розділу ІІІ Положення документи, що надійшли через Електронний суд, реєструються судами, іншими органами та установами в системі правосуддя в день їх надходження упродовж робочого дня або не пізніше наступного робочого дня, якщо документ надійшов у неробочий час, за загальними правилами реєстрації вхідної кореспонденції, визначеними Положенням про автоматизовану систему документообігу суду та відповідними інструкціями з діловодства в судах чи в інших органах та установах у системі правосуддя.

35. Таким чином, альтернативою звернення учасників справи до суду з позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним кваліфікованим електронним підписом учасника справи через "Електронний кабінет".

36. Водночас здійснити реєстрацію офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) за відсутності власного кваліфікованого електронного підпису неможливо. Тому усі документи, що надійшли до суду саме через зазначений сервіс, вважаються такими, що подані з використанням власного електронного підпису.

37. Аналогічні висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 лютого 2021 року у справі №9901/335/20 (провадження №11-361заі20).

38. Матеріали справи свідчать про те, що 25 травня 2024 року Дяченко О.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , звертаючись до суду з позовом за допомогою підсистеми «Електронний суд», фактично сформував супровідний лист про направлення позовної заяви, до якого долучив позовну заяву, указавши її додатком до цього документу.

39. Суд указує, що альтернативою звернення учасників справи до суду з позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним кваліфікованим електронним підписом учасника справи через «Електронний кабінет».

40. Положеннями пункту 2.4 та 2,5 Інструкції користувача «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженої наказом Державного підприємства «Центр судових сервісів» від 22 вересня 2021 року №74-ОД, установлено, що електронні документи у Електронному суді створюються із застосуванням вбудованого текстового редактору шляхом заповнення форм документів, передбачених цією Інструкцією, підписуються КЕП автора (авторів) та надсилаються засобами ЄСІТС.

41. До створених в Електронному суді документів користувачі можуть додавати інші файли (зображення, відеофайли, тощо) з урахуванням технічних вимог щодо форм електронних документів та їх додатків, обмеження щодо їх розміру, формату та інших характеристик, встановлених в у Електронному суді (обмеження зазначаються у інформаційних та спливаючих вікнах на відповідних сторінках та розділах Електронного суду).

42. Положеннями пункту 2.6 вказаної Інструкції передбачено, що відповідні додані файли (додатки) до створених в Електронному суді документів підписуються кваліфікованими електронними підписами Користувачів разом зі створеними в Електронному суді документами, до яких вони додаються.

43. Отож усі документи, що надійшли до суду через зазначений сервіс, уважаються такими, що подані з використанням власного електронного підпису.

44. Суд звертає увагу на те, що позовна заява хоч і сформована у вигляді додатку до супровідного листа, проте вона становить єдиний документ, створений у системі «Електронний суд», з використанням кваліфікованого електронного підпису представника позивача - Дяченка Олексія Володимировича.

45. Електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача «Електронного суду» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

46. Позовна заява в цій справі скерована до суду фактично без застосування вбудованого текстового редактора, шляхом розміщення тексту у конкретній формі документа, а у вигляді додатку.

47. Аналіз наведених положень КАС України дає підстави для висновку, що умовою прийнятності позовної заяви до розгляду є її відповідність вимогам щодо форми і змісту, які визначені у статті 160 161 172 КАС України.

48. Процесуальне законодавство встановлює певний порядок дій суду при виявленні недоліків позовної заяви, зокрема, у випадку невиконання вимог статті 160 КАС України щодо форми та змісту позовної заяви. Так, з метою усунення недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання позовна заява залишається без руху. В ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху суд повинен чітко зазначити недоліки такої позовної заяви та установити спосіб і строк їх усунення. Це дозволяє суду надати можливість позивачу усунути недоліки та привести скаргу відповідно до вимог процесуального законодавства.

49. Однак, зазначивши в оскаржуваній ухвалі про недотримання позивачем під час подання позовної заяви вимог статті 160 КАС України щодо її змісту та форми, суд апеляційної інстанції не постановив ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

50. Ураховуючи наведене, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов передчасних висновків, які стали підставою для повернення позовної заяви, допустив порушення норм процесуального права та ухвалив незаконне судове рішення.

51. Подібний підхід застосований в постановах Верховного Суду від 31 серпня 2023 року у справі №560/11012/22, від 20 лютого 2025 року у справі №580/1558/24, від 06 березня 2025 року №240/24566/22, від 30 жовтня 2025 року №640/9961/22.

52. Колегія суддів зауважує, що застосовуючи процесуальні норми суд має керуватися принципом розумності відповідно до якого застосування цих норм має бути спрямованим на досягнення легітимної мети, уникаючи надмірного формалізму, що може порушувати право особи на доступ до суду.

53. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово наголошував на тому, що «надмірний формалізм» може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду скарг заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (див. рішення у справах «Zubac v. Croatia», «Beles and Others v. the Czech Republic», №47273/99, пункти 50-51, 69, та «Walchli v. France», №35787/03, пункт 29)

54. Одночасно, ЄСПЛ провів лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Натомість надмірний формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя.

55. У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке відповідно до практики ЄСПЛ включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати «вирішення» спору судом (рішення у справі «Kutic v. Croatia», заява №48778/99, пункт 25).

56. Рішеннями ЄСПЛ визначено, що право на доступ до суду має «застосовуватися на практиці і бути ефективним». Для того щоб право на доступ було ефективним, особа «повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує її права» (рішення у справах «Bellet v. France» заява №23805/94, рішення від 04 грудня 1995 року).

57. Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) може позбавити заявників права звертатися до суду (рішення ЄСПЛ у справі «Perez de Rada Cavanilles v. Spain» заява №28090/95, пункт 45).

58. Отже, при застосуванні процесуальних норм належить уникати надмірного формалізму, що може призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом.

59. За таких обставин колегія суддів погоджується із доводами касаційної скарги в частині допущення судами попередніх інстанцій надмірного формалізму.

60. Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

61. Частиною четвертою статті 353 КАС України визначено, що справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

62. Таким чином, зважаючи на приписи статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України, касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувані судові рішення - скасуванню із направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

63. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 345 353 359 КАС України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Дяченка Олексія Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , задовольнити.

Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2024 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09 січня 2025 у справі № 420/16364/24 скасувати.

Справу № 420/16364/24 направити для продовження розгляду до суду першої інстанції - Одеського окружного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судове рішення ухвалене з окремою думкою.

...........................

...........................

...........................

М.В. Білак

І.В. Желєзний

В.Е. Мацедонська,

Судді Верховного Суду