Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 17.06.2019 року у справі №211/2076/18

Постанова

Іменем України

07 квітня 2021 року

м. Київ

справа № 211/2076/18

провадження № 61-10774св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Ступак О. В.,

суддів: Гулейкова І. Ю., Олійник А. С., Погрібного С. О.,

Яремка В. В. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивачка - ОСОБА_1,

відповідач - Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпрообленерго",

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 05 лютого 2019 року у складі колегії суддів: Зубакової В. П., Барильської А. П., Бондар Я. М.,

ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог та рішень судів

У травні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго" (далі - АТ "ДТЕК Дніпрообленерго") про визнання неправомірними та скасування рішення про обчислення обсягу і вартості необлікованої електроенергії.

На обґрунтування позовних вимог посилалася на таке. Вона є співвласницею квартири АДРЕСА_1, в якій вона зареєстрована та фактично проживає, а також є споживачем електричної енергії за договором про користування електричною енергією для побутових споживачів від 07 лютого 2007 року № 8029105, укладеного з Відкритим акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" (далі - ВАТ "ЕК "Дніпрообленерго"), перейменованого на Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Дніпрообленерго" (далі - ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго"), особовий рахунок № НОМЕР_1.07 лютого 2018 року контролерами ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго" під час перевірки виявлено порушення позивачкою Правил користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ), про що було складено акт Н № 134413 про порушення від 07 лютого 2018 року. В акті зазначено, що споживач порушив пункт 6.40 ПКЕЕ - самовільне підключення струмоприймачів (водонагрівачів) до електричної мережі, що не є власністю електропередавальної організації, поза розрахунковим засобом обліку з порушенням схеми обліку, з метою безоблікового споживання електричною енергією, самовільне підключення виконане дротом від ввідного автомата до квартири. При включеному навантаженні 6А електроенергія споживається - водонагрівач працює, РЗО не враховується, імпульси на лічильнику відсутні. Порушення неможливо виявити без технічних засобів. Також в акті НОМЕР_2 зафіксовано цілісність та наявність установлених на приладі обліку електричної енергії пломб, зокрема: с 17724583.28 лютого 2018 року відбулося засідання комісії Криворізьких міських електричних мереж з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357 (далі - ПКЕЕН), на якій було розглянуто акт Н № 134413, про що було складено протокол від 28 лютого 2018 року № 394, який містить висновок про правомірність складення акта Н № 134413 та про відповідність виявленого порушення підпункту 5 пункту 3.1 Методики обчислення розміру відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок порушення споживачем ПКЕЕН. У протоколі № 394 зазначено, що вирішено виконати розрахунок відповідно до Методики згідно з пунктом 3.1.5 та формулою 2.7. Обсяг недорахованої електроенергії у розмірі 38 540 кВт год на суму 57 864,46 грн. Протокол містить підпис позивачки в графі про його отримання та про те, що з протоколом позивачка згодна. Проте позивачка фактично не отримала копію протоколу, вона не розуміла про що розписується, повідомляла членам комісії, що є уродженкою Азербайджану і не розуміє чітко ні української, ні російської мови, а лише поверхово, прочитати та правильно зрозуміти, за що підписується, вона не могла. Згодом, скориставшись допомогою знайомих, позивачка звернулася до відповідача із заявою про отримання копії протоколу від 27 лютого 2018 року після чого структурним підрозділом відповідача ОСОБА_1 була надана копія протоколу № 394 та рахунку від 27 лютого 2018 року Н № 134413. Позивачка не згодна з рішенням комісії, оформленим протоколом від 28 лютого 2018 року № 394, вважала рішення безпідставним, незаконним та таким, що не ґрунтується на обставинах справи.

Посилаючись на вказані обставини, позивачка просила визнати неправомірним та скасувати рішення, оформлене протоколом засідання комісії Криворізьких міських електричних мереж АТ "ДТЕК Дніпрообленерго" з розгляду актів про порушення ПКЕЕНвід 28 лютого 2018 року № 394 за результатами акта Н № 134413 про порушення від 07 лютого 2018 року, яким визначено обсяг та вартість необлікованої електричної енергії у розмірі 38 504 кВт год на суму 57 864,46 грн.

Рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської областівід 17 вересня 2018 року позовні вимоги задоволено.

Визнано неправомірним та скасовано рішення, оформлене протоколом засідання комісії Криворізьких міських електричних мереж АТ "ДТЕК Дніпрообленерго" з розгляду актів про порушення ПКЕЕН від 28 лютого 2018 року № 394 за результатами акта Н № 134413 про порушення від 07 лютого 2018 року, яким визначено обсяг та вартість необлікованої електричної енергії у розмірі 38 504 кВт год на суму 57
864,46 грн.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що нарахування збитків за актом Н № 134413 про порушення від 07 лютого 2018 року проведено з порушенням вимог ПКЕЕН, а вказаний акт містить суттєві недоліки, які не були усунуті комісією.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 05 лютого 2019 року рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17 вересня 2018 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що 07 лютого 2018 року працівники ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго" склали акт Н № 134413 про виявлення у споживача ОСОБА_1 порушення ПКЕЕН, які не мали можливості виявити під час проведення контрольного огляду засобу обліку, а тому відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04 травня 2006 року № 562 (далі - Методика), розмір відшкодування збитків повинен розраховуватись за три останні роки, тобто з 07 лютого 2015 року до 07 лютого 2018 року, або ж з дати останньої технічної перевірки. Оскільки, остання технічна перевірка в квартирі позивачки проводились 22 вересня 2015 року, то енергопостачальник правомірно визначив розрахунковим період з 22 вересня 2015 року до 07 лютого 2018 року.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги і позиції інших учасників

У травні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила постанову Дніпропетровського апеляційного суду від 05 лютого 2019 року скасувати, рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17 вересня 2018 рокузалишити в силі.

Касаційна скарга мотивована тим, що в акті НОМЕР_2 неправильно зазначено не лише пункт, який нібито порушила позивачка (пункт 6.40 ПКЕЕ замість пункту 48 ПКЕЕН), а також нормативно-правовий акт, вимоги якого порушено (зазначено про застосування ПКЕЕ замість ПКЕЕН). Проведений відповідачем розрахунок вартості спожитої електричної енергії є помилковим, оскільки у підпунктах "а ", "б ", "в", "г" пункту 3.3 Методики визначено різні способи визначення кількості днів, виходячи з яких здійснюється розрахунок вартості необлікованої електричної енергії, залежно від допущеного споживачем порушення ПКЕЕН. 28 грудня 2017 року позивачу було припинено електропостачання у зв'язку з наявністю заборгованості та відновлено 29 грудня 2017 року. Тобто під час відновлення електропостачання було здійснено контрольний огляд вузла обліку та не встановлено жодних самовільних підключень з порушенням схеми обліку.

У вересні 2019 року на адресу Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу від АТ "ДТЕК Дніпрообленерго", в якому відповідач просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного суду - без змін.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 07 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали.

Ухвалою Верховного Суду від 23 березня 2021 року справу призначено до судового розгляду.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - ~law26~) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності ~law27~, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності ~law28~ (08 лютого 2020 року).

Касаційна скарга у цій справі подана у травні 2019 року, а тому вона підлягає розгляду в порядку, що діяв до набрання чинності ~law29~.

Частиною 1 статті 402 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням ЦПК України.

Згідно з частиною 2 статті 389 ЦПК України (тут і далі - у редакції, чинній до набрання чинності ~law30~) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному статті 263 ЦПК України. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам рішення судів першої та апеляційної інстанцій не відповідають.

Суди встановили, що відповідно до договору про користування енергією для побутових споживачів від 07 лютого 2007 року № 8029105 ОСОБА_1 кизи є споживачем електроенергії в квартирі АДРЕСА_1.

07 лютого 2018 року працівниками ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго", правонаступником якого є АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі", проведено перевірку квартири АДРЕСА_1 та виявлено таке порушення ПКЕЕН: споживач порушив пункт 6.40 ПКЕЕ - самовільне підключення струмоприймачів (водонагрівачів) до електричної мережі, що не є власністю електропередавальної організації поза розрахунковим засобом обліку з порушенням схеми обліку з метою безоблікового споживання електричною енергією, самовільне підключення виконане дротом від ввідного автомата до квартири, при включеному навантаженні 6А електроенергія споживається - водонагрівач працює, РЗО не враховується, імпульси на лічильнику відсутні, порушення неможливо виявити без технічних засобів, про що майстром ОСОБА_2 та електромонтерами ОСОБА_3 і ОСОБА_4, у присутності споживача ОСОБА_1, складено акт Н № 134413 про порушення, який підписаний споживачем без зауважень (а. с. 12).

28 лютого 2018 року відбулося засідання комісії Криворізьких міських електричних мереж з розгляду актів про порушення ПКЕЕН, на якій розглянуто акт Н № 134413, про що було складено протокол від 28 лютого 2018 року № 394, який містить висновок про правомірність складення акта Н № 134413та про відповідність виявленого порушення підпункту 5 пункту 3.1 Методики.

У протоколі № 394 зазначено, що комісією прийнято рішення виконати розрахунок згідно з пунктом 3.1.5 Методики та формулою 2.7 Обсяг недоврахованої електроенергії становить 38 540 кВт год на суму 57 864,46 грн.

Відповідно до частини 1 статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог частини 1 статті 526 ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (частина 1 статті 611 ЦК України).

Відносини щодо постачання фізичним особам електричної енергії регулюються статтею 714 ЦК України, статтями 24, 25, 26, 27 Закону України "Про електроенергетику", ПКЕЕН, Методикою (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), Порядком визначення розміру і відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок викрадення електричної енергії, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 2006 року N 122.

За змістом статей 2, 3, 4, 11 Закону України "Про електроенергетику" цей нормативно-правовий акт є спеціальним законом, який регулює відносини в електроенергетиці та має особливості, викликані об'єктивними умовами функціонування цієї галузі, тому саме його положення та прийняті на його основі Правила та інші нормативно-правові акти мають пріоритетне значення в сфері регулювання відносин щодо електропостачання.

Постачання фізичним особам електроенергії здійснюється на підставі договору про користування електричною енергією.

Відповідно до частин 1 , 4 статті 26 Закону України "Про електроенергетику" споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України. Правила користування електричною і тепловою енергією для населення затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з положенням частин 1 , 4 статті 26 Закону України "Про електроенергетику" визначено, що правопорушеннями в електроенергетиці, зокрема є крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку; порушення правил користування енергією.

Методика розрахунку розміру шкоди, завданої енергопостачальнику внаслідок викрадення електроенергії, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

ПКЕЕН регулюють відносини між громадянами та енергопостачальниками, обов'язкові для виконання всіма споживачами і енергопостачальниками незалежно від форм власності (пункт 1 ПКЕЕН).

Відповідно до пункту 37 ПКЕЕН (тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) енергопостачальник має право знімати показання відповідно до умов договору та проводити обстеження електроустановок споживачів щодо виявлення споживання електричної енергії поза приладами обліку; вимагати від споживача відшкодування збитків, завданих порушеннями, допущеними споживачем під час користування електричною енергією.

Відповідно до пункту 48 ПКЕЕН споживач несе відповідальність згідно із законодавством, зокрема, за розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електромереж і споживання електричної енергії без приладів обліку, пошкодження приладів обліку.

У пункті 53 ПКЕЕН встановлено, що у разі виявлення представником енергопостачальника порушення споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та споживачем. Один примірник акта вручається споживачу, другий залишається у енергопостачальника.

Споживач має право внести до акта свої зауваження.

У разі відмови споживача від підпису в акті робиться позначка про відмову. Акт вважається дійсним, якщо його підписали три представники енергопостачальника.

Акт про порушення цих Правил розглядається комісією з розгляду актів, що утворюється енергопостачальником і складається не менш як з трьох уповноважених представників енергопостачальника. Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів. Енергопостачальник повідомляє споживача не пізніше ніж за двадцять календарних днів до дня засідання комісії про його час і дату. Акт про порушення цих Правил не розглядається у разі неповідомлення або несвоєчасного повідомлення споживача про час і дату засідання комісії. Рішення комісії з розгляду актів оформляється протоколом, копія якого видається споживачу. У протоколі зазначається інформація про причетність споживача до порушення цих Правил.

У разі причетності споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються: відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії; розрахунок проведених нарахувань з посиланням на відповідні пункти цих Правил та Методики.

Відповідно до пункту 53 ПКЕЕН розмір завданих енергопостачальнику збитків розраховується відповідно до оформленого акта про виявлення порушення за добовою величиною розрахункового споживання електричної енергії за кількістю днів з дня останньої технічної перевірки приладу обліку до моменту усунення порушення за тарифами (цінами) для населення, що діяли у період, за який нараховується розмір збитків, але не більше терміну позовної давності. Розмір відшкодування збитків, заподіяних енергопостачальнику внаслідок користування електричною енергією, обчислюється відповідно до Методики.

Згідно з підпунктом 5 пункту 3.1 Методики (тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) вона застосовується в разі виявлення такого порушення ПКЕЕН, як самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі енергопостачальника або іншого споживача (власника мереж) з порушенням схеми обліку.

За положеннями пункту 2 ПКЕЕН: контрольний огляд вузла обліку - візуальне обстеження цілісності вузла обліку, цілісності пломб, відбитків тавр та індикаторів дії впливу постійного (змінного) магнітного, електричного та/або електромагнітного полів, установлених на ньому відповідно до акта про пломбування, зняття показів засобу обліку та виявлення самовільних підключень поза засобом обліку, виявити які представники електропостачальника мають можливість без використання спеціальних технічних засобів або часткового демонтажу будівельних та/або оздоблювальних конструкцій; самовільне підключення - споживання електричної енергії без укладення з електропостачальником договору про користування електричною енергією або підключення з порушенням цих Правил; технічна перевірка - виконання комплексу робіт із метою визначення відповідності стану засобу обліку та/або таврування, параметрів часових зон чи роботи керуючої програми; відповідності стану електропроводки та електроустановок від межі балансової належності до точки обліку цим Правилам та іншим нормативно-правовим актам; виявлення самовільного підключення, використання "штучного нуля", порушення роботи засобу обліку електричної енергії.

Відповідно до підпункту "б" пункту 3.3 Методики розрахунок вартості необлікованої електричної енергії здійснюється: за добовою величиною розрахункового споживання електричної енергії; за тарифами (цінами) для населення, що діяли в період, за який розраховується розмір вартості необлікованої електричної енергії; за кількістю днів: у разі самовільного підключення споживачем електроустановок, струмоприймачів або проводів до електричних мереж енергопостачальника - із дня набуття споживачем права власності на електроустановку чи права користування електроустановкою або із дня здійснення останньої технічної перевірки електричної мережі, до якої було здійснене самовільне підключення, але не більше сумарної кількості днів за дванадцять календарних місяців, що передували дню виявлення порушення, та до дня усунення порушення.

Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2020 року у справі № 910/17955/17 (провадження № 12-137гс19) вказано, що "приховане приєднання до електричної мережі (прихованою електропроводкою) можна виявити лише під час технічної перевірки, а не під час контрольних оглядів, які були проведені відповідачем 11 грудня 2015 року та 29 березня 2016 року, тоді як технічну перевірку проведено відповідачем 19 серпня 2014 року, що й було зазначено представниками відповідача в акті про порушення (виявити порушення при контрольному огляді неможливо), адже виявити факт прихованого підключення (прихованою електропроводкою) можна лише з використанням спеціальних технічних засобів або у зв'язку з частковим демонтажем будівельних конструкцій, оздоблювальних матеріалів".

З огляду на наведене, якщо споживач допустив самовільне підключення поза приладом обліку прихованою електропроводкою, а представники постачальника електричної енергії не мали можливості виявити таке підключення під час проведення контрольного огляду засобу обліку, то розрахунок збитків здійснюється з урахуванням дати останньої технічної перевірки чи допуску в експлуатацію електроустановки споживача, але не більше ніж за дванадцять календарних місяців.

Встановлено, що 07 лютого 2018 року працівники АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" склали акт Н № 134413 про виявлення у споживача ОСОБА_1 порушення ПКЕЕН, які представники постачальника електричної енергії під час проведення контрольного огляду засобу обліку не мали можливості виявити, а тому відповідно до Методики розмір відшкодування збитків повинен розраховуватись за дванадцять календарних місяців, що передували дню виявлення порушення, та до дня усунення порушення, або ж з дати останньої технічної перевірки.

Суд апеляційної інстанції, встановивши, що відповідно до акта Н № 134413 позивачка вчинила дії, що призвели до споживання необлікованої електричної енергії, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, виявити які представники постачальника електричної енергії під час проведення контрольного огляду приладу обліку не мали можливості, дійшов правильного висновку про порушення позивачкою вимог ПКЕЕН.

Проте судами попередніх інстанцій не враховано, що згідно з підпунктом "б" пункту 3.3 Методики розрахунок вартості необлікованої електричної енергії здійснюється із дня здійснення останньої технічної перевірки електричної мережі, до якої було здійснене самовільне підключення, але не більше сумарної кількості днів за дванадцять календарних місяців, що передували дню виявлення порушення.

З огляду на наведене апеляційний суд дійшов помилкового висновку про те, що розрахунок проведено відповідно до правильного пункту Методики, тому постанова апеляційного суду підлягає скасуванню.

Водночас суд першої інстанції, правильно встановивши, що нарахування збитків за актом Н № 134413 про порушення від 07 лютого 2018 року проведено з порушенням вимог ПКЕЕН, не врахував суті цих порушень та помилково визнав неправомірним і скасував рішення, оформлене протоколом засідання комісії Криворізьких міських електричних мереж АТ "ДТЕК Дніпрообленерго" з розгляду актів про порушення ПКЕЕН від 28 лютого 2018 року № 394, за результатами акта Н № 134413 про порушення від 07 лютого 2018 року у повному обсязі. Тому рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині обсягу задоволення позову.

Відповідно до вимог статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених статті 12 ЦПК України.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статі 76, 77 ЦПК України).

Згідно з вимогами статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених статті 81 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених статті 81 ЦПК України.

Положення вищезазначених процесуальних норм передбачають, що під час розгляду справ у порядку цивільного судочинства обов'язок доказування покладається як на позивача, так і на відповідача.

Відповідно до розрахунку розміру відшкодування збитків за актом Н № 134413 від 07 лютого 2018 року розмір збитків складає 57 864,46 грн (а. с. 49).

З урахування вказаного розрахунку та того, що остання технічна перевірка в квартирі позивачки проводились 22 вересня 2015 року, а розмір відшкодування збитків повинен розраховуватись за дванадцять календарних місяців, що передували дню виявлення порушення, Верховний Суд дійшов висновку про те, що відшкодування збитків підлягає за період з 07 лютого 2017 року до 07 лютого 2018 року.

Оскільки визначений обсяг та вартість необлікованої електричної енергії за цей період складає 16 187,75 кВт год (365 днів х 44,35 кВт год (добове споживання)) на суму 26 814,89 грн (середній тариф з 07 лютого 2017 року до 01 березня 2017 року - 1,29 грн за 1 кВт год та з 01 березня 2017 року до 07 лютого 2018 року - 1,68 грн за 1 кВт год), тому рішення суду першої інстанції підлягає зміні шляхом часткового задоволення позову: визнати частково неправомірним та змінити рішення, оформлене протоколом засідання комісії Криворізьких міських електричних мереж АТ "ДТЕК Дніпрообленерго" з розгляду актів про порушення ПКЕЕН 28 лютого 2018 року № 394 за результатами розгляду акта Н № 134413 про порушення від 07 лютого 2018 року, в частині визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. Зменшити визначений обсяг та вартість необлікованої електричної енергії з 38 504 кВт год на суму 57 864,46 грн до 16 187,75 кВт год на суму 26 814,89 грн.

Доводи касаційної скарги про те, що порушення можна було виявити й під час контрольного огляду, є необґрунтованим, оскільки, згідно з актом Н № 134413 від 07 лютого 2018 року порушення виявлено за допомогою сигналізатора прихованої проводки, що могло бути виявлено лише під час технічної перевірки.

Помилкове зазначення в акті від 07 лютого 2018 року серії НОМЕР_2 пункту 6.40 ПКЕЕ не тягне за собою його недійсності, оскільки акт містить докладний опис виду, обставин та суті порушення, і саме ці дані є визначальними для проведення нарахування збитків на підставі Методики, а наявна помилка щодо неправильної кваліфікації цього порушення (зазначено про порушення 6.40 ПКЕЕ замість 48 ПКЕЕН) не спростовує факту порушення ПКЕЕН, який знайшов своє відображення в акті та не тягне за собою його скасування або ж недійсність.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

За змістом частин 1 , 2 статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення.

Оскільки суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували норми матеріального права, оскаржувані судові рішення не можуть вважатися законними та обґрунтованими, а тому відповідно до статті 412 ЦПК України постанова апеляційного суду підлягає скасуванню, а рішення суду першої інстанції - зміні шляхом визнання частково неправомірним та зміни рішення, оформленого протоколом засідання комісії Криворізьких міських електричних мереж АТ "ДТЕК Дніпрообленерго" з розгляду актів про порушення ПКЕЕН від 28 лютого 2018 року № 394 за результатами розгляду акта Н № 134413 про порушення від 07 лютого 2018 року, в частині визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії; зменшення визначеного обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з 38 504 кВт год на суму 57 864,46 грн до 16 187,75 кВт год на суму 26 814,89 грн.

Частиною 13 статті 141 ЦПК України передбачено, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки судом касаційної інстанції касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, а позивачка звільнена від сплати судового збору, тому з АТ "ДТЕК Дніпрообленерго" на користь держави підлягає стягненню судовий збір (50 %) за подання позовної заяви, розгляд апеляційної та касаційної скарг у розмірі 1
728,90 грн (384,20 грн + 576,30 грн + 768,40 грн).

Керуючись статтями 400, 409, 412, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Дніпровського апеляційного суду від 05 лютого 2019 року скасувати.

Рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого РогуДніпропетровської області від 17 вересня 2018 року змінити.

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати неправомірним та змінити рішення, оформлене протоколом засідання комісії Криворізьких міських електричних мереж Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго" з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією для населеннявід 28 лютого 2018 року № 394 за результатами розгляду акта Н № 134413 про порушення від 07 лютого 2018 року, в частині визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. Зменшити визначений обсяг та вартість необлікованої електричної енергії з 38 504 кВт год на суму 57 864,46
грн до 16 187,75 кВт год на суму 26 814,89 грн.

В іншій частині рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської областівід 17 вересня 2018 року залишити без змін.

Стягнути з Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго" на користь держави судовий збір у розмірі 1 728,90 грн.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Ступак

Судді: І. Ю. Гулейков

А. С. Олійник

С. О. Погрібний

В. В. Яремко