Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

П О С Т А Н О В А

"10" червня 2015 р. м. Київ К/800/4023/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Сороки М.О.,Васильченко Н.В.,Смоковича М.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Миколаєва про скасування вимоги, за касаційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Миколаєва (далі - УПФ) на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2013 року і ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2013 року, -

в с т а н о в и в:

У вересні 2013 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом, в якому просив:

визнати протиправними дії УПФ;

скасувати вимогу УПФ про сплату недоїмки № Ф-3327 від 07.08.2013 щодо стягнення єдиного соціального внеску у розмірі 2388,06 грн.

Свої вимоги мотивував тим, що він одночасно є пенсіонером за віком за вислугою років та фізичною особою-підприємцем, який обрав спрощену систему оподаткування, а відтак згідно частини четвертої статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464-VI), у редакції на час виникнення спору, звільнений від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2013 року, позов задоволено. Визнано протиправними дії УПФ щодо стягнення з ОСОБА_4 єдиного соціального внеску. Скасовано вимогу УПФ про сплату недоїмки № Ф-3327 від 07.08.2013 щодо стягнення з ОСОБА_4 єдиного соціального внеску у розмірі 2388,06 грн.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, УПФ звернулося з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить їх скасувати як такі, що ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у касаційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 220 КАС України, колегія суддів дійшла до наступного.

Встановлено, що ОСОБА_4 є пенсіонером за віком та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ), у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин.

З 01.01.2012 позивач є платником єдиного податку та перебуває на спрощеній системі оподаткування.

07.08.2013 УПФ прийняло вимогу № Ф-3327 про сплату позивачем недоїмки в сумі 2388,06 грн., яка є спірною у цій справі.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що призначення пільгової пенсії за вислугу років відповідно до Закону № 2262-ХІІ жодним чином не позбавляє позивача права бути звільненим від сплати єдиного внеску на підставі частини четвертої статті 4 Закону № 2464-VI, оскільки зазначена норма не пов'язує звільнення від сплати єдиного внеску із досягненням особою певного віку, а передбачає звільнення від сплати цього платежу всіх пенсіонерів за віком, яким є позивач.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується з таким висновком судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

Право чоловіків на пенсію за віком, що передбачене частиною першою статті 12 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-ХІІ) та частиною першою статті 26 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) у редакціях, чинних на час виникнення спірних відносин, пов'язується, зокрема, з досягненням 60 років.

Згідно зі статтею 1 Закону № 2262-ХІІ особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.

Відповідно до пункту «б» статті 12 Закону № 2262-ХІІ право на пенсію за вислугу років мають особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, звільнені зі служби за вислугу років, за віком, за станом здоров'я, у зв'язку із скороченням штатів або організаційними заходами і які на день звільнення досягли 45-річного віку, а ті з них, що є інвалідами війни, - незалежно від віку, і мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 4 Закону № 2464-VI, платниками єдиного внеску є ФОП, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

За приписами частини четвертої статті 4 цього Закону (зі змінами та доповненнями, внесеними Законом № 3609-VI, які набули чинності 6 серпня 2011 року), особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України на підставі аналізу зазначених норм права дійшла висновку, що ФОП, яким призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону № 2262-XII, і які обрали спрощену систему оподаткування, не звільняються від сплати за себе єдиного внеску на підставі частини четвертої статті 4 Закону № 2464-VІ. Тобто, від сплати за себе єдиного внеску звільняються лише ті ФОП, які обрали спрощену систему оподаткування і є пенсіонерами за віком.

Відповідно до частини першої статті 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Оскільки обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили певні норми матеріального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень, судові рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 229, 231 КАС України, суд, -

постановив:

Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Миколаєва - задовольнити.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2013 року і ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2013 року - скасувати.

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_4 до управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Миколаєва про скасування вимоги.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених ст.ст. 235-244-2 КАС України.

Судді: