ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2020 року

м. Київ

справа № 686/3050/19

провадження № 61-19878 св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Журавель В. І., Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі - Головне управління національної поліції в Хмельницькій області, прокуратури Хмельницької області, Головне управління Державної казначейської служби України в Хмельницькій області,

розглянувши в попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 04 червня 2019 року в складі судді Продана Б. Г. та на постанову Хмельницького апеляційного суду від 30 вересня 2019 року в складі колегії суддів П`єнти І. В., Корніюк А. П., Талалай О. І.,

ВСТАНОВИВ :

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до ГУ НП у Хмельницькій області, прокуратури Хмельницької області, ГУ ДКСУ в Хмельницькій області та просив стягнути з державного бюджету України через Державну казначейську службу України на свою користь 1 000 000 000 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди та 120 062 грн майнової шкоди.

В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_1 указував, що за його заявою розпочате кримінальне провадження № 12016240260000110, яке постановою слідчого від 29 листопада 2017 року закрите.

Позивач уважав незакнною бездіяльність слідчого, який розслідував указане кримінальне провадження, та прокурора - процесуального керівника досудового розслідування, яка полягала в ненаправленні йому постанови про закриття кримінального провадження на неодноразові звернення.

Указаними діями ОСОБА_1 завдана моральна шкода, яка полягає в глибоких душевних стражданнях, а майнова - в витратах на проїзд, на ксерокопіювання документів і витратах із підготовки до розгляду справи.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 04 червня 2019 року в задоволенні позову відмовлено.

Суд першої інстанції виходив із того, що позивач не надав суду належних і допустимих доказів на підтвердження завдання йому майнової та моральної шкоди через ненадсилання йому слідчим постанови про закриття кримінального провадження.

Законність процесуальних актів і дій (бездіяльності) слідчих, вчинених при проведенні досудового слідства в конкретній справі, не може перевірятися за межами передбаченого КПК України процесуального контролю, проте з такими вимогами ОСОБА_1 у встановленому законом пордяку не звертався й відповідні дії (бездіяльність) слідчого та прокуратури не визнані незаконними.

Короткий зміст судового рішення апеляційного суду

Постановою Хмельницького апеляційного суду від 30 вересня 2019 року апеляційну скаргу позивача залишено без задоволення, рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 04 червня 2019 року - без змін.

Апеляційний суд виходив із того, що суд першої інстанції повно та всебічно з`ясував обставини справи та на підставі належних і допустимих доказів дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову, а доводи апеляційної скарги про те, що розгляд судом першої інстанції справи за відсутності позивача порушило його право на справедливий суд, підлягають відхиленню, оскільки позивач був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання суду першої інстанції.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

04 листопада 2019 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 04 червня 2019 року та на постанову Хмельницького апеляційного суду від 30 вересня 2019 року.

Ухвалою Верховного Суду від 13 листопада 2019 року відкрито касаційне провадження в даній справі.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі позивач просить скасувати оскаржувані судові рішення як такі, що прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Указує, що рішення судів не ґрунтуються на положеннях Конституції України, порушують його прав на справедливий суд і прийняті без урахування обставин справи та наявних у матеріалах справи доказах на підтвердження надсилання позивачем запитів до ГУ НП у Хмельницькій області.

Відзив на касаційну скаргу

У грудні 2019 року до Верховного Суду надійшли відзиви ГУ НП у Хмельницькій області та прокуратури Хмельницької області на дану касаційну скаргу, в яких відповідачі просили залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Указували, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження неправомірності дій слідчого та прокурора при здійснення досудового розслідування в провадженні № 12016240260000110, а доводи позивача не підтверджені в установленому законом порядку.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що в провадженні Чемеровецького відділення поліції ГУ НП у Хмельницькій області знаходиться кримінальне провадження № 12016240260000110, яке було відкрите за заявою ОСОБА_1

Постановою слідчого Чемеровецького відділення поліції ГУ НП у Хмельницькій області від 29 листопада 2017 року закрите вказане кримінальне провадження в зв`язку з відсутністю складу злочину.

У матеріалах справи відсутні документи на підтвердження звернення ОСОБА_1 до відділення поліції з заявами про отримання копії постанови про закриття кримільнального провадження, заявами про визнання незаконною бездіяльності слідчого при надсиланні копії такої постанови, а також документи на підтвердження неотримання такої постанови позивачем.

Належні та допустимі докази на підтвердження того, що дії (бездіяльність) слідчого та прокуратури щодо ненаправлення позивачеві постанови про закриття кримінального провадження в матеріалах справи відсутні.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Касаційна скарга подана до набрання чинності Закону України № 460-ІХ від 15 січня 2020 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», тому відповідно до пункту 2 прикінцевих та перехідних положень вищезазначеного закону розглядається у порядку, що діяв до набрання чинності цим законом.

Згідно з положеннями статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній до 08 лютого 2020 року) підставами касаційного оскарження є неправильне

застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

За результатами розгляду касаційної скарги колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Оскаржувана постанова апеляційного суду відповідає зазначеним вимогам закону.

Відповідно до статті 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Згідно з частинами першою, другою статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів (стаття 1173 ЦК України).

Статтею 1174 ЦК України передбачено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12 березня 2019 року у справі № 920/715/17 (провадження № 12-199гс18) зазначила, що «необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих умов має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі статті 1173 ЦК України».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року в справі № 372/51/16-ц (провадження № 14-511цс18) зроблено висновок, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги (стаття 13 ЦПК України).

Установивши, що позивач не надав належних і допустимих доказів на підтвердження завдання йому шкоди внаслідок неправомірних дій органів досудового розслідування та прокуратури в кримінальному провадженні № 2016240260000110, а саме ненадсиланням ОСОБА_1 постанови про закриття кримінального провадження, йому була завдана моральна та майнова шкода, суди зробили правильний висновок про відсутність правових підстав для задоволення позову.

ОСОБА_1 у касаційній скарзі вказує, що неодноразово звертався до ГУ НП у Хмельницькій області з заявами про надсилання йому постанови про закриття кримільнального провадежння, проте в матеріалах справи відсутні відповідні документи, а тому доводи про безпідставне неврахування судами даних доказів підлягають відхиленню

Інші доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки встановлених судами обставин і незгоди з оскаржуваними судовими рішеннями, що відповідно до положень статті 400 ЦПК України знаходиться за межами повноважень касаційного суду.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE , № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

У контексті вказаної практики Верховний Суд уважає наведене обґрунтування цієї постанови достатнім.

Ураховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про наявність передбачених частиною третьою статті 401 ЦПК України підстав для залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваних судових рішень - без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 04 червня 2019 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 30 вересня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: Н. О. Антоненко

В. І. Журавель

М. М. Русинчук