ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" листопада 2015 р. м. Київ К/800/62420/14

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

Єрьоміна А.В.(головуючий); Кравцова О.В., Цуркана М.І.,

секретар судового засідання Вишняк О.М.

за участю:

представника відповідача Осмоловського Д.Ю.,

Роман М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Контрольно-ревізійного управління в Закарпатській області до директора навчально-виховного комплексу "Ужгородський економічний ліцей" ЗОШ 1-ІІ ступенів" Роман Людмили Володимирівни про зобов'язання вчинити певні дії, що переглядається за касаційною скаргою директора навчально-виховного комплексу "Ужгородський економічний ліцей" ЗОШ 1-ІІ ступенів" Роман Людмили Володимирівни на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2011 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 4 листопада 2014 року, -

ВСТАНОВИВ:

У березні 2011 року Контрольно-ревізійне управління в Закарпатській області (далі - позивач) звернувся в Закарпатський окружний адміністративний суд з позовом до директора навчально-виховного комплексу "Ужгородський економічний ліцей" ЗОШ 1-ІІ ступенів" Роман Людмили Володимирівни (далі - відповідач), в якому просив зобов'язати відповідача виконати вимогу від 28 грудня 2011 року №01-13/1004 в частині перерахування до бюджету зайво використаних та списаних на видатки установи бюджетні кошти в сумі 19315,20 грн. внаслідок оплати завищених підрядником обсягів виконаних робіт по реконструкції фасаду будівлі економічного ліцею.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 4 листопада 2014 року, адміністративний позов задоволено.

Зобов'язано директора НВК "Ужгородського економічного ліцею", ЗОШ І-ІІ ступенів - Роман Л.В. виконати вимогу від 28 грудня 2011 року №01-13/1004 в частині перерахування до бюджету зайво використаних та списаних на видатки установи бюджетні кошти в сумі 19315,20 грн. внаслідок оплати завищених підрядником обсягів виконаних робіт по реконструкції фасаду будівлі Економічного ліцею.

У касаційній скарзі, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, відповідач просить оскаржувані рішення скасувати, ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконання плану контрольно-ревізійної роботи Контрольно-ревізійного управління в м. Ужгороді на ІV квартал 2010 року його працівниками в м. Ужгороді проведено ревізію фінансово-господарської діяльності НВК "Ужгородський економічний ліцей, ЗОШ І-ІІ ступенів" за період з 1 січня 2009 року по 1 жовтня 2010 року.

В ході проведеної ревізії виявлені порушення: в ході ревізії використання коштів на виконання будівельних (ремонтних) робіт, проведеної шляхом перевірки правильності застосування ресурсних елементних кошторисних норм, усереднених показників розміру кошторисного прибутку, адміністративних витрат, включених в акт форми №КБ-2в за березень 2009 року та за результатами проведеного контрольного обміру встановлено завищення вартості робіт на загальну суму 19315,20 грн., чим порушено вимоги п. 3.3.10.1 ДБН Д, 1,1+1-2000 "Правила визначення вартості будівництва", затверджені наказом державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 27 серпня 2000 № 174 (із змінами та доповненнями) та п. 8 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Враховуючи, що по даних бухгалтерського обліку Економічного ліцею оплата підряднику за виконані роботи проведена в повному обсязі, внаслідок встановленого завищення вартості робіт з реконструкції зайво сплачено бюджетні кошти по КФК 150110 "Проведення невідкладних відновлювальних робіт, будівництво та реконструкція загальноосвітніх шкіл" по КЕКВ 2143 "Реконструкція інших об'єктів" на суму 19315,20 грн., чим завдано матеріальної шкоди (збитків) на дану суму. Операції з прийняття завищення вартості виконаних робіт з реконструкції фасаду будівлі Економічного ліцею в бухгалтерському обліку відображено в м/о №6 "Накопичувальна відомість за розрахунками з іншими кредиторами" за березень 2009 року за дебетом рахунка 812, кредитом 675, що призвело до завищення касових та фактичних видатків по КЕКВ 2143 "Реконструкція інших об'єктів" у формі № 4-3м "Звіт про надходження та використання інших надходжень спеціального фонду" за 2009 року на загальну суму 19315,20 грн., що є порушенням Порядку складання річних фінансових звітів за 2009 рік установами та організаціями, які отримують кошти державного та місцевого бюджетів, затвердженого наказом Держказначейства від 15 січня 2010 року №8 та п. 1 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", про що складено акт ревізії від 24 грудня 2010 року №07-110/36.

Вищевказане правопорушення призвело до матеріальної шкоди (збитків) на загальну суму 19315,20 грн.

Вищий адміністративний суд України не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про задоволення адміністративного суду з наступних підстав.

Згідно із Положенням про Державну фінансову інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 23 квітня 2011 року №499/2011, Державна фінансова інспекція України (далі - Держфінінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України, та який входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (пункт 1 цього Положення).

Держфінінспекція відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших службових осіб підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства; звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (підпункт 4 пункту 4 Положення).

Відповідно до пункту 6 Положення Держфінінспекція для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Також Положенням встановлено, що у разі якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів, Держфінінспекція має право звернутися до суду в інтересах держави.

Зазначені норми кореспондуються з положеннями пункту 7 статті 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" №2939-ХІІ, згідно з якими органу державного фінансового контролю надано право пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

На підставі наведеного Вищий адміністративний суд України приходить до висновку про наявність в органу державного фінансового контролю права заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.

В порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов'язки для позивача.

Між тим у справі, яка розглядається, пред'явлена вимога, яка вказує на виявлені збитки, їхній розмір та їх стягнення.

Зважаючи на те, що збитки відшкодовуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, правильність їх обчислення перевіряє суд, який розглядає цей позов, а не позов до підконтрольної установи про зобов'язання виконати вимогу.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права вже була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постановах від 15 квітня, 13 травня 2014 року та 18 вересня 2014 року (справи №№ 21-40а14, 21-89а14, 21-332а14, відповідно).

Отже висновки судів першої та апеляційної інстанцій не ґрунтуються на нормах законодавства і спростовується наявними матеріалами справи, у зв'язку з чим суди дійшли помилкового висновку про задоволення адміністративного позову.

Відповідно до статті 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Враховуючи викладене, та керуючись 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу директора навчально-виховного комплексу "Ужгородський економічний ліцей" ЗОШ 1-ІІ ступенів" Роман Людмили Володимирівни задовольнити.

Постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2011 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 4 листопада 2014 року скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким в звадоволенні адміністративного позову Контрольно-ревізійного управління в Закарпатській області до директора навчально-виховного комплексу "Ужгородський економічний ліцей" ЗОШ 1-ІІ ступенів" Роман Людмили Володимирівни про зобов'язання вчинити певні дії відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, оскарженню не підлягає та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: